за позовом Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго";

до: 1.Військової частини А-1620; 2.Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

про стягнення 56163,8 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- по довіреності;

Від відповідача1: ОСОБА_2- по довіреності;

Від відповідача2: ОСОБА_3- по довіреності;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 44793,93 грн., індекс інфляції в сумі 2810,84грн., 3% річних в сумі 1386,51грн., пені в сумі 7172,52грн. та судові витрати .

Відповідачі надали відзив на позов в якому заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав викладених у відзиві.

Позивач надав до суду заперечення на відзив в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд, -

01.03.2004 року між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", в особі Херсонських міських електричних мереж (надалі-позивач) та Військовою частиною А-1620 (надалі - Відповідач-1) було укладено договір № 475 про постачання електричної енергії на об'єкт військова частина А-1088, що знаходиться за адресою м. Херсон смт. Антонівка, згідно якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію як різновид товару, а відповідач, в свою чергу зобов'язався вчасно сплачувати спожиту електроенергію відповідно до умов договору.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Відповідач-1 згідно п.1. додатку №2 "порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників" 10числа кожного місяця знімає показники електролічильників встановлених на його об'єктах (передбачених у додатку №5) та, згідно абз.1 п.2 додатку №2, оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розхунковий період та який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

П.6.11.ПКЕЕ (z0417-96) передбачає наступні положення, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у додатку № 2 до договору № 475 від 01.03.2004 року, відповідно до п.3 якого рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 10 днів з дня їх отримання відповідачем.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 475 від 01.03.2004 року, позивач здійснював поставку електроенергії (реактивну та активну), а, відповідно, відповідач-1 здійснював її споживання в період з березня 2011 року по січень 2012 року.

Про обсяги споживання електроенергії відповідач-1 звітував позивачу за кожний розрахунковий період з березня 2011 р. по січень 2012 р. шляхом оформлення відповідних актів спожитої електроенергії згідно показників засобів обліку електроенергії.

На підставі зазначених актів спожитої електроенергії відповідач-1 отримував для сплати відповідні рахунки №475 у період з березня 2011 року по січень 2012 рік за спожиту активну та реактивну електроенергію, докази їх отримання містяться на самих рахунках.

Згідно ч.1 п.8.1. Правил користування електроенергії (z0417-96) постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Частина 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На підставі чого між позивачем, Військовою частиною А-1620 (Відповідач-1) та Квартирно -екіллуатаційним відділом м. Херсона (Поручитель, надалі - Відповідач -2) укладено договір поруки №475/2 від 05.02.2008 р. відповідно до якого поручитель, тобто Відповідач -2, зобов'язався відповідати перед Кредитором (Позивачем) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та реактивну електроенергію та інших видів платежів згідно договору на постачання електроенергії №475 від 01.03.04 р. Даний договір не втратив свою чинність на сьогоднішній день.

Однак, як свідчить відомість виставлених рахунків відповідачу-1 та відомість прийнятих платежів, відповідач-1 та Відповідач-2 систематично прострочували сплату виставлених рахунків, що є порушенням умов договорів та чим було порушено право позивача на вчасне отримання коштів за спожиту активну та реактивну електроенергію.

Крім того, споживачем електроенергії, тобто відповідач-1, крім порушення строків оплати рахунків за спожиту активну та реактивну, в червні 2010 р. порушені і договірні обсяги споживання електроенергії, а саме п.4.1. ПКЕЕ (z0417-96) передбачено, що постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії кожного року до 15 листопада, зазначено п.4.2. ПКЕЕ (z0417-96) та п.5.1. договору.

Цим же пунктом ПКЕЕ (z0417-96) та умовами договору зазначено і те, що у разі ненадання споживачем. зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Так, відповідачем 20.09.10 р. підписано додаток №1 до договору №475 про обсяги постачання електроенергії на 2011 р.

Як зазначено вище, Відповідач-1 згідно п.1. додатку №2 до договору №475 від 01.03.04 р. оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та який надає його позивачу, на підставі чого отримує рахунки на сплату вартості даної спожитої електроенергії.

Таким чином, на підстав наданого відповідачем акту спожитої електроенергії за березень 2011 р. було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у цьому розрахунковому періоді склав 93430 кВт*год., про що між сторонами узгоджено акт приймання - передачі активної електроенергії №475 від 10.03.11 р. та про що відповідачу виставлено рахунок відповідачу №475 від 10.03.11 р. на суму 86822,63грн. з ПДВ, який отримано в день виставлення рахунку, про що свідчить підпис представника споживача.

Проте згідно додатку №1 від 20.09.10 р. до договору споживач повинен був спожити у березні 2011 р. не більше 60900 кВт*год, тобто відповідачем допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії в обсягах 32530 кВт*год.

Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електроенергії у березні 2011 р. позивач повідомив відповідача, про що свідчить отриманий останнім рахунок №475 від 10.03.11 р.

Згідно ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" зазначено, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

П.4.4. ПКЕЕ (z0417-96) зазначено і про те, що Споживач (Відповідач-1) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом позивач із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач -1 не звертався до позивача з письмовою заявою про коригування величин споживання електроенергії у березні 2011 р., своїм правом передбаченим п.4.4. ПКЕЕ (z0417-96) не скористався, тому позивач здійснив нарахування двократної вартості понад договірної величини споживання електроенергії за березень 2011 р. про що відповідачу виставлений рахунок №475 від 11.04.11 р. на суму 25191,23 грн. ( 32530 «Вт*год X 0,7744 грн. тариф березня 2011 р.) без ПДВ, який отриманий представником відповідача 11.04.11 р., про що свідчить підпис представника відповідача.

В квітні 2011 р. відповідачем-1 спожито 78405 кВт*год. згідно актів спожитої електроенергії за цей період та про що підписано між позивачем та відповідачем-1 акт приймання передачі №475 від 11.04.11 р. проте згідно умов договору, а саме додатку №1 від 20.09.10 р. до договору, відповідачем -1 спожитої на 17805 кВт*год. більше запланованого. Про допущення рівня споживання у квітні 2011 р. споживача електроенергії повідомлено в рахунку №475 від 11.04.11 р., який отриманий представником останнього в той же день. Листів на коригування договірних величин на вказаний період від відповідача-1 не надходило, в :з'язку з чим відповідачу-1 нараховано двократну вартість спожитої електроенергії в сумі 14114,02 грн. (17805 кВт*год X 0,7927 грн. тариф квітня 2011 р.) без ПДВ, який отриманий представником відповідача 11.05.11 р. про що свідчить підпис представника відповідача.

В травні 2011 р. відповідачем-1 спожито 50432 кВт*год. згідно актів спожитої електроенергії за цей період та про що підписано між позивачем та відповідачем-1 акт приймання передачі №475 від 10.05.11 р. проте згідно умов договору, а саме додатку №1 від 20.09.10 р. до договору, відповідачем -1 спожитої на 3332 кВт*год. більше запланованого рівня споживання електроенергії. Про допущення рівня споживання у

травні 2011 р. споживача електроенергії повідомлено в рахунку №475 від 11.05.11 р., який отриманий представником останнього в той же день. Листів на коригування договірних величин на вказаний період від відповідача-1 не надходило, в зв'язку з чим відповідачу-1 нараховано двократну вартість спожитої електроенергії в сумі 2744,57 грн. ( 3332 кВт*год X 0,8237 грн. тариф травня 2011 р.) без ПДВ, який

отриманий представником відповідача 11.05.11 р., про що свідчить підпис представника відповідача.

В липні 2011 р. відповідачем-1 спожито 34584 кВт*год. згідно актів спожитої електроенергії за цей період та про що підписано між позивачем та відповідачем-1 акт приймання передачі №475 від 12.07.11р проте згідно умов договору, а саме додатку №1 від 20.09.10 р. до договору, відповідачем -1 спожито на 3284 кВт*год більше запланованого рівня споживання електроенергії. Про допущення рівня споживання у липні 2011 р. споживача електроенергії повідомлено в рахунку №475 від 12.07.11 р., який отриманий представником останнього в той же день. Листів на коригування договірних величин на вказаний період від відповідача-1 не надходило, в зв'язку з чим відповідачу-1 нараховано двократну вартість спожитоі елекроенергії в сумі 2744,11 грн. ( 3284 кВт*год X 0,8356 грн. тариф липня 2011р.) без ПДВ, який отриманий представником відповідача 10.08.11 р., про що свідчить підпис представника відповідача.

Отже, загальна сума нарахувань двократної вартості спожитої електроенергії у березні, квітні, травні, липні 2011 р. становить 44793,93 грн.

Відповідно до умов договорів вказані вище рахунки повинні були сплачені на протязі 10 днів з моменту їх отримання.

Однак, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 рахунки №475 від 11.04.11 р., від 11.05.11 р., від 10.06.11р., від 10.08.11 р. р. сплачені частково, а саме активна та реактивна електроенергія сплачена, а суми нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину загальна сума якої становить 44793,93 тн. по сьогоднішній день залишається не сплаченою, що спричинило виникнення заборгованості понад договірного рівня споживання електроенергії на загальну суму 44793,93 грн., про що свідчить детальний розрахунок заборгованості по договору №475 та розрахунок понад договірної величини.

Пп.. 2 п. 10.2 ПКЕЕ (z0417-96) передбачає, що споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору. А відповідно до пп..1 п. 8.1. ПКЕЕ (z0417-96) постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Згідно із п.2 Договору поруки, поручитель і боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть відповідальність відповідно до ст. 554 ЦК України перед Кредитором.

Зобов'язання поручителя вважаються виконаними після документального підтвердження зарахування банківських коштів на відповідні рахунки кредитора, після чого поручитель набуває всіх прав кредитора по відношенню до боржника (п.5 Договору поруки).

Пунктом 6 Договору поруки встановлено, що у разі несвоєчасного виконання поручителем зо6ов'язань, згідно п.3 цього договору, поручитель сплачує кредитору штрафні санкції, передбачені ст. 625 ЦК України.

Із змісту Договору поруки випливає, що крім обов'язку Поручителя по сплаті активної і реактивної електроенергії на нього також покладені і інші обов'язки, тобто відповідальність у обсязі, якій дорівнює з відповідальності Боржника, встановленої договором № 475 від 01.03.2004 року про постачання електричної енергії.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та індекс інфляції від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних 1 процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року (v2-97700-97) з рекомендаціями відносно терядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

П.5 додатку №2 до Договору зазначено, що сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням становленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 1386,51грн. та сума індексу інфляції складає 2810,84грн. які підлягають стягненню.

Крім того, згідно п.4.2.1 Договору про постачання електричної енергії № 475 від 01.03.2004 року, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3.-2.2.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком порядок розрахунків", споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позивачем за період з 25.03.11 року по 13.02.12 року нараховано пеню в сумі 7172,52 грн., оскільки ВЧ А-1620 за Договором про постачання електричної енергії № 475 від 01.03.2004 року та КЕВ м. Херсона за договором поруки №475/2 від 05.02.08 р. в частині своєчасної оплати за отриману від ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" електроенергію належним чином не виконували .

Відповідно до ст.554 ЦКУ та положень договору поруки № 475/2 від 05.02.2008 року, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не

встановлено договором поруки.

Заперечення відповідачів викладені у відзивах судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи, діючим законодавством України та запереченням позивача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 44793,93 грн., індекс інфляції в сумі 2810,84грн., 3% річних в сумі 1386,51грн., пені в сумі 7172,52грн..

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідачів, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з військової частини А1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37 код ЄДРПОУ 08502712) та квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, вул. Чкалове, 37, код ЄДРПОУ 08294952) на користь Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 44793,93 грн., індекс інфляції в сумі 2810,84грн., 3% річних в сумі 1386,51грн., пеню в сумі 7172,52грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03.05.2012р.