24/10 Про стягнення заборгованості за договором поставки вугілля - 16.06.2011 Прийняття

Позовну заяву мотивує тим, що на виконання договору поставки вугілля № 07/10 від 06.09.2010 р., ТОВ "Тонік" здійснив попередню оплату в розмірі 820 000 грн., а ФОП ОСОБА_1 відвантажив йому 2891,550 тон вугілля антрациту марки АШ за ціною 348,00 грн. за тону. Позивач стверджує, що при перевірці якості поставленого вугілля незалежною сюрвейєрською фірмою "ІНКОЛАБ" було встановлено, що якісні характеристики вугілля значно нижчі ніж передбачені договором. Також ТОВ "Тонік" зазначив, що оскільки відповідач не повірив результатам перевірки якості сюрвейєрської фірми "ІНКОЛАБ", позивач отримав у іншої сюрвейєрської фірми ТОВ "ССІ" сертифікат якості вугілля, який підтвердив попередні результати аналізу. ТОВ "Тонік" здійснило перерахунок вартості поставленого відповідачем вугілля, що склало 209,88 грн. за тону, а загальна вартість поставленого вугілля склала 606 878,51 грн. Позивач стверджує, що ним надлишково сплачені відповідачу кошти в сумі 213 121,49 грн., а відповідач цю суму не повернув і вугілля не допоставив. Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача надлишково сплачені кошти в сумі 213 121,49 грн.

На підтвердження таких обставин позивач додав до позову договір поставки вугілля № 07/10 від 06.09.2010 р., копії платіжних доручень про перерахування попередньої оплати, податкові накладні, залізничні накладні на поставку вугілля, сертифікат фірми "ІНКОЛАБ", сертифікат ТОВ "ССІ", лист від 09.11.2010 р., претензію № 190 від 07.12.2010 р.

Відповідач проти доводів позивача заперечує та просить в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування заперечень відповідач стверджує, що ним поставлено вугілля, яке відповідає якісним показникам, встановленим договором. Відповідач також посилається на те, що умовами договору сторони погодили, що апробацію поставленого вугілля має проводити компанія "ІНКОЛАБ", однак позивач грунтує свої розрахунки ціни на підставі сертифікатів відбору проб, складеного ТОВ "ССІ", що суперечить умовам договору та не підтверджує постачання вугільної продукції неналежної якості. Також відповідач зазначив, що згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 (v0007400-66) , в разі виявлення поставки товару неналежної якості, сторона яка здійснює його приймання, зобов’язана здійснити виклик відправника та скласти відповідний акт приймання продукції за якістю, але позивачем не викликався відповідач та відповідний акт не складався. За умовами договору позивач при прийомці товару у випадку його неналежної якості мав право не приймати товар, але позивач товар не повернув, тому відповідач вважає дії позивача оманою. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що за умовами договору сертифікат якості вугілля фірми "ІНКОЛАБ" повинен був складатись на кожні 15 вагонів, але позивач надав один сертифікат "ІНКОЛАБ" на всі 42 вагони, які позивач отримував протягом вересня-жовтня 2010 р., тому наполягає, що позивачем не надано доказів отримання ним неякісного вугілля.

На підтвердження заперечень надав посвідчення якості на вугілля № 256, № 360, № 365, договір купівлі-продажу № 12 від 01.10.2009 р., квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, виписки банку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

06.10.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонік" (покупець) укладено договір № 07/10 (а.с.25), за умовами якого продавець зобов’язався поставити покупцю вугілля марки антрацит в асортименті, кількості, строки, за якісними характеристиками і за цінами, зазначеними в додатках до цього договору, що узгоджені сторонами і є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.2.1. договору, поставка товару здійснюється партіями на умовах, обумовлених в додатках до договору, залізничним транспортом у відкритих вагонах. Обсяг і вартість кожної окремої партії товару визначається згідно заявки покупця.

За умовами договору продавець зобов’язується здійснити відвантаження узгодженої сторонами партії товару на адресу покупця в строк не більше десяти календарних днів з моменту надходження грошових коштів продавця. Відвантаження здійснюється за реквізитами, зазначеними в рознарядці покупця (п.2.2. договору).

Пунктом 2.4 договору встановлений перелік документів, які продавець повинен надати покупцю: рахунок-фактура; сертифікат якості; дублікат залізничної накладної.

Відповідно до п.3.1 договору, ціна за кожну тону товару встановлюється у гривнях.

Розрахунок за цим договором здійснюється на умовах оплати загальної вартості узгодженої судової неділимої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку, наданого покупцю електронною поштою. При цьому, 100% вартості товару оплачується після надходження партії товару в кількості 15 з/д вагонів в порт Бердянськ на підставі відомостей сертифікату якості незалежної сюрвейєрської компанії "ІНКОЛАБ" протягом 5 банківських днів з моменту отримання сертифікату якості від "ІНКОЛАБ" (п.4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що у разі постачання вугілля з погіршеними показами якості за низкою теплотою згорання на робочому стані здійснюється коректування ціни по кожній узгодженій партії за формулою: Цф = Цк х Qф/Qк, де Цф – ціна фактична, Цк – ціна контрактна, Qф – фактична теплота згорання за сертифікатами якості "ІНКОЛАБ", Qк – контрактна теплота згорання.

Приймання вугілля за вагою здійснюється за актами приймання порту з 10% переважуванням вагонів в порту відвантаження (п.6.1 договору). Приймання вугілля за якістю здійснюється згідно сертифікату якості незалежного сюрвейєра "ІНКОЛАБ" в порту відвантаження (п.6.2 договору).

Згідно п.7.3 договору, по положенням, не оговореним у цьому договорі, діють норми чинного законодавства України.

Строк дії цього договору встановлено сторонами з моменту підписання і до 31.12.2010 р.

Додатком № 01 від 06.09.2010 р. до договору (а.с.28) сторонами встановлено наступні якісні характеристики вугілля: сорт вугілля – АШ; фракція (клас) – 0-50 мм.; вміст золи – 33-35%max; вологість – 8-9%max; вміст сірки – 1,4%max; летучі - 10%max; найнижча теплота згорання на паливо в робочому стані – 5 000 ккал/кг. Ці показники якості встановлені на паливо в сухому стані, крім вологи і найнижчої теплоти згорання.

Цим додатком також встановлено ціну за одну тону вугілля 348 грн. з ПДВ. Загальна вартість вугільної продукції за цим додатком складає 6 960 000 грн.

Пунктом 2 додатку сторони визначили порядок коректування ціни при відхиленні фактичних показів якості від контрактних за формулою: Цф=Цк х Qmin.факт : Qmin.контракт, а саме:

- зменшення ціни при гранично допустимім зниженні Qmin – до 4 600 ккал/кг;

- при Qmin. Вище 5 000 ккал/кг – приплати не прираховуються;

- якщо вміст сірки на сухій базі перевищує договірний, ціна зменшується на 0,5% за кожен 0,1% збільшення сірки;

- якщо вміст золи на сухій базі перевищує договірний, ціна зменшується на 1,0% за кожен 1,0% збільшення золи. Максимально допустима зольність на сухій базі – 37%;

- гранично допустимі летючі – максимум до 12%. Коли вміст летючих речовин на сухій базі перевищує 10%, ціна зменшується на 1,0% за кожен 1,0% перевищення летючих на сухій базі.

Обсяг постачання за цим додатком – 20 000 тон; період поставки – вересень 2010 р. на умовах СРТ – порт Бердянськ; вантажоотримувач – Бердянський морський торгівельний порт для фірми "Тонік".

Договір № 07/10 від 06.09.2010 р. разом з додатком № 01 від 06.09.2010 р. підписаний сторонами без заперечень.

В матеріалах справи відсутні заявки позивача на отримання певної кількості вугілля за договором.

Як вбачається, ТОВ "Тонік" платіжними дорученнями № 126 від 07.09.2010 р. на суму 10 000 грн., № 130 від 09.09.2010 р. на суму 42 000 грн., № 141 від 15.09.2010 р. на суму 348 000 грн., № 142 від 17.09.2010 р. на суму 420 000 грн. (а.с.29-30) перераховано відповідачу передплату за вугілля згідно договору № 07/10 від 06.09.2010 р. Всього на загальну суму 820 000 грн.

Згідно накладних Укрзалізниці № 50995635, №50995637, №50995538, №50995555, №50995556, №50995562, №50995563, №50995570, №50995571, №50995573, №50995587, №50995588, №50995614 (а.с.31-52) протягом вересня-жовтня 2010 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 поставлено позивачу 2891,550 тон вугілля.

21.09.2010 р. ТОВ "Тонік" було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ССІ" сертифікат відбору проб і іспитів № UA 1184/2010/2.2, згідно якого вугілля марки АШ має наступні показники: загальна волога – 17,7%; зольність (на робочий стан) – 37,2%; загальна сірка (на робочий стан) – 0,57%; вихід летючих речовин (на робочий стан) – 9,9%; нижча теплота згорання – 3 083 ккал/кг (а.с.54).

27.10.2010 р. сюрвейєрською фірмою "ІНКОЛАБ" складено сертифікат якості вугілля (а.с.53,148). В даному сертифікаті міститься інформація про наступні якісні характеристики поставленого відповідачем вугілля: загальна волога – 16,24%; зольність (на сухий стан) – 38,54%, зольність (на робочий стан) – 32,28%; загальна сірка (на сухий стан) – 0,93%, загальна сірка (на робочий стан) – 0,78%; вихід летючих речовин (на сухий стан) – 11,16%, вихід летючих (на робочий стан) – 9,35%; нижча теплота згорання – 3 676 ккал/кг, вища теплота згорання (на сухий стан) – 4 582 ккал/кг, вища теплота згорання (на робочий стан) – 3 838 ккал/кг.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ "Тонік" від 09.11.2010 р., адресований відповідачу, про невідповідність якісних показників вугілля п.п.1 додатку №1 від 06.09.2010 р. до договору № 07/10 від 06.09.2010 р. та здійснення перерахунку вартості вугілля з проханням повернути кошти або допоставити вугілля на суму 213 121,49 грн. (а.с.55). Даний лист був направлений відповідачу 09.12.2010 р. та повернений відділенням поштового зв’язку 11.12.2010 р. з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.56-57).

Позивач звертався до відповідача з претензією № 190 від 07.12.2010 р. на суму 213 121,49 грн. (а.с.58-59), в якій просив повернути кошти або допоставити вугілля на цю суму.

Матеріали справи не містять відповіді з боку відповідача на цей лист та претензію.

З матеріалів справи вбачається, що вугілля було придбано відповідачем у ТОВ "СОФ "Стожковська" на підставі договору купівлі-продажу № 12 від 01.10.2009 р. (а.с.124-126)

Згідно наданих відповідачем посвідчень якості вугілля антрациту марки АШ класу 0-6, засвідчених ТОВ "СОФ "Стожковська" (а.с.120-122), вугілля має наступні показники:

• за посвідченням № 356 (залізничні накладні № 50995538, №50995555, №50995556, №50995563) зола - 34,0; волога - 12,0; сірка – 1,0; вихід летучих речовин – 8; калорійність – 4870 ккал/кг,

• за посвідченням № 360 (залізничні накладні №50995562, №50995570, № 50995571, №50995573, №50995588) зола - 34,0; волога - 12,0; сірка – 1,0; вихід летучих речовин – 8; калорійність – 4870 ккал/кг,

• за посвідченням № 365 (залізничні накладні №50995587, №50995614, № 50995635, №50995637) зола – 13,6; волога – 8,9; сірка – 1,2; вихід летучих речовин – 9; калорійність – 6400 ккал/кг.

Отже, у порівнянні з якісними характеристиками, визначеними договором № 07/10 від 06.09.2010 р. та якісними характеристиками, визначеними у посвідченнях якості №356, №360, №365, отримане позивачем вугілля відповідало умовам п.2 додатку №1 від 06.09.10р. до спірного договору.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 213 121,49 грн. переплати за поставку неякісного вугілля.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України (436-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю природою договір № 07/10 від 06.09.2010 р. є договором поставки.

Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Приписами статей 673, 675, 678 Цивільного кодексу України, ст. 268 Господарського кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором у тому числі й пропорційного зменшення ціни.

Підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 Цивільного кодексу України).

Порядок приймання товару за якісними показниками врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (v0007400-66) , затвердженою постановою Держарбитража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. N П-7.

Пунктом 6 цієї Інструкції (v0007400-66) встановлено, що приймання продукції за якістю здійснюється на складі отримувача при іноміському постачанні – не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад отримувача.

Прийомка вважається здійсненою своєчасно, якщо перевірка якості продукції закінчена в установлені строки (п.10, п.13 Інструкції (v0007400-66) )

Відповідно до пункту 14 Інструкції № П-7 (v0007400-66) , прийомка продукції здійснюється по супроводжуючим документам, що посвідчують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо).

Пунктом 16 цієї Інструкції (v0007400-66) встановлено, що при виявленні невідповідності якості отриманої продукції вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, примірникам (еталонам), договору або інформації, зазначеній в маркуванні та супровідних документах, які посвідчують якість продукції (п.14 цієї Інструкції (v0007400-66) ), отримувач зупиняє подальшу приймку продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомці дефектів. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які не дозволяють погіршення її якості і змішення з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні прийомки і складання двостороннього акту представника відправника.

Пунктами 26,27 Інструкції П-7 (v0007400-66) передбачено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, договором для визначення якості продукції передбачений відбір проб, особи, які приймають участь у прийманні продукції за якістю, зобов’язані відбирати такі проби. Відбір проб здійснюється у точній відповідності з вимогами зазначених нормативних актів. Відібрані проби опечатуються або опломбовуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, які приймають участь у відборі. Про відбір проб складається акт, який підписується всіма особами, які беруть участь у відборі проб.

Порядок відбору проб врегульовано ГОСТ 1137 - 64 "Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила прийомки по качеству", ДСТУ 4083 - 2002 "Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування".

Позивач стверджує, що при перевірці якості поставленого вугілля незалежною сюрвейєрською фірмою "ІНКОЛАБ" було встановлено, що якісні характеристики вугілля значно нижчі ніж передбачені договором. Також, у своїх поясненнях від 28.04.2011 р. (а.с.102,104) позивач зазначив, що при пред’явленні претензій відповідачу, останній зазначив, що не вірить результатам аналізу вугілля сюрвейєрської фірми "ІНКОЛАБ", у зв’язку з чим позивачем повторно зроблено аналіз отриманого вугілля та отримано сертифікат якості у ТОВ "ССІ".

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виклику представника відповідача та його присутності при перевірці спірного вугілля, не містять акту приймання продукції за якістю, як не містять і будь-яких відповідей на пред’явленні претензії з боку відповідача, у тому числі з зазначенням про те, що відповідач не вірить результатам аналізу вугілля сюрвейєрської фірми "ІНКОЛАБ". Матеріали справи також не містять доказів згоди відповідача на проведення аналізу поставленого вугілля іншою сюрвейєрською компанією, ніж визначено у п.4.1 договору №07/10 від 06.09.2010 р., у тому числі ТОВ "ССІ", а згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що вантаж (вугілля) був виданий порту в різні дати, а саме, за залізничною накладною № 50995538 (вагони № 63519771, №65882367, №67870451) – 15.09.2010 р.; за залізничною накладною № 50995555 (вагони №63792287, №67385138, №65383556, №64215460, №67683052) – 19.09.2010 р.; за залізничною накладною №50995556 (вагони № 66443623, №67360644, №66167552, №65490930, №67886549) – 19.09.2010 р.; за залізничною накладною № 50995571 (вагони №60922408, №65059602, №65238933, №67658435, №65952251) – 21.09.2010 р., за залізничною накладною №50995562 (вагони №65882334, №65299679, №64897382, №64366388, №65342479) – 21.09.2010 р.; за залізничною накладною №50995563 (вагони №65398935, №66605403, №67387712, №67355784, №67918342) – 21.09.2010 р.; за залізничною накладною № 50995570 (вагони №65286593, №65414443, №67897900, №60322468, №65283830) – 22.09.2010 р.; за залізничною накладною №50995573 (вагони №65947962, №65488769, №65772469) – 23.09.2010 р.; за залізничною накладною №50995589 (вагон №60320371) – 24.09.2010 р.; за залізничною накладною №50995588 (вагон №66113002) – 24.09.2010р.; за залізничною накладною №50995614 (вагон №67678755) – 01.10.2010 р.; за залізничною накладною №50995637 (вагон № 65300345) – 03.10.2010 р.; за залізничною накладною № 50995635 (вагони №65294324, №67181248) – 06.10.2010 р.

З наданого позивачем сертифікату якості, складеного ТОВ "ССІ" 21.09.2010 р. вбачається, що він не має переліку вагонів або залізничних накладних, за якими відбувалось постачання вугілля відповідачем, відбір проб цим підприємством здійснено (згідно даних сертифікату) 20.09.2010 р., у зв’язку з чим неможливо дійти висновку про те, що відбір проб вугілля здійснювався від всіх вагонів, які були відвантажені відповідачем, у той час як з матеріалів справи вбачається, що цей вантаж був виданий 21.09.2010р., 22.09.2010р., 23.09.2010р., 24.09.2010р., 01.10.2010р., 03.10.2010р., 06.10.2010р. Тобто, від зазначених партій ТОВ "ССІ" проби не відбирались, тому на них не може розповсюджуватися результати здійсненого цим підприємством 20.09.2010 р. аналізу відібраних проб. З огляду на зазначене судом не приймається до уваги наданий позивачем в обгрунтування позовних вимог сертифікат ТОВ "ССІ" від 21.09.2010 р. (а.с.54)

Сертифікат якості сюрвейєрської фірми "ІНКОЛАБ" складений 27.10.2010 р. (а.с.148). Даний сертифікат має посилання на номери залізничних вагонів: 65882367, 63519771, 67870451, 66443623, 67360644, 67886519, 65490930, 66167552, 63792287, 67385138, 65383556, 64215460, 67683052, 65882334, 65299679, 64897382, 64366388, 65342479, 65398935, 66605403, 67387712, 67355784, 67918342, 60922408, 65059602, 65238933, 67658435, 65952251, 65283830, 60322469, 67897900, 65414443, 65286593, 65947962, 65488760, 65772469, 60320371, 66113002, 67678755, 65300345, 65294324, 67181248 – всього 42 вагони. Дата пробовідбору: 16 вересня – 6 жовтня 2010 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять актів відбору проб отриманого цим підприємством вугілля. До того ж, умовами п.4.1 договору № 07/10 від 06.09.2010 р. сторони погодили, що 100% вартості товару сплачується по приходу партії товару кількістю 15 залізничних вагонів в порт Бердянськ на підставі даних сертифікату якості незалежної сюрвейєрської компанії "ІНКОЛАБ".

Отже, з цього господарський суд дійшов висновку, що сертифікат якості вугілля повинен був бути виданий окремо на кожну партію товару кількістю 15 залізничних вагонів. Проте матеріали справи таких доказів не містять.

Господарський суд вважає, що надані позивачем сертифікати якості вугілля ТОВ "ССІ" та сюрвейєрської фірми "ІНКОЛАБ" не мають доказової сили згідно приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України, в частині встановлення факту поставки неякісної спірної продукції відповідачем.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено виконання ним належним чином умов договору № 07/10 від 06.09.2010 р. щодо прийняття продукції за якістю у відповідності з вимогами як спірного договору, так і чинного законодавства, а саме Інструкції П-7 (v0007400-66) . Позивачем не надано доказів виклику представника відповідача та його присутності при перевірці спірного вугілля, не надано актів відбору проб отриманого позивачем вугілля, які б свідчили про виконання фірмою "ІНКОЛАБ" вимог законодавства при здійсненні відбору таких проб.

У той же час, надані відповідачем посвідчення якості №356, №360, №365 містять перелік залізничних вагонів та накладних на партію вугілля (а.с.120-122), за якими здійснювалось постачання вугілля позивачу. Згідно даних названих посвідчень, отримане позивачем вугілля відповідало умовам п.2 додатку №1 від 06.09.2010р. до спірного договору, що спростовує доводи позивача про отримання ним вугілля за якісними показниками нижче ніж встановлено договором.

Щодо наданого позивачем розрахунку скоригованої вартості вугілля в сумі 213 121,49 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.

Умовами п.4.2 договору встановлено, що у разі постачання вугілля з погіршеними показами якості за низькою теплотою згорання на робочому стані здійснюється коректування ціни по кожній узгодженій партії за формулою: Цф = Цк х Qф/Qк, де Цф – ціна фактична, Цк – ціна контрактна, Qф – фактична теплота згорання за сертифікатами якості "ІНКОЛАБ", Qк – контрактна теплота згорання.

Пунктом 3.1 цього договору встановлено, що ціна за одну тону товару встановлюється у гривнях, зазначених у додатках до цього договору, узгоджених сторонами і які є його невідємними частинами. Так, ціна за одну тону вугілля на умовах СРТ порт Бердянськ встановлено сторонами у розмірі 348 грн. (п.1 додатку №01 до договору).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку скоригованої вартості вугілля (а.с.102-103), позивачем в порушення умов договору прийнята до розрахунку ціна тони вугілля у доларах. Перерахунок ціни товару склав 26,54 долара за тону, дана вартість потім переведена у гривні по курсу НБУ станом на 06.09.2010 р., що склало 209,88 грн. за тону вугілля.

Крім того, при здійсненні перерахунку вартості поставленого вугілля позивачем враховано у тому числі й умови поставки FOB порт Бердянськ, у той час як договором № 07/10 від 06.09.2010 р. передбачено постачання відповідачем вугілля на умовах СРТ порт Бердянськ.

Суд зазначає, що позивачем не доведено належними доказами підстави застосування при здійсненні перерахунку вартості отриманого вугілля як ціни, визначеної у доларах по курсу НБУ станом саме на 06.09.2010 р., так і умов поставки FOB порт Бердянськ, тому цей розрахунок судом не приймається.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на норми чинного законодавства та матеріали справи господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються між сторонами згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд, -

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонік", с.Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Шахтарськ Донецької області, про стягнення надлишково сплачених коштів в сумі 213 121,49 грн. за договором поставки вугілля № 07/10 від 06.09.2010 р. відмовити.