Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Рєпіної Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Політранк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2008

у справі № 24/135 (суддя Смілянець В.В.)

за позовом Приватне підприємство "Алєкс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Політранк"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.12.2008 р. у справі № 24/135 заява ПП "Алєкс" про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 26.07.2006 задоволена, рішення скасовано.

Не погоджуючись з рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про залишення рішення господарського суду від 26.07.06 без змін.

Позивач в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 03.12.2008 без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, позивач на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 964 від 24.04.1998 р. отримав право на переобладнання горища будинку 29а по вул. Московська в м. Києві під квартири в мансардному поверсі. Розпорядженням КМДА від 20.07.2000 р. № 1227 йому дозволено будівництво квартир у мансардному поверсі по вул. Московська, 29-а у двох рівнях, загальна площа забудови 650 кв.м., підрядником будівельних робіт виступила ТОВ "Техпроком" (НПСФ "Добробут").

16.02.2005 року сторонами укладений договір підряду № 1 на виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт по доведенню та вводу в експлуатацію мансардних поверхів житлових будинків № 29-а, 29-6 по вул. Московській в м. Києві, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов’язання ввести об’єкти в експлуатацію та передати позивачу всі необхідні документи для оформлення свідоцтва про право власності на зазначені об’єкти, а за інвестиційними договорами № 27, 28 від 24.10.2001 р. інвестору, зі строком виконання будівельних робіт до 31 серпня 2005 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2006 р., яке набуло законної сили, позивачу в задоволенні позову відмовлено, посилаючись на те, що відповідач належним чином діяв на виконання умов договору підряду, порушення господарського зобов’язання виникло з вини позивача, оскільки станом на серпень 2005р. відповідач як підрядник виконав всі умови договору підряду, проте позивач відмовився від введення об’єкту в експлуатацію.

У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду від 26.07.06, мотивуючи тим, що відповідачу ліцензія на право займатися видами господарської діяльності як "Будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних мереж)" та "Господарська діяльність у будівництві, пов’язана із створенням об’єктів архітектури на території України" не видавалась, зазначена обставина є суттєвою для вирішення спору, на час постановлення судових рішень йому про неї відомо не було, на даний час у зв’язку з цим будівельні роботи на об’єкті не завершені, об’єкт в експлуатацію не введений, у зв’язку з чим просить суд переглянуті судові рішення.

Рішенням господарського суду від 03.12.2008 заява про перегляд рішення господарського суду від 26.07.2006 задоволена, рішення скасовано, укладений сторонами договір підряду № 1 від 16.02.05 визнаний недійсним, провадження припинено в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач змінив як предмет так і підстави позову що є порушенням; що відсутність ліцензії не є підставою для визнання договору підряду недійсним, оскільки виконання ним зобов’язань підтверджується наявними матеріалами справи, а саме рішення судів загальної юрисдикції; що договір підряду не містить заборони щодо укладання договору субпідряду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, по друге, що ці обставини не могли бути відомі заявникові. Днем виникнення цих обставин слід вважати день коли вони стали відомі або повинні були стати відомими заявникові.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 91 ЦК України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу(ліцензії).

Відповідно до положень Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) діяльність у сфері будівництва, а саме: будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) підлягає ліцензуванню уповноваженим державним органом, здійснення зазначеної діяльності суб’єктом господарювання без відповідної ліцензії є незаконним.

Відповідно до ст. ст. 525- 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладаючи договір підряду № 1 від 16.02.2005 р. на проведення будівельних робіт відповідач не мав змоги виконати його особисто у зв’язку з відсутністю спеціального дозволу (ліцензії) на зазначений вид робіт, даний факт представником відповідача не оспорюється. Це є порушенням ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" та п. 1 наказу Держаного комітету архітектури, будівництва та житлової політики України № 273 від 05.12.2000р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 р. за № 945/5166 (z0945-00) "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", згідно якого виконання будівельних робіт без зазначеного дозволу забороняється.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідності до глави 61 Цивільного кодексу України (435-15) , яка визначає загальні положення про підряд та підряд на капітальне будівництво зокрема, встановлено, що для виконання окремих видів робіт, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл, який відповідач після укладення договору підряду не отримав, залучив до робіт третіх осіб, що суперечить умовам договору підряду, комплекс робіт за договором підряду не виконав в повному обсязі.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що укладання договорів субпідряду не заборонено договором підряду, тому перекладання своїх зобов’язань на іншу сторону не впливає на правовідносини між сторонами у справі.

Крім того, суд не може прийняти, в якості доказу, договір доручення № 1 від 16.02.05, який на думку відповідача надає йому право на залучення субпідрядників ( а.с.44 т.2), оскільки стосується договору № 4Т/01 від 29.01.03 про виконання зобов’язань замість ТОВ "Технпроком" щодо прийняття комплексу робіт, введення об’єкту в експлуатацію, оформлення договорів з інвесторами, представляти інтереси позивача у судових інстанціях та органах державної влади. Посилання на право залучення субпідрядника, договір доручення не містить, строк дії договору доручення закінчився у березні 2006, додаткових угод на його продовження сторони не підписували.

За змістом ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу; для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.

За правилами ст. 838 ЦК України право генпідрядника самостійно залучати субпідрядника може обмежуватись замовником у договорі або законодавстві. Так ч. 2 ст. 319 ГК України визначає, що підрядник у договорі на капітальне будівництво залучає третіх осіб до виконання договору за згодою замовника. Отже, у господарських договорах на капітальне будівництво право генерального підрядника стосовно самостійного залучення субпідрядників обмежене. Умови субпідрядного договору повинні бути узгоджені з положеннями договору генерального підряду, зокрема щодо предмету, змісту, строків виконання, як окремих станів, видів робіт, так і строків виконання договорів. Відповідачем, вказані вимоги виконані не були.

В ч. 1 статті 875 ЦК України міститься визначення договору будівельного підряду та певні загальні положення стосовно сторін договору та їхніх зобов’язань. Підрядник - це юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа, яка має необхідний за законом обсяг дієздатності. Для виконання окремих видів робіт з будівництва чи інших будівельних робіт у встановлених законом випадках підрядником може бути особа, яка має спеціальний дозвіл - ліцензію. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлені статтею 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року N 1775. Зокрема, п. 30, 59 та 69 вищевказаної статті Закону підрядники по договору будівельного підряду повинні мати ліцензії на проведення такого роду робіт, як будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем; розроблення проектів та проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам’яток. Крім того, наряду з ліцензією при виконанні певного виду робіт підряднику у відповідності до законодавства України необхідно пройти сертифікацію чи атестацію. ( Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 року (687-14) N 687, постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця" від 06.04.98 року N 451 (451-98-п) тощо).

Власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором( ст. 876 ЦК України).

Відповідач не заперечує, що документи для оформлення права власності на новозбудований об’єкт позивачу він не передав, не провів розрахунку з попереднім підрядником ТОВ "Техпроком" за виконані роботи, як було передбаченого додатковою угодою до договору підряду № 1. Крім того, як з’ясувалося, відповідачем, без попередження та отримання згоди позивача, внесені зміни до проектно-кошторисної документації з будівництва.

Відповідно до ст. 877 ЦК України здійснення будівництва та пов’язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов’язковими та являються невід’ємною частиною цього договору. Отже, твердження відповідача, в обґрунтування апеляційної скарги, про належне виконання ним зобов’язань за договором підряду, спростовуються матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, про хибність тверджень відповідача що заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами змінює одночасно як предмет так і підстави позову, оскільки вимоги позивача про розірвання договору підряду залишилися минулими.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Поява нововиявлених обставин може свідчить про те, що в момент розгляду предмет або підстави доказування були визначені неправильно.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Політранк" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2008 року у справі № 24/135 залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .