5011-32/2003-2012 Про стягнення заборгованості за договором відступлення права вимоги, та за зустрічною вимогою щодо визнання зазначеного договору недійсним - 07.05.2012 Прийняття

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 23.03.2012 року по 18.04.2012 року згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД» про стягнення з останнього основного боргу в сумі 53 551,16 грн., пені в сумі 23 160,17 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, трьох процентів річних в сумі 14 052,98 грн. та інфляційних в сумі 40 170, 64 грн. за прострочення грошових зобов'язань відповідно до Договору відступлення права вимоги (ЦЕСІЇ) від 04.02.2009року. Додатково позивачем заявлені вимоги про відшкодуванням витрат пов'язаних з наданням послуг адвокату в сумі 5 000 грн.

Судом створені всі умови, пов'язані зі усуненням порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, і позивача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить ухвала суду від 18.04.2012року, надіслана на його юридичну адресу ( вихідний канцелярії суду №32 від 23.04.2012року). Тому не прибуття до судового засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

До початку розгляду спору по суті Відкрите акціонерне товариство «КИЇВОЗДОББУД» звернулося до першого відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія» та другого відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Костадіва»зі зустрічним позов про:

· визнання недійсним Договору відступлення права вимоги ( ЦЕСІЇ) від 04.02.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Будівельний Альянс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»;

· стягнення з першого відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»на користь Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД» грошових коштів в сумі 145 635,00 грн., придбаних останнім без достатньої правової підстави.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши оцінку письмовим поясненням та запереченням позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, норму права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

Позивач за первісним позовом неправильно зазначив його ціну, а тому відповідно до вимог статті 55 ГПК України вона визначена судом та дорівнює 131 474,95 грн., (витрати по сплаті послуг адвоката не входять до ціни позову, і підлягають відшкодуванню окремо за наслідками розгляду спору згідно вимог статті 49 ГПК України).

Слід зазначити, що в ухвалі про порушення провадження у справі за зустрічним позовом від 26.03.2012 року в пункті 4 було допущено помилку, а саме замість: «Зобов'язати відповідачів…», далі по тексту ухвали, зазначено: «Зобов'язати відповідача...», далі по тексту ухвали. Відповідно до вимог статті 89 ГПК України, суд вважає за необхідне за власною ініціативою виправити помилку, яке не впливає на суть ухвали, та викласти її у наступній редакції, зокрема: «Зобов'язати відповідачів..», далі по тексту ухвали.

Відносно клопотання позивача за зустрічним позовом щодо залучення до участі у справі другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Костадіва», то у його задоволенні слід відмовити на тих підставах, що відповідно до вимог статті 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожен з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. Зустрічний позов належним чином оформлений згідно вимог ст. ст. 54- 57 ГПК України, надісланий на адресу відповідачів, містить зміст вимог щодо кожного з них, визначені обставини для залучення до участі у справі другого відповідача, що кореспондується з вимогами пункту 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції». Крім того, стаття 24 ГПК України не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача, і це питання вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи.

До прийняття рішення по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»звернулося до суду з клопотанням про витребування від Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД»- позивача за зустрічним позовом відповідно до вимог статті 38 ГПК України додаткових доказів, а саме: оригіналу повідомлення -для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчену копію до справи, як на підставу зміни отримувача грошових коштів за виконанні будівельні роботи за Договором субпідряду №25 від 04.03.2008року на реконструкцію з добудовою ДМШ №14 ім. Д. Кабалевського на буд. І. Лепсе 69.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, підставами для задоволення клопотання про витребування додаткових доказів в розумінні вимог статті 38 ГПК України є неможливість подання їх до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що докази, які містяться в матеріалах справи є недостатніми, і господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали. Ухвалою господарського суду по даній справі від 18.04.2012 року позивача було зобов'язано довести необхідність витребування від позивача вказаних доказів, конкретизувати в розумінні вимог статті 34 ГПК України, належність його доказу, і який саме доказ підлягає витребуванню, обставини,що перешкоджають його наданню, в тому числі докази повідомленні боржника про відступлення права вимоги.

Представник позивача вказані вимоги суду не виконав, доказів письмової згоди відповідача на укладення договору відступлення права вимоги суду не надав. Щодо помилково перерахованих грошових коштів та можливвість їх повернення, то такі питання вирішується законодавцем відповдіно до вимог статті 6 Указу Президента України від 16.03.95р. №227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», статті 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.01р. 2346 .

Відкрите акціонерне товариство «КИЇВОЗДОББУД» первісний позов не визнало, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

Ш статті 511, 516, 517 ЦК України встановлюють, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом;

Ш пунктом 8.5 Договору субпідряду від 04.03.2008року передбачено, що сторона має право передати свої права та обов'язки за цим договором третім особам виключно за письмової на це згоди іншої сторони. Відповідач не надавав згоди на укладення договору між первісним кредитором і позивачем договору відступлення права вимоги ( ЦЕСІЇ). Таким чином, у відповідача не виникло зобов'язань із договору укладеного між особами без його участі;

Ш Договір відступлення права вимоги не відповідає вимогам законодавства, а тому правових підстав для його задоволення позову не існує за законом.

Первісний позов обґрунтовано тим, що 04.03.2008ркоу між Відкритим акціонерним товариством «КИЇВОЗДОББУД», далі Генпідрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Будівельний Альянс», правонаступником якого є «Компанія «Костадіва», далі Субпідрядник, було укладено Договір субпідряду №25, предметом якого є - реконструкція з добудовою ДМШ №14 ім. Д. Кабалевського на буд. І. Лепсе 69, далі Договір субпідряду.

4 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Будівельний Альянс», далі Цедент, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія», далі Цесіонарій, відповідно до вимог ст.ст. 512- 519 ЦК України, було укладено Договір відступлення права вимоги ( ЦЕСІЇ) на право стягнення з Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД», далі Боржник, яка утворилася на підставі Договору субпідряду №25 від 04.03.2008року

Боржник належним чином не виконав обсяг робіт за Договором субпідряду, а тому Цесіонарій має право на стягнення з Боржника за первісним позовом часткової сплати вартості виконаних робіт за Договором субпідряду в сумі 199 186,16 грн., переданої за Договором відступлення права вимоги в сумі 199 186 грн. 16 грн., штрафних санкцій, трьох процентів річних та інфляційних. Сума переданого зобов'язання в розмірі 199 186,16 грн. визнана Боржником шляхом часткового перерахування ним на адресу Цесіонарія грошових коштів сумі 145 635,00 грн. за період з 04.02.2009року по 02.02.2012року відповідно до платіжних доручень. Станом на 03.12.2012року за відповідачем утворився основний за первісним позовом в сумі 53 551,16 грн., на стягненні якого позивач і наполягає.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач наполягає на стягненні з відповідача додатково пені в сумі 23 160,17 грн. за період прострочення з 04.02.2009року по 03.08.2009року, трьох процентів річних в сумі 14 052,98 грн. за період з 04.02.2009року по 26.12.2011року та інфляційних в сумі 40 710,64 грн. за період з 04.02.2009ркоу по 30.11.2011року. Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг в сумі 5 000 грн. ( Договір про надання адвокатських послуг №003 від 12.12.2011року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 30.11.2009ркоу на ім'я адвоката ОСОБА_5.

Дослідивши правовідносини сторін, які ґрунтуються на Договорі субпідряду та Договорі відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що первісний позов необґрунтований, виходячи із наступного, зокрема:

Ш первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський будівельний альянс», правонаступником якого є другий відповідач у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Костадіва», в порушення умов Договору субпідряду, не ввів в експлуатацію систему вентиляції на об'єкті та не підписав відповідно до акту технічного приймання;

Ш щодо стягнення пені в сумі 23 160,17 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 04.02.2009ркоу по 03.08.2009року, то її розрахунок здійснений всупереч вимогам ст. 258 ЦК України ( пропущено строк позовної давності), та приписам частини 6 статті 232 ГК України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано);

Ш відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;

Ш стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення;

Ш вичерпний перелік обмежень в силу норм цивільного закону, відповідно до яких би відступлення права вимоги є неможливим врегульовані статтею 515, ч.3 ст. 512 ЦК України.

Ш доказів укладення між первісним кредитором і позивачем договору відступлення права вимоги ( ЦЕСІЇ) позивачем суду не надано;

Ш пунктом 4 Договору відступлення передбачено передача документів вказаних в пункті 3 Договору відступлення парва вимоги. Під час судового процесу позивачем не надано суду жодного доказу виконання обсягу робіт за Договором субпідряду. Законодавець встановлює, що вимога повинна бути дійсною та забезпечуватися належними правами та обов'язками, які покладаються на нового кредитора у зобов'язаннях;

Ш копії документів, вказаних у пункті 3 Договору, які є невід'ємними його частинами передаються в момент підписання спірного Договору відступлення;

Ш позивачем за первісним позовом не надані докази передбачені пунктом 3 Договору відступлення, а саме документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема:

ь акти виконаних робіт( форма КБ-2в);

ь довідки про вартість виконаних робіт (формаКБ-3);

Щодо призначення платежу та перерахування відповідачем на адресу позивача суми в розмірі 145 635 грн., то вказані кошти перераховані ним помилково. У призначенні платежу значиться: «За будівельно-монтажні роботи по музичній школі №14 ім. Кабалевського згідно Договору субпідряду №25 від 04.03.2008року». Позивач жодних будівельно-монтажних робіт на згаданому об'єкті не провів, і Договір субпідряду №25 від 04.03.2008ркоу з ним не укладався, перераховані грошові кошти не повернув.

Пунктом 2.11 Договору субпідряду передбачено право відповідача не сплачувати (притримувати) 5% викладених платежів до виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за Договором субпідряду, тобто до введення в експлуатацію системи вентиляції та підписання відповідного акту технічного приймання, чого до наступного часу не було зроблено первісним кредитором. Вказані обставини підтверджується: листом Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Солом'янської районної державної адміністрації у м. Києві від 27.01.2012року, листами Київської дитячої музичної школи №14 ім. Кабалевського №59 від 01.09.2011року, №12 від 13.05.2011року, №442 від 27.08.2009року, №382 від 10.02.2009року тощо.

Оскільки позивач порушив умови Договору відступлення права вимоги, не надав суду доказів отримання згоди з боку Боржника на передачу прав та обов'язків, в тому числі передачу новому кредиторові документів, які засвідчують права вимоги, як це передбачено в п.п.3,3,8.5 Договору субпідряду. З урахуванням викладеного, у задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»до Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД» про стягнення з останнього основного боргу в сумі 53 551,16 грн., слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Право на стягнення основного зобов'язання позивачем на з первісним позовом не доведено, тому відсутні правові підстави для задоволення решти частини позовних вимог. Тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 23 160,17 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, трьох процентів річних в сумі 14 052,98 грн. та інфляційних в сумі 40 170, 64 грн. за прострочення грошових зобов'язань відповідно до Договору відступлення права вимоги ( ЦЕСІЇ) від 04.02.2009року, слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2 629,50 грн. та послуг адвоката в сумі 5 000 грн. за подання первісного позову відносяться на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Позивач згідно платіжного доручення №1 від 26.12.2011року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, зайво перерахував на користь державного бюджету судовий збір в сумі 100,01грн., тому відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір»він підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 4 лютого 2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський будівельний альянс», далі Цедент, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія», далі Цесіонарій, було укладено Договір відступлення права вимоги (ЦЕСІЇ), далі Договір відступлення права вимоги.

Першим пунктом Договору відступлення права вимоги передбачено, що Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає новим кредитором за Договором субпідряду №25 від 04.03.2008року, укладеного між Цедентом і ВАТ «КИЇВОЗДОББУД.

За вказаним Договором відступлення, Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань щодо сплати суми заборгованості в розмірі 199 186,16 грн. за виконанні Цедентом підрядні роботи за Договором субпідряду №25 від 04.03.2008року на реконструкцію з добудовою ДМШ №14 ім. Кабалевського на бул. Івана Лепсе,69. Право вимоги засновано на Договорі субпідряду, актах виконаних робіт за формами КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт за формами КБ-3. Копії вказаних документів передаються Цедентом Цесіонарію відповно до вимог пункту 3 Договору відступлення права вимоги в момент його. До Цесіонарія переходять права, які забезпечують зобов'язання боржника. У випадку порушення сторонами зобов'язань за Договором відступлення права вимоги сторони несуть відповідальність згідно законодавства України. Пунктом 9 передбачено,сторонами передбачено, що Цедент відповідає перед Цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги.

Пунктом 8.5 Договору субпідряду зазначено, що сторона має право передати свої права та обв'язки за цим договором третім особам за письмової на це згоди іншої сторони. В порушення вимог законодавства позивач без згоди відповідача уклав Договір відступлення права вимоги ( ЦЕСІЇ) від 04.02.2009року, що є порушенням вимог статі 516 ЦК України (435-15) . Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Законодавець визначає, що відступлення права вимоги не повинно:

§ суперечити закону або договору, на якому вона базується;

§ здійснюватися стосовно зобов'язань, що виникли внаслідок відшкодування збитків, спричинених заподіянням шкоди здоров'ю фізичної особи або її смерті;

§ відступлення права вимоги передбачає обов'язок первинного "старого" кредитора перед новим кредитором, що виникла у зв'язку з недійсністю переданої ( відступленої) вимоги;

§ на час відступлення права вимоги боржника має бути повідомлено у будь-який належний спосіб про відступлення права вимоги, що відбулася. За відсутності такого повідомлення (або за відсутності доказів такого повідомлення) виконання зобов'язання первинному «старому»кредитору визнається виконанням зобов'язання боржником належному кредитору;

§ на час відступлення права вимоги, боржник має право пред'являти проти нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первинного «старого»кредитора на момент отримання повідомлення про відступлення права вимоги;

§ старий кредитор не повинен залишати за собою вимоги за зобов'язаннями, які передаються ним новому кредиторові.

Підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України ( ч.1 статті 215 ЦК України). Другий відповідач за зустрічним позовом не надав згоди позивачеві на укладення Договору відступлення права вимоги від 04.02.2009року, як це передбачене пунктом 8.5 Договору субпідряду, а тому зазначений договір не створює обов'язку для відповідача.(ст.ст. 511, 516 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При розгляді спору, суд не встановив обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем за зустрічним позовом доведені правові підстави за законом для визнання спірного Договору відступлення права вимоги від 04.02.2009року недійсним. Навпаки, відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів того, що права та обов'язки за Договором відступлення права вимоги передані за письмової на це згоди Боржника, і те що умови спірного договору відповідають вимогам законодавства.

На підставі викладеного, зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД» до першого відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія» та другого відповідача -щодо визнання правочину недійсним, різновидом якого є Договір відступлення права вимоги, обґрунтований та підлягає задоволенню. У зв'язку з чим слід визнати недійсним Договір відступлення права вимоги (ЦЕСІЇ) від 04.02.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Будівельний Альянс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія».

Позивачем було перераховано на адресу першого відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»кошти в розмірі 145 635 грн., які призначалися другому відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Костадіва», оскільки другий відповідач на згаданому об'єкті роботи не виконував і Договір субпідряду №25 від 04.03.2008 року з ним не укладався, а на укладення договору відступлення права вимоги позивач згоди не надавав. Перерахування вказаних коштів на адресу першого відповідача відбулося внаслідок помилки ( банківські реквізити першого відповідача були надані позивачу, як реквізити правонаступника другого відповідача у зв'язку з перетворенням.

Ці обставини підтверджуються платіжними дорученням позивача ( № 694 від 28.06.2010року, №1376 від 29.12.2010року, №862 від 22.06.2011року, № 1039 від 22.07.2011 року, № 1290 від 26.08.2011 року, №1443 від 16.09.2011року). Призначення платежу у розрахункових документах передбачає перерахування грошових коштів саме: «за будівельні роботи по музичній школі №14 ім. Кобалевського згідно Договору №25 від 04.03.2008 року».

Зазначені кошти перебувають у першого відповідача без достатньої правової підставі, а тому позивач з посиланням на вимоги статті 1212 ЦК України ( стаття 216 ЦК України не підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, оскільки обсяг робіт не виконано і кожна із сторін позбавлена можливості повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, в тому числі існує неможливість такого повернення, або відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування тощо.

Ідентифікувати платіж у правовідносинах, у зв'язку з його невірним або помилковим зазначенням, визначено законодавством, яке регулює дані відносини. Так, згідно статті 6 Указу Президента України від 16.03.95р. №227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», що а наявністю встановлених підстав -відповідно до статті 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01р. № 2346 у випадку помилкового перерахування коштів на рахунок отримувача в установі банку, без вказівки призначення платежу або неправильним його визначенням грошові кошти у визначений законом строк підлягають поверненню на рахунок платника.

Однак, за наявністю у платника заборгованості перед особою, на рахунок якого цу банку надійшли грошові кошти без вказівки призначення платежу або з неправильним його визначенням, а також помилково перераховані грошові кошти, отримувач платежу має право на свій розсуд вибрати заборгованість вказаного платника та заявити про припинення саме цієї суми боргу в порядку заліку зустрічних вимог (вимога платника щодо повернення суми, перерахованої їм без вказівки платежу або з невірним його призначенням, і зустрічної вимоги щодо погашення заборгованості по оплаті товарів наданих послуг та виконаних робіт).

Це може бути остання за строком заборгованість платника, яка утворилася перед отримувачем платежу. Коли отримувач платежу не заявить та не поверне грошові кошти, отримані без призначення платежу, платник на свій розсуд як власник грошових коштів у будь-який час може визначити раніше зроблений платіж.

Тобто припинено може бути саме те зобов'язання, яке вказано платником. Платник має право вказати «зобов'язання», яке вказано платником. Платник має право вказати те зобов'язання, яке є давнім за строком виникнення, сподіваючись при цьому на пропуск отримувачем платежу та строку позовної давності на стягнення заборгованості. Втім слід зазначити, що даний випадок розрахований на наявність орендних правовідносин, яких бракує у даній справі між сторонами.

Приписи статті 1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Факт придбання та утримання першим відповідачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія» грошових коштів в сумі 145 635 грн. доведено Відкритим акціонерним товариством «КИЇВОЗДОББУД», і те,що перерахування грошових коштів відбулося помилково, за іншим реквізитами, з урахуванням не виконанням першим відповідачем зобов'язань за Договором субпідряду.

За такими обсатвинами зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД» у частині стягнення з першого відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»грошових коштів в сумі 145 635,00 грн., придбаних останнім без достатньої правової підстави, обгрунтваний та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору щодо вимог майнового характеру в сумі 2 912,70 грн. та немайнового характеру в сумі 1073 грн. покладаються на першого відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.05.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 203, 215, 509, 511, 512, 513, 516, 518, 599, 1212 ЦК України, ст. ст. 55, 173 ГК України ст.ст. 4-3, 22, 24, 33, 34, 36, 43, 49, 55, 60, ч. 3 ст. 69, ст. 77, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. ч 2,3 ст. 85, ГПК України (1798-12) , суд, -

1. У задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія»до Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 53 551,16 грн., пені в сумі 23 160,17 грн., трьох процентів річних в сумі 14 052,98 грн. та інфляційних в сумі 40 170, 64 грн. -відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 2 629,50 грн. та послуг адвоката в сумі 5 000 грн. за подання первісного позову відносяться на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія».

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія, 03124, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 6, літера А, п/р 260005774 у ПуАТ АБ «Укргазбанк», у м. Києві, МФО 320478, код ЄДРПОУ 34600444, за подання первісного позову судовий збір в сумі 100,01 грн., перерахований платіжним дорученням №1 від 26.12.2011року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справ Підставою для повернення судового збору є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

4. Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД» до першого відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія» та другого відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Костадіва» задовольнити.

5. Визнати недійсним Договір відступлення права вимоги (ЦЕСІЇ) б/н від 04.02.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Будівельний Альянс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія».

6. Стягнути з першого відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інвестиційно-будівельна компанія, 03124, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 6, літера А, на його п/р 260005774 у ПуАТ АБ «Укргазбанк», у м. Києві, МФО 320478, код ЄДРПОУ 34600444, на користь:

- Відкритого акціонерного товариства «КИЇВОЗДОББУД», 03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, п/р 2600600370097 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 05503214, грошові кошти в сумі 145 635,00 грн., придбаних без достатньої правової підстави, витрати по сплаті судового збору у частині вимог майнового характеру в сумі 2 912,70 грн. та немайнового характеру в сумі 1073 грн., видавши наказ.

7. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.