281/108/17 Про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору - 26.07.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2017 року (головуючий суддя Свинченко Г.Д.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (головуючий суддя Бучик А.Ю., судді - Кузьменко Л.В., Мацький Є.М.) у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (далі - УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - УДВС ГТУЮ у Житомирській області), в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Шевчук Г.І. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 9 лютого 2017 року в частині стягнення з УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 1 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Шевчук Г.І. від 9 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №281/2036/14-а, виданого 6 серпня 2015 року Лугинським районним судом Житомирської області про зобов'язання УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира виплатити ОСОБА_5 доплату до заробітної плати, передбачену частиною першою статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" за період з 24 січня 2014 року по 31 травня 2014 року з урахуванням фактично виплачених коштів та відповідно до розрахунку, поданого Головним управлінням юстиції у Житомирській області. Пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира, оскільки оскаржувана постанова винесена правомірно, в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню. Судом першої інстанції також зазначено, що стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.

Зазначена позиція підтримана Житомирським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За змістом статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) ;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження". Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених судами обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій державного виконавця щодо зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження від 9 лютого 2017 року про стягнення з УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира (боржника) виконавчого збору та, відповідно, відсутність підстав для скасування даної постанови у цій частині, є обгрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що постанова Лугинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2017 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року - без змін.