За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

До Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс"

Про стягнення заборгованості в сумі 378 436,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 –представник за довіреністю;

від відповідача ОСОБА_3. –представник за довіреністю.

В судовому засіданні 11.10.2011 судом у відповідності до вимог статті 85 Господарського процессуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по договору в сумі 337 520,00 грн., 26 951, 00 грн. інфляційних втрат, 7 813,00 грн. –3% річних, 6 152,00 грн. пені, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/195, розгляд справи було призначено на 06.07.2011.

В судовому засіданні 06.07.2011 було оголошено перерву до 12.08.2011.

Згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 12.08.2011, у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. з 08.08.2011 у щорічній відпустці, справу № 47/195 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 суддею Бондаренко Г.П. прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи на 13.09.2011.

Згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 справу № 47/195 передано для розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 справу № 47/195 прийнято до свого провадження суддею Станіком С.Р., розгляд справи розпочато заново та призначено розгляд на 04.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Станіка С.Р. –відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 розгляд справи відкладено до 11.10.2011.

В судовому засіданні 11.10.2011 представник позивача заявлені вимоги підтримав просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 713-07/01 від 17.01.2007 не було здійснено у повному обсязі оплату в сумі 337 520,00 грн. наданих позивачем послуг з ремонту застрахованих відповідачем транспортних засобів під час врегулювання відповідачем страхових випадків за укладеними договорами страхування. Також, за прострочення виконання відповідачем о оплаті наданих послуг по договору № 713-07/01 від 17.01.2007, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 26 951, 00 грн. інфляційних втрат, 7 813,00 грн. –3% річних, 6 152,00 грн. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2011 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. Заперечення відповідача у відзиві мотивовані тим, що позивачем всупереч п. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3, 2.4.5, 2.4.8, 3.3 договору № 713-07/01 від 17.01.2007 не було узгоджено з відповідачем кошторис ремонту автомобілів, не було надано відповідачу нарядів –замовлень за встановлено формою, не оформлювався приймально-здавальний акт щодо тих документів, які є підставою для здійснення оплати по договору, як не було надано і рахунків на оплату наданих послуг. до того ж, підписи на актах приймання –передавання виконаних робіт належать не тій особі, яка була визначена у п. 11.6 договору як уповноважена особа.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

17.01.2007 між відповідачем –ВАТ "АСК "Енергополіс", як замовником, та позивачем –ФОП ОСОБА_1, як виконавцем, було укладено договір про надання послуг з ремонту транспортних засобів № (далі –договір № 713-07/01 від 17.01.2007), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками позивача та відповідача,належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами договору № 713-07/01 від 17.01.2007 сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконувати послуги щодо ремонту застрахованих замовником транспортних засобів під час врегулювання замовником страхових випадків за укладеними договорами страхування (п. 1.1).

Виконавець (позивач) зобов’язався:

- після отримання заявки замовника, впродовж узгодженого сторонами терміну, направляти замовнику попередній кошторис витрат на ремонт автомобілів з визначенням термінів ремонту для узгодження і уточнення об’ємів робіт (п. 2.4.1);

- узгоджувати із замовником об’єм робіт по ремонту автомобілів та перелік запчастин та агрегатів, що підлягають заміні (п. 2.4.2);

- виконувати відновлення переданих для ремонту транспортних засобів тільки у відповідності до заявки замовника і узгодженого кошторису ремонту (п. 2.4.3);

- приймати автомобілі в ремонт з обов’язковим оформленням приймально-здавального акту і встановленням строку закінчення ремонту, узгодженого і підписаного власником автомобіля (п. 2.4.5);

- надати замовнику для сплати виконаних робіт наступні документи: кошторис на ремонт автомобіля, наряд –замовлення за встановленою формою, рахунок-фактуру за встановленою формою, акт приймання виконаних робіт (п. 2.4.8).

Згідно пункту 3.4 договору № 713-07/01 від 17.01.2007, сплата замовником вартості виконаних послуг здійснюється на підставі рахунків виконавця впродовж 15 робочих днів з дати видачі автомобіля з ремонту, а згідно пункту 11.6 –уповноваженою особою замовника визначено начальника відділу врегулювання збитків ОСОБА_5

Позивачем для долучення до матеріалів справи надано належним чином ним засвідчені копії:

- договорів добровільного страхування наземного транспорту, укладених між фізичними особами –власниками транспортних засобів, як страхувальниками, та страховиком –ВАТ "АСК "Енергополіс"(відповідачем), згідно яких відповідач зобов’язався при настанні страхових випадків за укладеними договорами здійснити страхові виплати на користь страхувальників;

- акти приймання –передавання виконаних робіт, згідно яких позивач передавав, а фізичні особи за вищезазначеними договорами добровільного страхування наземного транспорту, приймали виконані роботи (з зазначенням вартості робіт) по ремонту належних страхувальникам автомобілів, пошкодження яких сталися під час ДТП;

- рахунки –фактури, складені позивачем, в яких позивач визначив належні відповідачу до сплати суми на виконання умов договору № 713-07/01 від 17.01.2007 щодо надання послуг з ремонту застрахованих відповідачем транспортних засобів під час врегулювання відповідачем страхових випадків за укладеними договорами страхування загалом на суму 337 520,00 грн., на яких наявний напис "Отримав"та підпис з зазначенням прізвища "ОСОБА_4".

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншими учасниками правовідносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо ), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно умов договору № 713-07/01 від 17.01.2007 сторони погодили, що за дорученням відповідача (замовника) позивач (виконавець) зобов’язався виконувати послуги щодо ремонту застрахованих замовником транспортних засобів під час врегулювання замовником страхових випадків за укладеними договорами страхування.

Судом встановлено, що згідно п. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3 договору № 713-07/01 від 17.01.2007, позивач зобов’язався після отримання заявки замовника, впродовж узгодженого сторонами терміну, направляти замовнику попередній кошторис витрат на ремонт автомобілів з визначенням термінів ремонту для узгодження і уточнення об’ємів робіт, узгоджувати із замовником об’єм робіт по ремонту автомобілів та перелік запчастин та агрегатів, що підлягають заміні та виконувати відновлення переданих для ремонту транспортних засобів тільки у відповідності до заявки замовника і узгодженого кошторису ремонту, але суду станом на момент вирішення спору не надано належних та допустимих доказів того, що обумовлені сторонами у договорі попередній кошторис та кошторис ремонту узгоджувались між позивачем та відповідачем відносно обсягів та вартості робіт, що суперечить ст. 632 Цивільного кодексу України та вищенаведеним пунктам договору.

В підтвердження виконання послуг на суму 337 520,00 грн. по договору № 713-07/01 від 17.01.2007 позивачем надано акти приймання –передавання виконаних робіт, згідно яких позивач передавав, а фізичні особи за договорами добровільного страхування наземного транспорту, приймали виконані роботи (з зазначенням вартості робіт) по ремонту належних страхувальникам автомобілів, пошкодження яких сталися під час ДТП, а також рахунки –фактури складені позивачем, в яких позивач визначив належні відповідачу до сплати суми на виконання умов договору № 713-07/01 від 17.01.2007 щодо надання послуг з ремонту застрахованих відповідачем транспортних засобів під час врегулювання відповідачем страхових випадків за укладеними договорами страхування загалом на суму 337 520,00 грн., на яких наявний напис "Отримав"та підпис з зазначенням прізвища "ОСОБА_4".

Суд, дослідивши вищезазначені акти приймання –передавання виконаних робіт встановив, що вони складені між позивачем та фізичними особами –власниками транспортних засобів, жодні посилання у них на укладений між позивачем та відповідачем договір № 713-07/01 від 17.01.2007 –відсутні, як відсутні докази погодження зазначеної у них вартості ремонту відповідачем, а відтак зазначені акти приймання –передавання виконаних робіт не приймаються судом як належний і допустимий доказ в підтвердження надання позивачем відповідачу послуг по договору № 713-07/01 від 17.01.2007 саме на заявлену до стягнення суму.

Також, не є належними і допустимими доказами в підтвердження надання позивачем відповідачу послуг по договору № 713-07/01 від 17.01.2007 рахунки –фактури, складені позивачем, в яких позивач визначив належні відповідачу до сплати суми на виконання умов договору № 713-07/01 від 17.01.2007 щодо надання послуг з ремонту застрахованих відповідачем транспортних засобів під час врегулювання відповідачем страхових випадків за укладеними договорами страхування загалом на суму 337 520,00 грн., оскільки позивачем не було доведено ту обставину, що зазначені рахунки –фактури надавались відповідачу та отримувались уповноваженою особою відповідача, оскільки згідно пункту 11.6 договору № 713-07/01 від 17.01.2007 –уповноваженою особою замовника визначено начальника відділу врегулювання збитків ОСОБА_5, а на рахунках –фактурах наявний напис "Отримав"та підпис з зазначенням прізвища "ОСОБА_4".

Посилання позивача на те, що згідно наявних у справі пояснень ОСОБА_4 останній отримував від позивача акти передачі виконаних робіт та рахунки –фактури за договором, виконуючи свої посадові обов’язки –судом відхиляється, оскільки згідно пункту 11.6 договору № 713-07/01 від 17.01.2007 –уповноваженою особою замовника визначено начальника відділу врегулювання збитків ОСОБА_5, а на рахунках –фактурах наявний напис "Отримав"та підпис з зазначенням прізвища "ОСОБА_4", а доказів того, що відповідачем уповноважувалась будь-яка інша особа на отримання рахунків –суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги щодо наявності обумовлених законом підстав для стягнення з відповідача 337 520,00 грн. по договору № 713-07/01 від 17.01.2007, а відтак вимога позивача по стягнення з відповідача 337 520,00 грн. основного боргу задоволенню не підлягає.

Також, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 326 951, 00 грн. інфляційних втрат, 7 813,00 грн. –3% річних, 6 152,00 грн. пені –не є законними та обґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті послуг по договору № 713-07/01 від 17.01.2007.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

1. У позові відмовити.

2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення –17.10.2011