Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донресурс"м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк 707480грн.68коп., з яких 640000грн.00коп. –сума боргу, 46002грн. 00коп.–пеня, 11478грн.68коп. –3% річних, 10000грн.00коп. –витрати з оплати послуг адвоката.

Заявою від 29.04.2009р. позивач зменшив свої вимоги та просив суд стягнути на його користь основний борг у сумі 150000грн.00коп., витрати з оплати послуг адвоката у сумі 10000грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ті обставини, що відповідачем не були дотримані умови укладеного між сторонами договору поставки №Д/НХ081924/НЮ від 01.08.08р., в частині оплати поставленого товару.

Господарський суд Донецької області рішенням від 29.04.2009р. у справі № 36/76 позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 150000грн.00коп. суми основного боргу, визнавши позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними належним чином.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10000грн.00коп. витрат з оплати послуг адвоката господарський суд відмовив, у зв’язку з недоведеністю позивачем понесення ним витрат в цій частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донресурс"м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2009р. у справі № 36/76 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 10000грн.00коп. витрат з оплати послуг адвоката.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про недоведеність позовних вимог в частині стягнення 10000грн.00коп. витрат з оплати послуг адвоката, оскільки факт понесення позивачем витрат з оплати послуг адвоката, на його думку, доведений довідкою, підписаною та завіреною печатками сторін про сплату гонорару адвокату ТОВ "Донресурс"за правові послуги.

Представник заявника скарги у судове засідання не з’явився, у заяві № 114/01 від 02.07.2009р. просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Колегія суддів визнала за можливе задовольнити заяву позивача та розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Представник ДП "Донецька залізниця"просив рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2009р. у справі № 36/76 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28 - 29 Закону України "Про судоустрій" та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України "Про судоустрій в Україні", статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) здійснено фіксування судового засідання технічними засобами та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) № 5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Як правильно встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи 01.08.2008р. між ДП "Донецька залізниця"та ТОВ "Донресурс"укладено договір №Д/НХ 081924/НЮ. Предметом даного договору є поставка позивачем відповідачеві товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток №1), яка є невід’ємною частиною договору.

Специфікацією №1 до договору сторони узгодили поставку клапанів запобіжних у кількості 500шт. на суму 738000грн. (з урахуванням ПДВ 20% у сумі 123000грн.00коп.), форма оплати: грошова, протягом 30 банківських днів на умовах постачання СРТ, термін постачання 3-4 квартал.

У пункті 4.2 договору сторони визначили, що датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та підписання акту приймання-передачі товару обома сторонами договору.

Згідно пункту 6.2 договору відповідач здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 40 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної та акту приймання-передачі на отримання товару.

Фактично за накладною №426 від 04.08.2008р. позивач передав відповідачеві, через представника Чеботарьову Т.Ю., якій діяв за довіреністю ЯПБ №269337 від 04.08.08р., клапан запобіжний до цистерн кресл. № 526.621.012-02 на суму 738000грн.00коп.

Факт передачі товару підтверджений актом приймання-передачі від 04.08.2008р. на суму 738000грн., якій підписаний сторонами без зауважень.

Відповідачем оплата товару здійснена частково, платіжним дорученням №22 від 06.01.09р. у сумі 25000грн., №323 від 05.03.09р. –50000грн., №162 від 10.02.09р. –23000грн., сума 640000грн. залишилась неоплаченою.

Після звернення позивача з позовом до господарського суду 12.03.2009р., відповідач частково погасив заборгованість у сумі 490000грн., платіжними дорученнями №493 від 26.03.2009р., №565 від 13.04.2009р., №570 від 14.04.2009р., №633 від 17.04.2009р.

На момент винесення рішення борг у сумі 150000грн.00коп. відповідачем залишився непогашеним, доказів оплати позивачеві суми 150000грн.00коп. не надано.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач не виконав зобов’язання по оплаті поставленого товару у сумі 150000грн.00коп., тому слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за поставлений товар за договором №Д/НХ 081924/НЮ від 01.08.2008 року у сумі 150000грн.00коп.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат з оплати послуг адвоката у сумі 10000грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

При цьому, відшкодуванню витрат на послуги адвоката підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Здійснення витрат повинно підтверджуватися розрахунковими документами про перерахування коштів, видатковим касовим ордером, при наявності документального підтвердження витрат, зокрема угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді, тощо.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) .

Позивачем в підтвердження своїх вимог надано лише довідку сплати гонорарів адвокату по угоді №114/01 від 29.12.08р.

Господарський суд Донецької області ухвалами від 13.03.2009р., 01.04.2009р. зобов’язував позивача надати договір, укладений між адвокатом та позивачем про надання юридичних послуг, належні докази оплати послуг адвоката у сумі 10000грн. (платіжне доручення, банківську виписку, квитанцію, тощо).

Позивачем вищевказані вимоги суду виконані не були.

Враховуючи наведене та ті обставини, що довідка сплати гонорарів адвокату по угоді №114/01 від 29.12.08р. не є документом підтверджуючим оплату гонорару адвокату в сумі 10000грн. позивачем саме за надання правової допомоги по справі №36/76, а інших доказів підтверджуючих понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10000грн. суду не надано, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про відмову у стягненні витрат з оплати послуг адвоката у сумі 10000грн.

На підставі вищенаведених обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2009р. у справі № 36/76 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за підставами в ній наведеними не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донресурс"м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2009р. у справі № 36/76 залишити без змін.