39/829-07 Про розірвання договору про дольову участь у будівництві та стягнення збитків - 29.07.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорація "Дагзбері, Інк"(Dugsberry incorporаted), м. Сан-Франциско, Каліфорнія, США на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2009р. у справі № 39/829-07

за позовом Закритого акціонерного товариства "Агра", м. Дніпропетровськ ( вул.. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083)

до відповідача Корпорації "Дагзбері, Інк"(Dugsberry incorporeted), м. Сан-Франциско, Каліфорнія, США ( уповноважений представник Осадчий І. М,, АДРЕСА_1)

про розірвання договору про дольову участь у будівництві та стягнення збитків

У листопаді 2007 року Закрите акціонерне товариство "Агра" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Корпорації "Дагзбері, Інк" (Dugsberry incorporated), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило розірвати у зв’язку з істотним порушенням, яке допущене Корпорацією "Дагзбері, Інк", договір про дольову участь в будівництві, укладений 17 жовтня 2006 року між Закритим акціонерним товариством "Агра" та Корпорацією "Дагзбері, Інк", а також стягнути з Корпораціії "Дагзбері, Інк" на користь ЗАТ "Агра" 2`745`567,00 (два мільйона сімсот сорок п’ять тисяч п’ятсот шістдесят сім грн.), що еквівалентно 360 500,00 (триста шістдесят тисяч п’ятсот) доларів США, в якості неустойки та збитків, які було завдано позивачеві.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) від 17.06.2009р. позов було задоволено повністю, договір про дольову участь в будівництві від 17.10.2006р. розірвано, з відповідача на користь позивача стягнено 2`745`567,грн.., що еквівалентно 360 500,00 доларів США, а також стягнуто витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обґрунтоване тим, що в порушення умов п. 3.2.2. договору про дольову участь у будівництві від 17.10.2006р., відповідач не здійснив передачу нежитлового будинку в м. Дніпропетровську по проспекту К. Маркса, 47, позивачеві під знесення, чим порушив строк виконання свого зобов'язання за договором. З огляду на факт прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання з передачі будівлі, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення на користь позивача 2`745`567,00 (два мільйона сімсот сорок п’ять тисяч п’ятсот шістдесят сім грн.), що еквівалентно 360 500,00 доларів США, в якості неустойки та збитків, які було завдано позивачеві, застосування яких передбачено п. п. 6.1. та 6.4. договору відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2009 року у справі № 39/829-07 повністю і прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову ЗАТ "Агра".

Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що суд не врахував одночасну зміну позивачем підстави та предмету позову. Свою думку скаржник мотивує п. 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/289 від 18.09.1997р. (v_289800-97) Також скаржник вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 258 ЦК України.

Відповідач вважає, що суд неправильно розтлумачив п. 3.2.2. договору про дольову участь у будівництві, зазначаючи, що сторонами підчас укладання договору було погоджено тільки умови щодо строку звільнення будівлі, але не строк передачі відповідачем будинку під знесення. Крім того, скаржник не погоджується з обґрунтуванням суду щодо передачі будівлі під знесення до 03.07.2007р. та зазначає, що у відповідності до п. 3.2.2. Договору про дольову участь передбачено право відповідача не звільняти будинок до моменту погодження сторонами проектної документації.

Ухвалою від 07.07.2009р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12 год. 15 хв. 22.07.2009р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані, спростовуються твердженнями самого ж скаржника та не підлягають задоволенню, рішення господарського суду від 17.06.2009 року у справі № 39/829-07 законне, обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 22.07.2009р. позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № 92 в підвалі поз.1-48 загальною площею - 887,4 кв.м; № 125 поз. 1-37 загальною площею - 928,9 кв.м в житловому будинку літ. А-5 по прос. К. Маркса, 55, що належить відповідачеві на праві власності, в якості забезпечення позову ЗАТ "Агра" по справі № 39/829-07.

В судовому засіданні 22.07.2009р. було оголошено перерву до 12 год. 40 хв. 27.07.2009р.

24.07.2009р. на адресу апеляційного суду надійшли клопотання від скаржника:

1. Щодо витребування у ЗАТ "АГРА" оригінал договору підряду № 23/1 від 09.04.2007р. та проведення експертизи примірника вказаного договору для вирішення наступних питань:

- фактична дата (чи проміжок часу) друкування тексту договору підряду № 23/1 від 09.04.2007 р.;

- фактична дата (чи проміжок часу) підписання тексту договору підряду № 23/1 від 09.04 2007 р.

2. призначення аудиторської експертизи ЗАТ "АГРА", поставити перед експертом наступні питання:

- чи сплачувало ЗАТ "АГРА"на користь ТОВ "Артель"штрафні санкції в розмірі еквівалентному 268500 доларів США відповідно до платіжного доручення № 970 від 25.05.200-9р.

У випадку, якщо штрафні санкції було сплачено:

- чи не поверталась сума штрафних санкцій як помилково сплачений платіж;

- чи не змінювалось призначення платежу після сплати штрафних санкцій.

В судовому засіданні 27.07.2009 р. оголошено перерву до 12 год. 15 хв. 29.07.2009р.

В судовому засіданні 29.07.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 17 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про дольову участь в будівництві. За цим договором позивач приймав на себе зобов’язання здійснювати будівництво багатофункціонального комплексу будівель цивільного і житлового призначення, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 1, а після введення об’єкту в експлуатацію передати відповідачеві офісні приміщення сумарною проектною площею 1800 кв. м. у новопобудованому комплексі. Відповідач в якості дольової участі в будівництві прийняв на себе зобов’язання передати позивачеві під знесення двоповерховий нежитловий будинок з підвалом літера "Б-2" по проспекту Карла Маркса, 47, площею 681,4 кв. м. та надати згоду на оформлення на позивача права землекористування земельною ділянкою по проспекту К. Маркса, 47, у м. Дніпропетровську на період будівництва багатофункціонального комплексу будівель. (п.1.2 Договору).

Розділом 3.2.2. договору строк виконання обов’язку щодо передачі нежитлового будинку по проспекту Карла Маркса, 47 визначався сторонами у три місяці з дати попередження позивачем відповідача про звільнення будинку.

Господарським судом встановлено, що 02.04.2007р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі документації. За цим Актом відповідач передав позивачеві нотаріально посвідчену копію технічного паспорту двоповерхового нежитлового будинку з підвалом літера "Б-2" по проспекту Карла Маркса, 47 та нотаріально посвідчену копію витягу з Реєстру прав власності про реєстрацію за Корпорацією права власності на вказану будівлю. Позивач в свою чергу передав відповідачеві лист від 29.03.2007р., в якому попереджав Відповідача про необхідність звільнення та передання будинку під знесення протягом трьох місяців, а саме до 02 липня 2007р. за актом прийому-передачі, який був би підтвердженням передачі будівлі.

Тож суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення відповідачем умов п. 3.2.2. договору про дольову участь у будівництві.

Крім того, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підтвердженням неможливості виконання відповідачем обов’язків за договором від 17.10.2006р. є відчуження спірного об’єкту нерухомості на користь третьої особи –Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк".

Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Господарський суд дійшов правильного висновку, що не передача об’єкта, який є предметом дольової участі, слід вважати істотним порушенням договору про дольову участь у будівництві і є достатньою підставою для розірвання договору.

Судова колегія не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що у відповідності з п. 3.2.2. Договору про дольову участь крім визначення строку звільнення будівлі, також передбачав право відповідача не звільняти будинок до моменту погодження сторонами проектної документації, оскільки вказана позиція спростовується матеріалами справи.

Пунктом 3.2.2. договору про дольову участь у будівництві чітко визначений строк виконання обов’язку щодо передачі нежитлового будинку по проспекту Карла Маркса, 47 - три місяці з дати попередження позивачем про звільнення будинку.

Факт попередження підтверджується листом від 29.03.2007р. (вих. 265/1), Актом приймання-передачі документації від 02.04.2007р. та не заперечується відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, що позивач уклав договір підряду № 23/1 від 09.04.2007р. з ТОВ "Артель" про виконання комплексу робіт із знесення двоповерхового нежитлового будинку за адресою м. Дніпропетровськ, прос. Карла Маркса, 47 та прибирання території майданчику, що залишиться після знесення вказаної будівлі з вивезенням будівельного сміття.

У відповідності до п. 5.1 вищевказаного договору підряду позивач (замовник) зобов’язався передати підряднику будівлю, розташовану по прос. К. Маркса, 47 до 03.07.2007р.

Пунктом 10.4. вищевказаного договору підряду передбачено, що за порушення терміну передачі об’єкту під знесення за актом - замовник сплачує на користь підрядника пеню в розмірі суми, еквівалентної 500 (п’ятсот) доларам США за кожний день прострочення передачі, а також у разі затримки передачі об’єкту під знесення за актом більш ніж на 15 календарних днів, замовник сплачує на користь підрядника, окрім пені, штраф в розмірі суми, еквівалентної 250 000 доларам США.

10.07.07р. позивач отримує лист від підрядника (вих. № 251), у якому його попереджається про те, що ним порушено умови договору підряду щодо терміну передачі об’єкту під знесення і нараховану штрафні санкції, у вигляді пені, передбаченої п. 10.4 договору. позивач, своїм листом вих. № 147 від 16.07.2007р. повідомляє про те, що не має змоги передати будівлю на даний момент.

25.07.07р. підрядник надсилає позивачеві ще одного листа (вих. № 263) з попередженням щодо нарахування крім пені, штрафу в розмірі суми, еквівалентної 250 000 доларам США, оскільки затримка передачі об’єкту під знесення за актом складає більш ніж 15 календарних днів. Крім того, підрядник повідомляє, що у разі не передання будівлі під знесення до 30.07.2007р. він відмовиться від договору підряду та має намір стягнути із ЗАТ "АГРА" неустойку за невиконання умов договору підряду.

09.08.2007р. між ЗАТ "АГРА" та ТОВ "Артель" було підписано Угоду про розірвання договору підряду № 23/1 від 09.04.2007р. у зв’язку з невиконанням позивачем своїх зобов’язань за договором, а саме п. 5.1. –щодо строку передачі будівлі під знесення. Договір було розірвано, тож у зв’язку з цим, позивач зобов’язався сплатити на користь підрядника передбачену договором неустойку (пеню та штраф) за період прострочення виконання зобов’язання (04.07.2007р. –09.08.2007р.) у сумі, еквівалентній 18500 доларам США (500 доларів США х 37 днів = 18 500 доларів США) та штраф в сумі, еквівалентній 250 000 доларам США, всього –еквівалент 268 500 доларів США: 18 500 доларів США + 250 000 доларів США = 268 500 доларів США.

Пунктом 1.3. вищезазначеної Угоди передбачено, що зазначена сума неустойки повинна бути сплачена позивачем на користь ТОВ "Артель" не пізніше 01.06.2008р., зважаючи на фінансове становище позивача.

05.06.08р. підрядник надсилає позивачеві претензію з вимогою щодо сплати штрафних санкцій за договором підряду від 09.04.2007р. у вигляді пені та штрафу в розмірі 268 500 (двісті шістдесят вісім тисяч п’ятсот) доларів США.

25.05.2009р. позивач, платіжним дорученням № 970 від 25.05.2009р. сплачує штрафні санкції за договором підряду № 23/1 від 09.04.2007р. у вигляді пені та штрафу в сумі 2 044 896,00 грн., що еквівалентно 268 500 доларів США за курсом НБУ, як передбачено статтею 533 Цивільного кодексу України та п. 2.4 Договору підряду.

Отже судом правильно зроблено висновок, що невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором про дольову участь в будівництві призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, що дає підстави останньому вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, передбачених договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Крім того, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Статтею 612 ЦК України встановлюється, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в тому числі, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Судова колегія погоджується з думкою господарського суду щодо відхилення доводів відповідача стосовно того, що позивач мав можливість своїми діями уникнути збитків за договором з ТОВ "Артель", оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивачу у червні 2007р. стало відомо про відчуження відповідачем 03 квітня 2007р. спірного нежитлового будинку на користь Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк". Відповідачем не надано жодного доказу повідомлення позивача про відчуження на користь третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З огляду на вказане, господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про нарахування штрафних санкцій у відповідності до п. 6.1. договору про дольову участь в будівництві від 17 жовтня 2006р., яким передбачено, що в разі порушення зобов'язань за даним договором, винна сторона зобов’язана сплатити на користь іншої сторони неустойку та відшкодувати збитки . А у відповідності до п. 6.4 Договору, в разі порушення строків передання будинку по проспекту К. Маркса, 47 Корпорація (відповідач) повинна сплатити Товариству (позивачеві) пеню в розмірі 500 (п’ятсот) доларів США за кожний день прострочення.

Судом обґрунтовано нарахована неустойка, у вигляді пені за період з 04.07.2007р. до 04.01.2008р., застосування якої передбачено п. 6.4. договору відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України, розмір якої дорівнює 92 000 доларів США,

Таким чином, є правомірним та обґрунтованим задоволення позовних вимог у частині стягнення грошових коштів у відповідності до п. 6.1 Договору про дольову участь в будівництві від 17 жовтня 2006 у розмірі 92000 доларів США + 268 500 доларів США, загалом 360 500,00 доларів США (з урахуванням вартості 1 долару США за курсом НБУ на 25.05.2009р. - 7,62 грн.), у якості неустойки та збитків, які було завдано позивачеві.

З огляду на порушення відповідачем умов п. 3.2.2. договору про дольову участь у будівництві, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 2`745`567,00, що еквівалентно 360 500,00 (триста шістдесят тисяч п’ятсот) доларів США, в якості неустойки та збитків, які було завдано позивачеві, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором.

Посилання скаржника на неврахування господарським судом при винесенні рішення п. 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/289 від 18.09.1997р. (v_289800-97) стосовно зміни предмету та підстави позову не є підставою для скасування рішення з огляду на таке.

В позовній заяві позивач просив розірвати у зв’язку з істотним порушенням, яке допущене відповідачем, договір про дольову участь в будівництві, укладений 17 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем, а також стягнути з Корпораціії "Дагзбері, Інк" збитки, завдані істотним порушенням договору про дольову участь в будівництві, у розмірі 7 028 905,00 грн.

Уточнюючи свої позовні вимоги, позивач просив стягнути з Корпораціії "Дагзбері, Інк" 2745567,00 (два мільйона сімсот сорок п’ять тисяч п’ятсот шістдесят сім грн.), що еквівалентно 360 500,00 (триста шістдесят тисяч п’ятсот) доларів США, в якості неустойки та збитків, які було завдано позивачеві, у зв’язку з порушенням зобов’язань відповідачем. Уточнюючи позовні вимоги, позивач не збільшив, а навіть зменшив розмір позовних вимог, оскільки в позовній заяві позивачем було заявлено 7 028 905,00 грн. до стягнення, а в уточненнях позову лише 2`745`567,00 грн.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позивач змінив лише правове обґрунтування збитків, завданих істотним порушенням договору про дольову участь в будівництві від 17 жовтня 2006 року, яке було допущене відповідачем.

Судова колегія також не погоджується з думкою відповідача що позивачем було пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 258 ЦК України щодо стягнення неустойки, оскільки позивач звернувся до суду з позовом у листопаді 2007р., після чого справа постійно розглядалася в суді першої інстанції.

Ч. 2 статті 264 ЦК України зазначає, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судова колегія стосовно клопотання відповідача від 24.07.2009р. щодо витребування у ЗАТ "АГРА" оригінал договору підряду № 23/1 від 09.04.2007р. та проведення експертизи примірника вказаного договору вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на наступне..

Підставою для призначення експертизи відповідач вважає добровільну сплату позивачем штрафних санкцій ТОВ "Артель", що свідчить про намір позивача звернутися з позовом до відповідача для їх стягнення. Крім того, у справі відсутні докази фактичної сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В даному випадку відповідач взагалі не довів, для вирішення яких саме питань необхідно призначення експертизи примірника договору. Відсутній зв’язок між викладеними в клопотанні припущеннями та фактичною необхідністю призначення вказаної експертизи. В судовому засіданні 27.07.2009р. судом та представниками сторін був оглянутий оригінал договору № 23/1 від 09.04.2007р., ніяких зауважень від представника відповідача не надійшло.

Крім того, відповідач 27.07.2009р. подав до суду клопотання про призначення аудиторської експертизи ЗАТ "АГРА", в якому викладені ті ж підстави, що і в клопотанні про проведення експертизи договору із ТОВ "Артель" та просив поставити перед експертом наступні питання:

- чи сплачувало ЗАТ "АГРА" на користь ТОВ "Артель" штрафні санкції в розмірі еквівалентному 268 500 доларів США відповідно до платіжного доручення № 970 від 25.05.2009 р.

- у випадку, якщо штраф сплачено, чи не поверталася сума штрафних санкцій, як помилково сплачений платіж; чи не змінювалося призначення платежу після сплати штрафних санкцій.

Судова колегія також не знаходить підстав для задоволення вищевикладеного клопотання, оскільки вважає що вирішення поставлених питань не потребує спеціальних знань.

В судовому засіданні 27.07.2009р. судовою колегією у представника позивача були витребувані документи, що підтверджують сплату штрафних санкцій та бухгалтерську довідку щодо повернення цих сум як помилково сплачених.

28.07.2009р. позивачем надано письмове пояснення та в якості підтвердження сплати штрафних санкцій за договором підряду № 23/1 від 09.04.2007р. довідку б/н від 28.07.2009р. відповідно до якої ЗАТ "АГРА"дійсно було сплачено грошові кошти в розмірі 2044896 грн. 00 коп. на користь ТОВ "Артель"з наступним призначенням –"штрафні санкції згідно договору підряду № 23/1 від 09.04.2007р., претензія № 186 від 05.06.2008р."вказану суму було перераховано на рахунок ТОВ "Артель"25.05.2009р. Станом на 28.07.2009р. сума грошових коштів в розмірі 2044896 грн. 00 коп. на банківський рахунок ЗАТ "АГРА"як помилково сплачена не поверталася, призначення платежу не змінювалося.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в клопотання позивача, заявленого 22.07.2009р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № 92 в підвалі поз.1-48 заг. площ.- 887,4 кв.м; № 125 поз. 1-37 заг.площ.- 928,9 кв.м в житловому будинку літ. А-5 по пр. К.Маркса, 55, що належить відповідачеві на праві власності, в якості забезпечення позову ЗАТ "Агра" по справі № 39/829-07, оскільки позивачем не наведені обставини, які у відповідності до ст. 66 ГПК можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на викладене, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії відсутні.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу Корпорації "Дагзбері, Інк" залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2009 року у справі № 39/829-07 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.