815/4322/15 Про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 25.07.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Овідіопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року (постановлену у складі: головуючого судді Самойлюк Г.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Жука С.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 2222 від 30 червня 2014 року "Про надзвичайну подію за участю працівників міліції Овідіопольського РВ ГУМВ України в Одеській області" в частині покарання у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України Одеській області майора міліції ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №529 о/с від 31 липня 2015 року в частині звільнення 07 серпня 2015 року начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України Одеській області майора міліції ОСОБА_1; поновити майора міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України Одеській області з 07 серпня 2015 року; стягнути з Овідіопольського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 серпня 2015 року по день поновлення на посаді.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані накази, якими позивача звільнено з посади, є незаконними та підлягають скасуванню. Посилається на те, що відповідачем порушені строки та порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 23 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами правомірно застосовано до позивача таке дисциплінарне стягнення як звільнення. Матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують протиправні дії начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України Одеській області майора міліції ОСОБА_1, яким грубо порушувалися вимоги законодавства України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 23 лютого 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 17 березня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1

У касаційній скарзі представник скаржника просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року. Прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року.

8. 30 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

9. ГУ МВС України в Одеській області надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача зазначає, що повторне службове розслідування проведено необ'єктивно, не враховані обставини, за яких скоєно проступок та накладено крайній захід впливу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Крім того, не було підстав для призначення 10 червня 2015 року повторного службового розслідування щодо події, яка сталася 02 квітня 2015 року.

11. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (відповідача у справі):

ГУ МВС України в Одеській області посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Зазначає, що посадові особи ГУ МВС України в Одеській області, приймаючи спірні накази, діяли в межах наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що ОСОБА_1 з червня 2008 року проходив службу в органах внутрішніх справ. З грудня 2014 року на посаді начальника слідчого ізолятора тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського районного відділу ГУ МВС України в Одеській області. Має спеціальне звання - майор міліції.

13. 04 червня 2015 року до ГУМВС України Одеській області з прокуратури Одеської області надійшла інформація про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42015160000000257, відкритому 05 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, за фактом виявлення та вилучення працівниками Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області заборонених речей у спецавтомобілі конвойного наряду Овідіопольського РВ ГУМВС України Одеській області.

14. У зв'язку із наведеними обставинами, наказом ГУМВС України Одеській області №2006 від 10 червня 2015 року, було проведено службове розслідування стосовно начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_1

15. Із матеріалів службового розслідування вбачається, що 2 квітня 2015 року в приміщенні ІТТ Овідіопольського РВ, під час огляду передачі для заарештованого ОСОБА_3, позивачем було виявлено пакет, перемотаний клейкою стрічкою. Не складаючи акт про вилучення речей, заборонених для зберігання в камерах, ОСОБА_1 відніс пакет до спецавтомобіля ГАЗ-2705, номерний знак 160748, та поклав пакунок під сидіння у кабіні, для подальшого повернення родичам заарештованого ОСОБА_3 Допитаний з цього приводу заарештований ОСОБА_3 зазначив, що виявлений пакет належав йому. Зі слів останнього, ОСОБА_1 було відомо, що у пакеті знаходились мобільні телефони та дріжджі, які за 10 хвилин до конвоювання останній особисто приніс до камери ІТТ. Зазначений пакет заарештований ОСОБА_3 перемотав клейкою стрічкою та віддав ОСОБА_1 для того щоб він, після прибуття до Одеського слідчого ізолятора, повернув заарештованому.

16. За результатами проведення службового розслідування, 25 червня 2015 року начальником ГУ МВС України в Одеській області затверджено висновок службового розслідування.

17. Із змісту вищевказаного висновку вбачається, що за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, посадових інструкцій, п.п. 2.2, 4.1 розділу 111, п.2.1 розділу ІV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, що виразилось у вступі в неділові стосунки з особою, яка притягується до кримінальної відповідальності, укриття факту виявлення, вилучення у ОСОБА_3 заборонених речей, нескладанні з цього приводу відповідних документів, перевезенні цих речей до спеціальної установи та у систематичному порушенні службової дисципліни, начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУ МВС України Одеській області майора міліції ОСОБА_1 вирішено звільнити з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

18. На підставі наведеного, 30 червня 2015 року ГУ МВС України Одеській області прийнято наказ №2222 про звільнення позивача за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року.

19. На виконання вищезазначеного наказу ГУ МВС України в Одеській області 31 липня 2015 року видано наказ №529 о/с, яким начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України Одеській області майора міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України (254к/96-ВР) .

20.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

21.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

21.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

22.1. Підпункт "є" пункту 64. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.

23. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (3460-15) N3460-IV від 22 лютого 2006 року.

23.1. Частина перша статті 1. Службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

23.2. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

23.3. Стаття 5. За вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

23.4. Стаття 7. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

23.5. Пункт восьмий частини першої статті 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з органів внутрішніх справ.

23.6. Стаття 14. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

23.7. Статті 16. Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

26. Твердження касатора про те, що висновок службового розслідування ґрунтується на неповно встановлених обставинах, за яких скоєно дисциплінарний проступок, спростовується матеріалами службового розслідування та висновками судів попередніх інстанцій.

27. Колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідачами надано достатньо доказів про вчинення ОСОБА_1 проступку, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

28. Крім того, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на момент звільнення у позивача були не зняті дисциплінарні стягнення у вигляді усного зауваження, зауваження та догани, оголошені наказами Овідіопольського районного відділу ГУ МВС України в Одеській області №185, №187 від 18 березня 2015 року та №219 від 31 березня 2015 року.

29. У зв'язку з цим, посилання касатора на те, що відповідачем протиправно застосовано крайній захід впливу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим.

30. Також, Верховний Суд зазначає, що службове розслідування було проведено на підставі інформації прокуратури Одеської області, надісланої до ГУ МВС України в Одеській області листом від 4 червня 2015 року. 10 червня 2015 року наказом ГУМВС України Одеській області №2006 було призначено службове розслідування, 30 червня 2015 року видано наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

31. З наведеного вбачається, що службове розслідування проведено ГУ МВС України в Одеській області в строки, передбачені статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

32. Таким чином, посилання касатора на порушення строків проведення службового розслідування, не знайшли свого підтвердження.

33. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

34. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.