279/5967/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 11.12.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С.) від 14 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирській області про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії та просив визнати неправомірними дії Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:

щодо неперерахування, ненарахування та невиплати пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "За особливі заслуги перед Україною", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" (1801-19) ;

стосовно непроведення відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) індексації пенсійних виплат, їх ненарахування та невиплати;

щодо відмови перерахувати пенсію позивача згідно з довідкою № 18-291 від 10 серпня 2012 року, виданою прокуратурою про підвищення заробітної плати прокурорсько - слідчим працівникам у розмірі 84 % від суми зарплати з місяця підвищення розміру заробітної плати, нарахувати і виплачувати щомісячно, а також виплатити недоплачену пенсію.

Зобов'язати Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:

зробити перерахунок пенсії позивача згідно з довідкою № 18-291 від 10 серпня 2012 року, виданою прокуратурою про підвищення заробітної плати прокурорсько - слідчим працівникам у розмірі 84 % від суми зарплати з місяця підвищення розміру заробітної плати, та виплачувати його щомісячно, а також виплатити недоплачену пенсію;

провести, починаючи із 01 вересня 2015 року перерахунок і щомісячну виплату пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "За особливі заслуги перед Україною", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" (1801-19) , а також виплатити недоплачене підвищення пенсії з урахуванням інфляції, облікової ставки Національного Банку України;

зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату компенсації та індексації недоплаченої пенсії, починаючи з 01 вересня2015 року;

зобов'язати відповідача враховувати підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і відповідно, щомісячно нараховувати та виплачувати підвищення пенсії, передбачене Законом України "За особливі заслуги перед Україною", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по день припинення права на довічну пенсію. Також позивач у позові вказав, що відповідачем порушено його право на виплату пенсії відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 вересня 2013 року у справі № 2а-690/12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та має статус учасника бойових дій. Також позивач вказує на те, що він має право на перерахунок і виплату пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а також відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , Закону України "За особливі заслуги перед Україною" та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що складові суми пенсії згідно з проведеним розрахунком збільшені, проте загальна сума пенсії, яка виплачувалася відповідачем залишалася незмінною з 1 вересня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Коростенський міськрайонний суд Житомирської області від 10 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнав неправомірними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , зобов`язав Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , починаючи з 01 вересня 2015 року, з урахуванням проведених виплат, в задоволенні інших вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що право позивача підлягає захисту шляхом визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу індексації пенсії та зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , починаючи з 1 вересня 2015 року, з урахуванням проведених виплат.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнив, відмовив в задоволенні позову про визнання неправомірними дій Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 в зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) та в частині зобов`язання Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії в зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , починаючи з 01 вересня 2015 року, з урахуванням проведених виплат, в решті постанову суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, що не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії, який був гарантований статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладає визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, що спростовує покликання на неправомірні дії відповідача.

Також апеляційний суд вказав, що здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось; перерахунок пенсії на підставі постанови апеляційного суду від 26 вересня 2013 року є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом України "Про прокуратуру", та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 28 лютого 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 279/5967/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 6 місяців 9 днів, в тому числі стаж роботи на прокурорсько - слідчих посадах становить - 12 років 0 місяців 12 днів.

У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до відповідача із заявою про на перерахунок і виплату пенсії за Законом України "За особливі заслуги перед Україною", Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 7 липня 2016 року № 8242/К-1 повідомив позивача про те, що пенсія йому призначена і виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповіді на звернення позивача від 07 квітня 2017 року відповідач вказав на те, що пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, не звернув увагу на те, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії в зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" (1801-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , в той час, як відповідач безпідставно не проводить перерахунок пенсії позивача та не здійснює її виплату в новому розмірі.

Також позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийшов до висновку про те, що позивач звернувся з позовом про перерахунок пенсії на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Від управління Пенсійного фонду України Житомирській області у встановлений касаційним судом термін відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 5 КАС України передбачено те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В цьому контексті касаційний суд наголошує на тому, що суд, обираючи спосіб захисту порушеного права, зобов'язаний обрати такий спосіб захисту, який не суперечить закону, а також забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, застосований судом спосіб захисту порушеного права, має бути чітким, зрозумілим, та виключати можливість альтернативних дій суб'єкта владних повноважень під час відновлення прав особи, права якої захищено судом.

Відповідно до статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З цього приводу касаційний суд звертає увагу на те, що об'єднання позивачем в позовній заяві кількох позовних вимог або формулювання позовних вимог позивачем із зазначенням будь - якої альтернативи, зобов'язує суд розглядати такі позовні вимоги окремо щодо кожної заявленої, в тому числі альтернативної, вимоги.

Однак, суд апеляційної інстанцій не дав оцінку рішенню суду першої інстанції щодо кожної із позовних вимог позивача, що є порушенням процесуальних норм та безпосередньо впливає на правильність вирішення справи.

Крім того, в оскарженій постанові від 14 лютого 2018 року суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції вірно встановив, що позивач перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Натомість, апеляційний суд не звернув увагу на те, з якого часу позивач перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, а відтак не визначився з тим, яка редакція Закону України "Про прокуратуру" діяла на час призначення пенсії позивачу та яку редакцію цього Закону необхідно застосовувати до спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції вказав, що підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, однак не обґрунтував необхідність застосування саме цього Закону та не вказав, враховуючи неодноразове внесення змін, в якій редакції застосовує вказаний Закон.

В той же час апеляційний суд, застосовуючи до спірних правовідносин цей Закон не дав оцінку рішенню суду першої інстанції в частині встановлення права позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Законів України, на які вказує позивач, а саме Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" (1801-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) .

Вказаний недолік рішення суду апеляційної інстанції, як і відсутність вказівки на час виникнення спірних правовідносин не дозволяє касаційному суду перевірити правильність застосування апеляційним судом Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) .

Враховуючи вищенаведене, касаційний суд зазначає те, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не перевірив встановлені судом першої інстанції обставини справи та висновки щодо кожної із заявлених позовних вимог та не навів обґрунтованої доказами та передбаченої чинним законодавством підстави для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на встановлені під час апеляційного перегляду обставини.

Під час нового судового розгляду суду апеляційної інстанції треба встановити: з якого часу позивач перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, яка редакція Закону України "Про прокуратуру" діяла на час призначення пенсії позивачу та яку редакцію цього Закону необхідно застосовувати до спірних правовідносин. Крім того, необхідно дослідити право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі законів України, на які вказує позивач, а саме Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (928-19) , Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" (1801-19) , Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) .

До повноважень Верховного Суду, при розгляді справи в касаційному порядку, не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 (v016p710-12) , Конституція України (254к/96-ВР) гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (див. рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 (v013p710-11) ).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В пункті 31 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№42310/04), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі "Бендерський проти України" (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи ( ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.