Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

позивача-1: Луговська В.В. – дов. №33 від 10.06.09

відповідача-1: Арабаджийський Є.Г. – дов. №1011 від 30.03.09

відповідача-2: Рафальська І.В. – дов. б/н від 05.06.09

Старостенко Г.Ю. - керівник

відповідача-3: не з’явились

відповідача-4: не з’явились

третьої особи: Сущенко О.В. – дов. №11 від 28.10.08

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне виробничо-комерційне підприємство "Прок"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2009

у справі № 32/219 (суддя

за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до ВАТ "Агробудсервіс"

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Прок"

Дочірнє підприємство "Вікна-Прок" ТОВ "Прок"

Бюро технічної інвентаризації права власності на об"єкти нерухомого майна Бережанського району Миколаївської області

третя особа позивача

третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Альянс"

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому, відповідно до останньої заяви про уточнення позовних вимог від 28.05.2008, просить суд визнати недійсним з моменту укладення Договір від 14.12.2006 купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна – комплексу бази відпочинку "Електромонтажник", розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2801; визнати недійсним з моменту укладення Договір від 20.03.2007 купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна – комплексу бази відпочинку "Електромонтажник", розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Канчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за № 838; здійснити реституцію відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: зобов’язати Відповідача 3 повернути об’єкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку "Електромонтажник", розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім) Відповідачу 2, а Відповідача 2 повернути Відповідачу 3 грошові кошти, отримані за дане майно; зобов’язати Відповідача 2 повернути об’єкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку "Електромонтажник", розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), Відповідачу 1, а Відповідача 1 повернути Відповідачу 2 грошові кошти, одержані за дане майно; зобов’язати Відповідача 4 провести скасування реєстрації права власності за Відповідачем 3 (ДП "Вікна-Прок") на об’єкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку "Електромонтажник", розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім); зобов’язати Відповідача 4 провести державну реєстрацію права власності за Відповідачем 1 (ВАТ "Агробудсервіс") на об’єкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку "Електромонтажник", розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним чином.

20.11.2006 Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 427 було прийнято рішення про приватизацію ВАТ "Агробудсервіс". До закінчення приватизації між ВАТ "Агробудсервіс" та ПВКП "Прок" у нотаріальній формі був укладений Договір купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна – комплексу бази відпочинку "Електромонтажник", розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім). Оскільки зазначений договір укладений до закінчення приватизації ВАТ "Агробудсервіс" та без дозволу відповідного державного органу приватизації, то мало місце порушення ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 28 Закону України "Про державну програму приватизації".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі №32/219 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Прок" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 09.04.2009 у справі №32/219 скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд неправомірно застосував до спірних угод ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки на момент відчуження майна воно не знаходилось у державній власності і приватизація його вже була завершена. Крім того, відповідач-2 зазначає, що рішенням господарського суду м Києва у справі №21/523-38/265 від 04.11.2008, яке набрало законної сили, встановлено, що ВАТ "Агробудсервіс" не є державним підприємством і до нього не можна застосовувати ст. 12 Закону. Також відповідач-2 зазначає, що продаж спірного майна був погоджений Спостережною Радою товариства відповідно до вимог Статуту підприємства.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та в її доповненнях.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі №32/219 без змін, а подання та скаргу без задоволення.

Відповідач-1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги та вважає оскаржуване рішення законним.

Третя особа також вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення правомірним та прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційного подання та апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.01.2002 Наказом №3 РВ ФДМУ України по м. Києву було вирішено перетворити державне підприємство "Агробудсервіс" у Відкрите акціонерне товариство "Агробудсервіс" та забезпечити реєстрацію випуску акцій у документарній формі.

27.05.2002 між позивачем та відповідачем-1 був підписаний акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ, за яким РВ ФДМУ України по м. Києву передав, а ВАТ "Агробудсервіс" прийняло у власність нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, буд. 4.

03.05.2005 проведено державну реєстрацію Статуту ВАТ "Агробудсервіс".

Відповідно до п.2.6. вказаного статуту товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність як вклад до статутного фонду.

Згідно з п.4.3. вказаного статуту на момент його прийняття Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву має 3104880 акцій на суму 776220 грн., що становить 51% статутного фонду. ПВКП "Прок" має 2983120 акцій на суму 745780 грн., що становить 49% статутного фонду.

Відповідно до п.5.2. даного статут кожна акція надає акціонеру –її власнику однакову сукупність прав, включаючи право: брати участь в управлінні товариством, одержувати інформацію про діяльність товариства, виходу із товариства шляхом відчуження належних йому акцій, брати участь у розподілі прибутку, на переважне придбання додатково випущених акцій, вимагати обов’язкового викупу належних йому акцій, одержати у разі ліквідації товариства часту вартості майна, реалізовувати інші права, встановлені статутом.

Згідно з п.7.4.9. вказаного статуту до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності.

Відповідно до п.7.16 вказаного статуту до виключної компетенції спостережної ради належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму від 15 до 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Згідно з п.7.21 вказаного статуту до виключної компетенції правління належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму від 5 до 15% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

19.09.2006 на засіданні спостережної ради ВАТ "Агробудсервіс", оформленим протоколом №10 було вирішено провести реалізацію до кінця поточного року комплексу – база відпочинку "Електромонтажник", балансова вартість складає 551713,00, за 554500,00 грн. Зазначене рішення було прийнято одноголосно.

26.12.2005 Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 570-р був затверджений перелік господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу в 2006 році, відповідно до Додатку 1 якого державний пакет акцій ВАТ "Агробудсервіс" (код ЄДРПОУ 24933104) підлягає продажу в 2006 році.

20.11.2006 наказом РВ ФДМУ по м. Києву за №427 було вирішено провести конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону пакету акцій в розмірі 51% статутного фонду відповідача-1 та створено конкурсну комісію.

20.11.2006 у газеті "Відомості приватизації"№49(438) було розміщено інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "Агробудсервіс".

31.10.2006 ВАТ "Агробудсервіс" був складений фінансовий звіт, згідно з балансом на 31.12.06 вартість активів відповідача 1 склала 1877500,00 грн., в тому числі залишкова вартість основних засобів 1525300,00 грн.

23.02.2007 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Агробудсервіс", оформлені протоколом №3, на яких було прийняте рішення: звіт спостережної ради відповідача-1 про роботу за 2005 та 2006 роки затвердити, роботу спостережної ради визнати задовільною, рішення Спостережної ради за звітний період погодити. Зазначене рішення були прийняте одноголосно представниками РВ ФДМУ по м. Києву та ПВКП "Прок".

12.04.2007 між третьою особою та позивачем був підписаний акт №333 приймання-передавання пакета акцій відповідача-1, за яким РВ ФДМУ по м. Києву відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.07 №138 передало у власність ТОВ "Агробуд-Альянс" пакет акцій відповідача-1, розташованого за адресою: Україна, 02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, 4, розміром 51% статутного фонду товариства та кількістю акцій 3104880 штук номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 776220,00 грн., який за результатами конкурсу продано за 3110000,00 грн.

14.12.2006 між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна – комплексу бази відпочинку "Електромонтажник", розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. за зареєстрований в реєстрі за № 2801, а 20.03.2007 між відповідачем-2 і відповідачем-3 був укладений договір купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна – комплексу бази відпочинку "Електромонтажник", розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Рибаковка, квартал четвертий, будинок 8 (вісім), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Канчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за № 838 (далі – спірні договори).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України (436-15) в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

З наведеної норми вбачається, що вона стосується державних підприємств, відносно яких прийнято рішення про приватизацію їхнього майна.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Згідно з ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, у т.ч. майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

З наведених норм вбачається, що закон розрізняє за своїм правовим статусом державне підприємство, яке утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності без поділу її на частки, яка перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання, та акціонерне товариство, яке утворюється акціонерами на базі коштів чи майна внесеними цими акціонерами у статутний капітал цього товариства, є власником цих коштів чи майна внесеними у статутний капітал.

Як вже було встановлено судом 11.01.2002 наказом РВ ФДМУ по м. Києву за №03 було перетворено державне підприємство "Агробудсервіс"у Відкрите акціонерне товариство "Агробудсервіс", актом передачі нерухомого майна позивач передав майно у власність ВАТ "Агробудсервіс" і згідно положень Статуту ВАТ "Агробудсервіс" останнє є власником майна, переданого йому засновником у власність як вклад до статутного фонду (п. 2.6).

Таким чином, майно, яке було предметом спірних договорів, з 27.05.02р. перебувало у власності відповідача-1, як у акціонерного товариства, яке є правонаступником державного підприємства.

За цих обставин суд вважає, що вказана норма ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" на час укладання спірних договорів не поширювала свою дію на відповідача-1, а тому спірні договори не суперечать вказаній нормі ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Колегією суддів також не приймається посилання позивача на Закон України "Про державну програму приватизації" (1723-14) , зокрема розділ 6 Закону (1723-14) , виходячи з наступного.

Статтею 28 вказаного Закону визначено, що закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі 25 або 50 відсотків статутного фонду ВАТ плюс одна акція може здійснюватися виключно щодо ВАТ, створених на базі об'єктів групи Г.

Як вбачається з плану приватизації ДП "Агробудсервіс" об’єкт приватизації відноситься до об’єктів групи "В". Доказів того, що об’єкт приватизації, у т.ч. об’єкти продажу у спірних договорах належали до групи "Г", суду надано не було.

Таким чином, на час укладання спірних договорів вказана норма також не поширювалась на відповідача-1, тому спірні договори не суперечать вказаній нормі. Законом України №185-У від 21.09.06р. " Про управління об'єктами державної власності" (185-16) , встановлено, що об'єктами управління державної власності є корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій ( стаття 3), безпосереднє управління корпоративними правами здійснюється уповноваженою особою шляхом реалізації прав акціонера(учасника) господарського товариства ( стаття 10 Закону).

Статтею 88 ГК України встановлено, що учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства, в порядку, визначеному установчими документами, брати участь в розподілі прибутку та одержувати його частину, отримувати інформацію про діяльність товариства та вийти за своїм бажанням з складу учасників, а також отримати частину активів при ліквідації господарської організації ( ст. 167 ГК України).

Механізм управління державним пакетом акцій підприємств визначений Указом Президента України від 19 червня 1995 р. N 459/95 "Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації" (459/95) , постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 р. N 1056 (1056-95-п) "Про затвердження Порядку управління акціями, паями, частками господарських товариств, які перебувають у загальнодержавній власності".

Зазначені нормативні акти чітко встановлюють компетенцію уповноваженого в особі ФДМ щодо пакетів акцій, які належать державі в управлінні майном приватизованих підприємств.

У відповідності до Порядку (459/95) управління акціями, паями, які перебувають у загальнодержавній власності ( р.3), до компетенції управителя входить прийняття участі у зборах господарського товариства, голосування по порядку денному, прийняття участі у формуванні керівних органів господарських товариств та отримання дивідентів.

Отже, чинне законодавство не передбачає права управителя корпоративними правами надавати спеціальний(окремий) дозвіл на відчудження майна господарського товариства, а відповідно органи управління товариства не зобов’язані для вчинення правочину його отримувати.

Судом вже було встановлено, що рішення про вчинення оспорюваних позивачем правочинів прийняте Спостережною радою ВАТ у відповідності до п.7.16.13 Статуту та затверджені загальними зборами акціонерів (протоколи в матеріалах справи).

Виходячи з всього вищевикладеного, спірні договори купівлі-продажу були укладені відповідно до вимог статутних документів ВАТ "Агробудсервіс" та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи ПВКП "Прок", викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими та підтвердженими в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, що Рішення Господарського суду м. Києва по справі №32/219 від 09.04.2009 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прок" задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва по справі №32/219 від 09.04.2009 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (м. Київ, б-р Т. Шевченка, 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прок" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 12, к. 36, ідентифікаційний код 16463185) 85,00 грн. державного мита.

Доручити Господарському суду м. Києва видати Наказ.

Матеріали справи №32/219 повернути до Господарського суду м. Києва.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.