5015/1681/11 Про стягнення з фізичної особи - підприємця заборгованості за непогашеним кредитом - 22.06.2011 Прийняття

Суть спору: Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль",м.Київ, до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Золочів, Львівська область, про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Золочів, Львівська область, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 4919166,97 грн., звернувши стягнення на належні відповідачу кошти та майно.

Заявою про уточнення позовних вимог від 12.05.11 р №С11-120-1/09/3011, поданою 18.05.2011 р., позивач просить стягнути з відповідача 5028177,85 грн., з яких залишок заборгованості по погашенню кредиту –4713245,57 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом –281995,30 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту –5660,19 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом –11135,52 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 14.04.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 14.04.2011 р., 28.04.2011 р., 18.05.2011 р., 27.05.2011 р. Ухвалою суду від 27.05.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.05.11 р №С11-120-1/09/3011, яка поступила до суду 18.05.2011 року та зареєстрована у канцелярії суду за вхідним номером 11218/11.

Представнику позивача роз’яснено права та обов"язки згідно зі ст.ст. 20, 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 16.05.2007 р. між сторонами був укладений кредитний договір №010/96-03/485 про відкриття не відновлювальної кредитної лінії в сумі 594000 доларів США строком до 15.05.2017 р. під 12,5% річних. До договору вносились зміни додатковими угодами №1 від 22.06.2009 р., №2 від 22.06.2009 р., №3 від 30.12.2009 р., №4 від 30.12.2009 р., №5 від 29.07.2010 р., №6 від 29.07.2010 р.. Згідно із п. 10.2. договору за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування ним відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку невиконання відповідачем своїх зобов’язань за цим договором позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування ним та штрафні санкції. У відповідності до п. 5.1. кредитного договору позивач перерахував відповідачу обумовлену суму на його позичковий рахунок відповідно до меморіального ордера №03 від 16.05.2007 р. Однак, відповідач неналежно виконував свої обов’язки по поверненню кредиту та сплаті процентів. Вимогою –попередженням від 22.10.2010 р. №09-07/09/6-24 позивач вимагав погашення заборгованості, однак, такі вимоги виконані не були. Станом на 21.03.2011 р. загальна заборгованість відповідача становить 619238,28 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 4919166,97 грн., у т.ч. 591492,09 доларів США (5454582,32 грн.) –залишок заборгованості по кредиту, 26678,87 доларів США (211934,28 грн.) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 286,26 доларів США (2273,98 грн.) –пеня за порушення строків погашення кредиту, 781,06 доларів США (6204,68 грн.) – пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. Стверджує, що з моменту подання позову відповідачем частково погашено кредитну заборгованість й той же час, у відповідності до п.3.2 кредитного договору №010/96-03/485 нарахування відсотків та штрафних санкцій здійснюється "за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Виходячи з фактичної кількості календарних днів у році… до дня повного погашення заборгованості за кредитом"включно. Станом на 10.05.2011 року сума заборгованості за кредитним договором №010/96-03/485 становить 631014,74 дол.США, еквівалент чого за курсом Національного банку України складає 5028177,85 грн. Просить уточнені позовні вимоги задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив. Вимоги позивача заперечує з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором. Просить припинити провадження у справі.

Клопотанням, яке поступило до суду 16.05.2011 р. та заявою, яка поступила до суду 17.06.11 р, відповідач просить передати справу за підсудністю у господарський суд м. Києва, стверджуючи, що саме там є його фактичне місцеперебування. Однак, як вбачається з копії паспорту відповідача, місцем його реєстрації є АДРЕСА_1. Місцепроживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 Львівської області підтверджується і Витягом серія НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданим державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_4

Відповідно до ч.2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (готель, гуртожиток, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Щодо фізичної особи –підприємця ця норма конкретизується у ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців":"місце проживання фізичної особи –житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв"язок з фізичною особою-підприємцем".

Частиною 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас громадянин визнається суб"єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до положень Господарського кодексу України (436-15) (ст.58, ч.1 ст.128 ГК). Таким чином, місцезнаходження ( місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

З урахуванням наведеного, подані відповідачем клопотання та заява про передачу справи за підсудністю у господарський суд м. Києва, задоволенню не підлягають.

Припинення провадження у справі –це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства. Провадження у справі припиняється з підстав, наведених у ст. 80 ГПК України. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, згідно п.1-1 ч,1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Враховуючи, що станом на даний час відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором, клопотання відповідача про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16.05.2007 р. між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір №010/96-03/485 про відкриття не відновлювальної кредитної лінії в сумі 594000 доларів США строком до 15.05.2017 р. під 12,5% річних. До договору вносились зміни додатковими угодами №1 від 22.06.2009 р., №2 від 22.06.2009 р., №3 від 30.12.2009 р., №4 від 30.12.2009 р., №5 від 29.07.2010 р., №6 від 29.07.2010 р.. Згідно із п. 10.2. договору за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування ним відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку невиконання відповідачем своїх зобов’язань за цим договором позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування ним та штрафні санкції.

У відповідності до п. 5.1. кредитного договору позивач перерахував відповідачу обумовлену суму на його позичковий рахунок, що підтверджується меморіальним ордером №03 від 16.05.2007 р.. Однак, відповідач неналежно виконував свої обов’язки по поверненню кредиту та сплаті процентів, доказів зворотнього суду не надано. Станом на 21.03.2011 р. загальна заборгованість відповідача становить 619238,28 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 4919166,97 грн., у т.ч. 591492,09 доларів США (5454582,32 грн.) –залишок заборгованості по кредиту, 26678,87 доларів США (211934,28 грн.) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 286,26 доларів США (2273,98 грн.) –пеня за порушення строків погашення кредиту, 781,06 доларів США (6204,68 грн.) –пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, що підтверджується відповідним розрахунком. Станом на 10.05.2011 р., з урахуванням часткової оплати, сума заборгованості становить 5028177,85 грн., з яких залишок заборгованості по погашенню кредиту –4713245,57 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом –281995,30 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту –5660,19 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом –11135,52 грн..

Вимогою –попередженням від 22.10.2010 р. №09-07/09/6-24 позивач вимагав погашення заборгованості, однак, такі вимоги виконані не були. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач посилається на ту обставину, що постановою від 21.03.2011 р. ВП№25250262 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №77 від 24.01.2011 р. по зверненню стягнення на не житлове приміщення №116-А загальною площею 212 кв.м. у м. Київ, Харківське шосе, 18, за рахунок коштів, виручених від реалізації якого слід задовольнити вимоги позивача в сумі 4719530,12 грн. З цієї підстави, посилаючись на фактичне вирішення спору між сторонами відповідач просить припинити провадження у справі. Однак, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження не закінчене, майно не реалізоване та сума заборгованості відповідача перед позивачем у відповідній сумі станом на дату розгляду справи судом не погашена.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. З урахуванням наведеного, обов’язок відповідача погасити заборгованість не припинений у зв’язку із відкриттям виконавчого провадження.

Окрім того, згідно із ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором.

Згідно і ст. 582 ЦК України, оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно із ст. ст. 24, 25 Закону України "Про заставу", у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України. Якщо ж при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

З урахуванням наведеного, звернення стягнення на зазначене заставлене майно не суперечить закону та не перешкоджає праву позивача звернутись за захистом своїх прав до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються уточнені позовні вимоги.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення уточнених позовних вимог. Судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 12, 15, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України (1798-12) , суд,-

1. Позовні вимоги, уточнені Заявою від 12.05.2011 р №С11-120-1/09/3011, задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (місце проживання за даними Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця: НОМЕР_2 ; дані про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця : 31.10.2003, 2 399 017 0000 001638, 20858831 Золочівська районна державна адміністрація Львівської області 80700, Львівська область, Золочівський район, місто Золочів, вул.Чорновола,3; відомості про поштову адресу ФОП: 04214 м.Київ, вул..Північна, буд.2/58, кв.3) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (01030, м.Київ, вул..Пирогова, буд.7-7Б; код ЄДРПОУ 23494105) 5028177,85 грн. заборгованості, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.