803/1231/15-а Про визнання протиправними дій районної державної адміністрації в частині видання розпорядження "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови райдержадміністрації" - 25.07.2018 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року (постановлену у складі: головуючого судді Андрусенко О.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Мікули О.І., суддів: Заверухи О.Б., Курильця А.Р.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Луцької районної державної адміністрації Волинської області в частині видання розпорядження від 08 травня 2014 року № 37-ос "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови райдержадміністрації від 20 березня 2014 року №22-ос"; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку за високі досягнення у праці за період з 12 травня по 30 вересня 2014 року; провести перерахунок всіх наступних після 12 травня 2014 року по день звільнення позивача із займаної посади виплат при розрахунку яких враховується надбавка за високі досягнення в праці і виплатити недоотримані кошти; провести уточнений розрахунок розміру його середньої заробітної плати (доходу) і видати відповідну довідку.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно з 12 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року було припинено позивачу виплату надбавки за високі досягнення у праці, оскільки така надбавка відноситься до заробітної плати державних службовців, нарахування та виплата якої є обов'язком керівника.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 27 травня 2016 року Волинський окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Луцьку районну державну адміністрацію Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці в розмірі, визначеному розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 18 березня 2014 року № 22-ос, за період з 12 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року.

Зобов'язати Луцьку районну державну адміністрацію Волинської області провести перерахунок всіх послідуючих з 12 травня 2014 року по день звільнення ОСОБА_1 із займаної посади виплат, при розрахунку яких враховується надбавка за високі досягнення в праці і виплатити недоотримані кошти.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів та не наведено обставин, які б давали йому підстави для позбавлення позивача надбавки за високі досягнення у праці з 12 травня 2014 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 20 липня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Луцької районної державної адміністрації Волинської області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правові підстави для нарахування та виплати позивачу надбавки за високі досягнення у праці в розмірі, визначеному розпорядженням від 18 березня 2014 року №22-ос за період з 12 травня по 30 вересня 2014 року, відсутні, оскільки розпорядження голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 08 травня 2014 року №37-ос, яке стало підставою для скасування зазначеної надбавки, є чинним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 08 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1

У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та змінити постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року, шляхом скасування розпорядження голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 20 березня 2014 року №22-ос.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року.

9. Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2018 року прийняв до провадження вказану касаційну скаргу.

10. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Також підлягає зміні рішення суду першої інстанції.

Позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги той факт, що приймаючи розпорядження від 08 травня 2014 року №37-ос відповідач вийшов за межі своїх повноважень.

12. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (відповідача у справі):

Відповідач посилається на те, що встановлення, зменшення розміру та скасування надбавки за високі досягнення у праці, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09 березня 2006 року №268 (268-2006-п) є правом керівника, в даному випадку голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області. Зазначив, що в період з березня 2014 року по травень 2014 року було значно зменшено фонд оплати праці відповідача, що не дозволяло йому здійснювати будь-які додаткові нарахування, зокрема, нарахування та виплату надбавки за високі досягнення у праці. Крім того розпорядження, яким скасовано вказану надбавку позивачу, є чинним.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 18 березня 2014 року №22-ос "Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4" з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно ОСОБА_1, керівникові апарату райдержадміністрації, була встановлена надбавка за високі досягнення у праці в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця та вислугу років.

14. Розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 08 травня 2014 року №37-ос "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови райдержадміністрації від 20 березня 2014 року № 22-ос" визнано таким, що втратило чинність з 12 травня 2014 року розпорядження голови райдержадміністрації від 20 березня 2014 року № 22-ос "Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4". При підготовці вказаного розпорядження була допущена описка в даті розпорядження, яке втратило чинність, замість 18 березня 2014 року вказано 20 березня 2014 року.

15. 01 жовтня 2014 року розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області № 105-ос "Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1, ОСОБА_2," позивачу з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно була встановлена надбавка за високі досягнення у праці в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця та вислугу років.

16. Розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 03 березня 2015 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за угодою сторін.

17. Позивач, вважаючи, що йому безпідставно з 12 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року була припинена виплата надбавки за високі досягнення у праці, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України (254к/96-ВР) .

18.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

19.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

19.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 09 квітня 1999 року №586-XIV (586-14) .

20.1. Частина перша статті 6. На виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

20.2. Частина друга статті 6. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

21. Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (108/95-ВР) .

21.1. Частина перша статті 13. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

22. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року №268 (268-2006-п) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

22.1. Підпункт "в" пункту 2. Керівникам установ надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця. Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється на термін виконання цієї роботи. Надбавка за високі досягнення у праці встановлюється за якісне виконання своїх обов'язків, враховуючи ініціативу та особистий вклад в загальні результати роботи. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про правомірність рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

25. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, розпорядження Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 18 березня 2014 року №22-ос, яким ОСОБА_1 встановлена надбавка за високі досягнення у праці, втратило чинність на підставі розпорядження Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 08 травня 2014 року №37-ос.

26. Також, на виконання вимог Регламенту Луцької районної державної адміністрації Волинської області, затвердженого розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації Волинської області №359 від 05 вересня 2011 року, розпорядження №37-ос від 08 травня 2014 року погоджено та завізовано особисто позивачем як керівником апарату РДА, заперечення чи зауважень до розпорядження, вказівки на необхідність внесення до нього змін були відсутні.

27. Таким чином, з 12 травня 2014 року позивачу згідно з розпорядженням від 08 травня 2014 року №37-ос (яке на даний час не скасовано) було припинено виплату надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця та вислугу років.

28. Крім того, Верховний Суд враховує, що даний адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо видання розпорядження від 08 травня 2014 року №37-ос було залишенню без розгляду ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року. Дана ухвала була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, яка в касаційному порядку не оскаржувалася.

29. Враховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу надбавки за високі досягнення у праці за період з 12 травня по 30 вересня 2014 року, оскільки розпорядження голови Луцької РДА від 08 травня 2014 року №37-ос, яке стало підставою для скасування зазначеної надбавки, є чинним.

30. Посилання касатора на те, що приймаючи розпорядження від 08 травня 2014 року №37-ос відповідач вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому чинним законодавством України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такі вимоги не були предметом розгляду у даній справі.

31. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

32. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.