Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),

суддів:

Лобань О.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Єрмак Л.В.

за участі представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 23.07.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"на рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року

у справі № 9/27 (суддя –Тимошенко К.В.)

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасіпол"

про зобов’язання відповідача укласти договір на встановлення земельного сервітуту в редакції позивача; розробити технічну документації до договору на встановлення земельного сервітуту; провести державну реєстрацію договору на встановлення земельного сервітуту,

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасіпол"про зобов’язання відповідача укласти договір на встановлення земельного сервітуту в редакції позивача; розробити технічну документації до договору на встановлення земельного сервітуту; провести державну реєстрацію договору на встановлення земельного сервітуту (з врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 23.03.2009 року) відмовлено повністю.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог господарський суд Полтавської області виходив з того, що позивачем порушено умови мирової угоди за якою позивач зобов’язувався після її укладення надати відповідачу необхідну документацію для укладення договору сервітуту на вільний прохід, проїзд та інший доступ до естакади, розташованій на земельній ділянці в с. Сагайдак.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року по справі № 9/27 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник в обґрунтування своїх доводів посилався на те, що мировою угодою сторін, яка затверджена ухвалою господарського суду міста Києва 07.11.2005 року передбачено обов’язок відповідача укласти з позивачем договір сервітуту на вільний прохід, проїзд та інший доступ до естакади, розташованій на земельній ділянці в с. Сагайдак.

Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 393 від 17.07.2009 року, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції вважає законним, обґрунтованим та такими, що має бути залишеним без змін.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення суду та підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області, вважає необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області вважає законним, обґрунтованим та таким, що має буди залишено без змін.

В судовому засіданні 23.07.2009 року колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року таким, що має бути залишено без змін, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд міста Києва ухвалою від 07.11.2005 року по справі № 22/751 за позовом ТОВ "Пасіпол"до ВАТ "Укрнафта"про зобов’язання підписати та повернути акти встановлення в натурі меж земельної ділянки, зайнятої об’єктом нерухомості ТОВ "Пасіпол"території с. Сагайдак, затвердив мирову угоду від 07.11.2005 року, укладену між ТОВ "Пасіпол"та ВАТ "Укрнафта"(а.с. 7 –8).

За умовами п. 6 мирової угоди відповідач зобов’язувався негайно після державної реєстрації документів, з яких виникне право користування чи власності, але не пізніше трьох місяців з моменту затвердження судом мирової угоди укласти з позивачем договір сервітуту на вільний прохід, проїзд та інший доступ до естакади, розташованій на земельній ділянці площею 766 кв.м. в с.Сагайдак.

Згідно до ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту –це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ч. 2 ст. 100 ЗК України, договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав"передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт на право власності на земельну ділянку у випадках, визначених законом; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було виконано неодноразове звернення відповідача (а.с. 48, 51 –53) про надання ТОВ "Пасіпол"необхідної документації для проведення державної реєстрації договору сервітуту.

Із змісту ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав"вбачається, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог у зв’язку з ненадання позивачем відповідачу документів, необхідних для укладення договору сервітуту та його державної реєстрації.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача укласти договір сервітуту саме в редакції позивача та розробити технічну документацію до договору на встановлення земельного сервітуту, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки мировою угодою на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, не передбачає укладення договору в редакції позивача та розроблення технічної документації до договору сервітуту, про що вірно зазначив в рішенні суд першої інстанції.

Крім того, із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості вищевказаних вимог позивача і визнання їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, позивач в розумінні ст. 33 ГПК України не обґрунтував належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року по справі № 9/27 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –103, 105 Господарсько процесуального кодексу України (1798-12) , апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"на рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року у справі № 9/27 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2009 року у справі № 9/27 залишити без змін.

3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Матеріали справи № 9/27 повернути до господарського суду Полтавської області.