Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: М'ясищева А.М.

суддів Алєєвої І.В., Величко Н.Л.

при секретарі Чантурідзе А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вінічук М.В. –довіреність № 9-5-1184 від 30.07.2009р., головний спеціаліст відділу з питань правової допомоги виконання конвенцій і угод Міністерства юстиції України;

від відповідача - 1: не з’явились

від відповідача - 2: Кузнецов М.М. –довіреність № 1/1446 від 22.06.2009р., юрисконсульт ДП "Шахта ім. Ю.О.Гагаріна"

від третьої особи: не з’явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, м. Київ, в інтересах держави Україна

на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009 р.

у справі № 12/43 (суддя Склярук О.І.)

за позовом –Міністерства юстиції України, м. Київ, в інтересах держави Україна

до відповідача 1 –Державного підприємства "Артемвугілля" м. Горлівка

до відповідача 2 –Державного підприємства "Шахта ім. Ю.О. Гагаріна" м. Горлівка

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Державне казначейство України, м. Київ

про стягнення 12 890 грн. 16 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25 травня 2009 року у справі № 12/43 в позові Міністерства юстиції України, м. Київ, до Державного підприємства "Артемвугілля", м.Горлівка, про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 12 890 грн. 16 коп. внаслідок тривалого невиконання рішення Європейського суду з прав людини у справі № 1192/04 "Бахеров проти України" відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що оскільки рішенням Європейського суду з прав людини у справі № 1192/04 "Бахеров проти України" встановлено порушення Державою Україна позитивного обов’язку щодо забезпечення своєму громадянину права на ефективний правовий захист, внаслідок невжиття впродовж тривалого терміну українськими органами влади заходів, необхідних для виконання остаточних судових рішень, тому підстав для стягнення з відповідачів суми заявлених збитків у розмірі 12 890 грн. 16 коп. немає. Крім того, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями відповідачів та моральною шкодою заподіяною органами державної влади України тривалим невиконанням судових рішень, винесених на користь Бахерова В.А. та незабезпеченням державою права на ефективний правовий захист.

Оскаржуючи рішення суду Міністерство юстиції України просить його скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

При цьому посилається на те, що Європейським судом було встановлено, що Бахерову В.А. завдано моральну шкоду та зобов’язано державу Україна сплатити заявнику 1655 євро в якості моральної шкоди за тривале невиконання рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2000 року.

Факт заподіяння заявнику моральної шкоди встановлено Європейським судом і не потребує доказування, оскільки має преюдиціальний характер. Присуджені кошти з Державного бюджету України стягнуті, факт наявності матеріальної шкоди підтверджується платіжним дорученням, на рахунок позивача перераховано 12890 грн. 16 коп. (дана сума на день здійснення платежу еквівалентна 1655 євро). Обов’язок виплати заробітної плати та інших виплат покладено саме на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, на те, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Тому причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою Державного підприємства "Шахта ім. Ю.О.Гагаріна" виробничої одиниці "Артемвугілля" та шкодою є очевидним. Обов’язок виконання судового рішення покладався саме на відповідача протягом усього строку існування заборгованості, а обов’язок органів державної виконавчої служби з примусового виконання вказаних рішень був похідним та виник внаслідок фактичного усунення відповідача від виконання своїх конституційних обов’язків з виплати винагороди за працю. Тому наявність виконавчого провадження не була перешкодою для роботодавця у виплаті заборгованості по заробітній платі, щомісячній та одноразовій допомозі своїм працівникам. Суд першої інстанції не вірно визначив винною державу Україна у спричиненні заявнику моральної шкоди, оскільки не визначив орган державної влади. У даній справі органом державної влади є державна виконавча служба Микитівського районного управління юстиції, наявність вини якої не встановлена рішеннями Микитівського районного суду м. Горлівки, судом апеляційної інстанції та Верховним судом України. Тому, з огляду на зазначене, ст. 1191 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини", скаржник вважає, що має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача на суму виплаченого Бахерову В.А. відшкодування моральної шкоди за рішенням Європейського суду в розмірі 12 890 грн. 16 коп. (еквівалент 1655 євро станом на 06.05.2008 р.) як особа, що відшкодувала шкоду, завдану іншою особою.

Державне підприємство "Артемвугілля", м. Горлівка, вважає рішення господарського суду законним та вмотивованим, тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 25 травня 2009 року по справі № 12/43 - без змін.

Розглянувши матеріали справи та пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2000 року з Державного підприємства "Шахта ім. Ю.О. Гагаріна" в особі виробничої одиниці "Артемвугілля" стягнуто на користь Бахерова В.А. заборгованість по щомісячних регресних виплатах у сумі 100 661грн. 62коп., недоплати одноразової грошової допомоги за 1992 та за 1995 роки, а також виплачувати щомісячно по 1 946 грн. відшкодування шкоди.

Державною виконавчою службою Микитівського районного управління юстиції 9 листопада 2000р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2000 року та того ж дня зупинено зазначене виконавче провадження в частині виплати заборгованостей по щомісячних регресних виплатах в зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника.

15 листопада 2000р. виконавче провадження у даній справі відновлено та приєднано до іншого виконавчого провадження стосовно боржника.

На протязі вересня 2003 - грудня 2004р. заявнику були повністю виплачені стягнуті в судовому порядку суми. Вказане рішення суду, винесене на користь заявника, залишалось невиконаним майже п’ятдесят місяців.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2007 року у справі № 1192/04 "Бахеров проти України" у зв’язку з порушеням п.1 ст.6 Конвенції (оскільки Уряд України не надав жодного факту чи аргументу, який би переконав Суд дійти іншого висновку у цій справі) держава Україна повинна виплатити Бахерову В.А. 1655 євро, як відшкодування моральної шкоди та судових витрат з у рахуванням будь - якого податку, який може бути стягнуто із заявника.

На підставі рішення Європейського суду від 27 вересня 2007р. у справі № 1192/04 відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2008 р.

Рішення Європейського суду по справі № 1192/04 виконано Міністерством юстиції України, що підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1210 від 06.05.2008р. на суму 12890 грн. 16коп. (еквівалент 1655 євро станом на 06.05.2008р.).

27.06.2008р. державним виконавцем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження за рішенням № 1192/04 від 27.09.2007р. у зв’язку з його виконанням.

Згідно приписів ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення наступних обставин: наявність вини у діях (бездіяльності) відповідної особи, причинного зв’язку між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою, наявність реальної шкоди, що може бути обчислена у грошовому еквіваленті.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з позовом про стягнення збитків, завданих Державному бюджету України, у сумі 12 890 грн. 16 коп. Міністерство юстиції України посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2007 року у справі № 1192/04 "Бахеров проти України", оскільки саме відповідача у цій справі було визнано винним у тривалому невиконанні рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03.10.2000 р., а тому саме відповідач у цій справі повинен відшкодувати державі сплачені нею кошти, а також докази виконання ним цього рішення. Разом з тим, рішення Європейського суду не містить в собі вказівок щодо визнання ДП "Артемвугілля" винним у тривалому невиконанні рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2000 року.

Факт неможливості виконання судового рішення у примусовому порядку державною виконавчою службою у встановлені чинним законодавством строки не підтверджений матеріалами справи. Тому господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів та моральною шкодою, заподіяною органами державної влади України тривалим невиконанням судових рішень, прийнятих на користь Бахерова В.А. та незабезпеченням державою права на ефективний правовий захист, що є підставою для відмови у позові.

З рішення у справі № 1192/04 вбачається, що 5 квітня 2002 року Микитівський районний суд м. Горлівка відхилив скаргу заявника на бездіяльність виконавчої служби від 14 жовтня 2002 року та 10 червня 2003 року. Апеляційний суд Донецької області та Верховний Суд відповідно, залишили це рішення без змін. Разом з тим, на протязі вересня 2003 - грудня 2004 року заявнику були повністю виплачені стягнуті в судовому порядку суми. Оскільки рішення суду було виконане значно пізніше строку розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, тому посилання скаржника на те, що цим рішенням суду підтверджена відсутність вини державної виконавчої служби Микитівського районного управління юстиції необґрунтоване та не може бути прийнято до уваги.

Посилання скаржника на те, що обов’язок виплати заробітної плати та інших виплат покладено саме на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, на те, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності, тому причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою Державного підприємства "Шахта ім. Ю.О.Гагаріна" виробничої одиниці "Артемвугілля" та шкодою є очевидним не може бути прийнятий до уваги, оскільки наявність такого обов’язку не є достатньою підставою для визнання того, що у тривалому невиконанні судового рішення є винним виключно відповідач.

З огляду на наведене, рішення господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 35, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів, -

Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. по справі

№ 12/43 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Надрук. 7 прим.:

1.- у справу,

2- позивачу,

3.- відповідачу 1,

4. –відповідачу 2,

5- третій особі,

6.- ДАГС,

7.- ГСДО