5024/802/2011 Про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії - 16.06.2011 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернувся до суду з позовом у якому просить зобов'язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1" (відповідач) укласти договір про постачання електричної енергії № 994 від 01.03.2011 року з додатками, включаючи спірний пункт 1 договору, п. 2.2.2, п. 6.1.3, договору, додаток № 5, № 6 до договору від 01.03.2011 року..

Відповідачем у справі 25.05.2011 р. подано до суду зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Херсонобленерго" про зобов'язання укласти договір № 994 від 01.03.2011 року, з урахуванням протоколу розбіжностей від 06.04.2011 року.,. за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання енергетичної та теплової енергії в Херсонській області та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - Херсонського ТП національної комісії регулювання електроенергії України. Зустрічну позовну заяву було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представники відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним первісні позовні вимоги не визнає. Зустрічний позов підтримують в повному обсязі.

Представник третьої особи-1 первісні позовні вимоги не визнає.

Представник третьої особи-2 первісні позовні вимоги не визнає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

визначено, правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31 липня 1996 р. (z0417-96) (надалі - ПКЕЕ ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1. ПКЕЕ (z0417-96) зазначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованими тарифами, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і

споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Також п. 5.2. ПКЕЕ (z0417-96) передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору. Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у типовому договорі про постачання електричної енергії та пунктах 5.5., 5.6. та 5.7 ПКЕЕ (z0417-96) , є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії. Згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005р. №910 (z1399-05) , суб'єктам господарювання треба привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил користування електричною енергією.

Укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та ПКЕЕ (z0417-96) (п. 1.13. ПКЕЕ).

Судом встановлено, що ПАТ ЕК "Херсонобленерго" було надано відповідачеві для розгляду та підписання договір про постачання електричної енергії № 994 від 01.03.2011 року.

У відповідь на вказану пропозицію, відповідач надав на адресу Голопристанського РЕЗ і ЕМ ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" протокол розбіжностей, який був отримано позивачем 14.04.2011р. (вх.№10/1736-17).

Також, разом з протоколом розбіжностей відповідачем за основним позовом, позивачем за зустрічним було повернуто один примірник Договору про постачання електричної енергії №994, який підписано ним без застережень про наявність протоколу розбіжностей. В наданому протоколі розбіжностей відповідач пропонує внести зміни до деяких пунктів договору, зокрема пропонує змінити п.1 Договору (предмет договору), змінити п.2.2.2 Договору, п.6.1.3 Договору, додаток №5, додаток №6 до Договору.

Так, відповідач пропонує змінити пункт 1 договору шляхом зазначення дозволеної потужності на рівні 1008кВт, а приєднану потужність визначити наступним чином: "приєднана потужність у точці підключення становить ІТ-630кВА; 2Т-630 кВА", виключивши, таким чином, позначку "резерв" для одного з трансформаторів. При цьому

відповідач посилається на п. 1.2. ПКЕЕ (z0417-96) , відповідно до якого визначаються, зокрема, поняття дозволеної та приєднаної потужності, а також на договір про постачання електричної енергії №260 від 15.03.2005 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі його структурного підрозділу Голопристанський РЕЗ і ЕМ та відкритим акціонерним товариством "Харцизький трубний завод" .

Пункт 1.2. ПКЕЕ (z0417-96) встановлює, що дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення електрообладнання) за кожною окремою площадкою вимірювання на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору.

Приєднана потужність - сумарна за площадкою вимірювання номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Харцизький трубний завод" та ВАТ "ЕК" "Херсонобленерго" було укладено договір про постачання електричної енергії на об'єкт "База відпочинку "Мрія". Позивач посилається на те, що реквізити даного договору відрізняються від зазначених відповідачем, адже договір між сторонами було укладено 29.03.2002р за №260. При цьому в договорі №260 від 29.03.2011р., а саме в п. 1 встановлено обов'язок електропостачальної організації постачати електроенергію як різновид товарної продукції Споживачу в межах 1260кВА абонованої потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності, що приймає участь у максимумі енергосистеми відповідно до режимів споживання, передбачених договором про надання доступу до місцевих (локальних) електромереж, за тарифами (цінами), які розраховуються в порядку, установленому НКРЕ. Вважає, що між сторонами укладено також договір про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі №260 від 29.03.2002р. Саме даний договір містить однолінійну схему надання доступу до місцевої (локальної) електромережі, яка є додатком 5 до договору. В однолінійній схемі, зокрема зазначено, що об'єкт запитано від ЗТП 1112, яка знаходиться на балансі споживача, при цьому живлення об'єкта б/в "Мрія" проводиться від силового трансформатора ТІ, а трансформатор Т2 знаходиться в резерві, що підтверджується позначенням на однолінійній схемі.

Таким чином, позивач за основним позовом посилається на те, що відповідач за основним позовом (ФОП ОСОБА_1) помилково вважає, що ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" обмежує дозволену потужність для нього до 441кВт, адже саме така потужність була встановлена і для попереднього споживача. Пояснює, що потужність визначена виходячи з потужності трансформатора ТІ, адже трансформатор Т2 знаходячись в резерві не приймається до розрахунку. На підтвердження викладеного посилається на те, що один трансформатор є в резерві і за даним об'єктом може бути встановлено дозволену потужність на рівні 441 кВт слугують зокрема такі як, наприклад, службова записка щодо визначення потужності, а також акт-припис №374 від 21.12.1999р., в якому зазначено, що встановлено потужність трансформаторів 2''630кВА, включено Т-1 Р-бЗОкВА, Т-2 знаходиться в резерві. В службовій записці також вказано розрахунок дозволеної потужності для ВАТ "Харцизький трубний завод", яка визначається на рівні 441кВт.

Звертає увагу суду на те, що з питанням щодо визначення потужності по вказаному об'єкту відповідач звертався на комісію ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" двічі, а за результатами засідання комісії було встановлено, що для подальшого розгляду питання споживачеві необхідно надати проект на електропостачання бази відпочинку "Мрія", а оскільки вказаний проект на адресу позивача надано не було, що не дозволило встановити споживачеві потужність на яку він вказує.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за основним позовом також посилається на те, що оскільки дозволена та приєднана потужність на рівнях, що запропонував відповідач в протоколі розбіжностей, погоджена не була, можливість прийняти пропозиції відповідача щодо внесення змін до Додатку № 5 та Додатку № 6 до Договору відсутні.

Щодо пропозиції відповідача змінити п.2.2.2, 6.1.3 Договору, позивач вважає, що вказані пункти викладено ПАТ " ЕК "Херсонобленерго" у повній відповідності до Типового договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. З ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За приписом ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.І цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Таким чином, вищезазначені розбіжності між сторонами є предметом судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за основним позовом задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не погоджується з запропонованим позивачем договором про постачання електричної енергії, а саме з вказаною дозволеною та приєднаною потужностями. В обґрунтування вказаної позиції, щодо потужностей, відповідач посилається на Договір про постачання електричної енергії №260 від 15.03.2005 року, укладений між ВАТ "Харцизький трубний завод" та ВАТ "ЕК "Херсонобленерго", який було укладено у відповідності до вимог Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) затверджених постановою НКРЕ від 22.08.2002 №928 (z0903-02) . У редакції діючих на той час ПКЕЕ було визначено: -"дозволена потужність - величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для використання (споживання) за кожним окремим об'єктом на підставі нормативно-технічних документів і яка визначена в технічних умовах електропостачання;" -"приєднана потужність - сумарна потужність приєднаних до електричної мережі електродвигунів напругою вище 1000В та трансформаторів споживача (без врахування резервних трансформаторів), які перетворюють електроенергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі)."

Вищенаведене підтверджується представником Держінспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії по Херсонській області, залученим судом до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за основним позовом позивача за зустрічним, та письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

В ході судового засідання представник Держінспекції пояснив, вони не погоджуються з визначеною ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" при преукладанні договору величиною дозволеної потужності - 441кВт, з наступних підстав:

- На жодній сторінці представленого відповідачем попереднього договору №260 від 15.03.2005р. не визначена потужність 441 кВт. Тому, твердження ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", що попередньому споживачу була встановлена дозволена потужність 441кВт, є безпідставними з огляду на наступні обставини:

- у своєму листі від 18.05.2011 року та у позовній заяві позивач наводить в якості джерела визначення дозволеної потужності службову записку власного структурного підрозділу - Голопристанського РЕЗ і ЕМ ( яка є внутрішнім документом та акт-припис №374 від 21.12.1999р. (який втратив юридичну силу так як був складений більш трьох років назад та виданий до укладання договору №260 від 15.03.2005р.). Крім цього, службова записка та акт-припис не є нормативно-технічними документами, а отже не можуть слугувати джерелами визначення дозволеної потужності, у відповідності до вимог ПКЕЕ (z0417-96) .;

- На жодній сторінці попереднього договору №260 від 15.03.2005р. не зазначено, що трансформатор Т-2 знаходиться у резерві. ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" у своєму листі від 18.05.2011 року №24/1945-03 та у позовній заяві посилається на наявність зазначення знаходження трансформатора Т2 у резерві на однолінійній схемі додатка №5 договору №260 від 29.03.2002 року. Однак, на однолінійній схемі додатка №7 до договору №260 від 15.03.2005 року зазначені: мережі зовнішнього живлення підстанції №"1112, розподільчий пристрій 10 кВ, два силових трансформатора, лічильники обліку спожитої електричної енергії, розподільчий пристрій 0,4 кВ (РП-0,4кВ) підстанції та приєднані до РП-0,4кВ кабельні лінії. На схемі зазначені також найменування об'єктів споживача, які отримують живлення по кабельним лініям, підключеним до РП-0,4кВ підстанції, а саме: Б/В "Мрія", башта, одне кабельне приєднання без визначення та резерв. Отже, на однолінійній схемі додатка №7 до договору зазначено тільки, що одна з кабельних ліній приєднаних до РП-0,4кВ підстанції знаходиться у резерві. Про знаходження силового трансформатора Т2 у резерві на однолінійній схемі додатку №7 до договору позначки відсутні. Теж саме зазначено і на схемі додатку №5 договору №260 від 29.03.2002р., на який посилається ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (позивач за основним позовом); .

- Схема електропостачання установи та інші істотні умови договору, на підставі нормативних та проектних документів, з моменту введення в експлуатацію установи, могли неодноразово змінюватися. Проектна документація розробляється при новому будівництві, реконструкції, зміні схеми обліку або категорійності споживача. Б/В "Мрія" - є існуючий об'єкт, останнім документом, який було укладено на підставі нормативно-технічних документів (відповідно до вимог ПКЕЕ (z0417-96) ), був попередній договір, а згідно, представленого позивачем додатку №6 договору №260 від 15.03.2005 року на підставі нормативно-технічних документів, відповідно до вимог ПКЕЕ (z0417-96) , була визначена дозволена потужність (ТІ - 504 кВт, Т2-504 кВт), а у додатку №5 встановлена потужність (ТІ - 630 кВА, Т2-630 кВА).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при переукладанні договору проектна документація не потрібна, а дозволена потужність у новому договорі повинна бути визначена на рівні дозволеної потужності попереднього договору.

Щодо інших змін до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2011р. №994, запропонованих позивачем у протоколі розбіжностей, представник Держінспекції пояснив, що редакція п. 2.2.2, запропонована відповідачем у протоколі розбіжностей, повністю відповідає тексту типового договору (додаток №3 ПКЕЕ (z0417-96) ).

Пунктом 7.5. ПКЕЕ (z0417-96) , передбачено, що енергопостачальник у разі відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок самостійно (без припису представника відповідного органу виконавчої влади) не може виконати відключення споживача.

Пункт 4 ст. 179 ГК України передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору па основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, зміни, запропоновані відповідачем у протоколі розбіжностей, не змінюють зміст типового договору, а лише вносять уточнення, дозволені законодавством, для попередження непорозумінь між суб'єктами господарювання.

Вищевикладене кореспондується з позицією Держенергонагляду в Херсонській області (третя особа-1), яка вважає, що умови запропонованого ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" договору від 01.03.2011р. №994 визначені з порушенням законодавства України, а запропоновані фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач за основним позовом, позивач за зустрічним) у протоколі розбіжностей, зміни до договору від 01.03.2011р. №994 виправляють допущені ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" порушення законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги позивача за основним позовом, задоволенню не підлягають .

Відповідачем у справі, 25.05.2011 р. подано до суду зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Херсонобленерго" про зобов'язання укласти договір № 994 від 01.03.2011 року, з урахуванням протоколу розбіжностей від 06.04.2011 року.,. за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання енергетичної та теплової енергії в Херсонській області та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - Херсонського ТП національної комісії регулювання електроенергії України. Зустрічну позовну заяву було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Під час розгляду зустрічного позову судом встановлено наступне.

16 квітня 2010року між первинною профспілковою організацією ВАТ "Харцизський трубний завод" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір суборенди бази відпочинку "Мрія", що розташована за адресою: АДРЕСА_2

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна Компанія "Херсонобленерго" в особі структурного підрозділу Голопристанський РЕЗ і ЕМ та ВАТ "Харцизький трубний завод, 15 березня 2005 року було укладено договір № 260 про постачання електричної енергії. Предметом договору є умови і порядок постачання електроенергії та її оплати. Як вбачається з додатку № 6 до даного договору, на підставі нормативно-технічних документів, відповідно до вимог ПКЕЕ (z0417-96) , була визначена дозволена потужність (Т1-504 КВт, Т2-504 КВт), а у додатку № 5 встановлена потужність (Т1-630кВА, Т2-630 кВА).

ПАТ ЕК "Херсонобленерго" було направлено позивачу за зустрічним позовом для розгляду та підписання договір про постачання електричної енергії № 994 від 01.03.2011 року., у якому дозволена потужність була знижена до 441 квт.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на той факт, що визначення дозволеної та приєднаної потужності проводиться відповідно до проектної документації на електропостачання, суд до уваги не приймає, оскільки при переукладанні договору проектна документація не потрібна, а дозволена потужність у новому договорі повинна бути визначена на рівні дозволеної потужності попереднього договору. Зазначене підтверджено Листом національної комісії регулювання в електроенергетиці від 06.03.2007 року № 1430/11/17-07.

У зв'язку з незгодою підписувати договір в редакції ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (відповідач за зустрічним позовом), ФОП ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), на адресу Голопристанського РЕЗ і ЕМ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" було направлено підписаний договір та два екземпляра протоколу розбіжностей, який був відхилений відповідачем за зустрічним позовом з посиланням на невідповідність нормам чинного законодавства України, зокрема в галузі енергетики.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку зобов"язати публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір № 994 від 01.03. 2011 року з урахуванням протоколу розбіжностей № 1 від 06.04.2011 року.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'ективному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу за зустрічним позовом на підставі ст..49 ГПК України (1798-12) відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. 82- 85 ГПК України, суд

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2.Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

3.Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ЄДРПОУ №05396638) укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (73000 АДРЕСА_1, код № НОМЕР_2) договір № 994 від 01.03. 2011 року з урахуванням протоколу розбіжностей № 1 від 06.04.2011 року.