За позовом Прокурора Шевченківського району м. Києва для представництва інтересів держави в особі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

До Київської міської ради

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

2) Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про визнання недійсним рішення

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

02 лютого 2002 року рішенням Київської міської ради № 20/3111 (ra0020023-06) "Про внесення змін до рішень Київради від 12.02.2004 № 36/1246 та від 18.03.2004 № 100/1310 з питань приватизації", та рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 за № 62/723 (ra0062023-07) "Про Програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки" нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, літера "А", площею 541,2 квадратних метрів, надалі "нежитлове приміщення", було включено до об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які підлягають приватизації у 2007-2010 роках, шляхом його викупу приватним підприємцем ОСОБА_1

16 жовтня 2007 року Господарський суд міста Києва розглянув справу № 16/268 за позовом СПД ФОП ОСОБА_1 до Головного управління комунальної власності м. Києва, третя особа –КП "Київжитлоспецексплуатація"

рішенням Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2007 року в справі № 16/268 позовні вимоги позивача, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задоволено повністю, відповідача –Головне управління комунальной власності м. Києва, зобов'язано укласти з суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 547,8 квадратних метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, літера "А", станом на 30.11.2006 р. відповідно до наказу ГУКВ № 209-ПР від 30.11.2006 р. та забезпечити його нотаріальне посвідчення.

09 лютого 2008 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2007 року, яке набрало сили 31 січня 2008 року у справі № 16/268 виданий судовий наказ № 16/268.

16 березня 2008 року Постановою підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції міста Києва було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.02.2008 р. за №16/268.

10 жовтня 2008 року Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу, в якій рішення суду від 16.10.2007 р. по справі № 16/268 було роз'яснено наступним чином: "Головне Управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано укласти з СПД-ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 547,8 квадратних метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, літера "А", станом з 30.11.2006 р., відповідно до наказу Головне Управління комунальної власності міста Києва № 209-ПР від 30.11.2006, та забезпечити його нотаріальне посвідчення в формі, що передбачена Наказом Фонду державного майна України "Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу"№ 2411 від 22.08.2005 р., що зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1045/11325 від 14.09.2005 р. (z1045-05) , за ціною, що встановлена наказом Головного Управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) № 16-ПР від 31.01.2007".

18 листопада 2008 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 11/45 позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме визнано укладеним між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 з дати набрання рішенням суду законної сили договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 547,8 кв. м на АДРЕСА_1, літ "А"в редакції, доданій до позовної заяви. КП "Київжитлоспецексплуатація"не було залучено до розгляду спрви.

03 лютого 2009 року Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 11/45 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2008 року у справі № 11/45 змінено, прийняте рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: вважати укладеним з 31.01.2008 р. договір купівлі-продажу нежилого приміщення площею 547,8 кв. м на АДРЕСА_1. літ. "А" між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 в редакції, яка підписана суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, після чого наведено текст договору, який саме слід вважати укладеним, з усіма істотними умовами. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілено у відповідності до прийнятого рішення.

10 червня 2009 року Постановою Вищого господарського суду України у справі № 11/45 касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 у справі № 11/45 залишено без змін.

13 серпня 2009 року Верховним Судом України було винесено ухвалу, якою відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2009 р. у справі № 11/45.

01 липня 2010 року КП "Київжитлоспецексплуатація"звернулось з вимогою до СПД –ФО ОСОБА_1 про сплату заборгованості у сумі 30233,16 грн. за фактичне користування нежилим приміщенням площею 541,20 кв. м в будинку АДРЕСА_1 за період з 01.09.2009р. по 26.10.2009р.

14 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до КП "Київжитлоспецексплуатація"з листом вих. № 10/14-09 щодо припинення нарахування орендної плати за приміщення по АДРЕСА_1 літ. "А", в якому повідомив, що 06 жовтня 2009 року ним в Київському міському БТІ отримане реєстраційне посвідчення № 0018999 на право приватної власності на об’єкт нерухомого майна на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2008 р., Постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009, Постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2009 р. та Ухвали Верховного Суду України від 13.08.2009 р. На підставі зазначеного ОСОБА_1 просив припинити нарахування орендної плати за приміщення по АДРЕСА_1, літ. "А". В КП "Київжитлоспецексплуатація"лист отримано 14 жовтня 2010 року та зареєстровано за вхідним № 5148.

26 листопада 2010 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 35/481 у позовній заяві КП "Київжитлоспецексплуатація"до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 30 233,16 грн. за період з 01.09.2009 р. по 26.10.2009 р. відмовлено повністю.

22 лютого 2011 року КП "Київжитлоспецексплуатація"звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, про визнання недійсним пункту 201 Додатку 1 рішення Київської міської ради від 02.02.2006 № 20/3111 (ra0020023-06) про внесення змін до рішень Київради від 12.02.2004 р. № 36/1246 та від 18.03.2004 р. № 100/1310 з питань приватизації та визнання недійсним рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 (ra0062023-07) (пункт 53 Додаток 2).

КП "Київжитлоспецексплуатація"мотивувало свої позовні вимоги тим, що згідно рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки" Додатком 2 затверджено перелік об’єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які не приватизовані і є перехідними та підлягають приватизації у 2007-2010 роках. Пунктом 53 цього Додатку нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 літ "А"площею 541,2 кв. м підлягає приватизації суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 шляхом викупу.

Також Позивач зазначав, що Законом України "Про державну програму приватизації"№ 1723-ІІІ від 18 травня 2000 року (1723-14) затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 р. р., пунктом 51 якої встановлено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Позивач вказує, що передбачені чинним законодавством поліпшення орендованого майна третьою особою не були здійснені, а у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення щодо включення спірного об’єкта до Програми приватизації.

24 лютого 2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 12/79 за позовом КП "Киіївжитлоспецексплуатація"до Київської міської ради про визнання недійсним рішення, розгляд справи призначено на 23 березня 2011 року.

23 березня 2011 року Відповідач –Київська міська рада подало клопотання про залучення до участі в справі № 12/79 в якості третій особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою від 23 березня 2011 року Господарський суд міста Києва відклав розгляд справи на 22 квітня 2011 року, залучив до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: 1) Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1; 2) Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

20 квітня 2011 року представником Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_6 через канцелярію Господарського суду міста Києва подано Клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника у відпустці.

21 квітня 2011 року до канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем Київською міською радою подані Заперечення на позовну заяву, в яких він зазначив, що оспорювань рішення Київської міської ради прийнято в межах наданої їй законом компетенції та в межах чинного законодавства України, а отже підстав для його скасування не має та просила відмовити у задоволенні позову КП "Київжитлоспецексплуатація".

22 квітня 2011 року третя особа ОСОБА_1 подав Відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Позивачем не вказано його право, яке нібито було порушено оспорюваним рішенням Київської міської ради, та зазначив що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 літ. "А"було приватизовано ним на підставі як оспорюваного рішення Київської міської ради так і на підставі рішення Господарського суду від 08.11.2008 р. в справі № 11/45, яке набрало законної сили 03.02.2009 р. Всі обставини, зазначає третя особа ОСОБА_1, щодо прийняття Київською міською радою осопрюваного рішення підчас судових засідань, судом були досліджені і тому просив відмовити в задоволенні позову КП "Київжитлоспецексплуатація".

Ухвалою від 22 квітня 2011 року Господарський суд міста Києва відклав розгляд справи на 25 травня 2011 року.

25 травня 2011 року представником відповідача Київської міської ради через канцелярію Господарського суду подано Клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю представника в розгляді справи у Окружному адміністративному суді міста Києва.

Ухвалою від 25 травня 2011 року Господарський суд міста Києва відклав розгляд справи на 22 червня 2011 року та продовжив строк розгляду справи на 15 днів.

22 червня 2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва Прокуратура Шевченківського району м. Києва подало заяву про вступ прокурора у справу № 12/79 з метою захисту інтересів держави в особі КП "Київжитлоспецексплуатація".

Судом дана заява задоволена.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. представник третьої особи 1 надав письмові пояснення.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. оголошена перерва до 13.07.2011 р.

11 липня 2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав заяву про застосування строку позовної давності по справі № 12/79, мотивував тим, що оспорювань рішення Київської міської ради № 62 08 лютого 2007 року і на момент звернення до суду –22 лютого 2011 року позовна давність сплинула і тому просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник позивача надав письмові пояснення з додатками.

В ході розгляду справи представник позивача пояснив, що згідно Закону України "Про державну програму приватизації"№ 1723-ІІІ від 18 травня 2000 року (1723-14) затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, пунктом 51 якої встановлено, що У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

На момент прийняття оспорюваного рішення Київською міською радою, а саме 08 лютого 2007 року Позивач був орендодавцем нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 літ. "А"площею 541.2 кв. м, а третя особа ОСОБА_1 був орендарем згідно п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки орендар отримує право на приватизацію шляхом викупу за умови: 1) Орендодавцем надана згода на проведення поліпшень орендованого майна; 2) Поліпшення орендованого майна здійснені, такі поліпшення неможливо відокремити без завдання шкоди; 3) Поліпшення здійснені вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

Позивач зазначив, що для вирішення спору в даної справі значення має лише одна обставина, а саме те, що Орендар (Третя особа ОСОБА_1 не звертався за дозволом на проведення поліпшень орендованого майна, а Орендодавцем (Позивачем –КП "Київжитлоспецексплуатація") не надавалося згоди на проведення поліпшень орендованого майна.

Третя особа ОСОБА_1 зазначив, що ним були зроблені поліпшення орендованого майна і навів як доказ Аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря Суб’єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 станом на 30 листопада 2006 року, зроблений незалежною аудиторською фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелект-Аудіт"від 06 грудня 2006 року. Так в Висновку (аркуш 4) зазначено –"Згода орендодавця на проведення ремонту орендованих приміщень від 15.02.2006 р. № 155/24-216.".

Позивач зазначив, що оспорюваним рішенням Київради, порушуються його права господарського відання на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, літ. "А", яке було закріплене на праві господарського відання за КП "Київжитлопецексплуатація"Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2002 року № 347 (Додаток 1 Таблиця 2 п. 199). Про порушення свого права господарського відання позивач дізнався лише 14 жовтня 2009 року з Заяви СПД ФОП ОСОБА_1 вих. № 10/14-09, зареєстроване в КП "Київжитлоспецексплуатація"за вхідним № 5148 від 14 жовтня 2009 року, саме про те, що це нежитлове приміщення вибуло з господарського відання і зареєстроване на праві приватній власності за ОСОБА_1 і тому згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким днем, на думку Позивача, є 14 жовтня 2009 року.

Третя особа Головне управління комунальної власності м. Києва позовні вимоги підтримало та пояснило, що приміщення по АДРЕСА_1, літ. "А"було приватизоване за рішенням Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2008 року в справі № 11/45, - "а саме визнано укладеним між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 з дати набрання рішенням суду законної сили договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 547,8 кв. м, на АДРЕСА_1, літ "А"". Тому з боку Головного управління комунальної власності м. Києва не було проведено перевірки наявності згоди орендодавця на проведення поліпшень майна, що підлягає приватизації.. Також такі підстави, як наявність або відсутність згоди орендодавця при розгляді справи № 11/45 Господарським судом міста Києва не досліджувалося, підставами для задоволення позову не встановлювалися.

Заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Причиною виникнення спору є позиція Позивача, Третьої особи Головного управління комунальної власності м. Києва та Прокурора Шевченківського району м. Києва про те, що Позивач як орендодавець майна не давав згоди орендарю (третій особі СПД ФОП ОСОБА_1) на проведення поліпшень майна, яке в подальшому була приватизованим ним згідно рішення Київради від 08 лютого 2007 року № 62/723 "Про Програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки"(Додаток 2 п. 53), та згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2008 року в справі № 11/45.

В супереч Позивачу Відповідач та Третя особа СПД ФОП ОСОБА_1 вважають, що Київська міська рада діяла в межах наданих їй Законами України повноважень і приймала рішення 08 лютого 2007 року № 62/723 (ra0062023-07) "Про Програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки"(Додаток 2 п. 53) у відповідності до її повноважень. До того ж Третя особа СПД ФОП ОСОБА_1 вважає, що ним зроблені поліпшення орендованого майна, яке згодом було приватизовано шляхом викупу, що відсутнє право, яке було порушено оспорюваним рішенням Київради та пропущена позовна давність.

Для вирішення даного спору необхідним і достатнім є встановлення факту надання згоди орендодавцем (Позивачем) на проведення поліпшень орендованого майна (нежитлового приміщення 541,2 кв. м по АДРЕСА_1, літ. "А"в м. Києві) орендарю (Третій особі СПД ФОП ОСОБА_1) . Питання фактичного проведення ремонтних робіт, питання чи можна такі ремонтні роботи вважати поліпшенням орендованого майна Господарський суд міста Києва не досліджував.

При вирішенні даного спору Господарський суд міста Києва керувався наступним законодавством України: Закон України "Про державну програму приватизації"№ 1723-ІІІ від 18 травня 2000 року (1723-14) затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, пунктом 51 якої встановлено, що У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХХІІ від 10 квітня 1992 року (2269-12) . яким в ст. 18-1 встановлено –"Стаття 18-1. Ремонт об'єкта оренди 1. Поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. 2. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. 3. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.".

рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 (ra0062023-07) "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки", пунктом 12 якого встановлено, орендар нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) встановлено:

Стаття 32. Поняття і види доказів

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для вирішення спору в даній справі належним доказом, який має значення, може бути тільки згода орендодавця (Позивача) надана орендарю (Третій особі ОСОБА_1) на проведення поліпшень орендованого майна (нежитлового приміщення 541,2 кв. м по АДРЕСА_1, літ. "А" в м. Києві).

Згода орендодавця повинна бути виключно на поліпшення а не на ремонт майна, оскільки згідно Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженою Закон України "Про державну програму приватизації"№ 1723-ІІІ від 18 травня 2000 року (1723-14) згода на проведення поліпшень має юридичні наслідки у вигляді виникнення права орендаря на приватизацію об’єкта оренди шляхом викупу, хоча поліпшення здійснюються не виключно і шляхом проведення ремонтних робіт.

Згода орендодавця на проведення ремонту орендованого майна не створює юридичних наслідків у вигляді виникнення права на приватизацію об’єкту оренди шляхом викупу.

Таким чином надання згоди на проведення поліпшення орендованого майна вимагає від орендодавця про фактичне надання згоди на приватизацію (на припинення його права господарського відання і отримання вигоди від використання) цього майна. Надання згоди орендодавця на проведення ремонту орендованого майна не тягне виникнення права на приватизацію цього майна і тому не припиняє його права господарського відання та отримання вигоди від його використання. Тому надання згоди на проведення поліпшення і проведення ремонту мають різні наслідки і вимагають прийняття різного за своєю юридичною суттю рішення. Цивільним кодексом України (435-15) в ст. 261 п. 1 встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При вирішенні питання про застосування позовної давності до даного спору суд приймає до уваги, що Позивач (КП "Київжитлоспецексплуатація") не був залучений до участі в розгляді справи Господарським судом м. Києва № 11/45 та не мав уявлення про рішення від 18 листопада 2008 року, яке набуло законної сили 03 лютого 2009 року і навпаки, маючи доказ у вигляді Заяви СПД ФОП ОСОБА_1 (третя особа) від 14 жовтня 2009 року вих. № 10/14-09, зареєстрованим в КП "Київжитлоспецексплуатація"14 жовтня 2009 року вхідний № 5148, зі змісту якого дізнався і міг дізнатися про припинення його права господарського відання та набуття права приватної власності на нежитлове приміщення 541,2 кв. м по АДРЕСА_1, літ. "А"в м. Києві, до якого і було додане рішення Господарського суду м. Києва від 18 листопада 2008 року. Таким чином перебіг позовної давності для вирішення даного спору почався саме з 14 жовтня 2009 року і до моменту звернення з позовом до суду (22 лютого 2001 року) не сплинув і тому в суду не має підстав для застосування позовної давності.

Керуючись п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, Затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" (1723-14) , ст. ст. 22, 29, 32, 36, 82- 85, 89 ГПК України, суд, -

1. Позовну заяву КП "Київжитлоспецексплуатція" задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним пункт 201 Додатку 1 рішення Київської міської ради від 02.02.2006 року № 20/3111 (ra0020023-06) "Про внесення змін до рішень Київради від 12.02.2004 р. № 36/1246 та від 18.03.2004 р. № 100/1310 з питань приватизації,

3. Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 62/723 (ra0062023-07) "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2011 роки" (пункт 53 Додаток 2).

4. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.