Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Малого приватного підприємства "ГРО", м.Львів.

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів.

Про: стягнення 15 688,53 грн.

За участю представників:

Від позивача: Гарбузюк Р.О. -директор;

Від відповідача: Шевчик О.І., Поліщак І.Р. -представники;

Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. За клопотанням представників сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Малим приватним підприємством "ГРО" до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про: стягнення 15 688,53 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.06.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 03.07.2012року.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та матеріалах справи, та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, додаткових письмових поясненнях та поясненнях наданих в судових засіданнях.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

рішенням від 18.04.2012р. у справі № 5015/581/12 Господарський суд Львівської області зобов'язав Відповідача укласти з Позивачем договір на транспортування природного газу га зорозподільними мережами в редакції, яка встановлена судом».

Пос тановою від 18.06.2012р., Львівський апеляційний господарський суд залишив вказане рішення без змін.

Відповідно до п.1.1. договору № 3951 від 06.01.2012р. в редакції, яка встановлена судом, відповідач зобов'язаний надати позивачу послугу з транспортування природного газу. Відповідно до п.2.1. договору, планові обсяги транспортування газу визначаються в додатку "Дого вірні обсяги транспортування газу ГРМ". Відповідно до цього дода тку, який є невід'ємною частиною договору, відповідач зобов'язаний здійснити транспортування природного газу у наступних обсягах за місяцями 2012р. :

Січень 1100 куб.м. Квітень 600 куб.м.

Лютий 1100 куб.м. Травень 300 куб.м.

Березень 800 куб.м,,

Всього за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р. - 3900 куб.м.

Відповідно до п.6.3.1 договору № 3951, у разі невиконання своїх зобов'язань щодо обсягів транспортування газу ГРМ, які встановлено Додатком 1 до цього Договору, Газорозподільне підприємство зобов'язане виплатити Замовнику суму у розмірі вартості не дотранспортованого газу. Ця сума є боргом Газорозподільного підприємства перед Замовником за грошовим зобов'язанням. Борг у розмірі цієї суми підлягає оплаті протягом 10-ти календарних днів з дня отри мання Газорозподільним підприємством обґрунтованої письмової ви моги Замовника у випадку відсутності спору між Сторонами. За наявності спору він підлягає вирішенню в суді у встановленому законодавством порядку.

Відповідач своїх зобов'язань з транспортування газу за договором № 3951 не виконав. В період з 01.01. по 31.05.2012р. транспортування газу не здійснювалося.

01.06.2012р. Відповідачу була направлена вмотивована вимога №71 про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 15688,53грн., яке виникло у зв'язку з невиконанням умов договору №3951 про транспортування газу. При розрахунку розміру суми, Пози вач виходив з обсягів недотранспортованого газу, які визначено додатком 1 договору № 3951 та ціни газу за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р., яка була зазначена на офіційному веб-сайті Відповідача у відповідності до абзацу І п.4.3. договору №Г-094.

Як вбачається з повідомлення про вручення рекомендованого пош тового відправлення № 7906603108730 з зазначеною вимогою, воно було вручено Відповідачу 05.06.2012р. Відповідно до п.6.3.1 до говору № 3951 Відповідач був зобов'язаний в 10-ти денний строк з дня отримання вимоги сплатити борг за грошовим зобов'язанням.

Од нак, станом на 19.06.2012р. Відповідач борг в сумі 15688,53грн. не сплатив, заперечень на отриману вимогу не надав, транспортування газу не відновив.

З вище викладеного вбачається, що Відповідач не виконав зобов'язання за договором № 3951 щодо транспортування Позивачу 3900 куб.м. газу за ціною 4022,70грн. за 1000 куб.м. в період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р. на загальну суму 15688,53грн.

Порушення цього зобов'язання має правовим наслідком виникнення у Відповідача іншо го зобов'язання, яке виникає з п.6.3.1. вказаного договору - обов'язок сплатити суму у розмірі вартості недотранспортованого газу.

Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на користь Малого приватного підприє мства "ГРО" 15688,53грн. боргу за грошовим зобов'язанням в зв'язку з недотранспортуванням природного газу за період з 01.01. 2012р. по 31.05.2012р.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. договору № 3951 від 06.01.2012р. в редакції, яка встановлена судом, Відповідач зобов'язаний був надати Позивачу послугу з транспортування природного газу за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р. в обсязі 3900 куб.м.

Проте, Відповідач своїх зобов'язань з транспортування газу за договором № 3951 протиправно не виконав. В період з 01.01.2012 по 31.05.2012р. транспортування газу не здійснювалося.

Відповідно до п.6.3.1 договору № 3951, у разі невиконання своїх зобов'язань щодо обсягів транспортування газу ГРМ, які встановлено Додатком 1 до цього Договору, Газорозподільне підприємство зобов'язане виплатити Замовнику суму у розмірі вартості не дотранспортованого газу. Ця сума є боргом Газорозподільного підприємства перед Замовником за грошовим зобов'язанням. Борг у розмірі цієї суми підлягає оплаті протягом 10-ти календарних днів з дня отри мання Газорозподільним підприємством обґрунтованої письмової ви моги Замовника у випадку відсутності спору між Сторонами.

Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на користь Малого приватного підприє мства "ГРО" 15688,53грн. боргу за грошовим зобов'язанням в зв'язку з недотранспортуванням природного газу за період з 01.01. 2012р. по 31.05.2012р.

Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача посилається на те, що позивачем всупереч умов договору не було здійснено попередню оплату за транспортування газу та оператором єдиної газотранспортної системи України не були підтверджені місячні обсяги газу в постачальника, виділені для забезпечення обєктів споживача, а відтак підстав для транспортування газу не було.

Відповідно до п. 2.2.1 договору №3951, підставами для транспортування газу ГРМ, є підтверджені в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України, місячні обсяги газу в постачальника, виділені для забезпечення обєктів споживача (п.2.2.1 догвоору затверджено рішенням суду в редакції запропонованій МПП «Гро»).

Відповідно до п. 5.1.2 догвоору, відповідач зоб'язався забезпечувати транспортування газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та в обсягах ввизначених цим договором та погоджених оператором.

Позивачем не надано суду доказів про те, що оператор єдиної газотранспортної системи України ПАТ НАК «Нафтогаз України»підтвердило відповідачу прообсяги газу, які слід транспортувати позивачу.

Окрім того, відповідно до п. 4.5 договору №3951, оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу за наступний місяця (абзац 1 п. 4.5 догвоору затверджено рішенням суду в редакції протоколу розбіжностей ПАТ «Львівгаз»).

Позивач натомість посилається на п. 4.2 договру від 29.11.11р. №Г-094 на постачання природного газу за регульованим тарифом, згідно умов якого, до ціни на природний газ, у випадках передбачених законодавством, додається тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами та розподільними трубопроводами, та зазначає, що попередня оплата транспортування та постачання газу у січні 2012р., була здійснена у грудні 2011р., згідно платіжного доручення №110/11 від 27.12.11р.

Як вбачається з даного платіжного доручення, в призначенні платежу чітко зазначено: - оплата за 1000 куб.м. газу на січень 2012р. згідно з договором № Г-094 від 29.11.11р. і рішенням суду від 20.12.11р.

Таким чином, позивач здійснив попередню оплату за транспортування природного газу в січні 2012р. на умовах договору від 29.11.11р. №Г-094 на постачання природного газу за регульованим тарифом, а не на підставі договору № 3951 від 06.01.2012р. на транспортування природного газу.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до п.10 «Порядку забезпечення споживачів природним газом» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 (1729-2001-п) «Про забезпечення споживачів природним газом», постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу.

З системного аналізу даної норми випливає, що постачальник природного газу за регульованим тарифом укладає договір з газотранспортним підприємством для транспортування газу до споживачів. В такому випадку виникає необхідність врегулювання відносин між газотранспортним підприємством та споживачем шляхом укладення договору на транспортування природного газу.

Договором від 29.11.11р. №Г-094 передбачено всі умови необхідні для постачання та транспортування газу. Угода № 3951 про транспортування газу укладена на той випадок коли постачальником буде інша юридична особа .Однак, в даному випадку постачальник газу та газотранспортне підприємство це одна і таж юридична особа ПАТ «Львівгаз», а відтак відсутня необхідність укладення договору на транспортування газу між сторонами.

Як уже зазначалося судом, попередня оплата транспортування та постачання газу у січні 2012р., була здійснена позивачем у грудні 2011р. згідно платіжного доручення №110/11 від 27.12.11р., в призначенні платежу якого чітко зазначено: - оплата за 1000 куб.м. газу на січень 2012р. згідно з договором № Г-094 від 29.11.11р. і рішенням суду від 20.12.11р.

Доказів здійснення попередньої оплати за договором № 3951 від 06.01.2012р. на транспортування природного газу, та доказів з яких вбачалося б, що оператор Єдиної газотранспортної системи України ПАТ НАК «Нафтогаз України» підтвердив відповідачу прообсяги газу, які слід транспортувати позивачу, суду не надано, а відтак позивачем не доведено суду обов'язок відповідача здійснити транспортування природного газу за умовами даного договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач здійснив попередню оплату за транспотування газу по договору постачання природного газу від 29.11.11р. №Г-094, а відтак не має правових підстав застосовувати до відповідача санкції передбачені договором № 3951 від 06.01.2012р. за недотранспортування природного газу, оскільки у відповідача не було підстав для здійснення такого транспортування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 526 ЦК України, 193 ГК України (436-15) , п. 10 «Порядку забезпечення споживачів природним газом» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 (1729-2001-п) «Про забезпечення споживачів природним газом»ст. ст. 28, 33, 43, 44, 48, 49, 80, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. В задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства "ГРО" до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про: стягнення 15 688,53 грн. -відмовити.

2. рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91- 95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.09.12р.