ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2009 Справа№ 16/235
|
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
при секретарі Вроні С.В.
за участю:
прокурора: Киричок О.В., посвідчення №223 від 30.11.06р.
від позивача-1: Губанов В.А., довіреність №1/2144 від 18.09.08; Бархіян А.А., довіреність №1/455 від 23.02.09;
від позивача-2: не з'явились
від відповідача : Лисонь О.Б. представник, довіреність №31/09 від 15.12.08
розглянувши апеляційну скаргу Державної льотної академії України, м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.09р. у справі №16/235
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, м Ялта
та виконавчого комітету Окуньовської сільської ради Чорноморського району Автономної Республіки Крим, с.Окуньовка
до Державної льотної академії України, м.Кіровоград
про стягнення 225 519грн.46коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2009р. у справі №16/235 (суддя Коротченко Л.С.) позов Симферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора задоволено, з Державної льотної академії України стягнуто в інтересах державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції на користь держави у доход виконавчого комітету Окунівської сільської ради Чорноморського району Автономної Республіки Крим шкоду в сумі 225519грн.46коп., з перерахуванням їх на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Окунівської сільської ради;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з підтвердженого матеріалами справи факту заподіяння відповідачем шкоди у вказаному вище розмірі внаслідок відсутності у нього дозвілу на спеціальне водокористування;
- не погодившись з прийнятим рішенням, Державна льотна академія України подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права просить це рішення скасувати;
- у поданій скарзі йдеться про помилкові висновки господарського суду стосовно порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, оскільки на підставі рішення виконавчого комітету Окунівської сільської ради від 29.06.2001р. №46 на території бази відпочинку, яка належить академії збудована криниця, що відповідає положенням ст. 23 Кодексу України про надра, в подальшому складено паспорт цієї криниці, згідно з яким її глибина дорівнює 17 метрів, після будівництва криниці вода з неї фактично не використовувалася у зв"язку з непридатністю до 2008р., про те, що з метою організації водопостачання питної води на базу між комунальним підприємством "Жилсервіс" та академією укладені відповідні договори, а також про те, що жоден з критеріїв наведених у ст. 48 Водного кодексу України не відповідає ознакам об’єкта, яким є криниця;
- прокурор вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що забір води відповідачем із свердловини здійснюється за допомогою водозабірного обладнання –насосу БЦПЄ 5-6-25У, у зв"язку з чим, відповідно до ст. 48 Водного кодексу України база відпочинку підпадає під поняття суб’єкт спеціального водокористування, а також на те, що після встановлення факту порушення база отримала дозвіл на спеціальне водокористування;
- позивач-1 проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення господарського суду без змін;
- представник позивача-2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи позивач-2 повідомлений належним чином; 18.05.2009р. на адресу апеляційного суду позивачем-2 направлені клопотання про підтримання позову прокурора та про розгляд справи без участі представника виконавчого комітету Окунівської сільської ради;
- 11.06.2009р.представники позивачів в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання позивачі повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача-1 ( з урахуванням попередніх засідань) та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2008р. посадовими особами державної екологічної інспекції проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства базою відпочинку "Тарханкут" Державної льотної академії України, про що складено акт №15-1.
Даною перевіркою встановлено, що на території бази знаходиться свердловина по забору води глибиною близько 20м. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній.
29.09.2008р., на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.95р. (z0162-95)
посадовими особами інспекції проведено розрахунок збитків, завданих виявленим під час перевірки порушенням.
Згідно з цим розрахунком розмір збитків за період з 2006 по 2008р.р. з урахуванням сезонної роботи бази складає 225519грн.46коп.
Розрахунок розміру збитків документально відповідачем не спростовано.
Ст. 19 Водного кодексу України встановлено, що державний контроль за виконанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України.
У даному випадку, звертаючись з позовом в інтересах держави одночасно в особі державної екологічної інспекції та сільської ради прокурор, посилаючись на встановлення факту використання відповідачем підземних вод з свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, не надав доказів наявності у сільської ради повноважень по здійсненню контролю за дотриманням водного природоохоронного законодавства, за наявності яких остання може мати статус позивача у поданому позові. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.
За таких обставин виконавчому комітету Окунівської сільської ради слід в позові відмовити.
Проте, приймаючи рішення про задоволення позову відносно двох позивачів, господарський суд зазначене не врахував. В рішенні суду відсутні будь-які висновки стосовно конкретної сторони, на користь якої вирішено спір.
Ст. 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать, у тому числі, підземні води.
Отже, з наведеної норми випливає, що підземні води є охоронюваним природним об’єктом загальнодержавного значення.
Відповідно до п.5 Положення про державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.12.2006р. №526 (z0038-07)
, інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль, у тому числі, за використанням підземних вод та охороною їх від виснаження, засмічення і забруднення.
Таким чином, належним позивачем по даній справі є державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція.
Згідно з ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Відповідно до ст.49 Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об’єктів загальнодержавного значення; Верховною радою Автономної Республіки Крим, областями, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об’єктів місцевого значення.
Відповідно до п.4.2 названої вище Методики (z0162-95)
відповідальність юридичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов спецводокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто збору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування.
Щодо досліджуваної справи, то вищезазначені фактичні обставини справи, зокрема, здійснення відповідачем спеціального водокористування, відсутність у нього дозволу на таке водокористування, що є порушенням викладених вище норм водного природоохоронного законодавства, а також ненадання ним документальних доказів, які спростовують зазначене порушення, свідчать про обґрунтованість позовних вимог прокурора, пред’явлених в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції та визнання їх такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 194026грн.50коп.
В решті в задоволенні позову слід відмовити, оскільки при розрахунку розміру шкоди (т.1. а.с.11) посадовими особами інспекції неправильно визначена кількість діб та відповідно годин за період забору води з 01.07. по 10.08.2008р.
З урахуванням 41 доби та, відповідно, 984 години обсяги піднятої води складають 1771.2куб.м, а збитки за вказаний період –43040грн., у зв"язку з чим, загальна сума збитків і дорівнює 194026грн.50коп..
З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права і неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи.
Керуючись ст.ст.101-105Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.09р. у справі №16/235 скасувати частково;
- викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Виконавчому комітету Окуньовської сільської ради Чорноморського району Автономної Республіки Крим у позові відмовити.
Позов державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції задовольнити частково.
Стягнути з Державної льотної академії України на користь державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (із зарахуванням в доход місцевого бюджету код бюджетної класифікації 24062100) шкоду в розмірі 194026грн.50коп., в доход державного бюджету 1940грн.24коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; видати накази.
В решті в позові відмовити.";
- видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.
Головуючий
Суддя
Суддя
|
І.Л.Кузнецова
Т.А.Верхогляд
І.А.Сизько
|