804/3952/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 20.12.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2015р. (судді - Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015р. (судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В., Поплавський В.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не включення її до переліку вкладників у ПАТ "АКТАБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. включити її до переліку вкладників ПАТ "АКТАБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником ПАТ "АКТАБАНК" в розумінні частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та порушив її право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2015р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на дотримання Уповноваженою особою вимог частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних. Під час перевірки встановлено факти вчинення клієнтами банку, в тому числі позивачем, дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування за вкладами.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач у поданому до суду відзиві посилається на те, що відповідно до закону банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.08.2014р. між позивачем та ПАТ "АКТАБАНК" укладено договір банківського вкладу "Банківська класика +" № В08-16987/Т/630476.

Згідно пункту 1.1. цього Договору позивач передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 184528,00 грн терміном на 1 місяць з 04.08.2014р. по 04.09.2014р. включно під 18.00% річних. Днем надходження вкладу у банк є 04.08.2014р.

Згідно пункту 1.1.1. для внесення суми вкладу Банк відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.

Відповідно до меморіального ордеру від 04.08.2014р. №76778 на зазначений рахунок позивача перераховано грошові кошти в сумі 184528 грн.

Судами встановлено, що ці кошти на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_2 надійшли з іншого її поточного рахунку № НОМЕР_2, на який в свою чергу зазначена сума коштів надійшла з рахунку № НОМЕР_1 фізичної особи ОСОБА_3 за призначенням платежу "переказ власних коштів", що підтверджується випискою по особовим рахункам за 04.08.2014р. по рахунку ПАТ "АКТАБАНК" та платіжними дорученнями від 04.08.2014р. №76778 та №76325.

16.09.2014р. на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014р. №576 "Про віднесення ПАТ "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 17.09.2014р. розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" призначено Приходько Ю.В.

Супровідним листом від 18.11.2014р. №4980 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. надіслано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб базу даних про вкладників (файли D та Z), до якої був включений позивач.

Крім того, листами від 26.11.2014р. №5225 та від 28.11.2014р. №5251 Уповноважена особа повідомила Фонд про те, що з початку запровадження тимчасової адміністрації проводиться робота з перевірки окремих платежів та транзакцій, проведених в липні-вересні 2014 року, в частині наявності підстав для отримання вкладниками коштів за вкладами.

З метою недопущення протиправного відшкодування коштів за вкладами Уповноважена особа у вказаних листах звернулась до Фонду із пропозицією тимчасового блокування коштів на рахунках окремих вкладників ПАТ "АКТАБАНК", в тому числі і на рахунку позивача.

Згідно протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.12.2014р. №250/4 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб погоджено пропозицію Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників "ПАТ "АКТАБАНК" згідно переліку, наведеному у базі даних про вкладників, та надано вказівку відділу організації виплат відобразити блокування у файлах "D" та "Z" Узагальненої бази даних Фонду відповідно до інформації, наданої Уповноваженою особою.

Судами встановлено, що на офіційному веб-сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що Фонд з 23.01.2015р. розпочинає виплату коштів вкладникам ПАТ "АКТАБАНК", при цьому для отримання коштів вкладники цього банку з 23.01.2015р. по 02.03.2015р. включно повинні звернутись до установ банку-агента Фонду ПАТ "Фідобанк" для виплати гарантованої суми відшкодування, що здійснюватиметься відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Судами встановлено, що відповідно до виписки по депозитному рахунку позивача у ПАТ "АКТАБАНК" станом на 27.01.2015р. на її депозитному рахунку НОМЕР_2 знаходилась сума 184528 грн.

27.01.2015р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду про надання відомостей, до якого з трьох можливих переліків вкладників банку (перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодування Фондом; перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку) було включено її, як вкладника банку.

Листом від 17.02.2015р. Уповноваженою особою повідомлено позивача про те, що у зв'язку із встановленням факту того, що протягом липня-серпня 2014 року клієнти банку, які мали на депозитних рахунках в ПАТ "АКТАБАНК" грошові кошти в сумі, що перевищує гарантовану суму відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та деякі юридичні особи і фізичні особи-підприємці, перераховували належні їм грошові кошти іншим фізичним особам на депозитні та поточні рахунки, а тому шляхом розміщення грошових коштів були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому позивача також повідомлено про звернення Уповноваженої особи до прокуратури м. Дніпропетровська із заявою про відкриття кримінального провадження за фактами можливого заволодіння коштами Фонду окремими клієнтами ПАТ "АКТАБАНК" шляхом обману чи зловживання довірою за рахунок розміщення коштів на депозитних і поточних рахунках від імені інших осіб, а тому виплата вкладникам гарантованої суми вкладу Фондом буде вирішено після прийняття відповідного рішення про закриття кримінального провадження щодо таких осіб.

Судами також встановлено, що 21.01.2015р. Уповноваженою особою до прокуратури подано відповідну заяву щодо перевірки в діях позивача складу злочину.

Позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми коштів за вкладами за рахунок Фонду, який Уповноваженою особою надіслано до Фонду у січні 2015 року, що підтверджується довідкою Фонду від 20.03.2015р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, при цьому Уповноважена особа безпідставно не включила позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Суди виходили з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "АКТАБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) та є протиправною.

Крім того, суди виходили з того, що чинним законодавством не передбачено виключення вкладника із переліку, що складається Уповноваженою особою, у разі блокування коштів на його рахунку.

Апеляційний суд також мотивував своє рішення тим, що за змістом статей 26, 27 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду за наявності таких умов: 1) має бути здійснений вклад до прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних; 2) вклад повністю або частково повинен бути неповернутим банком; 3) Національний банк України має прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог була протиправна на думку позивача бездіяльність відповідача, який не включив її до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак судами такі обставини та наявність передбачених законом підстав для цього з'ясовані не у повній мірі, в той час як судами зроблено висновок про протиправність виключення позивача з переліку, що складається Уповноваженою особою Фонду.

Крім того, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) передбачено ряд підстав, за наявності яких відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не проводиться, і саме на наявність таких підстав посилається у своїх запереченнях відповідач, а тому сама по собі відповідність позивача вимогам до вкладника та настання визначених статтями 26, 27 цього Закону умов не дає підстав для задоволення позовних вимог.

Наявність чи відсутність передбачених законом підстав для невиплати чи невключення до переліку вкладників, зокрема чи пов'язує відповідач такі обставини з наявністю підстав передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", підлягає перевірці та встановленню в рамках розгляду даної справи на підставі дослідження відповідних доказів.

Крім того, в порушення вимог статті 159 КАС України суди не врахували, що обставини перерахунку коштів на рахунок позивача були також предметом перевірки в рамках кримінального провадження і не з'ясували чи завершене таке провадження на час вирішення справи по суті та його результати, і чи мають такі результати значення для вирішення даної справи.

Також суди попередніх інстанцій не з'ясували підстави перерахунку коштів на рахунок позивача та не надали оцінки таким підставам з врахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.