40/156 Про звільнення займаних орендованих приміщень та стягнення неустойки - 10.06.2009 Прийняття

В вересні 2007 р. ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Дніпрозв'язок" звернулося до суду з позовом (враховуючи остаточну редакцію позовних вимог від 12.03.09 р.) про звільнення відповідачем орендованих приміщень та стягнення неустойки в сумі 1130619 грн. згідно ст. 785 ЦК України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. у справі №40/156 позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо обґрунтованості позовних вимог в зв’язку із визнанням орендного договору, укладеного між сторонами, припиненим з огляду на небажання позивача продовжувати орендні правовідносини сторін на новий строк, про що відповідача було належним чином повідомлено в листі від 23.07.2008 р.

В обгрунтування власної позиції відповідач послався на те, що листа №1617/01 від 23.07.08р. про припинення договору оренди він не отримував, а відтак вважає спірний договір пролонгованим на новий строк, оскільки замість листа про припинення договірних відносин в конверті отриманому відповідачем був лист №1617/03 від 23.07.08 р. про направлення акту звірки розрахунків. Відповідач зазначає про відсутність належних доказів відправки позивачем листа №1617/01 про припинення договору, оскільки надані позивачем суду на підтвердження докази, а саме конверт та опис вкладення містять невідповідності щодо часу відправки їх поштою.

Позивач у відзиві проти заявлених доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити скаргу без задоволення. Рішення господарського суду вважає законним та просить залишити його без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності продовження користування відповідачем орендованими приміщеннями, площею 919,4 кв.м в будівлі ВАТ "Дніпрозв'язок", що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Солом'янська, 3, у відповідності до договору оренди №167 від 26.03.2007 р., укладеного між сторонами, зокрема, після 30.06.08 р. (закінчення строку дії договору).

Підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом було невиконання відповідачем, як стверджує позивач, договірних зобов’язань в частині звільнення приміщень після закінчення строку дії договору, оскільки позивач не одноразово звертався до відповідача з листами про звільнення орендованих приміщень у зв'язку із закінченням терміну дії договору, які останнім були залишені без виконання. З огляду на те, що відповідач не звільняє приміщення після закінчення терміну дії договору, то відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України позивачем нараховано неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Господарський суд, задовольняючи позов, дійшов висновків про обгрунтованість позовних вимог з огляду на встановлені судом факти закінчення строку дії спірного орендного договору 30.06.08 р., та направлення позивачем відповідного листа №1617/01 від 23.07.08 р. про припинення строку дії договору та небажання його продовжувати на новий строк.

Розглянувши обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими з наступних підстав.

Під час розгляду спору судовою колегією було з’ясовано, що між сторонами існували тривалі орендні правовідносини щодо спірних не житлових приміщень, які оформлювалися шляхом укладення між сторонами відповідних орендних договорів.

Згідно п.2.3. останнього договору оренди не житлових приміщень №167 від 26.03.2007 р. визначено, що майно, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше 10 робочих днів після закінчення дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за Актом прийому-передачі, звіреним з Актом прийому-передачі, зазначеним в п.2.1. цього договору в належному стані.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В пункті 10.1. сторонами було встановлено строк дії договору, на який його було укладено, з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підтвердження факту припинення строку дії договору оренди надав суду копію листа №1617/01 від 23.07.08 р., про припинення строку дії договору та небажання його продовжувати на новий строк, який як він стверджує, був направлений відповідачу поштою.

Згідно пояснень, наданих представником відповідача, замість листа №1617/01 від 23.07.08 р. про припинення договору оренди, ТОВ "Телесистеми України" був отриманий зовсім інший цінний лист № 1617/03 від 23.07.2008 р., в якому йшлося не про припинення договору оренди, а про підписання акту звірки розрахунків (т.2, а.с.60), який і було отримано 04.08.2008 року представником відповідача за довіреністю, на підтвердження чого надана офіційна відповідь Південного вузла поштового зв'язку Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" від 13.03.2009 року за № 38-3-10-304/1. На підтвердження факту отримання відповідачем іншого листа № 1617/03 від 23.07.2008 р. надано копію конверту та опису вкладення за № 0311001203717, в якому його було отримано.

В судовому засіданні колегією було досліджено також оригінал книги реєстрації вхідної кореспонданції відповідача, запис в якій від 04.08.2008 р. свідчить про отримання відповідачем від позивача саме листа № 1617/03 від 23.07.2008 р. про підписання акту звірки, а не листа №1617/01 від 23.07.08 р. про припинення договору оренди, на який посилається позивач в обґрунтування власної позиції.

Представник позивача посилається на фальсифікацію відповідачем направленого позивачем листа №1617/01 про припинення договору, який відповідачем, як стверджує позивач, було видозмінено за допомогою засобів копіювальної та друкованої техніки на лист № 1617/03, а тому наданий відповідачем лист № 1617/03, на думку позивача, не може розглядатися судом в якості належного доказу.

З огляду на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту фальсифікації відповідачем листа №1617/01, колегія не вбачає підстав для визнання наданого відповідачем примірника листа № 1617/03 від 23.07.2008 р. недійсним.

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження факту відправки листа №1617/01 від 23.07.08 р. докази – копію фіскального чеку та опис вкладення, колегія зазначає наступне.

Згідно відповіді Південного вузла поштового зв'язку Українського державною підприємства зв'язку "Укрпошта" від 19.03.2009 року за № 38-3-Ю-435, програмним забезпеченням не передбачений прийом поштових відправлень за один і тим же штрихкодом. Зазначене означає, що чек. який було надано позивачем, відноситься до іншого цінного листа, в якому було відправлено лист №1617/03 від 23.07.2008.

Також, згідно роз’яснень, наданих Південним вузлом поштового зв'язку Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" від 19.03.2009 року за № 38-3-Ю-435,. на відбитку календарного штемпеля опису з Листом 1617/03 від 23.07.2008 року останні дві цифри відповідають годинам приймання поштового відправлення, а саме - 18 годині.

Відповідно до відповіді Українського Державного Підприємства Поштового Зв'язку "Укрпошта" від 03.03.2009 року № 22-09/19 на судовий запит по справі № 40/156, на описі ставиться календарний штемпель, який вказує на час приймання поштового відправлення та включає цифру часового позначення, яка переводиться щогодинно із встановленням цифри наступної години.

З огляду на той факт, що фіскальний чек на відправку містить вказівку на час 17:20:42., то існування опису вкладення з Листом № 1617/01 (в якому останні цифри зазначають час 12 год.) є суперечним, оскільки згідно даних наданої позивачем копії опису вкладення (т.2., а.с.2), опис вкладення до листа №1617/01 було зроблено о 12 годині ранку, а фіскальний чек - о 17.20 годині.

Крім того, колегія звертає увагу на те, що як було з’ясовано за результатами дослідження наданої відповідачем книги реєстрації вхідної кореспонденції, 04.08.2008 р. на адресу відповідача надходило цінними листами від позивача декілька листів, однак жодного із змістом про припинення спірного договору оренди та звільнення приміщень.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується із доводами відповідача, та приходить до висновку, що опис вкладення та чек, який наданий позивачем на підтвердження відправки відповідачу листа №1617/01 від 23.07.08 р., не відповідають один одному. Натомість опис вкладення із іншим Листом №1617/03 отриманим відповідачем (з огляду на зазначення часу - 18 година), повністю відповідає наданому позивачем фіскальному чеку на підтвердження листа №1617/01, на якому стоїть час 17.20 година.

Згідно наданих роз’яснень відділення поштового зв’язку від 17.03.2009 р., описи вкладення в листи з оголошеною цінністю у відділенні зв'язку не реєструються, оригінал опису вкладається в лист адресату, а його копія залишається у відправника.

За таких обставин колегія не приймає в якості належних доказів у відповідності до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України надані позивачем докази на підтвердження факту відправки відповідачу листа №1617/01 від 23.07.08 р. про припинення строку дії договору.

В судовому засіданні представником позивача на підтвердження факту повідомлення відповідача про припинення спірного договору та небажання його пролонгувати також надано копію листа №1472/03 від 07.07.2008 р., який як вказує позивач було відправлено відповідачу рекомендованою поштою, та отримано останнім 09.07.2008 р. На підтвердження надано фіскальний чек та поштове повідомлення про вручення.

Представник відповідача заперечив факт відправки позивачем та отримання відповідачем вказаного листа про припинення договору. Посилається на недобросовісність позивача та навмисне подання документів, що не відповідають дійсним обставинам, на підтвердження виконання ним обов’язку щодо повідомлення орендаря про небажання пролонгувати спірний договір на новий строк згідно ст. 764 ЦК України.

Судова колегія не приймає надані позивачем документи в якості належних доказів підтвердження факту повідомлення відповідача про припинення договірних відносин, з огляду на наступне.

На спростування даного факту відповідачем надано в судове засідання для дослідження книгу реєстрації вхідної кореспонданції. Колегією досліджено, що за 09.07.2008 р. у книзі зареєстровано лише один лист від позивача про акт звірк. Жодного листа про припинення договору від позивача 09.07.08 р. на адресу відповідача не надходило згідно даних реєстрації вхідної кореспонденції. Оригінал цього акту з підписом та печаткою позивача досліджено в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи.

Згідно положень ч.4 ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія звертає увагу на суперечність документів, наданих позивачем в обгрунтування заявленого позову, які колегія оцінює критично та приходить до висновку про неможливість їх визнання достатніми та належними доказами у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, з урахуванням встановлених під час розгляду спору обставин та сукупності, наданих відповідачем на їх спростування доказів.

Враховуючи те, що відповідач продовжує користуватися спірними приміщеннями після закінчення строку дії договору оренди, а позивачем не надано суду доказів надходження будь-яких заперечень щодо пролонгації договору, чи вимог щодо його припинення, колегія приходить до висновку про пролонгацію між сторонами орендних правовідносин на строк, який був раніше укладений цей договір у відповідності до положень ст. 764 ЦК України, ч.4 ст. 284 ГК України. За таких обставин підстави для застосування вимог ч.2 ст. 785 ЦК України щодо нарахування та стягнення з відповідача неустойки є відсутніми. Відповідно в позові слід відмовити.

Оскільки позивачем в обгрунтування заявлених доводів не надано належних та достатніх доказів, та враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга є обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. у справі №40/156 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. у справі №40/156 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Дніпрозв'язок" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3 код ЄДРПОУ 01168185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А код ЄДРПОУ 34726705) 5696 грн. – держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги. Видати наказ.