Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 39/114 в позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"м.Орджонікідзе відмовлено.

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що поняття "відвантаження"та "поставка" не є тотожними. Спірним контрактом обов’язок постачальника відвантажити продукцію у певний строк не передбачений, як і не передбачені і строки відвантаження. Відповідальність постачальника за прострочення поставки продукції, умовами контракту не передбачена .

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"м.Орджонікідзе, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що прибуткові ордери № № 135,136 від 11.06.08р., товарно-транспортні накладні №№ 484385,484387 від 09.06.08р. та приймально-здаточні акти №№ АМ/08/495-1, АМ/08/496-1 від 09.06.08р. є достатніми доказами, які свідчать про порушення зобов’язань відповідача, щодо строків поставки Товару.

Крім того, вважає, що "передача", "відправлення", "відвантаження", "поставка", "надання", згідно "Інкотермсу-2000"є тотожними поняттями. При цьому, посилається на те, що укладаючи Контракт № 23/124-07, сторони у пункті 9.2 передбачили відповідальність Постачальника за несвоєчасну поставку продукції, при цьому назвавши даний факт "відгрузкою",як дію, яку повинен виконати Постачальник у встановлений Контрактом строк.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод"м.Краматорськ, у відзиві № 009/13/969 від 03.08.09р. на апеляційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає доводи та вимоги скаржника необґрунтованими, Рішення господарського суду - законним та обґрунтованим .

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представника позивача, судова колегія встановила наступне.

22.11.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод м. Краматорськ та Відкритим акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" м. Орджонікідзе був укладений контракт № 23/124-07.

За умовами даного Контракту Постачальник зобов'язується поставити продукцію на умовах СРТ, ст. Чортомлик, ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" згідно "Інкотермс" 2000р. (допускається поставка продукції на умовах СРТ м. Орджонікідзе, ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" згідно "Інкотермс" 2000г." ( п.4.1 договору)) та виконати роботи, а Покупець оплатити продукцію, вказану в специфікаціях № 1, № 2, № 3 ( додаток № 1), що є невід'ємною частиною контракту та комплекс робіт по шеф - монтажу продукції, вказаної у специфікації № 3.

Вид продукції визначений п. 1.2 Контракту, як конвеєрне обладнання, запчастини до екскаваторів .

Відповідно до п.4.2 Контракту, строк поставки продукції, зазначеної в специфікаціях № 1, № 2 - згідно із графою 11 додатку № 1 до даного контракту, якщо інше не передбачено додатковими угодами .

11.02.2008р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до контракту №23/124-07 від 22.11.2007р.

Пунктом 6 даної угоди визначено, що поставка продукції, зазначеної в специфікації № 4, здійснюється у строки, зазначені в графіку поставки продукції (Додаток № 4, що є невід'ємною частиною контракту).

Відповідно до Додатку № 4 до контракту (Графік поставки продукції ), відповідач повинен був здійснити поставку роліка 152*1000 згідно креслення відповідача № 2-386701 у кількості 350 шт. загальною вартістю 585900,00 грн. у строк до 31.05.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений строк поставка продукції здійснена не була.

Продукція була отримана позивачем 11.06.2008 р., що підтверджено прибутковими ордерами № 135 від 11.06.2008 р. та № 136 від 11.06.2008 р.

Відповідно до п. 9.2 Контракту, у разі несвоєчасного відвантаження, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% вартості продукції, відвантаження якої прострочено за кожен день прострочки, але не більше 10% вартості продукції, відвантаження якої прострочено.

Позивач вважає, що відповідачем була прострочена поставка продукції на 10днів, в зв’язку з чим, на адресу відповідача була направлена претензія № 25-1305/97 від 22.12.2008 р. щодо перерахування пені за несвоєчасну поставку за контрактом, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

За своїм змістом та правовою природою Контракт, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264- 271 Господарського кодексу України.

Згідно п.п.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ГК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Предметом спірного Договору є обов’язок поставити продукцію на умовах СРТ "Інкотермс" 2000г."

За приписами Інкотермс 2000 р., видання МТП N 560, введені в дію з 01.01.2000 р. термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." (СРТ) продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим.

Як про це вже було позначено вище, за правовою природою спірний Контракт є договором поставки.

Умовами п. 9.2 Контракту встановлена відповідальність за несвоєчасне відвантаження у вигляді пені у розмірі 0,5% вартості продукції, відвантаження якої прострочено за кожен день прострочки, але не більше 10% вартості продукції, відвантаження якої прострочено.

Відповідно до ч.5 ст. 267 Господарського кодексу України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Положеннями п.6.1 Контракту сторони передбачили, що відвантаження готової продукції відбувається залізничним транспортом та /або автотранспортом постачальника.

З норми ст. 909 Цивільного кодексу України вбачається, що відвантаження - це передача товару органу транспорту. Перевезення вантажів, зокрема автомобільним транспортом, оформлюється накладною (транспортною). Така накладна повинна бути підписана відправником, вона супроводжує вантаж на всьому шляху його слідування і видається одержувачу у пункті призначення разом з вантажем.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, між позивачем та відповідачем не було укладено договору на перевезення вантажу.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що договір поставки та договір перевезення є різними за своєю правовою природою, тому погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що поняття "поставка" та "відвантаження" не є тотожними визначеннями, у зв’язку з чим в спірному договорі відсутня відповідальність у вигляді пені за порушення строку поставки товару.

За встановлених обставин судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" м.Орджонікідзе на рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 39/114 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 39/114 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 05.08.09р.