28/214пд Про визнання недійсним іпотечного договору - 04.07.2012 Прийняття

30.11.2011р. ТОВ "Промлітзавод" м. Донецьк (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним іпотечного договору №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р., підписаного з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є відповідач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк (далі - відповідач).

Підставою визнання іпотечного договору №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р. недійсним є той факт, що договір укладено у порушення вимог ст.ст. 203, 215, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку".

В цей же день порушено провадження по справі №28/214пд, про що винесена відповідна ухвала.

До суду разом з позовом від позивача в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Донецькою міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчиненого 13.12.2008 р. та зареєстрованого в реєстрі за №5998; заборони ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направленні на звернення стягнення на предмет іпотеки та на відчуження предмета іпотеки за іпотечним договором № 15-94/17-3274/08, укладеним 24.06.2008 р. між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002) та ТОВ «Промлітзавод» (код ЄДРПОУ 31714917), посвідченим приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_1, а саме - належні ТОВ «Промлітзавод» будівлі, що є частиною об'єкту нерухомого майна під реєстраційним номером 3506969 (за даними КП БТІ м. Донецька), розташовані за адресою АДРЕСА_1 в наступному складі: А-2 - будівля адмінпобут. корпусу загальною площею 1166,7 кв.м.; Б-1 - будівля рем. мех. цеху загальною площею 4596,4 кв.м.; В-1 - заготов. корпус загальною площею 3188,3 кв.м; Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м. будівлі прохідної, шлакоблок; Р - навіс, що складає 94/100 ідеальної частки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.11.2011р. заяву ТОВ "Промлітзавод" м. Донецьк про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Ухвалою суду від 19.12.2011р. судом було залучено до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Донавтопром" та ТОВ "Донбассоптмебель".

Ухвалою суду від 12.01.2012р. суд залучив до участі у справу у якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 м. Донецьк.

24.01.2012р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява б/н від 24.01.2012р. про застосування позовної давності, в якій просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки спірний договір іпотеки було укладено сторонами 24.06.2008р.

24.01.2012р. до канцелярії суду відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 23.01.2012р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки фактично предмет іпотеки знаходився у приватній власності позивача, тому згода співвласників не була потрібна. Крім того, вважає, що позивач не зазначив в позові в чому полягає порушення його прав та інтересів.

24.01.2012р. до канцелярії суду третя особа 3 надала відзив на позовну заяву №7/01-16 від 20.01.2012р., в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у даному відзиві та застосувати строки позовної давності.

Розгляд справи неодноразово відкладався для надання сторонами додаткових документів в підтвердження позовних вимог та заперечень проти них.

14.02.2012р. розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області призначений колегіальний розгляд справи.

21.02.2012р. справа передана на автоматичний розподіл. В цей же день господарським судом винесена ухвала про повернення без розгляду позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ».

24.02.2012р. провадження по справі зупинено для направлення справи до Донецького апеляційного господарського суду, про що винесена відповідна ухвала. 18.06.2012р. провадження по справі поновлено у зв»язку з поверненням справи, про що господарським судом на підставі ст. 79 ГПК України винесена ухвала.

02.07.2012р. позивачем надані письмові заперечення, в яких останній просить визнати поважною причину пропуску строку позовної давності.

02.07.2012р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження по справі від 24.02.2012р.

Ця апеляційна скарга подана відповідачем вже після поновлення провадження по справі, що є зловживанням процесуальними правами відповідно до правової позиції, викладеної в п. 3.14 постанови пленуму ВГСУ №18 (v0018600-03) від 26.12.2011р., тому господарський суд залишає скаргу без задоволення, приєднавши її до матеріалів справи.

04.07.2012р. позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, додаткових документів не надав.

04.07.2012р. представником третьої особи 3 надане письмове клопотання по справі щодо залучення додаткових документів. Клопотання господарським судом розглянуто та задоволено, документи залучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд,

Предметом спору по даній справі є визнання недійсним іпотечного договору №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р., підписаного позивачем з Акціонерним комерційним

промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є відповідач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк (далі - відповідач).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2008р. ТОВ "Промлітзавод" м. Донецьк та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є відповідач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ, підписаний кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-1227/08, за умовами якого банк зобов'язався надати кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 30000000,00грн. на строк користування до 23.06.2009р., або не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплаті відсотків.

Відповідно до пункту 2.2 договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20% річних.

До вказаного кредитного договору були внесені зміни, про що свідчать укладені сторонами договори № 1 від 31.07.2008р., №2 від 06.08.2008р., №3 від 18.08.2008р., №4 від 29.08.2008р., №5 від 30.09.2008р., якими був змінений порядок нарахування та сплати відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав кредитні кошти, використав їх задля поповнення обігових коштів підприємства та спрямував ці кошти на інші виробничі потреби.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 24.06.2008р. позичальник уклав з банком іпотечний договір №15-94/17-3274, згідно з яким передав в іпотеку банку нерухомість РПВН 3506969, майно: предмет іпотеки-1 - А-2 - будівля адмінпобут. корпусу загальною площею 1166,7кв.м.; Б-1 - будівля рем. мех. цеху загальною площею 4596,4 кв.м.; В-1 - заготов. корпус загальною площею 3188,3 кв.м; Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м. будівлі прохідної, шлакоблок; Р - навіс, що складає 94/100 ідеальної частки, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; предмет іпотеки-2 - частка у праві спільної часткової власності Іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, яка складає 94 % (94/100 ідеальної частки), згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк № 18313638 від 31.03.2008 р. реєстраційний номер 3506969, номер запису 7524, в книзі 5дкв-184, бдкв-144,7дкв-21, що виражена в будівлях адміністративно-побутового корпусу, літ. А-2, ремонтно-механічного цеху, літ. Б-1, заготовочного корпусу, літ. В-1. частина будівлі прохідної, літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м., літ Р - навіс, загальною площею 8979,8 кв.м.

Сторони визначили заставну вартість предмету іпотеки у розмірі 29956119,24грн.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №18313638, виданого 31.03.2008р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, загальна вартість предмету іпотеки - складає 582976,00грн.

Сторони цього Договору оцінюють Предмет іпотеки у 29956119,24грн. (двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч сто дев'ятнадцять грн. 24 коп.), далі «заставна вартість» (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 4.1.12 в редакції договору №1 від 29.08.2008р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний до 30.09.2008р. зареєструвати право власності на предмет іпотеки 1, як на окремий виділений в натурі об'єкт нерухомості та передати цю нерухомість в іпотеку іпотекодержателю не пізніше 01.10.2008р.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 13.12.2008р. приватним нотаріусом Донецького міською нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р.

30.11.2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання іпотечного договору №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р. недійсним, оскільки зазначений договір, за твердженням позивача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на той факт, що в березні 2011р. останньому стало відомо, що всупереч ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", передача частини спільного майна в іпотеку відбулась без згоди всіх власників. У зв'язку із тим, що в момент укладення договору порушено вимоги ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", і протиправно обмежено право власності позивача, укладений між сторонами договір підлягає визнанню недійсним.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

При зверненні з позовом про визнання недійсним іпотечного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Господарським судом встановлено, що за своєю правовою природою договір №15-94/17-3274 від 24.06.2008р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) , Законом України "Про іпотеку" (898-15) .

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно вимог статті 18 цього Закону, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та повинен містити істотні умови.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом, при цьому відповідно до ч. 3 цієї статті, частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

В ч. 2 статті 6 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку у спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином, господарський суд робить висновок, що передача в іпотеку нерухомого майна, незареєстрованого у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, без згоди співвласників не відповідає положенням ст.ст. 5, 6 Закону України «Про іпотеку».

Позивач та Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 м. Донецьк вважають, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстроване під номером - 3506969 не є спільною частковою власністю позивача та інших осіб, які не являються сторонами за спірним договором, однак ці твердження спростовуються наступним.

Право власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки підтверджується: на будівлю адміністративно-побутового корпусу, літ.А-2 - договором купівлі-продажу нерухомого майна б/н, укладеним 01.11.2001р. між Іпотекодавцем та ВАТ "Донецький ремонтно-механічний завод" та зареєстрованим 06.12.2001р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька в реєстровій книзі № 5ДКв-184 під реєстровим №7524; на будівлю ремонтно-механічного цеху, літ.Б-1 - договором купівлі-продажу нерухомого майна б/н, укладеним 15.07.2002р. між Іпотекодавцем та ВАТ "Донецький ремонтно-механічний завод", та зареєстрованим 14.08.2002р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька в реєстровій книзі № бДКв-144 під реєстровим № 7524; на будівлю заготовочного корпусу, літ.В-1 - договором купівлі-продажу нерухомого майна б/н, укладеним 18.10.2001р. між Іпотекодавцем та ВАТ "Донецький ремонтно-механічний завод", та зареєстрованим 06.12.2001р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька в реєстровій книзі №19 в під реєстровим №7524, договором купівлі-продажу нерухомого майна б/н, укладеним 30.10.2002р. між Іпотекодавцем та ВАТ "Донецький ремонтно-механічний завод", та зареєстрованим 05.12.2002р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька в реєстровій книзі № 7дкв-21 під реєстровим №7525; на частину літ. Ж-1 площею 28,4 кв. м - договором дарування, укладеним між Іпотекодавцем та ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, 01.02.2008р., реєстровий номер 759, та зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 01.02.2008 року за № 2667625, Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, зареєстрованим КП БТІ м. Донецька 21.02.2008року, витяг № 17826971, в книзі № 7дкв-21 за номером запису 7524, реєстраційний номер 3506969; витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно для Іпотеки №18313638, виданим 31.03.2008р. Комунальним

підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, номер запису 7524, книга №5дкв-184, бдкв-144, 7дкв-21, реєстраційний номер 3506969. В матеріалах справи наявні копії правоустановчих документів на предмет іпотеки.

Статтею 355 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до витягу КП "БТІ м.Донецька" №19313638 від 31.03.2008р. за реєстраційним номером №3506969 за адресою АДРЕСА_1, зареєстроване нерухомість: будівля заготов. корпусу літ. В-1, будівля адмінпобут. корпусу літ. А-2, будівля рем. мех. цеху літ Б-1, частина прохідної Ж-1 площею 28,4 кв.м. належить ТОВ «Промлітзавод», котельня літ. Н-1, частина будівлі прохідної літ. Ж-1 площею 15,1кв.м. належить ТОВ «Донавтопром», будівля ГО літ. У-1 належить ТОВ «Донбаспромебель». Витяг видано для оформлення застави на частину будівель ТОВ «Промлітзавод», що становить 94/100 від ідеальної частки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що діяла на час укладення договору), Державний реєстр прав містить дані про зареєстровані речові права, їх обмеження, суб'єктів речових, прав, об'єкти нерухомого майна, відомості про осіб, в інтересах яких вчинено обмеження речового права, копії документів про правочини, на підставі яких проведено реєстрацію прав, обмежень цих прав. Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього.

Згідно п. 4.1.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мін'юста України від 07.02.2002р. №7/5 (z0157-02) (в редакції, що діяла на час укладення договору), розділ Реєстру прав має дві частини, які включають записи про нерухоме майно та про право власності на нього. Записи про нерухоме майно містять, зокрема, призначення нерухомого майна; опис нерухомого майна, вартість нерухомого майна за станом на дату проведення інвентаризаційних робіт; дату внесення записів та дату внесення змін до записів; записи про право власності на нерухоме майно містять: для власників (співвласників) - юридичних осіб-резидентів - назву, місцезнаходження, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; підстави виникнення чи припинення права власності.

Пунктом 4.3 Тимчасового положення встановлено, що при поділі нерухомого майна для кожного і об'єктів нерухомого майна відкриваються нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному і об'єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер.

Згідно приписів пунктів 5.1.1 та 5.8 Тимчасового положення, власник (власники) мають право отримати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме, який серед іншого містить реєстраційний номер нерухомого майна, вид і розмір часток спільної власності, опис нерухомого майна (розміри земельної ділянки, на якій розташований об'єкт; найменування будівель, споруд та їх літеровка; призначення майна; матеріали стін кожної будівлі та споруди; розмір житлової та нежитлової площі; процент зношеності тощо).

Відповідно до витягу, позивач із ТОВ «Донавтопром» та ТОВ «Донбаспромебель» є власниками будівель майнового комплексу, який зареєстровано в БТІ за єдиною адресою - АДРЕСА_1 і під єдиним реєстраційним номером -3506969.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Отже, на момент укладання спірного іпотечного договору, комплекс будівель із реєстраційним номером 3506969 є складним об'єктом нерухомого майна, що складається із декількох будівель, які мають єдину адресу та єдиний реєстраційний номер.

Статтею 361 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

При цьому ст. 362 ЦК України передбачає, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

За приписами статті 356 вказаного Кодексу, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Разом з цим, згідно зі статтею 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, яки й вчинив правочин, необхідних повноважень.

Як вказано в у спірному договорі, предметом іпотеки є: А-2 - будівля адмінпобут. корпусу загальною площею 1166,7кв.м.; Б-1 - будівля рем. мех. цеху загальною площею 4596,4 кв.м.; В-1 - заготов. корпус загальною площею 3188,3 кв.м; Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м. будівлі прохідної, шлакоблок; Р - навіс, що складає 94/100 ідеальної частки, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; предмет іпотеки-2 - частка у праві спільної часткової власності Іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, яка складає 94 % (94/100 ідеальної частки), згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк № 18313638 від 31.03.2008р. реєстраційний номер 3506969, номер запису 7524, в книзі 5дкв-184, бдкв-144,7дкв-21, що виражена в будівлях адміністративно-побутового корпусу, літ. А-2, ремонтно-механічного цеху, літ. Б-1, заготовочного корпусу, літ. В-1. частина будівлі прохідної, літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м., літ Р - навіс, загальною площею 8979,8 кв.м.

Зі змісту спірною договору вбачається, що сторони ідентифікують предмет Іпотеки саме як об'єкт права спільної часткової власності.

Так, в підпункті «б» пункту 1.2 Договору предмет іпотеки конкретизується та визначається як частка у праві спільної часткової власності Іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, яка складає 94% (94/100 ідеальної частки), згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк №18313638 від 31.03.2008 р. реєстраційний номер 3506969.

Пунктом 4.1.12 Договору на іпотекодавця було покладено обов'язок до 28 серпня 2008р. зареєструвати право власності на Предмет іпотеки-1, як на окремий виділений в натурі об'єкт нерухомості та передати цю нерухомість в іпотеку Іпотекодержателю не пізніше 01 вересня 2008 р.

У випадку поділу даного комплексу (виділення будівель в натурі) було б утворено нові реєстраційні справи і кожна виділена будівля мала б окремий реєстраційний номер.

Проте, як було вказано вище перед укладенням оспорюваного договору іпотеки частина будівлі по АДРЕСА_1, що була передана в іпотеку, не була виділена в натурі і на неї не відбулося реєстрації права власності за ТОВ "Промлітзавод" як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином, майно, що є предметом іпотеки за спірним договором без виділу його в окремий об»єкт нерухомості, наразі не існує як окремий матеріальний об»єкт.

Тому господарський суд доходить до висновку, що іпотечний договір від 24.06.2008року в частині передання в іпотеку частини нежитлової будівлі .АДРЕСА_1, яка належить ТОВ "Промлітзавод" укладений сторонами з порушенням положень ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Вищезазначене свідчить про те, що договір іпотеки від 24.06.2008р. було вчинено відповідачем з порушенням вимог, встановлених законом, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, такий правочин може бути визнано судом недійсним, якщо одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність.

При цьому суд зазначає, що договір іпотеки порушує права та законні інтереси позивача, оскільки нерухоме майно, що є його власністю всупереч вимогам чинного законодавства передано в іпотеку, та відповідно позивач позбавляється гарантованого права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Позивач, ТОВ «Донавтопром» та ТОВ «Донбаспромебель» є співвласниками даного єдиного комплексу із поділом часток (які не виділялись в натурі): ТОВ «Промлітзавод» є власником будівель під літерами А-2, Б-1, В-І, Ж-1, Р, що складає 94/100 ідеальної частки; ТОВ «Донавтопром» є власником будівель під літерою Н-1 та Ж-1; ТОВ «Донбаспромебель» є власником будівлі під літерою У-І.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач не звертався до співвласників майна із пропозицією передати частину об'єкта в іпотеку.

Відповідно до листа від 17.03.2011р. ТОВ «Донбасоптмеблі», яке не є власником предмету іпотеки, повідомило, що від ТОВ «Донавтопром» йому стало відомо про іпотеку частини спільного майна, а також те, що представники даного підприємства до нотаріусу не запрошувались, згоду на передачу майна в іпотеку не надавали.

Таким чином, в березні 2011р. позивачу стало відомо, що всупереч ч.2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" не може бути предметом такого обтяження як іпотека, і твердження відповідача стосовно того, що позивачем пропущений строк позовної давності, судом не приймається до уваги з огляду на наступне:

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, протягом якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права. Загальний строк позовної давності складає 3 роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що про порушення права позивач дізнався з листа ТОВ «Донбасоптмеблі» від 17.03.2011р., тому саме з цього часу починається перебіг позовної давності за даним позовом.

Таким чином, вищезазначене спростовує твердження про пропуск позивачем строків позовної давності.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач довів позовні вимоги та вони підлягають задоволенню.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається сплачений позивачем судовий збір в повному обсязі, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст.203, 215, 317, 319, 321, 355, гл. 49 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 67 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку", Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (1952-15) , ст.ст. 27, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлітзавод" м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ, в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк про визнання недійсним іпотечного договору №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р. задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір №15-94/17-3274/08 від 24.06.2008р., укладений Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промлітзавод".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" (83062, м. Донецьк, пл. Радянська, 1, ЄДРПОУ 09334636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлітзавод" (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 37, ЄДРПОУ 31714917) судовий збір в сумі 941,00грн.