810/3676/14 Про визнання протиправними дії об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів зі зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та кредиту з податку на додану вартість - 04.09.2018 Прийняття

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 (суддя Журавель В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 (головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.) у справі № 810/3676/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача зі зменшення суми його податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 468591,00 грн. щодо контрагента-покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна", в тому числі: за листопад 2011 року на суму 110000,00 грн., за грудень 2011 року на суму 100000,00 грн., за січень 2012 року на суму 33900,00 грн., за лютий 2012 року на суму 203160,00 грн., за березень 2012 року на суму 13854,00 грн., за квітень 2012 року на суму 7677,00 грн., а також зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 468589,58 грн., у тому числі за рахунок сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від Приватного підприємства "Авто Інвест", у розмірі 415546,25 грн. і за рахунок сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-Транс", у розмірі 53043,33 грн., у тому числі: за листопад 2011 року на суму 110000,00 грн., за грудень 2011 року на суму 100000,00 грн., за січень 2012 року на суму 33900,00 грн., за лютий 2012 року на суму 203159,59 грн., за березень 2012 року на суму 13853,33 грн., за квітень 2012 року на суму 7676,66 грн. в автоматизованій інформаційній системі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України"; зобов'язати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість за період листопад 2011 року - квітень 2012 року за взаємовідносинами з Приватним підприємством "Авто Інвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" в автоматизованій інформаційній системі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України", які змінено на підставі акта перевірки від 30.04.2014 № 1219/17-3/3235820773/46.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 09.09.2014 адміністративний позов задовольнив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.11.2014 залишив постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2014, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статті 72, пункту 74.1 статті 74, пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що оспорювані дії контролюючого органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації з подальшим її відображенням в інформаційній базі. Зазначені дії не впливають на права та інтереси позивача, не створюють для нього додаткових обов'язків та не визначають його правову поведінку.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із Приватним підприємством "Авто Інвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-Транс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" за період з 01.11.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 30.04.2014 № 1219/17-3/3235820773/46.

За її наслідками податкові повідомлення-рішення Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області не прийнято, проте внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України" шляхом коригування задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "УКРФРІТ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехноконструкція" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників органів доходів і зборів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 шляхом звернення з відповідною позовною вимогою), підстави для виключення з автоматизованої інформаційної системи "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України" інформації, внесеної на підставі акта, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.