Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В.

при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому

судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький міськмолокозавод №1"

(вул.Окружна,9, м.Кривий Ріг, 50025)

до:

відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 512 866,38 грн.

за участю представників сторін:

позивача –не прибув

відповідача –не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача 512 866,38 грн. заборгованості з якої: 496920,35 грн. –заборгованість за договором дистрибуції товару №281/09-М/пр. від 14.08.2009р. ( в тому числі: 463 584,35 грн. –заборгованість за товар, 33 336,00 грн. –вартість залогової (зворотної) тари, 15946,03 грн. –пеня за прострочення платежу та понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору дистрибуції товару №281/09-М/пр від 14.08.2009р., акти звірки взаєморозрахунків від 31.10.2010р. та 28.12.2010р., видаткові накладні на товар, положення ст.ст. 193, 229 ГК України, ст.ст. 526, 692, 695, 712 ЦК України.

Відповідач на неодноразові вимоги суду письмового відзиву, з викладенням своєї правової позиції, на позов суду не надав.

У судовому засіданні 14.06.2011р. оголошувалась перерва до 12 год. 30 хв. 21.06.2011р. та у судовому засіданні 21.06.2011р. до 12 год. 50 хв. 12.07.2001р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

Ухвалою від 12.07.2011р. провадження у справі було зупинено до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПАТ "Криворізький міськмолокозавод №1"про визнання недійсним договору дистрибуції товару №281/09-М/пр. від 14.08.2009р..

Ухвалою суду від 15.08.2011р. провадження у справі було поновлено за заявою позивача, оскільки підстави, які зумовили його зупинення відпали, та призначено судовий розгляд даної справи на 18.08.2011р.

Позивач у судове засідання по справі 18.08.2011р. не прибув.

Відповідач у судове засідання 18.08.2011р. не прибув, але надіслав письмове клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з оскарженням ним в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. у справі №28/5005/8082/2011. Дане клопотання суд долучив до матеріалів справи та відмовив у його задоволенні.

Письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів, відповідачем суду не надано.

Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, оскільки відповідач був належним чином інформований судом про дату, час і місце проведення судового засідання і судом вживалось всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо забезпечення реалізації його процесуальних прав, як сторони судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Криворізький міськмолокозавод №1"та відповідачем –Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

14.08.2009р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір дистрибуції товару №281/09-М/пр (договір) згідно умов якого позивач передає відповідачу у власність продукти харчування торгової марки "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", що визначається покупцем у заявці, а покупець зобов`язується прийняти обумовлений товар та оплатити його в порядку і строки, обумовлені договором.

Відповідно до п.3.1 договору постачальник поставляє товар згідно правил "Інкотермс", в редакції 2000р., на умовах DDP (доставка на склад покупця).

Пунктом 3.2. розділу 3 договору сторони погодили, що датою поставки і датою переходу права власності на партію товару є дата фактичної передачі товару, що посвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладною.

Положеннями розділів 4 та 5 даного договору сторони обумовили порядок розрахунків та свою відповідальність. Згідно п.4.2. розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються покупцем на протязі 21 календарного дня, з дня отримання товару. День отримання товару –це календарна дата накладної, в якій стоїть відмітка сторін про здачу-приймання товару. Датою розрахунку є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець має право здійснювати попередню оплату замовленої партії товару.

Пунктом 5.2.1 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, за кожний день прострочки.

Умовами розділу 6.4 договору сторони домовились здійснювати звірку взаєморозрахунків не менше один раз на місяць шляхом підписання акту звірки. Акт повинен бути направлений постачальником на адресу покупця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним періодом, а покупець в 5-ти денний строк зобов`язаний підписати акт чи заявити мотивовану відмову від його підписання. У випадку невиконання покупцем умов даного пункту по строках підписання акту звірки, сторони домовились, що акт звірки взаєморозрахунків приймається в редакції постачальника.

Матеріали справи свідчать, що з моменту укладення вищезазначеного договору до 20.12.2010р. позивачем було поставлено відповідачу, за його замовленням, товар на суму 4 793 191,06 грн. в тарі багаторазового використання на суму 306 520,00 грн.

Станом на 05.04.2011р. відповідач розрахувався з позивачем частково і сума його боргу перед позивачем становить 463 584,35 грн.

Крім того, покупцем частково повернута тара, в якій поставлявся товар на суму 278 740,00 грн. Не повернута тара прирівнюється до товару і підлягає оплаті покупцем її вартості в сумі 33 336,00 грн., що підтверджується відомостями про рух тари за період з 01.08.09 по 18.04.11 (а.с.117 т.2).

Акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2010р. та станом на 28.12.2010р. підписані відповідачем без заперечень (а.с. 20-24 т.1).

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов’язання за даним договором перед відповідачем, що підтверджується копіями накладних (а.с. 125 т.1- 115 т.2) та неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги та претензію про сплату боргу (а.с. 17-19 т.1), які відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

Письмових доказів сплати 496920,35 грн. суми основного боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За договором поставки, згідно ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

На підставі умов договору №281/09-М/пр від 14.08.2009р., Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (543/96-ВР) та норм ЦК України (435-15) позивачем нараховано відповідачу 15946,03 грн. пені.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 512866,38 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 32- 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлю наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При вирішенні даного спору суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання від 18.08.2011р. про зупинення провадження у справі через відсутність процесуальних підстав, передбачених ст. 79 ГПК України оскільки, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. у справі №28/5005/8082/2011 за позовом суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до ПАТ "Криворізький міськмолокозавод №1"відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору дистрибуції товару №281/09-М/пр від 14.08.2009р. Згідно довідки, виданої суддею Манько Г.В., станом на 05.08.2011р. дане рішення набуло законної сили (а.с.61-62, т.3). Письмових доказів, а саме - копій процесуальних документів суду про прийняття апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №28/5005/8082/2011 відповідачем до даного клопотання не надано, а явку уповноваженого представника для надання пояснень по суті клопотання в судовому засіданні - не забезпечено. Крім того, незавірені ксерокопії апеляційної скарги та поштових відправлень, які відповідач надав в обґрунтування свого клопотання, взагалі не можуть бути належними доказами в розумінні ст.ст. 32- 34 ГПК України.

Положеннями ст. 35 ГПК України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, умови договору дистрибуції товару №281/09-М/пр від 14.08.2009р. є обов`язковими до виконання для сторін даного договору, зокрема і відповідачем.

Крім того, відповідно до ст. 184 ГК України сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів. Правовою основою договірних зв`язків є акти цивільного законодавства, якщо імперативність не випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Межі свободи договору визначаються також з урахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наявність конклюдентних дій з боку відповідача –ФОП ОСОБА_1 свідчить про прийняття ним зобов`язань перед позивачем за договором дистрибуції товару №281/09-М/пр від 14.08.2009р.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обгрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита в сумі 5128,66 грн. та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні прийнято повне рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 184, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 АКІБ "Укрсиббанк"м.Харків, МФО 351005, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20008866763) на користь Приватного акціонерного товариства "Криворізький міськмолокозавод №1"(50025, м.Кривий Ріг, вул.Окружна,9, р/р 26001301142298 в філії "Центрально-Міське відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Кривому Розі Дніпропетровської області", МФО 305493, код ЄДРПОУ 00444932) 463584,35 грн. заборгованості за товар; 33336,00 грн. вартості залогової (зворотної) тари; 15 946,03 грн. пені; 5128,66 грн. Державного мита та 236 грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.