823/794/17 Про визнання протиправною відмову районної державної адміністрації, яка оформлена у вигляді листа, у наданні особі дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах сільської ради за межами населеного пункту), зобов'язання районної державної адміністрації повторно розглянути заяви особи про надання дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок - 20.12.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018р. (судді - Горяйнов А.М., Коротких А.Ю., Файдюк В.В.) у справі за його позовом до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа - управління Держгеокадастру у Смілянському районні Черкаської області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,

У травні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Смілянської районної державної адміністрації, яка оформлена у вигляді листа від 22.12.2016р. №01-30/11/2488 у наданні йому дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею 14,5 га, 16,5 га, 25,6 га, 13,5 га, 8,0 га, 10,0 га, 20,1 га, 12,0 га, 8,5 га, 14,0 га, 20,0 га, 11,1 га, 35,8 га, 15,0 га, 9,8 га, 11,0 га, 12,2 га, 10,2 га, в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту);

- зобов'язати Смілянську районну державну адміністрацію повторно розглянути його заяви від 15.06.2016р. про надання дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею 14,5 га, 16,5 га, 25,6 га, 13,5 га, 8,0 га, 10,0 га, 20,1 га, 12,0 га, 8,5 га, 14,0 га, 20,0 га, 11,1 га, 35,8 га, 15,0 га, 9,8 га, 11,0 га, 12,2 га, 10,2 га, в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту) - та прийняти по кожній заяві одне з відповідних рішень, передбачених ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, яка викладена у листі від 22.12.2016р. №01-30/11/2488, у наданні ОСОБА_1 дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею 14,5 га, 16,5 га, 25,6 га, 13,5 га, 8,0 га, 10,0 га, 20,1 га, 12,0 га, 8,5 га, 14,0 га, 20,0 га, 11,1 га, 35,8 га, 15,0 га, 9,8 га, 11,0 га, 12,2 га, 10,2 га, в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Зобов'язано Смілянську районну державну адміністрацію Черкаської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 15.06.2016р. про надання дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею 14,5 га, 16,5 га, 25,6 га, 13,5 га, 8,0 га, 10,0 га, 20,1 га, 12,0 га, 8,5 га, 14,0 га, 20,0 га, 11,1 га, 35,8 га, 15,0 га, 9,8 га, 11,0 га, 12,2 га, 10,2 га, в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови.

Зобов'язано Смілянську районну державну адміністрацію Черкаської області протягом двох місяців з дня отримання копії ухвали подати до Київського апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду від 14.09.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2018р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали цього суду від 23.06.2018р.

ОСОБА_1 не погодився з ухвалою апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 23.06.2018р., звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні його заяви про роз'яснення ухвали суду та необґрунтовано підмінено поняття роз'яснення рішення з поняттям щодо незгоди з судовим рішенням.

Крім того, посилається на те, що оскаржувана ухвала від 22.08.2018р. підписана суддями у складі: Горяйнова А.М., Коротких А.Ю., Файдюк В.В., в той час як ухвала від 23.06.2018р., яку він просив роз'яснити підписана іншим складом суду, а саме: Горяйнов А.М., Парінов А.Б., Файдюк В.В., що на думку позивача, є порушенням норм процесуального права, що в силу п. 6 ч. 3 ст. 353 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судових рішень, зокрема якщо судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії суддів, що розглядали справу.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 23.06.2018р. апеляційний суд виходив з того, що у своїй заяві позивач просив роз'яснити ухвалу суду, яка не підлягає виконанню. Крім того, питання, які просить роз'яснити позивач за свої змістом вказують на незгоду позивача із ухвалою суду від 23.06.2018р., а відповіді на такі питання вимагають від суду додаткового обґрунтування вже постановленої ухвали.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки рішення суду, про роз'яснення якого подано заяву, належним чином обгрунтоване, з посиланням на відповідні норми закону, підстави для його роз'яснення відсутні, в зв'язку з чим апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на наявність обов'язкових підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема ухвалення рішення суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішення за результатами розгляду заяви про роз'яснення судового рішення ухвалене складом суду, який був визначений автоматизованою системою розподілу справ, а розгляд такої заяви іншим складом суду ніж той, що розглянув справу по суті, не може свідчити про те, що рішення було ухвалене суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу.

В той же час висновки апеляційного суду про те, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню і посилання в цій частині на висновки Верховного Суду у справі №823/361/18, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ухвала Верховного Суду від 22.08.2018р. у зазначеній справі не містить висновків такого характеру.

В цій частині, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що стаття 254 КАС України не містить винятків щодо того, яке саме рішення може бути роз'яснене, а передбачене частиною другою цієї статті обмеження щодо часу подачі заяви про роз'яснення стосується лише тих рішень, які підлягають примусовому виконанню.

В той же час, наявність таких обмежень не свідчить про те, що не можуть бути роз'яснені рішення, які не підлягають примусовому виконанню, зокрема рішення апеляційної чи касаційної інстанції прийняті за наслідками перегляду судових рішень (про залишення судових рішень без змін, їх скасування, направлення справи на новий розгляд, тощо).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.