12/17 Про стягнення збитків, заподіяних державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства - 24.03.2011 Прийняття

Державна екологічна інспекція в Донецькій області звернулася із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" СО Старобешівська ТЕС про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 19002326,19 грн. в результаті порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в процесі проведеної перевірки з 10-30.03.2010 р., працівниками Державної екологічної інспекції в Донецькій області був зафіксований факт скидання забруднених зворотних вод до Старобешівського водосховища (бас. Р. Кальміус) з 01.09.2009 р. по 31.12.2009 р. За фактом порушення природоохоронного законодавства складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.03.-30.03.2010р., виданий припис від 30.03.2010 р. Позивачем розрахований розмір збитків відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., зареєстрований в Мін’юсті України 14.08.2009р. за №767/16783 (z0767-09) , який становить 19002326,19 грн. В обґрунтування правових підстав позову посилається на ст.ст. 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 89, 101, 110 Водного кодексу України.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому запереучє факт заподіяння шкоди ВАТ "Донбасенерго" СО Старобешівська ТЕС в результаті скидів забруднюючих речовин у визначений об’єкт. Дані твердження відповідач обгрунтовує тим, що у Акті перевірки від 10-30.03.2010 р. Державної екологічної інспекції в Донецькій області приведені статистичні дані кількісного і якісного складу зворотних вод, що скидаються ВАТ "Донбасенерго" СО Старобешівська ТЕС. За даними хімічних аналізів, виконаних акредитованою лабораторією Старобешівської ТЕС в періоді, за який нарахована шкода, концентрація забруднюючих речовин по деяким інгредієнтам, в тому числі по завислим речовинам по випускам № 4,5 зворотних вод Старобешівської ТЕС були нижчі, ніж у верхів’ї водосховища, на думку відповідача, скидання зворотних вод з врахуванням розбавлення не вплинуло негативно на склад і властивості води водного об’єкту та природних показників, що сформували під їх впливом. Крім того, відповідач вважає, що розрахунок шкоди не відповідає вимогам "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів" (z0767-09) , оскільки при розруху шкоди за перевищення ГДК по завислим речовинам по випускам № 4,5 безпідставно застосований показник, рівний 500.

У додаткових запереченнях (від 24.03.2011 р. вх. № 0241/11717) відповідач зазначив, що Позивачем факт перевищення нормативу гранично припустимого викиду взагалі не був встановлений, не визначені показники фактичного викиду забруднюючих речовин на одиницю часу, а лише встановлено перевищення гранично припустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольний період в мг/л, тобто в одиницях виміру маси на одиницю об'єму. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області є необґрунтованими.

Державна екологічна інспекція надала письмові пояснення щодо заперечень відповідача, в яких зазначила, що з доводами відповідача не згодна.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.

22.12.2008 р. Державний управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області був виданий дозвіл на спеціальне водокористування № Укр.-Дон-3776 Старобешівської ТЕС, відповідно до якого метою водокористування є господарсько-питне та виробниче водопостачання, відведення оборотних (теплообмінних), господарсько-побутових та ливневих стокових вод, встановлений фактичний та затверджений склад зворотних вод та гранично - допустимі склади (ГДК) забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами.

У період з 10.03.2010 р. по 30.03.2010 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства на ВАТ "Донбасенерго" Структурна одиниця Старобешівська ТЕС.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Донецькій області від 10.03.2010р. – 30.03.2010р., скид стічних вод станції у водоймище здійснюється по п’яти випусках: теплообмінні води – по випусках №№ 1,2, господарсько-побутові стоки – по випуску №3, промислові-зливові води – по випусках №№ 4 та 5. Відомчий лабораторний контроль якості вод здійснюється лабораторіями ТЕС - лабораторією водоспоживання та водовідведення Старобешівської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" (свідоцтво про атестацію №ВЛ-442/07, видане 20.07.2007р. чинне до 20.07.2010р.) та хімічною лабораторією (свідоцтво про атестацію № ВЛ-441/07 видане 20.07.2007р. чинне до 20.07.2010р.). В ході перевірки (згідно акту) проаналізовані дані якісного складу зворотних вод ТЕС за період з 01.09.2009 р. по 31.12.2009р., в результаті чого встановлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин практично за всіма інгредієнтами. Акт перевірки підписаний представниками відповідача без зауважень. За дане правопорушення згідно з п. 3 ст. 44 Водного кодексу України притягнуто до відповідальності двох посадових осіб підприємства (згідно постанови про адміністративне правопорушення № 09-53 від 15.03.2010 р).

Екологічною інспекцією також був здійснений розрахунок збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства у результаті наднормативного скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами Старобешівської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" до Сатробешівського водосховища за контролюємий період з 01.09.2009р. по 31.12.2009 р., відповідно до якого загальний розмір шкоди, заподіяний державі склав 19002326,19 грн.

Господарський суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Формула, на підставі якої позивачем здійснений розрахунок збитків, визначена пунктом 7.1. Методики (z0767-09) , яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду.

Пунктом 1.7. Методики (z0767-09) визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.

Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді – це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Тобто, граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді та граничнодопустимий скид (ГДС) є зовсім різними величинами. Граничнодопустимий скид є швидкістю скидання забруднюючих речовин у воду, який вимірюється у грамах за годину, граничнодопустима концентрація речовин у воді, у свою чергу, вимірюється міліграмами забруднюючих речовин на кубічні метри. Тобто, такі величини визначаються різними одиницями виміру, які неможливо ототожнювати, та, як наслідок, будь-яким чином перераховувати одну величину в іншу.

Таким чином, лише встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики (z0767-09) та формули 12. В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12.

Так, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не встановлений факт перевищення нормативу гранично-допустимого скидк, невизначені показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу, а лише встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольний період в мг/л, - в одиницях виміру маси на одиницю об’єму, що свідчить про відсутність необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики (z0767-09) і як наслідок –визначення збитків за формулою №12.

Відповідно до п. 2.2. Методики (z0767-09) факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. Як вбачається з наведених положень методики вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду.

Крім того, господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що згідно даних хімічних аналізів, виконаних акредитованою лабораторією Старобешівської ТЕС за контролюємий період по деяким інгредієнтам (у тому числі завислим речовинам), концентрація забруднюючих речовин по випусках №№ 4,5 зворотних вод Старобешівської ТЕС нижче, ніж у верхів’ї водосховища. Відповідно, концентрації забруднюючих речовин у верхів’ї мають значно більші показники ніж на випусках. Позивач дані твердження відповідача наявними доказами не спростував.

Враховуючи зазначені положення методики щодо обов’язкового підтвердження фактів порушень (у даному випадку –факту наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт) даними документальних перевірок, та взагалі даними, отриманими внаслідок державного контролю господарської діяльності, суд вважає, що позивачем повною мірою не доведено факт порушення природоохоронного законодавства, за яке нарахована шкода, заявлена ним до стягнення.

Оскільки факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин є таким, що не встановлений, у суду відсутні підстави для стягнення шкоди у сумі 19002326,19 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати не стягуються, так як позивач – Державна екологічна інспекція в Донецькій області, звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 4 - 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ст.ст. 44 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" СО Старобешівська ТЕС, смт. Новий світ, Старобешівський район про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 19002326,19 грн. - відмовити.

Вступну та резолютивну частину рішення, оголошену в судовому засіданні долучити до матеріалів справи.

рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.