Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Фоміної В.О., судді Шутенко І.А.,

при секретарі –Щербак Н.Б.,

за участю представників сторін:

позивача – Юрченко І.М. за довіреністю № 221/10 від 31.12.2008р.,

відповідача – Карчевський Ю.М. за довіреністю № 1-06 від 12.01.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1836Х/2-4) Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2009р. у справі № 08/92-09

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3", м. Харків,

про стягнення 570308,35 грн., -

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася з позовом про стягнення з ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" 190779,04 грн. пені, 355754,41 грн. інфляційних, 23774,90 грн. 3% річних, в зв’язку з несвоєчасною оплатою вартості отриманого відповідачем газу за договором на постачання природного газу № 06/08-1849/392 від 29.09.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2009р. по справі № 08/92-09 (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" суму інфляційних у розмірі 355754,41 грн., 3% річних в сумі 23774,90 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3795,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. В частині стягнення пені в сумі 190779,04 грн. в позові відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2009 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування усіх обставин справи та порушення норм чинного законодавства, а саме, ч.2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, за змістом ч.2. ст. 625 ЦК України інфляційна складова суми боргу та 3% річних не є санкцією, і ґрунтується на наявності суми основного боргу.

Апелянт стверджував, що свої зобов'язання, щодо сплати за поставлений природній газ, виконав, що є підставою для припинення зобов'язання по спірному договору в розумінні ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , а тому нарахування відсотків після фактичного повного виконання грошових зобов'язань не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2009р. по справі № 08/92-09 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв’язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач пояснював, що з розрахунку боргу та розрахунку суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, розрахунку 3% річних нараховані з дотримання вимог ч.2 ст. 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

29.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №06/08-1849/392 поставки природного газу з додатковими угодами до нього, які є невід’ємною частиною договору. Відповідно до п.1.1., 2.1 вказаного договору позивач зобов’язувався передати у власність відповідачу з 01.10.2008 до 31.12.2008р. до 8 962,606 тис. куб. м. природного газу, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Оплата за природний газ проводиться відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5-ть банківських днів до початку місяця поставки (п. 6.1 договору). За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України (п. 7.1. договору).

Протягом жовтня-грудня 2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв газ в кількості 8 491,284 тис. куб. м на суму 14 894 200,10 грн., що підтверджується належними актами передачі-приймання природного газу, які підписані представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств (а.с. 25-27).

Відповідач не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов’язання за договором № 06/08-1849/392 від 29.09.2008р. щодо сплати грошових коштів за отриманий природний газ, борг за отриманий природний газ оплачував не вчасно, повністю розрахувався за спожитий природний газ лише 12.02.2009 р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом наведених норм, нарахування 3% річних та інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання. Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача 355754,41 грн. інфляційних витрат та 23774,90 грн. 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2009р. у справі № 08/92-09 прийнято у відповідності з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, в зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2009р. у справі № 08/92-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано та оголошено в судовому засіданні 22.07.2009р.