Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Голяшкіна О.В.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Бойко Наталя Леонідівна юрисконсульт, довіреність №88-4016 від 17.12.07р.;

від відповідача-1 – Селяков Олег Валентинович юрисконсульт структурного підрозділу, довіреність №386 від 01.01.09р.;

від відповідача-2 – не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт, м.Іллічевськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.09р. у справі №22/74-09

за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь

до В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

В-2: Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт, м.Іллічевськ

про стягнення 101 733 грн. 05 коп., -

22.06.09р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.07.09р.;

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ та до Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт, м.Іллічевськ про стягнення з винної сторони 101 733 грн. 05 коп. шкоди від недостачі марганцевої руди, що надійшла за залізничними накладними №№41964159, 41964161, 41964160, 41964163.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов’язань, у зв’язку з чим позивачу було завдано збитки із недостачі вантажу –марганцевої руди, перевізником якого було державне підприємство "Придніпровська залізниця" та вантажовідправником якого був відповідач-2 - Державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт за дорученням ТОВ "Ештрансі". В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на відповідні комерційні акти АА №017020/127, 017019/126, 017018/125, 017017/124 від 04.08.08р., які були складені при вивантаженні.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.09р. по справі №22/74-09 (суддя Пуппо Л.Д.) з посиланням на невірне визначення відповідачем-2 маси вантажу, внаслідок чого позивачу заподіяно шкоду, стягнуто з Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт на користь відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 101 733 грн. 05 коп. основної суми та судові витрати. В позові до відповідача-1 -перевізника відмовлено з посиланням на пункт "а" статті 111 Статуту залізниць України.

Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заявник апеляційної скарги вважає, що судом порушені та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що при винесені рішення місцевим судом не враховано вимоги пункту 1 статті 112 Статуту залізниць України, відповідно до якого встановлено, що у разі знеособлення масових однорідних вантажів, що перевозяться навалом, насипом чи наливом за різними накладними від відправника до одержувача, природні втрати обчислюються від загальної маси знеособленого у дорозі вантажу. В зв’язку з тим, що судом вимоги даної статті не враховано, було невірно визначено та розраховано розмір природних втрат. Крім того, стверджує, що судом також не було прийнято до уваги, що порт не є вантажовідправником. Відповідно до залізничних накладних (що є договором перевезення вантажу) відправником визначено Іллічевський морський торгівельний порт за дорученням ТОВ "Єштрансі". Крім того, саме ТОВ "Єштрансі" є платником за перевезення вантажу. Таким чином, Державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт при укладені договору перевезення вантажу діяв у рамках доручення №53 від 27.07.08р.

Представник відповідача-2 у судовому засідання 22.06.09р. підтримав апеляційну скаргу. 20.07.09р. у судове засідання не з’явився.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 01.08.08р. за залізничними накладними №№41964159, 41964161, 41964160, 41964163 Державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт за дорученням ТОВ "Ештрансі" у вагонах №№56557978, 52797404, 53590121, 52797859 надіслав на адресу відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" руду марганцеву, зазначивши в накладній її масу в кожному вагоні - 67 950 кг, 67 600 кг, 67 100 кг, 67 350 кг. Навантаження руди зроблено силами та засобами порту, який в залізничних накладних значиться вантажовідправником.

Видача вантажу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу.

При перевірці виявлена недостача, про що складено комерційні акти АА №017020/127, 017019/126, 017018/125, 017017/124 від 04.08.08р.

У актах зазначено, що вантаж не маркований, навантаження горбоподібне, не розрівняне, нижче рівня бортів на 80-100 см, слідів втрати вантажу не виявлено, низові люки щільно зачинені, справними торцевими стінками у вагоні, витікання вантажу не було.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) , іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

В даному випадку договори перевезення з залізницею укладало Державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт.

Згідно з частиною 1 статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин (ст. 113 Статуту).

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Враховуючи, що вантаж прибув до одержувача у непошкоджених вагонах, завантажених силами та засобами відправника, без ознак втрати вантажу під час перевезення, місцевий господарський суд правомірно стягнув вартість недостачі з порту та відмовив в задоволенні вимог до залізниці.

Вартість недостачі руди визначена позивачем з урахуванням вимог статті 127 Правил видачі вантажів –з суми нестачі виключено суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у розмірі 2% від маси, зазначеної в перевізних документах.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані, доведені належними доказами, тому господарський суд правомірно задовольнив їх, стягнувши вартість нестачі руди з відправника вантажу.

Оскаржуючи прийняте судом рішення, порт посилається на пункт 1 статті 112 Статуту залізниць України та вважає, що позивачем невірно визначено розмір природних втрат. На погляд судової колегії думка Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт є хибною, оскільки порядок обчислення природних втрат, передбачений пунктом 1 цієї статті застосовується у разі знеособлення вантажу в дорозі (під час перевалки, перевантаження).

В даному ж випадку вантаж прямував від відправника до одержувача за окремими накладними без перевалки чи перевантаження в дорозі.

Клопотання Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт про об’єднання справ №22/73-09, №22/74-09, №22/80-09, №22/81-09 в одне провадження правомірно відхилено судом, оскільки позивач у кожній позовній заяві об’єднав по декілька вимог, що ґрунтуються на окремих залізничних накладних та комерційних актах. До того статті 58 Господарського процесуального кодексу України надає судді право приймати рішення щодо об’єднання декілька справ в одну справу, але не покладає на нього обов’язок об’єднання декілька справ в одну справу.

Отже, рішення господарського суду відповідає обставинам справи та чинному законодавству, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.09р. у справі №22/74-09 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства Іллічевський морський торгівельний порт, м.Іллічевськ – залишити без задоволення.