826/588/15 Про скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - 04.09.2018 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016 (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді: Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.) у справі № 826/588/15 за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Югзернострой" про скасування податкових повідомлень-рішень,-

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі - ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 31.12.2014 №0000414050 та №0000424050

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 198, 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями з огляду на відсутність у його контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності тощо, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарів та послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП "Сантрейд" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, про що складено акт від 16.12.2014 №1499/28-10-40-50/25394566.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення за січень-грудень 2012 року у розмірі 13678441,00 грн.; підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 13571313,00 грн. у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаної у СТОВ "Промінь", ТОВ "Судносервіс", ПАТ "Миронівське ХПП", ТОВ "Чугуєво", ТОВ "АПК "Аріана-М", ТОВ "Актив-агро", ПП "Теплоенергоефект", ТОВ "Черняхів-агротрейд", ТОВ "Югзернострой", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Ділкорн", ТОВ "Балтік Біо Трейд", ПП "А.Е.К. "Аграрно-експортна компанія", ПП "Ліна-Агро", ТОВ "Славпромсервіс", ТОВ "Оліон", ТОВ "СТ Агроінвест" та ТОВ "УКР-ЕКО-Транзит" продукції з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача, де зазначено про відсутність у достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем, наведено факти порушення контрагентами податкової дисципліни, а також викладено думки про вчинення ними з постачальниками та покупцями правочинів без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки 31.12.2014 відповідачем прийнято оскаржувані рішення:

- №0000414050, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13571313,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 6785656,50 грн.;

- №0000424050, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 196084,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем продукції та послуг у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, використано у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як з'ясовано судами, ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" є одним з найбільших українських зернотрейдерів та входить до міжнародної групи компаній Bunge (Бунге), зі штаб-квартирою в США, одного з лідерів світового зернового ринку та найбільшого в світі постачальника сої та виробника олії. У якості представника компанії Bunge в Україні позивач здійснює оптову торгівлю зерновими та олійними культурами, надає послуги зернового складу, веде діяльність з виробництва та продажу нерафінованої й рафінованої олії та майонезу, зокрема під торговою маркою "Олейна". Зазначена інформація підтверджується зокрема статутом позивача.

Так, у перевіряємому періоді між позивачем, як покупцем, та СТОВ "Промінь", ТОВ "Судносервіс", ПАТ "Миронівське ХПП", ТОВ "Чугуєво", ТОВ "АПК "Аріана-М", ТОВ "Актив-агро", ТОВ "Черняхів-агротрейд", ТОВ "Ділкорн", ПП "А.Е.К. "Аграрно-експортна компанія", ТОВ "Оліон", ТОВ "СТ Агроінвест", як постачальниками, укладались відповідні договори поставки, за умовами яких постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця відповідну сільськогосподарську продукцію (соя, насіння соняшника, пшениця), а покупець зобов'язувався прийняти та своєчасно оплатити поставлений товар.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів поставки, представником позивача надано суду копії відповідних рахунків-фактур (рахунків), видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі зерна, складських квитанцій, аналізів зерна, товарно-транспортних накладних, реєстрів автомобілів, карток обліку товару, карток елеватора та платіжних доручень.

При цьому, судом встановлено, що у перевіряємому періоді, з метою забезпечення належного здійснення власної господарської діяльності, позивачем, як покупцем (замовником), укладались відповідні договори:

- з ПП "Ліна-Агро", ТОВ "Техно-Торг" та ТОВ "Балтік Біо Трейд", як постачальниками, щодо поставки товару (зокрема засобів захисту рослин, мобільних телефонів, тест-смужки для аналізу кукурудзи);

- з ПП "Теплоенергоефект", ТОВ "Югзернострой", ТОВ "УКР-ЕКО-Транзит" та ТОВ "Славпромсервіс", як виконавцями, щодо надання послуг (зокрема перевезення, перевірки обладнання, ремонтні роботи по зерносушарці, організація проведення аналізу зерна).

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів, укладених з ПП "Ліна-Агро", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Балтік Біо Трейд", ПП "Теплоенергоефект", ТОВ "Югзернострой", ТОВ "УКР-ЕКО-Транзит" та ТОВ "Славпромсервіс" позивачем надано суду копії відповідних рахунків-фактур (рахунків), видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі товару, ліцензій (сертифікатів), товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт та платіжних доручень.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваної операції.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Факт використання придбаних у СТОВ "Промінь", ТОВ "Судносервіс", ПАТ "Миронівське ХПП", ТОВ "Чугуєво", ТОВ "АПК "Аріана-М", ТОВ "Актив-агро", ПП "Теплоенергоефект", ТОВ "Черняхів-агротрейд", ТОВ "Югзернострой", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Ділкорн", ТОВ "Балтік Біо Трейд", ПП "А.Е.К. "Аграрно-експортна компанія", ПП "Ліна-Агро", ТОВ "Славпромсервіс", ТОВ "Оліон", ТОВ "СТ Агроінвест" та ТОВ "УКР-ЕКО-Транзит" товарів (послуг) підтверджується, зокрема наданими позивачем відповідними копіями договорів про надання послуг на зерновому терміналі, зовнішньоекономічних контрактів, коносаментів, фітосанітарних сертифікатів, митних декларацій, товарно-транспортних накладних, оборотними відомостями та ін.

На момент здійснення спірної поставки позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також судами враховано, що згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 26 січня 2016 року №12241/12242/15-45, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної відповідною ухвалою суду, розмір податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за грудень 2011 року - грудень 2012 року за операціями з постачальниками ПАТ "Миронівське ХПП", ТОВ "Чугуєво", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Черняхів-агротрейд", ТОВ "Югзернострой", ТОВ "Славпромсервіс", ТОВ "СТ Агроінвест", ТОВ "Ділкорн", ПП "Ліна Агро", ТОВ "Оліон", ПП "Теплоенергоефект", ТОВ "АПК "Аріана-Р-М", ТОВ "Балтік БіБіо Трейд", СТОВ "Промінь", ТОВ "Актив-Агро", ПП "А.Е.К. "Аграрно-експортна компанія", ТОВ "Судносервіс", ТОВ "УКР-ЕКО-Транзит" документально підтверджується в сумі 39743743,92 грн., тобто висновки акту перевірки щодо завищення ДП з іноземними інвестиціями "Сантрейд" розміру податкового кредиту з ПДВ в сумі 13767397,00грн., сформованого за грудень 2011 року - грудень 2012 року за операціями з вищевказаними постачальниками, документально не підтверджуються.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.