822/1160/16 Про визнання протиправними дії прокуратури області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за відповідний період, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язання перерахувати та виплатити заробітну плату та інші виплати за зазначений період відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат - 25.07.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою прокуратури Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 липня 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді - Шевчука О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по 15 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати та інших виплат за вказаний період відповідно до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що за період з 2 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року обчислення заробітної плати позивача здійснювалося з порушенням норм статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 7 липня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по 15 грудня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов'язати прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати та інших виплат ОСОБА_2 за період з 15 липня 2015 року по 15 грудня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що відсутність механізму реалізації прав працівників прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом України "Про прокуратуру", у зв'язку з невнесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 (505-2012-п) , не є підставою для зменшення їх посадових окладів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 липня 2016 року.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 6 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга прокуратури Хмельницької області.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року. Ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

30 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Прокуратура Хмельницької області вважає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (80-19) видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено, а отже відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 наказом прокурора Хмельницької області №192-к від 10 травня 2000 року призначений на посаду помічника прокурора Красилівського району Хмельницької області. Із зазначеного часу позивач працював на різних посадах в органах прокуратури Хмельницької області.

8. Наказом прокурора Хмельницької області №1397-к від 23 листопада 2015 року позивача з 15 грудня 2015 року звільнено з посади начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію по інвалідності. Вказаним наказом зобов'язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Хмельницької області провести відповідні перерахунки.

9. Наданими відповідачем розрахунковими листами підтверджується, що за період з 1 липня 2015 року по 15 грудня 2015 року ОСОБА_2 нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 97413 грн 39 коп., виходячи з посадового окладу 2894 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (505-2012-п) .

10. Вважаючи, що його заробітну плату обчислено з порушенням вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру", позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України (254к/96-ВР) .

11.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

12.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

12.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

13. Закон України "Про прокуратуру" 14 жовтня 2014 року №1697-VII (1697-18) (набрав чинності 15 липня 2015 року).

13.1. Частина третя статті 81. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

13.2. Стаття 89. Фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

13.3. Стаття 90. Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

13.4. Підпункт перший пункту тринадцятого Перехідних положень. Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

14. Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (108/95-ВР) .

14.1. Частина друга статті 8. Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

14.2. Стаття 13. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

15. Бюджетний кодекс України (2456-17) .

15.1. Частини перша та друга статті 23. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

15.2. Пункт 26 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення". Норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування

16. Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року №80-VІІІ (80-19) .

16.1. Пункт 9 Прикінцевих положень. Положення частини другої статті 33, статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

17. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31 травня 2012 року №505 (505-2012-п) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №763 (763-2015-п) ).

17.1. Пункт 2. Надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів та інші виплати.

17.2. Пункт 6. Видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Колегія суддів Верховного Суду здійснює розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та вважає за необхідне зазначити наступне.

20. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року дану справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 липня 2018 року. Повістку про виклик у судове засідання надіслано на адресу позивача, яку він зазначав в позовній заяві, та в подальшому таку ж адресу було вказано в апеляційній та касаційній скаргах. Проте кореспонденцію суду не вручено під час доставки. Конверт з вкладенням повернувся до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

21. В судове засідання 11 липня 2018 року ОСОБА_2 не з'явився, причини неявки до суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі до суду не надсилав.

22. У зв'язку з цим, судом розгляд справи відкладено на 25 липня 2018 року. Повістку про виклик в судове засідання на вказану дату надіслано на вищезазначену адресу позивача, проте кореспонденцію суду не вручено під час доставки.

23. В судове засідання 25 липня 2018 року позивач також не прибув, клопотань щодо причин неявки до суду або заяви про розгляд справи за відсутності позивача суду надіслано не було.

24. Згідно з частиною десятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

25. Відповідно до частини першої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

26. Частиною другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

27. Враховуючи вищенаведені правові норми, а також те, що належним чином повідомлений ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду даної справи, повторно не з'явився у судове засідання та відповідних клопотань (про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин; про зміну адреси) від нього не надходило, колегія суддів Верховного Суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

28. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про задоволення позову та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" у період, що оскаржується.

29. Аналіз вищенаведених положень законодавства свідчить про те, що у період з липня по грудень 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №505 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників органів прокуратури, не вносились, а Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (80-19) видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено.

30. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач уповноважений здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці та не наділений правом самостійно, на власний розсуд, без правового врегулювання Кабінетом Міністрів України та фінансової можливості Державного бюджету України здійснювати перерахунок заробітної плати позивача та виплачувати її у вищому розмірі.

31. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №810/1304/16, від 14 березня 2018 року у справі №825/575/16 та від 21 березня 2018 року у справі №817/548/16.

32. Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно скасувати та постановити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

33. Відповідно до пункту першого статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу прокуратури Хмельницької області - задовольнити.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі №822/1160/16 - скасувати.

3. Постановити нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.