ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2009 р.
|
Справа № 13/199/08
|
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Кравченко А.М. (довіреність № 130 від 16.01.2009 року)
Пастушенко В.В. (довіреність № 22 від 22.06.2009 року)
від відповідача: Запотоцький А.О. (довіреність № 130 від 25.02.2009 року)
від третьої особи: не з’явився
згідно постанови Вищого господарського суду України від "01" квітня 2009 року про передачу справи на новий розгляд
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТОВ
на рішення господарського суду Миколаївської області від "30" вересня 2008 року
по справі № 13/199/08
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", Миколаївська область, м. Южноукраїнськ
до Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТОВ, м. Луцьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її у придатному для використання стані
В С Т А Н О В И В :
29.07.2008 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі по тексту –позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТОВ (далі по тексту – відповідач). Згідно заявлених та уточнених позовних вимог, позивач просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 26,68 га та повернути її у придатному до використання стані, включаючи знесення споруд.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу 19.04.1995 року, відповідно до рішення ВК Южноукраїнської МР № 90 надано Державний акт на право постійного користування землею серії 11-МК №0 02138 площею 26,68 га., а 30.05.2007 року Южноукраїнська МР рішенням № 380 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування АЗС в районі бувшого поста ДАЇ в м. Южноукраїнськ, при цьому, частина цієї земельної ділянки розміщена на землях пл. 26,68 га, що надані позивачу в постійне користування, тоді як п.2 рішення № 330 від 30.05.2007 року АЗС розміщується в районі бувшого поста ДАЇ в місті Южноукраїнськ.
В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено до участі у справі Южноукраїнську міська Рада (далі по тексту –3-тя особа).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.09.2008 року по справі № 13/199/08 (суддя Василяка К.Л.) позов ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" задоволено в повному обсязі. Зобов'язано СУАП "ЗНГ" ТОВ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 26,68 га, надану позивачу, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року та повернути її у придатному для використання стані. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 13.10.2008 року видано відповідні накази.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, СУАП "ЗНГ" ТОВ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За твердженням скаржника, судом не взято до уваги чинність укладеного 18.06.2007 року між Южноукраїнською МР та відповідачем на підставі рішення 24 сесії 5 скликання від 30.05.2007 року № 330 договору оренди земельної ділянки пл. 0,1 га під розміщення та обслуговування АЗС в районі бувшого поста ДАЇ в межах м. Южноукраїнськ строком на 10 років, державна реєстрація якого здійснена 21.06.2007 року, а отже, відповідач отримав в користування земельну ділянку пл. 0,1 га на законних підставах і тому твердження про самовільне зайняття земельної ділянки не відповідає дійсності
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2008 року по справі № 13/199/08 скасовано, в позові відмолено. Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач одержав в установленому земельним і містобудівельним законодавством порядку дозволи на користування земельною ділянкою і забудову, і це спростовує доводи позивача про самовільне зайняття частини закріпленої за ним земельної ділянки. Крім того, відсутня доведеність факту самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки ці факти, згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2002 року № 1958 (1958-2002-п)
, освідчуються службовими особами Держземінспекції відповідно до наданої компетенції, і які зобов'язані вчиняти заходи щодо усунення порушень земельного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2009 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року по справі № 13/199/08 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Таке рішення суду обґрунтоване тим, що суд апеляційної інстанції в порушення ч.1 ст. 101 ГПК України прийняв докази, надані відповідачем, якими і обґрунтував свої судове рішення. Крім того, здійснено перегляд справи в апеляційному порядку за позовними вимогами, що не існували.
При новому розгляді справи в суді апеляційної інстанції СУАП "ЗНГ" ТОВ надало доповнення до апеляційної скарги, згідно яких просило рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2008 року по справі № 13/199/08 скасувати та прийняти нове рішення.
Так, на думку скаржника, на день розгляду даної справи позивач не звертався до відповідних органів щодо виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, жодних документів щодо обстеження земельних ділянок та встановлення факту самовільного зайняття ділянки не надав.
Крім того, скаржник вважає, що 21.06.2007 року ним здійснено державну реєстрацію договору оренди в Миколаївській регіональній філії Центру державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах за номером 040700300171, про що свідчить запис реєстратора О.В. Нестеренко на договорі оренди, тобто підприємство набуло право на оренду земельної ділянки відповідно до земельного законодавства. Отже, користуватися земельною ділянкою підприємство розпочало після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" відзив на апеляційну скаргу до суду не надало, але його представники в судових засіданнях просило залишити апеляційну скаргу СУАП "ЗНГ" ТОВ без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Южноукраїнська міська рада Миколаївської області відзив на апеляційну скаргу до суду також не надала та її представник в жодне судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення № 536319 від 05.05.2009 року, 542774 від 25.05.2009 року, № 547050 від 05.06.2009 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" закріплена земельна ділянка пл. 26,68 га на умовах постійного користування для будівництва і експлуатації санаторію-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплекса відповідно до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської МР від 19.04.1995 року № 90, про що видано державний акт ІІ-МК № 002138 (а.с.11-14).
30.05.2007 року рішенням № 330 Южноукраїнська міська Рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СУАП "ЗНГ" ТОВ в довгострокову оренду для постійного користування під розміщення і обслуговування АЗС в районі бувшого поста ДАІ в м. Южноукраїнськ. Відповідачу цим рішенням надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 4810800000:21:001:0011) в т.ч. під проїздами, проходами, площадками –1,0 га із земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування (а.с.9).
З клопотання Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради вбачається, що рішенням ВК Южноукраїнської МР від 15.08.2007 року було дозволено ПП Панчуку Г.О. переніс ділянок теплотраси в районі першого в’їзду в місті шляхом затвердження проектної документації. Мережі теплотраси, що належить ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" демонтовані та винесені за межі земельної ділянки, що передбачена для відведення СУАП "ЗНГ" ТОВ (а.с.37).
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги СУАП "ЗНГ" ТОВ, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Правові підстави та порядок набуття у власність чи надання у користування земельних ділянок громадянам і юридичним особам встановлені Земельним Кодексом України (2768-14)
.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї (тобто, державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки) та його державної реєстрації –забороняється.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії осіб, які свідчать про фактичне використання ненаданої земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
07.05.2008 року набула чинності нова редакція абз. 15 ст. 1 вказаного закону, згідно якої під самовільним зайняттям земельних ділянок слід розуміти будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про її передачу у власність чи надання в користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Сутність самовільного зайняття земельної ділянки, як правило, вбачається у посяганні винної особи на чужу земельну ділянку і використання її без правових підстав, тобто, за відсутності оформленого в установленому порядку права власності чи права користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок (ст. 212 ЗК України, ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 197-1 КК України).
Контроль за використанням та охороною земель, відповідно до ст. 5, 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а в його системі –Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Відповідно до ч.3 ст.149 ЗК України, сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Між тим, в порушення ч.3 ст.149 ЗК України Южноукраїнська МР ще 30.05.2007 року своїм рішення № 330 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СУАП "ЗНГ" ТОВ, що, згідно рішення виконавчого комітету Южноукраїнської МР від 19.04.1995 року № 90, знаходилась в постійному користуванні ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" та лише 09.09.2008 року вже під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді подала клопотання, згідно якого пропонувала укласти сторонам мирову угоду та, головне, (що потрібно було зробити до прийняття 30.05.2007 року рішення) просило ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" звернутися до Южноукраїнської МР з відповідною заявою про внесення змін до державного акту ІІ-МК № 002138 з врахуванням проекту "Перенесення ділянки теплотрас ДУ 700 та ДУ 500 в районі першого в’їзду в місто Южноукраїнськ".
Отже, згідно зазначених фактів, норм чинного законодавства та доказів, наданих сторонами в місцевому господарському суді, СУАП "ЗНГ" ТОВ дійсно самовільно зайняв земельну ділянку пл. 1,0 га в районі бувшого поста ДАІ в межах м. Южноукраїнськ, що входить до земель ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС", які належать останньому на праві постійного користування, у зв'язку з чим відповідач повинен звільнити таку земельну ділянку та повернути її позивачу.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що під час апеляційного перегляду та повторного апеляційного перегляду даної справи відповідачем –СУАП "ЗНГ" ТОВ подані до суду додаткові докази, на яких і ґрунтувалася постанова від 25.11.2008 року, а саме:
- договір оренди земельної ділянки від 18.06.2007 року;
- додаток № 1 "План земельної ділянки";
- акт приймання-передачі земельної ділянки від 21.06.2007 року;
- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Дані документи оглянуті, залучені до матеріалів справи, але судовою колегією до уваги не приймаються та не визнаються як належно подані додаткові докази, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судових засідань та необхідність надання відзиву на позовну заяву вимоги суду не виконав. Відзив, де мав можливість відповідно до статті 59 ГПК України з посиланням на докази, навести мотиви відхилення вимог позивача, відповідач не надав і в судових засіданнях ані додаткових пояснень ані додаткових доказів не надав.
В судових же засіданнях апеляційної інстанції представник СУАП "ЗНГ" ТОВ пояснив, що всі ці докази не були надані в місцевому господарському суді лише з причини того, що справу вів інший представник відповідача, будь-яких інших обґрунтувань скаржником не наведено.
У своїй постанові від 01.04.2009 року, Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову апеляційної інстанції від 25.11.2008 року, звернув увагу саме на цей факт та надав вказівки апеляційному суду щодо встановлення саме цих обставин, а, згідно ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими під час нового розгляду справи.
Крім того, позиції щодо не прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, якщо заявник не обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, додержується і Верховний Суд України, що викладена в постанові від 13.05.2008 року по справі № 13/136/06.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з позовними вимогами ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" та вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про звільнення СУАП "ЗНГ" ТОВ самовільно зайнятої земельної ділянки площею 26,68 га, наданої ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС", відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року та повернення її ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС" у придатному для використання стані.
СУАП "ЗНГ" ТОВ ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮАЕС".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.2008 року по справі № 13/199/08 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга СУАП "ЗНГ" ТОВ –без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від "30" вересня 2008 року по справі № 13/199/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТОВ –без задоволення.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
|
С.І. Колоколов
Г.П. Разюк
М.С. Петров
|