9/240 Про визнання недійсним, як незаконного рішення селищної ради Про продаж у власність земельної ділянки - 01.04.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Данко Л.С.) від 25.12.2008 року у справі № 9/240 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним як незаконне рішення Брюховицької селищної ради 18-ої сесії 24 скликання № 561 від 24.11.2005 року "Про продаж у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_1", так як воно порушує право користування нею Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця".

Третя особа -СПД-ФО ОСОБА_1 з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки вважає дане рішення необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що спірна земельна ділянка була придбана СПД-ФО ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 127, 128 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим вважає невірним посилання місцевого господарського суду на ч. ч. 3-4 ст. 142 Земельного кодексу України, якими передбачено порядок вилучення земельної ділянки на підставі добровільної відмови попереднього землекористувача. Покликається на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт реєстрації Державного акту на право постійного користування землею, виданого Львівському відділку Львівської залізниці, у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено технічну документацію на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що СПД-ФО ОСОБА_1 розпочав будівництво магазину без дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської області, оскільки будівництво ведеться на підставі рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 03.02.2005 року № 14 "Про дозвіл на проектування та будівництво магазину по АДРЕСА_1"та Дозволу на виконання будівельних робіт від 22.06.2005 року № 36, виданого інспектором Держархбудконтролю П. Горбанем. Крім того, посилається на те, що господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи і приступив до розгляду справи, позбавивши СПД-ФО ОСОБА_1 права на захист та порушуючи принцип рівності, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи і правильне застосування законодавства.

Позивач вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2009 року не виконав, відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 96 ГПК України не подав, але його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

У зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання 11.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 01.04.2009 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури, сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року у справі № 9/240 -залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 17.03.1992 року № 69, Львівському відділку Львівської залізниці (станція смт. Брюховичі) надано у постійне користування земельну ділянку в смт. Брюховичі загальною площею 8,59 га для господарських потреб. Зазначений Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Із загальної площі земельної ділянки, наданої у постійне користування Львівському відділку Львівської залізниці, для Пасажирського вагонного депо Львів було виділено 2,36 га, з них: по вул. Незалежності в смт. Брюховичі -2,1393 га, по вул. В. Івасюка в смт. Брюховичі -0,2207 га.

На земельну ділянку ВЧД-1 (Пасажирське вагонне депо Львів) в смт. Брюховичі Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту "Львівтранспроект"1992 року виготовлено паспорт НОМЕР_1, оригінал якого було оглянуто місцевим господарським судом в судовому засіданні. У розділі 1.5 цього паспорту зазначено, що земельна ділянка використовується під базу відстою, туристичних поїздів з 1977 року. У паспорті проведена чітка характеристика меж земельної ділянки ВЧД-1 на станції Брюховичі, що складає 2,36 га і до якої входять під'їзні колії, санітарно-побутові блоки, котельня, водонапірна башта, ТП, стоянка автобусів, газони і озеленення. У паспорті знаходиться також план зовнішніх меж землекористування Львівського відділку Львівської залізниці. Вказані технічні документи детально досліджені господарським судом Львівської області.

З матеріалів справи вбачається, що до 1993 року залізнична станція в смт. Брюховичі входила до складу Львівського відділку залізниці, а саме його структурного підрозділу Пасажирського вагонного депо Львів (ВЧД-1), а на даний час залізнична станція "Брюховичі"входить до складу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця".

На підставі наказу Міністра транспорту України № 90 від 18.06.1993 року, наказів

начальника Львівської залізниці № 84/Н від 30.06.1993 року та № 88/Н від 08.07.1993 року Львівський відділок залізниці було реорганізовано у Львівське головне територіальне підприємство Львівської залізниці, яке з 03.01.1994 року було перейменовано у Львівське державне підприємство по перевезенню вантажів і пасажирів, що діяло як юридична особа на підставі Статуту.

Згідно наказу Міністра транспорту України № 289 від 05.06.2000 року, наказу начальника Львівської залізниці № 246/Н від 03.07.2000 року Львівське державне підприємство по перевезенню вантажів і пасажирів реорганізовано у Дирекцію залізничних перевезень без права юридичної особи, яка стала структурним підрозділом Львівської державної залізниці, а правонаступником майнових прав та обов'язків реорганізованого державного підприємства стала Львівська державна залізниця.

Львівська державна залізниця, в свою чергу, внаслідок реорганізації перейменована у Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", що діє на підставі Статуту, нова редакція якого зареєстрована 06.02.2006 року.

До складу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"входять структурні та відокремлені підрозділи без права юридичної особи, в тому числі Львівська дирекція залізничних перевезень, Пасажирське вагонне депо Львів (ВЧД-1) та залізнична станція в смт. Брюховичі.

Згідно Статуту Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця"є юридичною особою, засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 Статуту майно Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"становлять виробничі і невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Пунктами 4.4 та 4.7 Статуту передбачено, що відчуження основних фондів, які є державною власністю та закріплені за Залізницею, здійснюється у порядку, що встановлений чинним законодавством за погодженням з Органом управління майном. Залізниця здійснює користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

Враховуючи викладені обставини справи, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що правонаступником реорганізованого Львівського відділку Львівської залізниці та його структурних підрозділів є Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", до якого внаслідок правонаступництва перейшло, зокрема, право користування спірною земельною ділянкою в смт. Брюховичі по вул. В.Івасюка.

Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт реєстрації Державного акту на право постійного користування землею, виданого Львівському відділку Львівської залізниці, у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 і місцевим господарським судом не встановлено, де знаходиться другий примірник вищезазначеного державного акту, не приймаються колегією до уваги як безпідставні, необґрунтовані та такі, що висновку господарського суду Львівської області в цій частині не спростовують. Натомість, в матеріалах справи знаходиться довідка Управління земельних ресурсів у місті Львові № 40/7/109 від 14.11.2008 року про те, що згідно земельно-кадастрових даних у фактичному користуванні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"(Пасажирське вагонне депо Львів) в смт. Брюховичі знаходиться земельна ділянка площею 2,36 га для господарських потреб. Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Державного акту на право постійного користування землею, виданого Львівському відділку Львівської залізниці, другий примірник цього акту зберігається у Брюховицькій селищній раді. Однак, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що термін зберігання усієї документації за цей період вже закінчився, у зв'язку з чим вона знищена.

29.04.2008 року при обстеженні земельної ділянки площею 2,36 га в смт. Брюховичі, яка знаходиться в смузі відведення ДТГО "Львівська залізниця", комісією утвореною за участю працівників відокремленого підрозділу ДТГО "Львівська залізниця"Пасажирського вагонного депо Львів встановлено, що на земельній ділянці по вул. Івасюка в смт. Брюховичі невідомими особами здійснюється будівництво капітальних споруд, про що складено відповідний акт від 29.04.2008 року, затверджений начальником Пасажирського вагонного депо Львів.

Поряд з цим, в ході розслідування, яке проводилося Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою на підставі звернення позивача від 22.10.2008 року встановлено, що Брюховицькою селищною радою (18-ї сесії 24 скликання) 24.11.2005 року прийнято рішення № 561 "Про продаж у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_1", яким, зокрема, затверджено звіт про експертну грошову оцінку і технічну документацію із землеустрою по продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,01 га по АДРЕСА_1 в смт. Брюховичі, яка знаходилась в оренді ПП ОСОБА_1 для обслуговування міні-магазину, затверджено ціну продажу цієї земельної ділянки та дозволено ПП ОСОБА_1 викупити земельну ділянку для влаштування міні-магазину площею 0,01 га по АДРЕСА_1 в смт. Брюховичі до 01.03.2006 року.

В подальшому, на підставі зазначеного рішення ПП ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.01.2006 року викуплено земельну ділянку площею 0,01 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в смт. Брюховичі, а 17.04.2006 року головою Брюховицької селищної ради та начальником Відділу приміських земель м. Львова ПП ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серія НОМЕР_2.

Однак, проаналізувавши матеріали та дійсні обставини справи, колегією встановлено, що на момент прийняття Брюховицькою селищною радою рішення "Про продаж у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_1"спірна земельна ділянка площею 0,01 га перебувала у постійному користуванні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", яке у встановленому порядку сплачувало за користування нею земельний податок.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно вимог ч. ч. 3-4 ст. 142 цього Кодексу припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, жодної заяви від фактичного землекористувача щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою до Брюховицької селищної ради не надходило і рішення про припинення права ДТГО "Львівська залізниця"користування цією земельною ділянкою відповідачем не приймалося. Крім того, згідно довідки Управління земельних ресурсів у місті Львові № 40/7/109 від 14.11.2008 року інформація щодо вилучення земельної ділянки площею 0,2207 га по вул. В.Івасюка,1 в смт. Брюховичі з користування ДТГО "Львівська залізниця", а також технічна документація на земельну ділянку смт. Брюховичі по АДРЕСА_1 (ПП ОСОБА_1) в Управлінні відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт"та ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Крім того, ч. ч. 3-4 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт"передбачено, що

для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони. Охоронні зони -ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об'єктів залізничного транспорту.

Згідно п. б ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, статтями 152 та 155 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи те, що рішення Брюховицької селищної ради від 17.03.1992 року № 69 та Державний акт на право постійного користування землею, виданий на підставі цього рішення Львівському відділку Львівської залізниці, правонаступником якого є Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", є чинними, у встановленому законом порядку недійсними чи незаконними не визнавалися, колегія вважає, що місцевий господарський суд підставно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що оспорюване у даній справі рішення органу місцевого самоврядування порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки позбавляє останнього права постійного користування спірною земельною ділянкою.

За викладених обставин справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Львівської області про те, що рішення Брюховицької селищної ради 18-ої сесії 24 скликання № 561 від 24.11.2005 року "Про продаж у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_1", суперечить вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини, а тому визнається недійсним в судовому порядку.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи і приступив до розгляду справи, позбавивши СПД-ФО ОСОБА_1 права на захист та порушуючи принцип рівності, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи і правильне застосування законодавства. Однак, проаналізувавши матеріали даної справи, колегією встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 16.12.2008 року розгляд справи було відкладено з метою надання сторонам можливості зібрати необхідні докази у справі, а подані відповідачем та третьою особою клопотання про повторне відкладення розгляду справи не підтверджені жодними доказами. Згідно ст. 75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Таким чином, якщо суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та постановлення законного та обґрунтованого рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, що правомірно і було зроблено

господарським судом Львівської області.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи, ґрунтується на чинному законодавстві України і підстав для його скасування немає. Інші доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, щодо правомірності набуття СПД-ФО ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку та будівництва на ній магазину, висновків суду першої інстанції не спростовують і не розцінюються колегією як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.