808/3082/17 Про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру області повторно розглянути клопотання особи про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території сільської ради, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити проект щодо відведення особі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території сільської ради - 23.01.2019 Прийняття

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - ДП "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", в якому просила суд зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити проект щодо відведення їй земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням висновків суду по даній адміністративні справі; в задоволенні решти - відмовлено.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 скасовано в частині, в якій у задоволені позову відмовлено та в цій частині прийнято нову постанову про їх задоволення, - зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, на підставі документів, наданих ОСОБА_5 разом з клопотанням від 27.06.2017. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017- залишити без змін.

4. 18.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, ухвалити нове рішення, яким відмовити у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача затвердити проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району на підставі документів, наданих позивачем разом з клопотанням від 27.06.2017.

5. Позивач заперечень на касаційну скаргу не подала, проте клопотанням від 26.12.2018 просила вирішити питання про пришвидшення розгляду справи по суті.

6. Ухвалою від 02.07.2018 відкрито касаційне провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації "Про надання згоди на виготовлення проекту відведення земельних ділянок мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради для особистого селянського господарства" від 01.06.2007 №408 надано мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок до 2 га для особистого селянського господарства в приватну власність із земель запасу та резервного фонду Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, згідно з додатком. Відповідно до додатку №1 до Розпорядження серед мешканців, яким надано згоду, у пункті 15, значиться ОСОБА_5, землі запасу - сіножаття 1,51.

8. 11.07.2012 Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації №366 внесено зміни до Розпорядження від 01.06.2007 №408, а саме викладено його в новій редакції: "Надати мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок до 2 га для особистого селянського господарства, в приватну власність, із земель запасу Зеленівської сільської ради Приморського району шляхом зміни виду угідь із (угідь - сіножаті) в (угіддя - рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області".

9. У 2014 році ДП "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність для ОСОБА_5

10. Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 неодноразово зверталася до ГУ Держземагентства у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо затвердження проекту землеустрою. Останнє клопотання про затвердження проекту землеустрою було подано 27.06.2017. До цього з аналогічним клопотанням ОСОБА_5 зверталась в жовтні 2014 року, в лютому 2015 року, в квітні 2015 року, в травні 2015 року, в червні 2017 року.

11. Так, листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.07.2017 №С-7090-4796/6-17 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.53), з таких підстав:

- наданий проект землеустрою містить розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408 "Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України" замість дозволу;

- в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачам, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь-рілля, всупереч розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408; відомості в експлікації в пояснювальній записці також суперечать розпорядженню голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування не посвідчені виконавцем робіт;

- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376, що зареєстровано в Мінюсті 16.06.2010 за №391/17686;

- перелік обмежень не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051;

- згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 02.12.2016 №509 "Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт з землеустрою" координатою основою при здійсненні робіт із землеустрою є Державна геодезична референтна система координат УСК-2000;

- проект землеустрою містить 2 кадастрових плани;

- відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" суб'єктами топографо-геодезичної картографічної діяльності, є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Проект землеустрою не містить вищевказаної інформації.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Позивач свої вимоги обґрунтувала тим, що неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 1,4851 га, проте відповідач на всі звернення необґрунтовано відмовляв, кожного разу встановлював інші порушення, інші підстави для відмови, хоча позивач кожного разу усувала вказані у відмові недоліки. Зазначає, що рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, не містить обґрунтування встановлених порушень, не містить посилань на чинне законодавство.

13. Відповідач стверджував, що лише після отримання дозволу, передбаченого ч. 7 ст. 118 ЗК України, громадянин може звернутись для затвердження проекту землеустрою вже розробленого на підставі попередньо отриманого дозволу. Наполягав на тому, що позивач такого дозволу не отримувала.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою, суд першої інстанції виходив з того, що Земельний кодекс України (2768-14) не розмежовує по суті поняття "дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" і "згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", тому вжите у ст. 118 Земельного кодексу України слово "дозвіл" передбачає позитивне рішення уповноваженого органу за результатами розгляду відповідного клопотання, що фактично являє собою "згоду" на розроблення проекту землеустрою, тому ці два поняття є тотожними.

15. Оцінюючи та перевіряючи конкретні обставини, за яких було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляв у затвердженні проекту землеустрою без належного обґрунтування та з різних надуманих підстав, що суперечить вимогам Земельного кодексу України (2768-14) , оскільки у погодженні проекту землеустрою може бути відмовлено лише у разі, якщо не усунено недоліки, на які було вказано у попередньому висновку, та не може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою з інших причин чи з вказівкою інших недоліків.

16. При цьому суд першої інстанції визнав достатнім способом захисту порушених прав позивача лише зобов'язання відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою, оскільки вважав передчасним вирішення питання безпосереднього затвердження проекту землеустрою.

17. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимоги зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки відповідач неодноразово з 2014 по 2017 рік безпідставно відмовляв у затвердженні проекту землеустрою, допустивши зловживання своїми повноваженнями, що вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з таких підстав.

19. У затвердженні проекту землеустрою було відмовлено, оскільки він містив недоліки. Зокрема, в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь - рілля, всупереч розпорядженню голови Приморської райдержадміністрації від 01.06.2007 № 408. Відомості в експлікації в пояснювальній суперечать вказаному розпорядженню. Ці обставини стали підставою відмови, оскільки різниться інформація у пояснювальній записці, що вид угідь - рілля, у розпорядженні від 11.07.2012 № 366 (вид угідь - рілля), у висновку про погодження (вид угідь - сіножаті). Також з матеріалів проекту землеустрою вбачається, що мінімальна відстань між деякими межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки значено перевищує встановлені законодавством 200 метрів. У спірному проекті неправильно відображено перелік обмежень, оскільки слід було зазначити весь перелік обмежень та відповідними позначками зазначити, які саме обмеження наявні на земельній ділянці. Проект землеустрою містить два кадастрові плани.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги на підставі встановлених судами фактичних обставин справи, звертає увагу на наступне.

21. Предметом касаційного перегляду є постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, якою фактично підтверджено обґрунтованість та правомірність позовних вимог повністю.

22. Предметом спору є як підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою, так і зобов'язання його затвердити. Водночас, скаржник не оскаржує правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права під час вирішення спору, не наводить таких підстав. Доводи касаційної скарги стосуються повторної переоцінки фактів, на підставі яких відповідач відмовляв позивачеві у затвердженні проекту землеустрою.

23. Як вбачається з судових рішень судів попередніх інстанцій, задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою, суд першої інстанції, з доводами якого погодився і суд апеляційної інстанції, перевіряв та надавав правову оцінку кожній з цих підстав.

24. Суди, перевіривши ці обставини, дійшли правильного висновку, що зі змісту рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в частині вищевказаних порушень, не можливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає поданий проект землеустрою. Оскаржувана відмова не містить посилань на конкретні приписи нормативно-правових актів, які не були додержані позивачем, або навпаки містить посилання на норму законодавства, проте, не містить посилань на недоліки у проекті землеустрою.

25. Способом відновлення порушеного права позивача суд апеляційної інстанції обрав зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та затвердити його.

26. Суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

27. В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

28. Наведені обставини судами встановлено. Суди досліджували, чи ці підстави відмови є вичерпними і чи дотримано їх позивачем для можливості затвердження проекту землеустрою. За таких обставин суд обґрунтовано зобов'язав відповідача прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою на підставі документів, наданих позивачем разом з клопотанням від 27.06.2017.

29. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги стосуються повторної переоцінки фактів на підставі яких відповідач відмовляв позивачеві у затвердженні проекту землеустрою. Водночас, Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.