5011-65/1138-2012 Про стягнення заборгованості за договором про закупівлю природного газу за державні кошти - 09.04.2012 Прийняття

До господарського суду м. Києва звернулась Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 р. в розмірі 166 179 319,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 р. про закупівлю природного газу за державні кошти в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" утворилась заборгованість в сумі 166 179 319,16 грн.

У позові Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" суму основного боргу в розмірі 150 053 782,58 грн., пеню в сумі 11 380 477,35 грн., інфляційну складову боргу в сумі 1 280 151,23 грн. та 3% річних в розмірі 3 464 908,00 грн., а всього -166 179 319,16 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що порушення строків оплати за газ відбувається не з вини ПАТ "Київенерго", оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснюється відповідно до особливого алгоритму проведення розрахунків і регулюються державою.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2011 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (покупець) було укладено договір № 06/11-8-ТЕ-41 про закупівлю природного газу за державні кошти.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві для Житлотеплоенерго Київенерго імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 175 857 тис. куб. м. згідно погодженого сторонами графіку.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1 091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1 309,20 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 191 859 978,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -230 231 984,40 грн.

Згідно п. 3.1.1 договору сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1).

Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3 строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Згідно п. 10.1 договору він набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) ) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закіпівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до актів приймання-передачі природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2011 р., від 28.02.2011 р., від 31.03.2011 р., від 30.04.2011 р., від 31.05.2011 р., від 30.06.2011 р., від 31.07.2011 р., від 31.08.2011 р., від 30.09.2011 р. позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 150 053 782,58 грн.

Разом з тим, відповідач оплату за поставлений природний газ у повному обсязі не здійснив.

Отже, у відповідності зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач посилається на відсутність його вини у невиконанні зобов'язання по договору.

Встановивши обставини в справі, перевіривши доводи відповідача на їх відповідність нормам закону та договору, суд зазначає, що твердження ПАТ "Київенерго" про особливий алгоритм проведення розрахунків за газ при виробленні теплової енергії не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання прийнятого на себе зобов'язання, оскільки умови договору № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 р. не ставлять у залежність настання строків сплати по договору від такої умови, як отримання чи неотримання відповідачем коштів від кінцевих споживачів природного газу.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов щодо особливостей здійснення його господарської діяльності, судом взяті до уваги, однак з цього приводу суд зазначає, що вказані обставини також не звільняють відповідача від оплати поставленого йому на умовах укладеного договору природного газу.

Крім того, суд вважає, що отримання з державного бюджету субвенції для покриття різниці в тарифах на теплову енергію, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим НКРЕ, на що посилається відповідач, не є умовою для настання строку розрахунків за поставлений газ по договору укладеному з позивачем, і так само не є предметом регулювання за вказаним договором.

Як вже встановлено судом, сплату заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ПАТ "Київенерго" основної заборгованості за договором в сумі 150 053 782, 58 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору змінено загальне правило, визначене вказаною диспозитивною нормою, оскільки його п. 9.3 передбачає, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010 р. № 377 (v0377500-10) (7, 75%) у період прострочення протягом шести місяців та станом на 25.01.2012р. складає 11 380 477,35 грн.

Доводи відповідача з приводу відсутності підстав для застосування відповідальності за порушення строків сплати за поставлений газ, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На думку суду, фінансове становище відповідача не спростовує факту допущеного ним прострочення в оплаті за поставлений газ, за яке договором передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Разом з тим, суд приймає до уваги клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, застосованих до нього, та зазначає, що за правилами частини 2 статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У даному випадку, вирішуючи питання про зменшення суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд враховує інтереси сторони, які заслуговують на увагу суду, причини неналежного виконання зобов'язання, а саме:

- основним видом діяльності відповідача є надання послуг з постачання теплової енергії споживачам - фізичним та юридичним особам, які несвоєчасно та не у повному обсязі розраховуються за надані послуги;

- істотна різниця в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

- несвоєчасне перерахування з державного бюджету субвенцій на її погашення, що впливає на своєчасність та повноту виконання зобов'язань відповідача перед контрагентами, в тому числі і перед позивачем.

Також суд враховує ту обставину, що позивачем не надано доказів того, що порушення зобов'язання завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, окрім позивача.

Беручи до уваги викладене, а також наявне в матеріалах справи клопотання відповідача, суд на підставі ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України вважає за можливе зменшити розмір пені за даним договором та присудити на користь позивача пеню у розмірі 3 000 000,00 грн. за період з 25.07.2011 року по 25.01.2012 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.02.2011 р. по 25.01.2012 р. інфляційну складову боргу в сумі 1 280 151,23 грн. та 3% річних в сумі 3 464 908,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за поставлений газ, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у сумі 1 280 151,23 грн., а також з розрахунком 3% річних в сумі 3 464 908,00 грн. за період з 21.02.2011 р. по 25.01.2012 р., наданих позивачем, та вважає їх обґрунтованими.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних, позовні вимоги підлягають задоволенню, а в частині стягнення штрафних санкцій - частковому задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 року в сумі 166 179 319,16 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) суму основного боргу в розмірі 150 053 782 (сто п'ятдесят мільйонів п'ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 58 коп., пеню в сумі 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу в сумі 1 280 151 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 23 коп. та 3% річних в сумі 3 464 908 (три мільйони чотириста шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині позову -відмовити.

рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 09 квітня 2012 року.

Повний текст рішення підписаний 17 квітня 2012 року.

рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.