674/1813/16-а Про зобов'язання Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити компенсацію вартості продуктів харчування особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - 24.07.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сапальової Т.В., Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А. від 21.03.2017 у справі №674/1813/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В грудні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу компенсацію вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України в розмірі 50 %, відповідно до п. 14 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано дії управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо перерахунку та доплати ОСОБА_2 компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України, відповідно до п. 14 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Зобов'язано управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України в розмірі 50 %, відповідно до п. 14 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26.06.2016 року з урахуванням проведених виплат.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що виплата компенсації в розмірі, встановленому постановою КМУ порушує права позивача на соціальне забезпечення.

Судами встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи та відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням А №127664 та довідкою МСЕК .

15 грудня 2016 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації з заявою про перерахунок та виплату належної йому компенсації вартості продуктів харчування за медичними нормами, як інваліду-ліквідатору ЧАЄС, відповідно до ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом № 534/01-18/2016 від 19.12.2016 управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації повідомило позивача про те, що грошова компенсація продуктів харчування призначена позивачу відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 25.01.2016 року № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік" (z0194-16) .

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на пільги передбачені п. 14 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а компенсування відповідачем вартості продуктів харчування всупереч вимогам законодавства у неповному розмірі є протиправним.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що компенсація вартості продуктів харчування за медичними нормами, як інваліду-ліквідатору ЧАЄС, передбачена ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплачуєтьсі у розмірі 391,80 грн., що встановлено наказом Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік" (z0194-16) .

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 14 ст. 20 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Фізіологічні (медичні) норми забезпечення продуктами харчування розроблені Міністерством охорони здоров'я України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (258-92-п) (Додаток № 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 (258-92-п) ).

Згідно п. 9 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року (936-2005-п) , Мінпраці в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 (258-92-п) , і даних Держкомстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, потерпілих дітей у разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденома, рак), на злоякісні пухлини, а також для батьків потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та шкільні заклади і не забезпечуються продуктами харчування".

Отже, визначення розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) покладено на Міністерство праці та соціальної політики України.

Відповідно до наказу Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік" (z0194-16) для осіб віднесених до 1-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір суми компенсації у 2016 році становить 391,8 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач отримує компенсацію вартості продуктів харчування за медичними нормами, як інваліду-ліквідатору ЧАЄС, відповідно до ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 391,80 грн., тобто в розмірі встановлено наказом Міністерства соціальної політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік" (z0194-16) .

Отже, вказана виплата здійснюється у розмірі, встановленому чинним законодавством.

В касаційній скарзі позивач посилається на невиконання відповідачем постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2014 року у справі № 674/170/14-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року.

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2014 року зобов'язано управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України в розмірі 50 %, відповідно до п. 14 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 серпня 2013 року з урахуванням проведених виплат.

Колегія суддів вказує, що відповідачем не порушується жодним чином судове рішення, оскільки, як вище встановлено, на бюджетний рік Мінсоцполітики визначає розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування, що на 2016 на Хмельницьку область, згідно наказу від 25.01.2016 № 42 становить 391,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.