11/40-Д Про визнання кредитного договору недійсним - 25.08.2011 Прийняття

Позивачем подано позов до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Житомир про визнання кредитного договору №30 від 15.04.2008 року недійсним.

Виходячи, з поданої 28.04.2010р., заяви про зміну позовних вимог (а.с. 130-132 т.1), поданих 13.07.2010 заяв про відмову від позову (а.с. 140, 141 т.1) та письмового пояснення по справі (а.с. 142-147 т.1) позивач просить визнати недійсними:

- кредитний договір №30 від 15.04.08р. укладений між сторонами;

- договір від 31.07.08р. про внесення змін №1 до кредитного договору №30 від 15.04.08р.;

- договір від 27.11.08р. про внесення змін №2 до кредитного договору №30 від 15.04.08р.;

- іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.04.08р. №2903 та №2904/61;

- договір застави від 15.04.08р. № 2907;

- договір застави майнових прав № 32 від 15.04.08р.;

- договір від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави майнових прав № 32 від 15.04.08р.;

- договір застави майнових прав № 63 від 31.07.08р.;

- договір застави майнових прав № 64 від 31.07.08р.;

- договір застави № 65 від 31.07.08р.;

Ухвалою суду від 08.06.10р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Відкрите акціонерне товариство "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича".

13.07.2010 р. господарським судом Житомирської області по даній справі було прийнято рішення, яке постановою Вищого господарського суду від 07.06.2011 року було скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, оскільки до участі у справі не було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ризик менеджмент груп".

В своїй постанові від 13.07.2011 р. по даній справі Вищий господарський суд вказав, що під час нового розгляду справи, господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, з'ясувати коло осіб, прав та обов'язків яких може стосуватись рішення у даній справі, та вирішити питання щодо залучення їх до участі у справі, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати встановленим обставинам належну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2011р. господарський суд залучив до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ризик менеджмент груп".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про відмову від позову (а.с. 130-132, 140, 141 т.1) письмових поясненнях по справі (а.с. 142-147 т.1; 47-50 т.3; 20-22 т.4).

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав, вказаних у письмових відзивах (а.с.103, 114 т.1; 43-45, 86-88 т.3; 1 т.4).

Представник третьої особи - ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" в судове засідання не з'явився. Бачення третьої особи на дану справу викладено в письмових поясненнях представника (а.с.150 т.1; 51, 52 т.3),

Представник третьої особи - ТОВ "Ризик менеджмент груп" проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (а.с. 39-41 т.3).

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, господарський суд

15.04.08р. між сторонами було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30.

Згідно даного договору №30 від 15.04.08р. Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 13500000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти і комісійні винагороди, встановлені цим договором.

З боку позивача Кредитний договір підписаний головою правління Розенблатом Бориславом Соломоновичем.

Позивач вважає, що підписавши вищевказаний договір, голова правління діяв не у відповідності до своїх прав, які визначені статутними документами товариства, а саме пп.4 п. 7.22 Статуту позивача, зареєстрованого 27.04.05р., згідно якого голова правління має право приймати рішення про укладання правочинів на суму від 10% до 25% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної звітності.

Згідно звіту про фінансові результати за 2007р. балансова вартість активів становить 31998000грн.

За таких обставин, позивач вважає, що уклавши зазначений правочин голова правління, який підписав оспорюваний договір, діяв не у відповідності до своїх прав, визначених у статутних документах.

Крім того, позивач наполягає на тому, що ні протокол № 1 наглядової ради від 19.03.2008 р., ні протокол № 10 загальних зборів акціонерів від 27.11.2007 р., на які посилається відповідач, не можуть розцінюватись як доказ наявності повноважень у Розенблата Б.С. на підписання кредитного договору, оскільки:

1) протокол № 1 Наглядової ради від 19.03.08р. ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" підписаний трьома особами, які не являються акціонерами Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки".

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів в межах компетенції визначеної статутом, контролює діяльність виконавчого органу.

Згідно п. 7.14 Статуту наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів засновників у кількості 3 осіб строком на 3 роки.

Відповідно до Статуту засновниками товариства є: МП "Комерсант"; ВАТ "Прилуцький маслоробний комбінат"; ТОВ "Місія ЛТД"; ОСОБА_5.; ОСОБА_6

Протокол наглядової ради №1 підписано ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9., які не є акціонерами ЗАТ "Маслозавод"Прилуки", а тому не можуть бути членами наглядової ради ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" як згідно закону, так і згідно установчих документів товариства.

З огляду на викладене, на думку позивача, протокол наглядової ради № 1 від 19.03.2008 р. є недійсним.

2) Протокол №10 Загальних зборів акціонерів товариства "Маслозавод"Прилуки" від 27.11.07р., викладено в іншій редакції ніж та, що надана відповідачем.

Позивач наполягає, що 27.11.07 загальними зборами приймалось рішення по питанню надання дозволу правлінню Товариства на отримання кредиту в ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" та надання дозволу на передачу цілісного - майнового комплексу ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" в заставу ЗАТ "Перший Український банк" за кредитом Товариства в сумі 20 000 000 грн.

рішення про надання дозволу правлінню Товариства на отримання кредиту та на передачу в заставу майна товариства у Промінвестбанку на вказаних загальних зборах не приймалось.

Таким чином, рішення про укладання оспорюваного правочину, враховуючи відсутність згоди загальних зборів акціонерів та відсутність повноважень у членів наглядової ради, було прийнято лише правлінням товариства, тобто з перевищенням своїх повноважень.

Вищевикладені обставини, на думку позивача, є підставою для визнання Кредитного договору № 30 від 15.04.2008 року та похідних від нього договорів недійсними.

В заперечення позовних вимог відповідач вказав, що договір кредитування був підписаний Розенблатом Б.С., повноваження якого були підтверджені Протоколом № 1 засідання наглядової ради від 19.03.2008 р. та Витягом з протоколу рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" від 27.10.2007, згідно якого останньому було надано дозвіл на укладання кредитного договору в сумі 13500000,00 грн. та передачу майна в забезпечення виконання кредитного договору.

Кредитні кошти були отримані з метою рефінансування заборгованості перед Прилуцьким відділенням Чернігівської області філії АКБ "Укрсоцбанк" (а.с. 109, 110 т.1).

Як на доказ в підтвердження намірів позивача на укладення договору кредитування саме з відповідачем, останній надав екземпляр витягу з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", який був наданий приватному нотаріусу Прилуцького міського нотаріального округу, в момент укладання договорів в забезпечення виконання Кредитного договору № 30 (а.с. 98 т.3).

Відповідач зазначив, що наглядова рада товариства, яка прийняла рішення від 19.03.2008 р. щодо надання дозволу правлінню товариства на укладення кредитного договору з філією "Відділення Промінвестбанку" на суму 13500000,00 грн., діяла відповідно до положень Статуту ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" та діючого законодавства, оскільки прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства, не відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до п. 7.4 Статуту ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", на період між проведенням загальних зборів акціонерів повноваження, які не віднесенні до виключної компетенції зборів передаються для вирішення Наглядової ради.

Згідно п. 7.18 Статуту ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", правління є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень

Відповідач зазначив, що в порядку ст. 241 ЦК України, дії позивача вказують, що кредитний договір № 30 від 15.04.2008 р. був прийнятий останнім до виконання, про що свідчить:

- отримання позивачем кредитних коштів;

- сплата відсотків за користуавння кредитними коштами, отриманими за договором № 30;

- укладення між сторонами договорів іпотеки та застави в якості забезпечення виконання зобов"язання за спірним кредитним договором;

- укладння додаткових угод до спірного договорору;

- цільове використання коштів на погашення заборгованості перед АКБ "Укрсоцбанк".

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволеню з наступних підстав.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Матеріали справи вказують, що Кредитний договір № 30 від 15.04.2008 р. зі сторони позивача дійно був підписаний головою правління ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" Розенблатом Б.С.

Пп. 4 п. 7.22 Статуту товариства передбачено право голови правління на прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що не перевищує 10% балансової вартості активів товариства, що дійсно виключало можливість на підписання ним Кредитного договору № 30 від 15.04.2008 р. без відповідного дозволу інших органів товариства.

Водночас, матеріали справи містять копії протоколу № 1 Наглядової ради ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" від 19.03.2008 р., які надані представниками сторін, і є однаковими за змістом (а.с.107, 108, 123, 124 т.1).

Як вбачається з вказаного протоколу, на порядок денний засідання наглядової ради були винесенні питання щодо надання дозволу правлінню ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" на укладення кредитного договору та договору про відкриття кредитної лінії з Філією "Відділення Промінвестбунку" в м. Житомирі; надання дозволу надати в забезпечення виконання зобов"язань за кредитом майна, що належить товариству; надання повноважень голові правління товариства Розенблату Б.С. на укладення та підписання кредитних договорів.

Зі змісту протоколу вбачається, що наглядова рада прийняла позитивні рішення по усіх питаннях порядку денного, в тому числі і по третьому, згідно якого постановила уповноважити голову правління ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" Розенблата Б.С. на укладення з філією "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир" кредитного договору, кредитного договору на відкриття кредитної лінії, договорів забезпечення (застави, іпотеки, поруки), для чого надати йому право вести переговори, визначити умови кредитних договорів і договорів забезпечення, підписати ці договори, а також виконувати всі інші необхідні дії, включаючи право укладати угоди про зміну або розірвання кредитних договорів і договорів забезпечення.

Відповідно до 7 розділу Статуту ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", органами управління позивача є: загальні збори акціонерів, які є вищим органом товариства; наглядова рада; правління, яке є виконавчим органом товариства; ревізійна комісія.

Відповідно до статутних положень позивача, вимог ст.ст. 159, 160 Цивільного кодексу України питання, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і наглядової ради, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Прийняття рішення про укладення правочину на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів товариства, передбачене п.п. 10 п. 7.3 статуту, не відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства (п. 7.4 статуту).

Цим же пунктом статуту передбачено, що повноваження загальних зборів, які не є виключеними, на період між проведенням загальних зборів акціонерів передані на вирішення наглядової ради, рішення якої підлягають виконанню правлінням товариства (п. 7.18 статуту).

Оскільки рішення про укладення спірної угоди, яка перевищила 50 % балансової вартості активів товариства, приймалось Наглядовою радою в період між проведенням загальних зборів акціонерів, в межах своїх повноважень, тому підлягало виконанню виконавчим органом товариства - правлінням, і поряд з іншими документами було подано банку при підписанні Кредитного договору № 30 від 15.04.2008р. на підтвердження повноважень голови правління ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" Розенблата Б.С.

Наявні пояснення позивача (а.с.142 т.1) зводяться виключно до передчасних посилань на недійсність протоколу № 1 наглядової ради від 19.03.2008, як такого, що підписаний особами, які не можуть бути членами наглядової ради.

Однак, суд враховує той факт, що рішення наглядової ради, які викладені в протоколі № 1 від 19.03.2008 р. ніким не оспорювались та не визнавались недійсними у встановленому порядку з підстав їх невідповідності нормам чинного законодавства, чим спростовуються передчасні твердження позивача про зворотнє.

Таким чином, порушені з цього приводу питання виходять за межі позовних вимог та можуть бути лише предметом іншого позовного провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що Кредитний договір № 30 від 15.04.2008 р. був підписаний головою правління ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", який був уповноважений на це, зокрема, згідно рішення наглядової ради від 19.03.2008 р.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на момент підписання договору, в підтвердження повноважень Розенблата Б.С., позивачем, в тому числі, було надано відповідачу належним чином оформлений витяг з протоколу № 10 загальних зборів ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" (а.с.100,110 т.1).

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що правлінню товариства було надано дозвіл на укладення кредитного договору в сумі 13500000,00 грн. на рефінансування заборгованості перед Прилуцьким відділенням Чернігівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк".

Судом враховується і той факт, що аналогічного змісту витяг з протоколу був поданий позивачем і приватному нотаріусу Прилуцького міського нотаріального округу Могиленко Л.М. при укладанні з АК "Промінвестбанк" іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, який був посвідчений нотаріусом 15.04.2008 р. за реестровим № 2903 (а.с.108, 109 т.3).

Статтею 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже всі обмеження на здійснення дієздатності юридичної особи її органом є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження.

Третя особа має визнаватись такою, що знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень відповідного органу товариства, в наступних випадках: 1) коли такі обмеження встановлені законом; 2) коли відомості про такі обмеження, встановлені статутом чи засновницьким договором, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (абзац одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); 3) коли надані інші докази, які підтверджують, що третя особа під час вчинення оспорюваного або нікчемного правочину знала про обмеження, які встановлені для виконавчого органу чи наглядової ради юридичної особи на здійснення дієздатності останньої.

Однак, всупереч вищевказаному, позивач не довів належними та допустимими доказами, що голова правління Розенблат Б.С. був обмежений або взагалі позбавлений повноважень на підписання кредитного договору № 30 від 15.04.2008 р. щодо отримання від відповідача кредитних коштів в сумі 13500000,00 грн.

Більше того, позивачем вчинялись всі дії, направлені на те, щоб у банку не виникло сумнівів, щодо повноважень голови правління Розенблата Б.С. на укладення спірних договорів, про що свідчать вищевказані копії витягів з протоколів № 10 загальних зборів ЗАТ "Маслозавод "Прилуки".

Поданий позивачем повний текст Протоколу № 10 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" від 27.11. 07 (а.с.120-122 т.1), з якого вбачаються повноваження на отримання кредиту в ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк", суд не розцінює як доказ того, що відповідачу могло бути відомо про його існування, оскільки, як наголошувалось вище, останньому, в тому числі, і нотаріусу був поданий позивачем витяг іншого змісту.

Відповідно до статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Пунктом 6 Оглядового листа Вищого арбітражного суду, від 31.01.2001, № 01-8/97 (v8_97800-01) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)" передбачено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 2.3 Кредитного договору № 30 від 15.04.2008 р., позивачу кредит був наданий для рефінансування кредитної заборгованості в АКБ "Укрсоцбанк".

Відповідно до умов п. 3.1 кредитного договору, кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20636350175817, відкритого Банком, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Дійсно, 15.04.2008 року з позичкового рахунку № 20636350175817, який був відкритий позивачу у філії "Віділення Промінвестбанку" у м. Житомирі на рахунки позивача, які були відкриті у Чернігівській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" були перераховані кошти на загальну суму 13500000,00 грн. (а.с. 99, 102-107 т.3), призначенням платежу: в сумі 588793,41 грн. дострокове погашення кредиту по договору № 935/1-047 від 17.03.2006 (пл. дор. № 005(а.с.102 т.3); в сумі 713606,59 грн. - погашення заборгованості по овердрафту по договору № 935/1-092 від 13.11.2007 (пл. дор. № 007 (а.с. 103 т.3); в сумі 1200000,00 грн. - дострокове погашення кредиту по договору № 935/1-155 від 28.12.2007 р.(пл. дор. № 003 (а.с.104 т.3); в сумі 4340000,00 грн. - дострокове погашення кредиту по договору № 935/1-048 від 17.03.2006 (пл. дор. № 002 (а.с.106 т.3); в сумі 5257600,00 грн. - для купівлі 657200 євро для подальшого дострокового погашення кредиту по договору № 935/1-047 від 17.03.2006 р. (пл. дор. № 001 (а.с. 107 т.3).

На думку суду, вищевикладені обставини вказують, що позивач прийняв до виконання умови кредитного договору № 30 від 15.04.2008 р.

Крім того, сплата Товариством відсотків за користування кредитними коштами є свідченням того, що Кредитний договір № 30 від 15.04.2008 р. був схвалений Товариством.

Факт сплати відсотків позивачем за наданим кредитом у відповідності до укладеного Кредитного договору підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача, відкритого у відповідача.

Зокрема, як вбачається з банківських виписок та Відомості руху коштів (а.с. 92-98, 100, 101 т.3) у відповідності до умов п. 3.3 Кредитного договору з поточного рахунку позивача № 26009301175817, який був відкритий у філії "Відділення Промінвестбунку у м. Житомирі", ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" були здійснені платежі на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами".

Судом встановлено, що рахунок № 26009301175817 було відкрито на виконання договору банківського рахунку № 207 від 10.04.2008 (а.с. 4 т.4). Як вбачається з Картки із зразками підписів та відбитком печатки, яка була подана до філії "Відділення Промінвестбанку" операції, які проводились на вказаному рахунку з 14.08.2008 р. до 10.02.2009 р. були дійсними при наявності підписів заступника голови правління Ковалевського О.І. та головного бухгалтера Федоренко В.В. (а.с.3 т.4), а з 10.02.2009 р. - голови правління Розенблата Б.С. (а.с. 2 т.4).

А з банківського рахунку позивача № 26004035354500, який знаходиться в АТ "Укрсиббанк", здійснювались платежі на погашення прострочених відсотків, про що свідчать відповідні платіжні доручення (а.с.31-34 т.4).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою недійсності господарського зобов'язання за статтею 207 Господарського кодексу України є його невідповідність вимогам закону, вчинення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладення зобов'язання з порушенням господарської компетенції (правосуб'єктності).

Обсяг цивільної дієздатності особи, що вчиняє правочин від імені юридичної особи, визначається відповідно до установчих документів юридичної особи та закону; вчинення дій, що свідчать про прийняття правочину до виконання, вважається схваленням правочину у разі вчинення правочину особою з перевищенням наданих їй повноважень.

За встановлених в судовому засіданні обставин, а також враховуючи положення Кредитного договору, приписи чинного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 205, 207, 208 позовні вимоги ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" визнаються судом необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.