Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дорученням

відповідача - ОСОБА_2., за дорученням

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Спецводстрой", м. Харків

до Державного підприємства "Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту проблем машинобудування ім. Подгорного" НАК України, м. Харків

про стягнення 11500,00 грн., -

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 11500,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору № 2, укладеного між сторонами 02.01.2009 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

22.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшов відзив на заперечення відповідача від 22.07.2011 року, в якому позивач вказує на те, що доводи, викладені відповідачем у запереченнях не стосуються суті спору, а є самостійними вимогами, що випливають з інших правовідносин та повинні вирішуватися окремо від вказаного позову; вказує на те, що за ними сплив строк позовної давності та самим відповідачем було складено заперечення на акт ревізії від 18.11.2010 року № 123-10-490.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.08.2011 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні 23.08.2011 року представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

"02" січня 2009 року між ТОВ підприємство "Спецводстрой" (надалі - Позивач) та ДП "Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро ІПМАШ ім. А.М. Підгорного" (надалі - Відповідач) було укладено Договір № 2 (надалі - Договір) згідно до якого Позивач повинен був виконати ремонт нежитлового приміщення по вул. Академіка Філіппова № 9/17 корпус 4 у м. Харкові.

Відповідно до п. 4.1 договору, договірна ціна ухвалюється сторонами до початку виконання робіт та складає 239830,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 39971,67 грн.

Згідно з вищевказаним Договором Позивачем були виконані роботи у повному обсязі, а в свою чергу Відповідачем прийняті, на загальну суму 162000 (сто шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп., що підтверджується : довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року (форма № КБ-3 від 31.12.2010 року) та актом № 1 приймання виконаних робіт за грудень 2010 року (форма КБ-2 від 31.12.2010 року) - на суму 86000 ( вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2011 року (форма № КБ-3 від 31.03.2011 року) та актом №1 приймання виконаних робіт за березень 2011 року (форма КБ-2 від 31.03.2011 року) - на суму 76000 ( сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до платіжних доручень № 189 від 23.12.2010 року - 66000 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп., № 194 від 27.12.2010 року - 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., № 42 від 21.02.2011 року - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., № 48 від 02.03.2011 року - 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., № 54 від 10.03.2011 року - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., № 68 від 05.04.2011 року - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., № 84 від 18.04.2011 року - 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., № 88 від 22.04.2011 року - 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., № 111 від 25.05.2011 року - 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. Державним Підприємством "Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро ІПМАШ ім. А.М. Підгорного" здійснено оплату на суму 150500 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Намагаючись вирішити питання про повернення Відповідачем заборгованості, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 16.06.2011 року щодо сплати заборгованості, однак відповіді від Відповідача, у вказаний у вимозі строк, позивач не отримав.

Таким чином, станом на 12.07.2011 року утворилась заборгованість яка складає 11500 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом (435-15) , в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (435-15) .

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що він має право на утримання 11500,00 грн. не доплачених по договору № 2 від 02.01.2009 року на підставі того, що відповідно до акту ревізійної перевірки КРВ м. Харкова відповідача було встановлено ряд порушень а саме: завищення вартості робіт за договорами № 5 від 25.05.2007 року, № 9 від 01.08.2008 року та № 1 від 02.01.2009 року на загальну суму 18900,00 грн., оскільки ці вимоги не стосуються суті спору, що розглядається, а є самостійними вимогами, що випливають з інших правовідносин та повинні вирішуватися в окремому судовому провадженні.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 11500,00 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44- 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного" (61046, м. Харків, вул. Академіка Філіппова, 9/17, Код ЄДРПОУ 05447510, п/р 2600201300144 в "Укрпромбанк" ХФ, МФО 350686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Спецводстрой" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, код ЄДРПОУ 31437483, п/р 26003321889001 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) - 11500,00 грн. заборгованості, 115,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 серпня 2011 року