826/19630/16 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 04.09.2018 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року (суддя Катющенко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (судді Собків Я.М.,Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі №826/19630/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови у митному оформленні,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі по тексту - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відділу митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/002704 від 28 червня 2015 року; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2 від 28 червня 2015 року, прийняте відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00020 від 28 червня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, позовну заяву залишено без розгляду з підстав незастосування спеціального строку звернення до суду (1095 днів), передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, оскільки, на думку суду, рішення про коригування митної вартості товару за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання. Судами застосовано шестимісячний строк звернення до суду, передбачений процесуальним законом.

У липні 2018 року позивачем подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 13 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано справу №826/19630/16 з суду першої інстанції.

23 серпня 2018 року справа надійшла на адресу Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: положень статей 24, 53, 54, Митного кодексу України (4495-17) , пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України, статей 99, 100, 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що в межах спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

30 серпня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив митного органу на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Спірне рішення відповідача прийняте 28 червня 2015 року.

З адміністративним позовом позивач звернувся 13 грудня 2016 року.

Суди попередніх інстанцій вважали, що початок перебігу строку звернення до суду з метою оскарження цього рішення розпочався 29 червня 2015 року і сплив 19 грудня 2015 року.

При цьому суди вважали, що застосовується загальний строк звернення до суду, оскільки рішення, яким митний орган скоригував заявлену позивачем митну вартість товару (у бік збільшення) не є рішенням про визначення грошового зобов'язання.

Такі висновки судів попередніх інстанцій Суд вважає передчасними.

Суд не підтримує висновок судів попередніх інстанцій про те, що рішення про коригування митної вартості товару не є рішенням контролюючого органу про визначення грошового зобов'язання платника податків, оскільки митна вартість, скоригована таким рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49- 50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов'язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету.

Відтак судами попередніх інстанцій безпідставно застосовано загальний строк звернення до суду в межах спірних правовідносин, в той час застосуванню підлягав спеціальний строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.

За змістом частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У межах спірних відносин має місце порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" задовольнити.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі №826/19630/16.