Суддя Господарського суду Харківської області Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 17/640 від 29.04.2011 року

відповідача - ОСОБА_2 адвокат

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків

про стягнення 20246,58 грн.

та зустрічну позовну заяву:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 280000,00грн.

рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010р. в задоволенні первісного позову ПАТ "Енегомашспецсталь" до ТОВ "Інтертранслогістик" було відмовлено, зустрічний позов ТОВ "Інтертранслогістик" до ПАТ "Енергомашспецсталь" задоволено, ПАТ "Енергомашспецсталь" зобов’язане підписати акт виконаних робіт за договором купівлі-продажу №15/1018 від 18.06.2008р., з товариства стягнуто 280 000 грн. заборгованості, а також судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. по справі №64/246-10 рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010р. скасовано та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволені частково, з ТОВ "Інтертранслогістик" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" стягнуто 1 120 000 грн. попередньої оплати за договором №15/1018 від 18.06.2008р., 27000 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080 грн. пені за несвоєчасне повернення передплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 19314,99 грн. витрат з державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі №64/246-10 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010р. по справі №64/246-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Справі присвоєно новий номер №5023/3763/11 (н.р. 64/246-10).

Під час нового розгляду судом було встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№17/810-4166 від 25.08.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістік" різницю між перерахованою відповідачу передплатою та вартістю поставленого відповідачем станку в сумі 20000,00грн., а також 3% річних за прострочку її повернення в сумі 246,58грн., а всього 20246,58грн.; судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором №15/1018 від 18.06.2008р., укладеним між сторонами.

28 вересня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про зміну позовних вимог (вих.№17/977-4524), яка була прийнята судом до розгляду, в якій просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 1120000,00грн., пеню за прострочення виконання робіт у розмірі 27000,00грн., пеню за прострочку повернення передоплати в сумі 1080000грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 43419,18грн., 3% річних за прострочення повернення попередньої оплати в сумі 356,71грн., інфляційні в сумі 240,00грн., а всього 2271015,89грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, який був прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом, в якому просить суд зобов'язати ПАТ "Енергомашспецсталь" підписати акт виконаних робіт за договором купівлі-продажу №15/1018 від 18.06.2008 року; стягнути з ПАТ "Енергомашспецсталь" суму заборгованості у розмірі 280000,00 грн.; судові витрати покласти на ПАТ "Енергомашспецсталь": 2885,00грн. державного мита, витрати на ІТЗ та 80000,00грн. - вартість послуг адвоката.

На виконання вимог суду позивач за первісним позовом 09.06.2011р. надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вхідний № 2570) та відзив на зустрічну позовну заяву (вхідний № 2571) та додані до них документи.

Крім того, 09.06.2011р. позивач надав до суду заяву про заміну сторони у справі (вхідний № 2554), в якій позивач просить замінити відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" на публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" у зв’язку зі зміною назви позивача. До вказаної заяви позивачем було додано відповідні докази.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

У зв’язку з цим суд задовольняє вищевказану заяву.

Відповідач за первісним позовом надав до матеріалів справи Заперечення на змінений уточнений позов (вхідний № 15127 від 08.09.2011 року).

Ухвалою від 22.06.2011р. провадження по справі №5023/3763/11 було зупинено у зв’язку з призначенням судом судової товарознавчої експертизи, матеріали справи разом з переліком питань, які було поставлено судом експерту, було направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою від 18.07.2011р. провадження по справі було поновлено у зв’язку з надходженням від вищевказаної експертної установи листа про неможливість проведення експертизи та поверненням справи до суду.

Під час розгляду справи судом оголошувалися перерви з 12:30 04.08.2011р. до 15:30 08.08.2011р. та з 15:30 до 18:00 08.08.2011р.

У судовому засіданні 08.08.2011р. позивач листом №17/1132 від 08.08.2011р. надав суду експертний висновок технічного стану продольно-фрезерного станку моделі 6620, від 05.08.2011р. складений технічним директором ТОВ "Центр модернізації", який має відповідну освіту та повноваження до підготовки відповідного висновку, та додані до нього документи, згідно яких:

- Об’єм виконаних ПАТ "Енергомашспецсталь" робіт по доведенню станку до робочого стану не оцінювався у зв’язку з відсутністю на момент проведення експертного огляду станку інформації по цьому питанню у повному обсязі;

- ані керівництво по експлуатації станку 6625.000.000РЭ, ні ГОСТ 20799 "Масла індустріальні. Технічні умови" не містять вимог до експлуатації станку 6620 у цеху при низькій температурі, обмежений температурний режим експлуатації використовується для обладнання, на якому встановлені системи управління на базі сучасний промисловий комп'ютерів та контролерів, до якого електрообладнання станку 6620 не відноситься, робота на станку при температурі нижче 0 градусів можлива, якщо не використовувати охолодження емульсією на водній основі, яка може в цих умовам замерзнути ;

- витікання масла з узлів станку, якщо воно перевищує норми, вказані у керівництві по експлуатації, виникає з-за пошкодження уплотнювачів або внаслідок недоліків конструкції вузлів станку;

- так як договором постачання №15/1018 сторони не передбачили параметри робото здатності станку після доведення його узлів та агрегатів до робочого стану, то станок після проведення робіт, вказаних у договорі та специфікації до нього повинен відповідати технічним характеристикам, вказаним у документації на станок, тобто керівництві по експлуатації;

- Відновлення станку до робочого стану не є модернізацією, так як вона передбачає створення нової якості обладнання, створеного на старій базі, що не передбачено умовами укладеного позивачем та відповідачем договору;

- так як умови договору постачання №15/1018 не передбачають об’єм перевірок станку на технологічну точність, то дака перевірка повинна бути проведена згідно керівництва по експлуатацію станку. При цьому можливість досягнення параметрів точності у повному об’ємі може бути визначена тільки після проведення ревізії вузлів, проведенні федектації та складання специфікації з електричної, механічної та гідравлічної частин (п.2 специфікації №1);

- у відповідності з ГОСТ 27.002-89 "Надійність у техніці. Основні поняття. Терміни та визначення" якщо станок не доведений до рабочого стану по всім параметрам, але може частково виконувати свої функції, можлива його обмежена експлуатації за умови, якщо виконані усі вимоги діючого в Україні законодавства по охороні праці, виконані усі діючі на підприємстві нормативні вимоги по введенню в експлуатацію обладнання, а також якщо це не суперечить умовам договору на постачання станку;

- конструкції вібротранспортерів з гідравлічним або електромеханічним привідом використовуються в механоріжучих станках здавна, їх використання в станку не є критерієм відповідності сучасним вимогам станкобудування. В кожному конкретному випадку доцільність вибору способу збирання стружки визначається індивідуально у відповідності з технологічними особливостями станку;

- в результаті проведення огляду станку виявлений неправильний монтаж базових вузлів станку моделі 6620 на фундаменті, внаслідок чого при встановленні на станок деталів вагою більш 15 тон можуть виникнути деформації базових деталів, яки приведуть до зниження технологічної точності;

- з усього об’єму перевірок на точність, передбаченого керівництвом по експлуатацію станку проведено тільки 10 перевірок, передбачених картою перевірки, з яких по 5 перевірках виявлено невідповідність станку нормам точності. З урахуванням карти перевірки на технологічну точність, а також виявлених при огляді станку помилок, які припущені при монтажі базових вузлів станку на фундаменті, неправильним монтажем салазок фрезерних головок на горизонтальних та вертикальних направляючих, а також інші недоліки, вказані в додатку №1 до висновку, станок не можна вважати доведеним до робочого стану;

- з урахуванням результатів огляду станку та часткової перевірки норм точності, а також з урахуванням виявлених помилок, припущених при монтажі танку на фундамент та налагодженні, промислова експлуатація станка неможлива.

В даному судовому засіданні відповідач також надав суду висновок щодо результатів дослідження матеріалів, наданих ТОВ "Інтерлогістик" для встановлення можливих причин витоку мастила з гідравлічних систем поздовжньо-фрезерного станка моделі 6620, складений Інститутом проблем машинобудування ім.. А.М. Підгорного.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи сторін, заслухавши пояснення їх представників, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Первісні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 18 червня 2008 року між сторонами по справі укладений договір купівлі-продажу, відповідно умов якого (п.1.1.) відповідач (Продавець) передає у власність позивача (Покупця) на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стол 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, бувший у застосуванні, виробництва Ульяновського заводу важких та унікальних станків – 1 шт., за ціною, що вказана у Специфікації № 1, а також виконує роботи з дефекації станка, складанню специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинам станку, монтаж та пуско наладку, перевірку на технологічну точність, здачу за силовими показниками. Згідно умов п. 1.2. договору позивач зобов’язується прийняти та оплатити товар та послуги відповідно умов укладеного договору.

Згідно п. 2.2. договору, доданої до договору специфікації № 1 сторони врегулювали загальну суму договору 1400000,00грн., у тому числі ПДВ 233333,33 грн., відповідно вартість продольно - фрезерного станку моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стол 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків, бувшого у застосуванні 1100000,00 грн. з ПДВ, 916666,67 грн. без ПДВ, вартість послуг 250000,00грн. без ПДВ, 300000,00 грн. з ПДВ. Згідно умов п.п.2.3., 2.4. договору сторони домовилися, що зміни ціни можливі виключно за згодою сторін з обов’язковим оформленням додаткової угоди, після перерахування попередньої оплати ціна зміні не підлягає.

Крім того, пунктом 9.4. встановлено, що зобов’язання продавця передати товар та виконати роботи вважається виконаним після підписання акту виконаних робіт на території покупця.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 1120000,00 грн., тобто 80% вартості за договором, а відповідач передав у власність позивача на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стол 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, бувший у застосуванні, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків.

Згідно п.п. 3.3.6. Договору позивач зобов’язався вчинити підготовку фундаменту для виконання відповідачем монтажних робіт, надати відповідачу закладні та крепіжні частини (матеріали) для виконання відповідачем монтажних і робіт по пуско - наладці станка, надати продавцю з метою виконання послуг паливно-мастильні матеріали у необхідній кількості (п.п. 3.3.7, 3.3.8. Договору).

Розділом 8 Договору сторони обумовили строки поставки та виконання робіт.

Так, згідно з п.п.8.3, 8.4 договору строки постачання товару – 30 днів після перерахування передплати, строк виконання робіт – 80 днів з дня надання покупцем готового фундамента для виконання робіт.

Так, із наявних у справі матеріалів вбачається, що документом, який підтверджує готовність фундаменту для виконання робіт по Договору є акт готовності фундаменту до установки обладнання за № 34/18 від 19.12.2008р., який оформлений уповноваженими представниками позивача (том 1 аркуш справи 19). При цьому, ні спірним Договором, ні будь-яким іншим документом сторони не перебачили обов’язок позивача викликати представника відповідача для прийняття фундаменту та підписання акту про готовність фундаменту до виконання робіт, тощо.

Проте, листом № 28/143 від 23.12.2008р. (том 1 аркуш справи 21) позивач повідомив відповідача про готовність фундаменту до установки станка (докази надсилання даного листа 23.12.2008р. містяться у справі, том 1 аркуш 20).

Обставини щодо неповідомлення відповідача про готовність фундаменту до виконання робіт протирічать наявним у справі доказам, адже фактично саме після отримання вищезгаданого повідомлення про готовність фундаменту до виконання робіт відповідач 26.01.2009р. направив свої спеціалістів на територію позивача для виконання обумовлених Договором робіт, що підтверджується довідкою електронного обліку осіб, які потрапляють на територію підприємства № 17/804 від 21.08.2010р. (наявний у справі, том 1 аркуш 32). Даний факт відповідачем при розгляді справи не оспорювався.

Статтею 847 Цивільного кодексу України передбачені обставини, про які підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника, а саме:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Ретельно дослідивши наявні у справі матеріали суд визначає, що після прибуття спеціалістів відповідача на територію позивача, останніми не було пред’явлено жодних зауважень або заперечень до облаштування фундаменту. Натомість представники відповідача розпочали виконання робіт і протягом періоду січень 2009 року по березень 2010 року жодних претензій щодо якості фундаменту, строках його облаштування або по факту ненадання позивачем відповідних матеріалів не заявляли.

Згідно з пунктом 8.4. Договору роботи повинні були виконані відповідачем на протязі 80 днів з дня надання покупцем готового фундаменту для виконання продавцем робіт.

Однак в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства щодо своєчасного та належного виконання зобов’язань, відповідач обумовлені Договором роботи не виконав та в порушення обов’язку доказування, який законодавчо покладено на сторони, не надав до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження цього факту.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 19.12.2008р. позивач закінчив облаштування фундаменту під станок, 31.12.2008р. направив про це повідомлення на адресу відповідача, однак відповідач розпочав виконання робіт по Договору 26.01.2009р. та в порушення його умов, зокрема пункту 8.4. Договору, в установлений термін (в строк до 16.04.2009р.) ці роботи не виконав, про що свідчить наявне у справі листування сторін.

Листом № 21/24 від 13.01.2010р. ПАТ "Енергомашспецсталь" повідомив ТОВ "Інтертранслогістик"про те, що станок не був доведений до робочого стану, як то передбачено умовами Договору. Також додав про наявність кола недоліків, які ТОВ "Інтертранслогістик" повинно усунути, в зв’язку з чим відповідачу запропоновано прибути на територію ПАТ "Енергомашспецсталь" 19.01.2010р.-20.01.2010р. для обговорення недоробок та прийняття по ним конкретних рішень.

На підтвердження фактів, викладених у цьому листі, а також за результатами отримання листа № 21/24 сторонами складено протокол технічної наради від 22.01.2010р. Даний протокол підписано ТОВ "Інтертранслогістик" без зауважень, за виключенням пункту 6 протоколу.

Згідно даного протоколу для доведення станка до робочого стану ТОВ "Інтертранслогістик" зобов’язався виконати наступні роботи:

- виконати демонтаж станка, провести перепровірку установки станіни і колон згідно паспортних даних, у разі необхідності провести повторну установку.

- провести перевірку прилеглості столу до станини на контактну пляму, здати по акту;

- провести перевірку електромеханічного механізмі зажиму інструмента, у разі необхідності виконати доробку його механічної частини, здати по акту;

- усунути втрати гідросистеми станка, здати по акту;

- виконати заміну спаленої катушки реле управління на 127В пускателя ПМЕ 211, забезпечити стабільну роботу кінцевого виключателя зажиму поперечини;

- провести демонтаж і монтаж поперечини після перешліфовки, зборку станка;

- сумісно із представниками позивача провести перевірку станка на технологічну точність із складенням протоколу та визначенням можливостей станка.

Згідно із статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судом встановлено, що ПАТ "Енергомашспецсталь" направив ТОВ "Інтертранслогістик" перелік зауважень до робіт, які в подальшому були визнані останнім обґрунтованими та такими, що підлягають усуненню. Проте докази своєчасного та належного виконання цих робіт у справі відсутні. Позивач стверджує, що ці роботи не виконані відповідачем і до теперішнього часу, що останнім не спростовано.

ТОВ "Інтертранслогістик" на протязі всього розгляду справи стверджує, що доказом виконання ним робіт по доведенню станка до робочого стану є картка перевірки станка на технологічну точність від вересня 2009 року, що містить підписи головного інженера ПАТ "Енергомашспецсталь", головного технолога, головного механіка та начальника ЦРМП підприємства.

Але вказані твердження позивача за зустрічним позовом не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються тим, що вказана перевірка була проведена не у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами в січні – березні 2010р. актами/протоколами, в яких відображений перелік до доробок відповідача на станку моделі 6620, без усунення яких доведення станку до робочого станку неможливе, а також експертним висновком ТОВ "Центр модернізації" від 05.08.2011р., який прийнятий судом до уваги у відповідності зі ст..ст..34, 42 ГПК України (1798-12) .

Окрім цього, в якості доказу знаходження станка після виконання робіт у робочому стані відповідач вказує на акт перевірки рівня масла у масло станціях продольно-фрезерного станка моделі 6620 в ЦРМП від 12.01.2010р., яким була зафіксована дослідно-промислова експлуатація станка в період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (том 2 аркуш справи 13).

Однак вказані посилання не можуть бути прийнятими до уваги судом, оскільки в ході виконання робіт (перелік яких визначено пунктом 1.1. Договору та специфікацією № 1 до нього) та їх перевірки необхідно було провести включення станка та провести з ним відповідні операції, які в подальшому були визначені позивачем загальним терміном "дослідно-промислова експлуатація станка". Законодавче або нормативне значення даного терміну не пов’язане із вводом станка в експлуатацію, а наданий відповідачем акт від 12.01.2010р. є внутрішнім документом позивача і складений комісією з метою відображення розміру витіку масла та необхідності його подальшого доливу з віднесенням цих витрат у бухгалтерському обліку на конкретне замовлення. Даний акт не може свідчити про ті обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову, так як підтверджує лише факт витікання масла з вузлів станка поряд з іншими актами/протоколами від 22.01.2010р., від 03.02.2010р. та від 01.03.2010р. (том 1 аркуші справи 121, том 2 аркуш справи 16). Крім того, даний факт також підтверджений вищевказаним експертним висновком ТОВ "Центр модернізації".

Підсумовуючи вищевикладене суд визначає, що оскільки станом на 22.01.2010р. обумовлені Договором роботи, відповідачем так і не були виконані, представниками позивача та відповідача проведено технічну нараду, за результатами якої підписано протокол з переліком робіт, необхідних для доведення станка до робочого стану, що повністю узгоджується з умовами спірного Договору.

Крім того, на виконання вищевказаного протоколу сторонами 03.02.2010р. комісією, яка складалась з представників позивача та відповідача, було складено акт технічного стану продольно-фрезерного станку моделі 6620 зав.№20, 1971 р.в. перед розбиранням, згідно якого встановлено, що на станку має місце витікання масла внаслідок неправильного монтажу станку, згоріла катушка релє управління на 127В пускателя ПМЕ, нестабільне спрацьовування кінцевого вимикача зажиму поперечини, транспортер стружки працює з перебоями, виникає недопустимий витік масла з гідроциліндрів, станок 6620 має технічні параметри згідно карти перевірок від 21.09.2009р. Вантажопід’ємність станку не відповідає паспортним даним (оброблення деталів вагою вище 15 тон на станку неможлива).

За результатами роботи вказаної комісії нею були зроблені наступні висновки:

- продавець змонтував станок без узгодження із спеціалістами покупця дефекаційної відомості (договір №15/1018 від 18.06.2008г., специфікація №1);

- продольно-фрезерний станок моделі 6620 необхідно доопрацювати згідно пунктів протоколу від 22.01.2010р.

Однак матеріали справи свідчать про те, що з 03.03.2010р. відповідач в односторонньому порядку припинив обумовлені Договором роботи по доведенню станка до робочого стану без повідомлення позивача про можливі причини таких дій.

Посилання відповідача на те, що за вищевказаними протоколами/актами позивач ніби то вимагав від відповідача проведення модернізації станку, що не передбачено умовами договору постачання не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи, зокрема експертним висновком від 05.08.2011р.

Крім того, посилання відповідача на те, що наслідком виникнення недоробок на станку, вказаних в актах/протоколах за січень-березень 2010р. є порушення температурного режиму в цеху, передбаченого паспортом на станок та ГОСТ 20799 не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Згідно експертного висновку від 05.08.2011р. ані паспорт на станок (керівництво по експлуатації), ні ГОСТ 20799-88 не містять вимоги до температури навколишнього середовища при роботі станку та експлуатація станку при пониженій температурі не може призвести до витікання масла з його вузлів. Навпаки, вказаний ГОСТ містить інформацію про температуру застигання масла И-40, яке використовувалось на станку. Вказана температура складає –15 градусів.

Крім того, у відповідності зі ст..847 ЦК України (435-15) підрядник зобов’язаний попередити замовника про те, що виконання вказівок замовника погрожує якості або пригодності результату робіт.

Акт технічного огляду станку від 03.02.2010р. був підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень на не містить якихось застережень підрядника про неможливість включення станку при наявній в цеху температурі.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.4.2. Договору до прав позивача, як Покупця, віднесено право відмови від договору із відшкодуванням понесених в зв’язку з цим збитків у разі відмови продавця виконати роботи.

Згідно з пунктом 16.4. Договору у разі розірвання договору сторона повинна попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за 1 місяць.

Право односторонньої відмови від договору унормовано і статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Користуючись наданим правом позивач 19.03.2010р. направив на адресу відповідача лист № 17/355-1365 від 18.03.2010р. (том 1 аркуш справи 30), яким повідомив останнього про відмову від спірного Договору на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України, вимагав протягом 3-денного терміну повернути суму попередньої оплати та сплатити санкції, передбачені Договором № 15/1018 від 18.06.2008р.

Однак дана вимога залишена відповідачем без реагування, що змусило позивача звернутись до господарського суду з даним позовом щодо стягнення суми попередньої оплати та відповідних санкцій за порушення відповідачем договірних зобов’язань.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати в Договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до пункту 13.1. Договору у зв’язку з порушенням строків виконання робіт відповідачу нарахована пеня із розрахунку 0,05% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення. Розмір пені складає 27000,00 грн.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплатити відсотки, розмір яких встановлюється в договорі.

Використовуючи надану законом можливість сторони у пункті 13.3. Договору погодили, що у разі прострочення виконання, зокрема, робіт більше ніж на 60 днів від строку, вказаного у пункті 8.4. Договору, продавець (відповідач у справі) на протязі п’ятиденного терміну повертає перераховані кошти та сплачує за використання цими грошовими коштами 5 % річних. При цьому суд вважає необхідним додати, що в даному випадку сторони в Договорі не передбачили будь-якого порядку та строків повернення товару позивачем. При цьому, відповідач після отримання від позивача повідомлення про відмову від Договору та вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, в свою чергу із зворотною вимогою відносно повернення обумовленого Договором товару до позивача не звертався. Не ставиться таке питання відповідачем і наразі.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання робіт, а позивач відмовився від договору, останній окрім повернення суми попередньої оплати заявив позовну вимогу про стягнення 43419,18 грн. процентів річних за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з пунктом 13.4. Договору у разі неповернення грошових коштів в строк, встановлений Договором, продавець (відповідач у справі) сплачує покупцеві (позивачу у справі) пеню в розмірі 0,5 % від неповернутої суми. Заявлений до стягнення позивачем розмір пені складає 1080 000 грн.

Пунктами 1, 2 статті 615 Цивільного кодексу України передбачено що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, позивач в порядку ст..625 ЦК України (435-15) заявив вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 356,71 грн. та інфляційних в сумі 240,00 грн.

Вказані вимоги аргументовані тим, що після односторонньої відмови від виконання робіт за договором №15/1018 від 18.06.2008р. направив на адресу відповідача 19.03.2010р. вимогу про повернення в 3-денний строк с моменту її отримання перерахованих грошовий коштів, яка з урахуванням поштового перебігу, встановленого п.4 Нормативів на нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переводів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007р. №1149 (z1383-07) , була отримана відповідачем не пізніше 22.03.2010р. Тобто з 26.03.2010р. зобов’язання відповідача по поверненню грошових коштів набули статусу грошових в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що в даному випадку позивачем аргументовано доведено наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування грошових коштів в сумі 1120000,00 грн., які були перераховані у якості попередньої оплати за Договором № 15/1018 від 18.06.2008р., а також сплати санкцій, передбачених Договором, а також інфляційний та 3% річних.

Що стосується вимог, які заявлені ТОВ "Інтертранслогістик" у зустрічному позові, то в їх задоволенні повинно бути відмовлено.

Так, суд вважає, що вимога ТОВ "Інтертранслогістик" про зобов’язання ПАТ "Енергомашспецсталь" в частині підписання акту виконаних робіт за договором купівлі-продажу № 15/1018 від 18.06.2008 року, не відповідає встановленим законом матеріально-правовим способам захисту порушених прав, передбачених чинним законодавством України, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України. Дана вимога не має характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, спрямованої на захист та відновлення порушеного цивільного права. Отже, у задоволенні даної зустрічної позовної вимоги мало бути відмовлено внаслідок неправильності обраного позивачем за зустрічним позовом способу судового захисту порушеного права.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Однак заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт виконаних робіт не призводить до поновлення порушеного права позивача та не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Окрім цього, у своєму зустрічному позові ТОВ "Інтертранслогістик" послалось на те, що внаслідок безпідставної відмови відповідача від підписання актів приймання виконаних робіт згідно пункту 2.2. Договору з відповідача підлягає стягненню сума 280000,00 грн., що становить залишок заборгованості за виконані монтажні, пусконалагоджувальні роботи за спірним Договором.

Але вказана вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення 280000,00 грн. також не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджена документально.

Таким чином ТОВ "Інтертранслогістик" не надано до матеріалів справи в порядку ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України жодних належних доказів своєчасного та належного виконання обумовлених спірним Договором робіт, їх фактичного об’єму і саме в заявленому до стягнення розмірі - 280000,00 грн. Разом з цим відсутні у справі і документи, які б підтверджували усунення ТОВ "Інтертранслогістик" визначених та зафіксованих сторонами зауважень щодо належного доведення станка до робочого стану.

Крім того, єдиним документом, який свідчить про направлення ТОВ "Інтертранслогістик" на адресу відповідача за зустрічним позовом акту виконаних робіт по спірному Договору, є його лист від 11.01.2010р. № 0111.3., в якому міститься посилання на попередній лист № 1123.1. від 23.11.2009р., котрим ТОВ "Інтертранслогістик" направлено на адресу ПАТ "Енергомашспецсталь" акт виконаних робіт № 1 від 20.11.2009р., податкову накладну № 112001 від 20.11.2009р. та рахунок-фактуру № 0707/1 від 07.07.2009р.

Однак доказів направлення листа № 1123.1. від 23.11.2009р. ТОВ "Інтертранслогістик" не надано.

Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що у відповідності з пунктом 6.1. Договору якість станка після виконання робіт повинна відповідати його робочому стану, а умовами спірного Договору не передбачено обов’язку ТОВ "Інтертранслогістик" по технічному обслуговуванню, модернізації, гарантійному або капітальному ремонту станка.

Однак ці доводи не відповідають дійсності, оскільки умовами спірного Договору та Специфікацією № 1 до нього сторони передбачили чіткий перелік робіт, які ТОВ "Інтертранслогістик" зобов’язався виконати для доведення станка до робочого стану. Зокрема до даного переліку сторонами включені роботи з поновлення вузлів та агрегатів станка до їх робочого стану, тобто після проведення вказаних робіт технічні характеристики станку повинні відповідати характеристикам, вказаним в паспорті на станок, що також підтверджується наявним в матеріалах справи експертним висновком.

У відповідності з пунктом 2.3. ДСТУ 27.002-89 (витяг наявний у справі, том 2 аркуш справи 59-62) працездатний стан це стан об’єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно - технічної або конструкторської (проектної) документації. У зворотному випадку у відповідності з п. 2.4 ДСТУ такий об’єкт не може вважатись працездатним. Крім того, у відповідності із Типовою системою технічного обслуговування та ремонту метало - та деревообробного обладнання, затв. Міністерством станкобудівництва та інструментальної промисловості СРСР у 1986 році, положення якої діють на території України у відповідності з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року № 1545 (1545-12) , роботи, встановлені п. 1.1. Договору та специфікацією до нього, підпадають під визначення поточного ремонту. Згідно із цією Типовою системою… поточним ремонтом є ремонт, що виконується для забезпечення та поновлення працездатності обладнання, або включає в себе заміну або відновлення окремих частин, що повністю узгоджується із ДСТУ 18322-78 (СТ СЭВ 5151-85) "Система технічного обслуговування та ремонту техніки"(п.38).

Отже, вимоги ПАТ "Енергомашспецсталь" в частині виконання робіт по доведенню станка до робочого стану, що викладені у сумісних протоколах/актах, а також адресованих ТОВ "Інтертранслогістик" листах, є правомірними та заявлені в межах умов спірного Договору.

З урахуванням викладених обставин, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що факт своєчасного та належного виконання робіт за спірним Договором, у тому числі і по виконанню зафіксованих сторонами зауважень у повному обсязі, не доведений ТОВ "Інтертранслогістик" жодними належними доказами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені позивачем за первісним позовом, суд покладає на відповідача. Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом відноситься на рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд –

Первісний позов ПАТ "Енергомашспецсталь" до ТОВ "Інтертранслогістик" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" (61099, м. Харків, вул. Рибалко, 37, к. 10, р/р 26004010005012 у відділенні № 12 "Факторіал банку" м. Харків, МФО 351711, код 31827404) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, р/р 26005301510738 в філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Донецьк, МФО 334817, код 00210602) 1 120 000,00 грн. попередньої оплати за Договором № 15/1018 від 18.06.2008р., 27000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080 000 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 356,17 грн. 3% річних, 240 грн. інфляційний, 22710,16 грн. витрат з державного мита по справі та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст рішення підписаний ___ серпня 2011 року.