554/8322/16-а Про визнання протиправною і скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби області про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, яка була винесена на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів - 05.09.2018 Прийняття

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року (колегія суддів: Калитка О.М., Кононенко З.О., Бондар В.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

І. ПРОЦЕДУРА

1. 07.10.2016 ОСОБА_2 звернувся в Октябрський районний суд м.Полтави з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (позивач) про визнання протиправною і скасування постанови № 16 від 29.09.2016 року за ч.1 ст. 155 КУпАП про накладення адміністративного стягнення в сумі 170 грн. та закриття провадження у справі.

2. Октябрський районний суд м.Полтави постановою від 28.11.2016 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.02.2017 постанову суду першої інстанції скасував та частково задовольнив позов: спірну постанову відповідача скасував, а в задоволенні решти вимог - відмовив.

4. 13.03.2017 на вищевказане судове рішення у Вищий адміністративний суд України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, а судовий розгляд здійснити за участю його представника.

5. 14.03.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження та витребував справу у суду першої інстанції.

6. 23.03.2017 факсимільним зв'язком до цього суду надійшло клопотання відповідача про забезпечення проведення судових засідань у режимі відео конференції в Октябрському районному суді м.Полтави.

7. 03.04.2017 від позивача у Вищий адміністративний суд України надійшло письмове заперечення на касаційну скаргу.

8. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу з матеріалами судової справи передано для розгляду Верховного суду.

9. Ухвалою суду від 25.05.2018 справу призначено для розгляду в судовому засіданні на 13.06.2018.

10. 13.06.2018 у зв'язку із неявкою сторін розгляд справи відкладено на 04.07.2018.

11. 21.06.2018 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

12. 04.07.2018 суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 21 вересня 2016 року до 23 вересня 2016 року відповідач згідно з наказом від 19 вересня 2016 року № 95 на підставі направлення на проведення перевірки від 19 вересня 2016 року №041 здійснив планову перевірку додержання ТОВ "Бест" законодавства про захист прав споживачів.

14. За її наслідками виявлено порушення: під час реалізації нафтопродуктів (бензину неетильованого АІ-95-К5-Євро та бензину неетильованого АІ-92-К5-Євро) на АЗС за адресою: м. Полтава, вул. Кагамлика, 82Б, - споживачам не надається інформація про правила та умови ефективного і безпечного використання вогненебезпечної продукції. Також до відома споживачів не доводиться інформація, що за певних умов ця продукція може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища. На АЗС відсутня будь-яка вищезазначена інформація, в тому числі і в доступній наочній формі.

15. Зазначені порушення зафіксовані в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 21 вересня 2016 року №000029, підписаному виконуючим обов'язки директора ТОВ "Бест" ОСОБА_2 без зауважень.

16. У поясненнях відповідачу від 21 вересня 2016року позивач зазначив, що ТОВ "Бест" не надало необхідну увагу інформуванню споживачів про можливість виникнення загрози життю, здоров'ю та майну споживачів під час поводження з нафтопродуктами та зобов'язався усунути порушення найближчим часом.

17. 23.09.2016 відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення №000017.

18. На підставі вищезазначеного, а також свідчень свідка ОСОБА_3 щодо підтвердження виявлених порушень 29.09.2016 виконуючий обов'язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Оленіч О.В. склав постанову №16 (далі - оспорюване рішення) щодо накладення на позивача у справі стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. за ч.1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ).

19. В оспорюваному рішенні зазначено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника директора ТОВ "Бест", порушив вимоги: абз.1 п.21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 №833 (833-2006-п) ; абз.3, 5 п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997; ч.3 ст.14, п.10 ч.1 ст.15, ч.2 ст.15 ЗУ від 12.05.1991 "Про захист прав споживачів", оскільки допустив реалізацію нафтопродуктів без надання споживачам інформації про правила та умови їх ефективного і безпечного використання; не доводив до відома споживачів інформацію, що за певних умов відповідна продукція може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища.

20. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

21. У позовній заяві позивач стверджує, що не вважає себе винним у передбаченому ч.1 ст. 155 КУпАП порушенні, у тому числі законодавства, зазначеного в акті перевірки.

22. Звертає увагу, що очолюване ним підприємство інформує споживачів про правила та умови ефективного і безпечного використання продукції (нафтопродуктів) в усному вигляді та за необхідності наочно. Вважає, що законодавство не передбачає обов'язку розміщувати в куточку покупця цієї інформації.

23. Відповідач у письмовому запереченні суду зазначив, що виявлені під час перевірки порушення чинного законодавства ТОВ "Бест" не були усунуті, у зв'язку з чим позивача, як керівника, притягнуто до адміністративної відповідальності.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог повністю, суд першої інстанції виходив з наступного.

25. Суд встановив, що оспорюване рішення відповідає вимогам ст.ст. 252, 258, 276, 283 КУпАП, містить необхідні реквізити, а його обґрунтованість підтверджується дослідженими судом доказами, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки, свідченнями свідка.

26. Врахувавши підп.1 п.7 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 25 лютого 2016 року №27 (далі - Положення №27), ст. 244-4 КУпАП суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідач прийняв в межах своїх повноважень.

27. Посилаючись на ч.3 ст. 14, п.10 ч.ч.1-2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (1442-97-п) (далі - Правила №1442), абз.1 п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 (833-2006-п) (далі - Порядку №833), суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність зазначеної відповідачем інформації у куточку споживача є порушенням законодавства, за що відповідно до ст.ст. 14, 244-4 КУпАП відповідач мав повноваження притягнути позивача до адміністративної відповідальності.

28. Твердження позивача, що працівники ТОВ "Бест" інформують споживачів про правила та умови ефективного і безпечного використання продукції усно та за необхідності в наочній нормі шляхом надання документації, суд визнав такими, що не підтверджуються, в тому числі наданими позивачем фотознімками.

29. Суд врахував, що куточок споживача, де могла б знаходитись така інформація, не перебуває у зоні вільного доступу покупців, оскільки за специфікою роботи АЗС знаходиться в закритому з середини приміщенні, де відпуск продукції проводиться через віконце.

30. Відсутність інформування споживача суд вважав підтвердженим також тим, що 27 вересня 2016 року ТОВ "Бест" звернулося до його постачальників: ТОВ "СВГ плюс" з вимогою надати письмову інструкцію заводу виробника про порядок поводження з продукцією - неетильованим бензином А-95-К5-Євро та до ТОВ "Альянс Енерго Трейд" з вимогою надати письмову інструкцію заводу виробника про порядок поводження з продукцією - неетильованим бензином А-92-К5-Євро.

31. Суд першої інстанції дійшов висновку, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КУпАП може характеризуватись як умисною так і необережною формою вини. Тому накладене на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визнав таким, що відповідає санкції ч.1 ст. 155 КУпАП та з урахуванням обставин правопорушення є необхідним і достатнім.

32. З вищевказаними висновками не погодився суд апеляційної інстанції, скасував постанову суду першої інстанції у повному обсязі та задовольнив позов частково.

33. Посилаючись на ч.ч.1,3 ст.14, п.10 та абзац четвертий п.12 ч.1, ч.2 ст.15 Закону, п.9 Правил №1442, абзац перший п.21 Порядку №883, зазначений суд дійшов висновку про відсутність законодавчих вимог розміщувати інформацію про нафтопродукти в куточку споживача.

34. Суд також врахував, що зі змісту посадових інструкцій оператора АЗС ТОВ "Бест" та головного спеціаліста цього підприємства випливає, що обов'язок щодо усного інформування споживачів про правила та умови ефективного і безпечного використання нафтопродуктів, а також надання необхідної документації покладено на оператора та головного спеціаліста АЗС. При цьому, факт ненадання ТОВ "Бест" споживачам інформації про нафтопродукти під час перевірки не підтверджується належними та допустимими доказами та під час її проведення придбання (контрольна закупка) нафтопродуктів відповідачем не здійснювалось.

35. Також, колегія суддів звернула увагу на те, що в закритому з середини приміщенні розмішений "Інформаційний куточок", що підтверджується наданими позивачем фотознімками. При цьому з пояснень позивача встановлено, що "Куточок покупця" АЗС ТОВ "Бест" на момент проведення перевірки був розташований на фасаді АЗС, що підтверджується записом в п.7 додатку №1 до акту перевірки від 21.09.2016 №000029.

36. Врахувавши вищевказані обставини справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 155 КУпАП України, а оспорювана постанова №16 є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, протиправною та підлягає скасуванню.

37. Тому суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції, позов задовольнив у частині скасування рішення відповідача.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

38. Відповідач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та в касаційній скарзі просить його скасувати з підстав порушення ним норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Водночас просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.

39. В обґрунтування скарги зазначає, що апеляційний суд безпідставно не врахував, що акт перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення відповідача, підписаний позивачем без зауважень, а отже позивач визнав наявність порушень, описаних в акті.

40. Вважає, що зазначений суд неправильно розтлумачив норми матеріального права щодо обов'язку суб'єкта господарювання доводити до споживачів інформацію про можливість виникнення небезпеки для його життя та здоров'я, майна у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами. Крім того, не дослідив яким чином ТОВ "Бест" доводить до відома споживачів спеціальні правила безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації, ефективного та безпечного використання, інформацію, що за певних умов дана продукція може бути небезпечною.

41. Також акцентує увагу на абз.28 п.3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 №271/121, згідно з яким нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як стандарт або технічні умови.

42. Водночас, у наданій відповідачу супровідній документації до нафтопродуктів (паспорти №№1115, 1228, сертифікати відповідності) не передбачено інформації про правила та умови ефективного і безпечного використання нафтопродуктів, інформації про те, що за певних умов ця продукція може бути небезпечна для життя, здоров'я, майна, навколишнього природного середовища.

43. Стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував докази відсутності інформування ТОВ "Бест" своїх споживачів про вищевказану інформацію, у тому числі, що за специфікою його роботи відповідна АЗС знаходиться у закритому з середини приміщенні, де відпуск здійснюється через віконце, а отже необхідна споживачам інформація не надається в будь-який прийнятний спосіб, у тому числі і в доступній наочній формі. Водночас, ці обставини дослідив суд першої інстанції.

44. Акцентує увагу на тому, що під час перевірки відповідач не здійснював контрольної закупки, проте факти реалізації нафтопродуктів споживачам на АЗС позивача підтверджуються Х-звітом за 21.09.2016. Крім того, відповідач не стверджує, що відповідна інформація має бути розміщена саме в куточку споживача.

45. Оскільки виявлені порушення ТОВ "Бест" не усунув протягом перевірки, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог законодавства.

46. У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та дотримання цим судом норм матеріального та процесуального права.

47. Вважає, що санкція статті, за порушення якої його притягнуто до відповідальності, стосується відсутності належного маркування або інформації про правила і умови безпечного використання небезпечного товару. Однак факт не вивішування цієї інформації не свідчить про таку відсутність. Позивача притягнуто до відповідальності за відсутності факту ненадання конкретному споживачу на його вимогу документів на продукцію.

48. Акцентує увагу на пов'язаній за обставинами з цією справі №816/1777/16 за позовом ТОВ "Бест" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 29.09.2016 №4 щодо накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" Харківський апеляційний суд ухвалою від 10.03.2017 залишив без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016.

49. У них зазначено, що позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції надав та долучив до матеріалів справи фотоматеріали, які свідчать про наявність на АЗС наочної інформації, у тому числі про можливість виникнення небезпеки для життя, здоров'я, майна, навколишнього середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами. Водночас факт ненадання ТОВ "Бест" інформації про нафтопродукти саме споживачам є недоведеним, оскільки його придбання під час перевірки відповідачем не здійснювалося. Також відповідач не зміг надати суду пояснень щодо обсягу, складу та змісту необхідної інформації про нафтопродукти, порядку і способу її розміщення на АЗС. Крім того, не враховано пояснення ОСОБА_2 через неоднозначність їх змісту.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

50. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги стосуються неправильної, на думку відповідача, оцінки доказів та неповного встановлення обставин справи.

51. Відповідно до ст. 24 КАС України (чинної редакції) Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

52. У ч.4 ст. 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

53. Суд касаційної інстанції згідно з ч.ч.1-2 ст. 341 КАС України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Щодо доводів, зазначених у п. 39, то підписання акту перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення відповідача, не є безумовним доказом визнання порушень, описаних в акті.

55. Щодо доводів, зазначених у п. 40-44, то за правилами ч. 1 та 3 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Якщо для безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов'язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець - до споживача.

56. Згідно вимог п. 10 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, правила та умови ефективного і безпечного використання продукції.

57. Абзацом 4 п. 12 ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

58. Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що інформація, передбачена частиною 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

59. Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 № 1442, врегульовано, що суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно надати споживачеві необхідну доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також на вимогу споживача - копію документа про якість (паспорт якості) та копію декларації про їх відповідність.

60. Така інформація доводиться до відома споживачів шляхом зазначення у супровідній документації, що додається до нафтопродуктів, на етикетці (для розфасованих нафтопродуктів), а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для відповідного виду продукції.

61. В інформації про нафтопродукти зазначаються: найменування, марка та вид нафтопродуктів; дані показників їх якості; ціна; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; для розфасованих нафтопродуктів - номінальна кількість товару в одиниці маси, об'єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або посилання на нормативний документ, згідно з яким їх установлено; відомості про умови зберігання, строк придатності, необхідні дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення таких дій; відомості про виробника, його місцезнаходження та контактна інформація; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, який виконує функції з прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

62. Суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача про можливість виникнення небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами.

63. Згідно вимог абзацу 1 пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою КАТУ від 15.06.2006 № 833, суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

64. Позивач пояснив, що інформація про дані показників якості нафтопродуктів; відомості про умови зберігання, строк придатності, необхідні дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення таких дій; відомості про виробника, його місцезнаходження та контактна інформація доводиться до відома споживачів в усному вигляді та за необхідності шляхом надання на вимогу останніх документації для ознайомлення. Відповідач цих тверджень не спростував.

65. Щодо посилання відповідача про необхідність розміщення вищевказаної інформації в "Куточку споживача", то пунктом 15 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (1442-97-п) передбачено обов'язок суб'єкта господарювання забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій.

66. Отже, вимог щодо розміщення в куточку споживача інформації про нафтопродукти Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами не передбачають.

67. Крім того, абзацом 2 вказаного пункту Правил визначено, що на вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , а також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил.

68. Так, зі змісту посадових інструкцій оператора АЗС ТОВ "Бест" та головного спеціаліста ТОВ "Бест" випливає, що обов'язок щодо усного інформування споживачів про правила та умови ефективного і безпечного використання нафтопродуктів, а також представлення необхідної документації покладено на оператора та головного спеціаліста АЗС. (а.с.107)

69. При цьому, факт ненадання ТОВ "Бест" споживачам інформації про нафтопродукти під час перевірки, не підтверджується належними та допустимими доказами. Під час проведення перевірки придбання (контрольна закупка) нафтопродуктів відповідачем не здійснювалось, проте, на суб'єкта господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, законодавцем покладено обов'язок щодо надання необхідної доступної та достовірної інформації про нафтопродукти саме споживачу. Доказів ненадання інформації споживачу відповідачем не надано.

70. Частиною 1 ст. 155 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил торгівлі, виконання робіт, надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.

71. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 155 КУпАП України.

72. Згідно з ч.1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.