806/2200/17 Про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції області щодо нарахування та виплати одноразової грошової (вихідної) допомоги та компенсації за невикористану відпустку, виходячи із посадового окладу старшого слідчого відділення поліції, та зобов'язання виплатити зазначені допомогу та компенсацію, виходячи із посадового окладу виконувача обов'язків начальника слідчого відділення зазначеного підрозділу Національної поліції України - 19.12.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Нагірняк М. Ф., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Шевчук С. М., суддів: Бучик А. Ю., Мацького Є. М.

І. Суть спору

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області) про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати одноразової грошової (вихідної) допомоги та компенсації за невикористану відпустку, виходячи із посадового окладу старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області та зобов'язати здійснити виплату вказаних допомоги та компенсації, виходячи із посадового окладу виконувача обов'язків начальника слідчого відділення вказаного підрозділу Національної поліції України.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказом ГУНП в Житомирській області від 29 червня 2016 року на нього як старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області тимчасово покладено виконання обов'язків начальника слідчого відділення вказаного підрозділу.

2.1 Наказом ГУНП в Житомирській області № 199 о/с від 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

2.2 Позивач стверджує, що при його звільненні ГУНП в Житомирській області всупереч чинного законодавства безпідставно нараховано та виплачено одноразову грошову (вихідну) допомогу та компенсацію за невикористану відпустку, виходячи із посадового окладу старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, а не з посадового окладу виконувача обов'язків начальника слідчого відділення вказаного підрозділу.

2.3 Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про зобов'язання ГУНП в Житомирській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, виходячи із посадового окладу виконувача обов'язків начальника слідчого відділення Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На підставі рапорту ОСОБА_1, а також висновку атестаційної комісії ГУНП в Житомирській області від 08 червня 2016 року відповідачем видано наказ від 22 червня 2016 року № 132 о/с, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію", тобто за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії, переміщено з установленням посадового окладу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 (988-2015-п) , підполковника поліції ОСОБА_1 старшим слідчим (за рахунок посади начальника слідчого відділення) Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, встановивши посадовий оклад 2500,00 грн., звільнивши його з посади начальника слідчого відділення цього відділу.

4. Відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 29 червня 2016 року № 137 о/с на позивача як старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області було тимчасово покладено виконання обов'язків начальника слідчого відділення вказаного підрозділу Національної поліції України.

5. Наказом ГУНП в Житомирській області від 29 серпня 2016 року № 199 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено з 31 серпня 2016 року з посади старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

6. Посадовий оклад старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області станом на день звільнення складав 2500,00 грн., а посадовий оклад начальника слідчого відділення вказаного підрозділу - 2950,00 гривень.

7. При звільненні ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову (вихідну) допомогу та компенсацію за невикористану відпустку, виходячи з посадового окладу старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, в позові відмовлено.

9. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції прийшов до висновку, що виплата залежить від розміру грошового забезпечення за основною (а не тимчасовою) штатною посадою, а виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби.

10. Зазначена позиція була підтримана і Житомирським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за спірний період червень-серпень 2016 року сплачувався із посадового окладу 2950,00 грн., а тому одноразова грошова допомоги та компенсація за невикористану відпустку за 2016 рік повинні нараховуватися із вказаного посадового окладу.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (580-19) (далі - Закон № 580-VIII (580-19) ).

19. Пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" обумовлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

20. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

21. Такий "Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року (z0669-16) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (z0669-16) (далі - Порядок № 260).

22. Приписами пункту 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

23. За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку № 260 посадові оклади поліцейським встановлюються згідно зі штатним розписом у відповідних розмірах.

Розмір посадового окладу поліцейському встановлюється наказом по особовому складу одночасно з призначенням на відповідну штатну посаду.

24. Положеннями пункту 8 розділу III Порядку № 260 обумовлено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, встановленому за основною штатною посадою на день вибуття у відпустку.

VI. Позиція Верховного Суду

25. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, звільнено підполковника поліції ОСОБА_1 старшого слідчого Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області з 31 серпня 2016 року.

26. Спірні правовідносини, що склались у цій справі зводяться виключно до того чи підлягали нарахуванню та виплаті позивачу одноразова грошова (вихідна) допомога та компенсація за невикористану відпустку, виходячи із посадового окладу начальника слідчого відділення Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, виконання обов'язків якого було покладено на позивача згідно з наказом ГУНП в Житомирській області від 29 червня 2016 року № 137 о/с.

27. Так, виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

27. На момент виникнення спірних правовідносин порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх складових, регулюються правовими нормами Порядку № 260, який набрав чинності 27 травня 2016 року.

28. З аналізу пункту 2 розділу ІІ, а також пункту 8 розділу III Порядку № 260 вбачається, що посадові оклади поліцейським встановлюються згідно зі штатним розписом у відповідних розмірах. При цьому розмір посадового окладу поліцейському встановлюється наказом по особовому складу одночасно з призначенням на відповідну штатну посаду.

29. Крім цього поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, встановленому за основною штатною посадою на день вибуття у відпустку.

30. Отже, законодавець прямо зазначив, що така виплата залежить від розміру грошового забезпечення за основною, а не тимчасовою штатною посадою, а виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби.

31. Щодо посилань позивача на приписи пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (393-92-п) , в якому вказано, що пенсії для поліцейських підлягають обчисленню з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, слід зазначити, що наведеною нормою регулюються відносини зумовлені визначенням розміру пенсії для поліцейських, а не визначенням розмірів одноразової грошової (вихідної) допомоги та компенсації за невикористану відпустку поліцейського.

32. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності позовних вимог, які ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.

33. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

35. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Каcаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.