8/233-09 Про визнання права власності на нерухоме майно - 26.10.2010 Прийняття

за позовом :Першого заступника прокурора області (вул. Володарського, 33, м. Вінниця, 21100) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (вул.Гоголя,10, м. Вінниця, 21100)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Дім" (просп. Юності, 12, м. Вінниця, 21021)

за участю третьої особи: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)

та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Завод Термінал" (вул. 600- річчя,17, м. Вінниця)

про визнання права власності на нерухоме майно

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники :

позивача : Коваленко О.С., за дорученням

відповідача : Шкрабалюк Ю.В., за дорученням

прокурор : Самборська Я.А., посвідчення

третя особа 1: не з"явився

третя особа 2 : не з"явився

Заявлено позов Першого заступника прокурора області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Дім", за участю третьої особи: Вінницької міської ради та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Завод Термінал" про визнання права власності Держави України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на будівлі гуртожитків, що розташовані по просп.Юності,12 та 14, у м.Вінниці та зобов'язати відповідача передати будівлі гуртожитків у комунальну власність територіальної громади .

Ухвалою від 10.11.2009 року суддею Мельником І.Ю. порушено провадження у справі № 8/233-09.

Ухвалою від 22.03.2010 р. провадження у справі № 8/233-09 було зупинено до набрання рішенням суду по справі № 9/195-09 від 02.12.09 р. законної сили та задоволено заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на приміщення будівлі гуртожитку 21/25 частки площею 4716,16 кв. м. по проспекту Юності,12 в м. Вінниці та приміщення будівлі гуртожитку по проспекту Юності, 14 в м. Вінниці - 3/4 частки площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім" (проспект Юності, 12 м. Вінниця).

Також, зазначеною ухвалою було прийняте уточнення позовних вимог, а саме: визнання права власності Держави Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на будівлі гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 у м.Вінниці - 21/25 частка, загальною площею - 4716,16 кв.м., по проспекту Юності 14 у м. Вінниці -3/4/ часток, загальною площею 4564,69 кв.м. та зобов'язати відповідача передати будівлі гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 у м.Вінниці - 21/25 частка, загальною площею - 4716,16 кв.м., по проспекту Юності 14 у м. Вінниці -3/4/ часток, загальною площею 4564,69 кв.м. у порядку передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права держаної та комунальної власності" (147/98-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. №891 (891-95-п) у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці.

31.03.2010 р., в зв'язку з надходженням апеляційної скарги відповідача по справі, справа №8/233-09, разом з апеляційною скаргою були направлені до Житомирського апеляційного господарського суду.

07.06.2010 р. справа №8/233-09 повернулась з Житомирського апеляційного господарського суду, проте в зв'язку з надходженням касаційної скарги, відповідача по справі на постанову ЖАГС від 13.05.2010 р., справа №8/233-10 була направлена господарським судом Вінницької області до Вищого господарського суду України.

Постановою ВГСУ від 02.08.2010 р. по справі №8/233-10 Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. у справі №8/233-09 господарського суду Вінницької області залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Наш Дім" –без задоволення, а справу повернуто до господарського суду Вінницької області.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Вінницької області б/н від 16.08.10 р., справа № 8/179-09 передана судді Тісецькому С.С.

Ухвалою від 30.08.2010 р. справа №8/233-09 була прийнята суддею Тісеьким С.С. до свого провадження.

13.10.10 р. від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №8/233-09 в зв'язку з 13.10.10 р. від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №8/233-09 в зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження та надано копію постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 р. по справі № 9/195-09.

усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження та надано копію постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 р. по справі № 9/195-09.

Ухвалою суду від 15.10.2010 року провадження по справі №8/233-09 було поновлено та призначено до слухання на 26.10.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явились прокурор та представники позивача і відповідача.

Представники третіх осіб правом участі своїх представників у судовому засіданні не скористались.

Представником відповідача, у судовому засіданні, було заявлено усне клопотання про зупинення провадження по справі, в зв'язку з оскарженням постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 р. по справі № 9/195-09 до Вищого господарського суду України.

Прокурор та представник позивача заперечили щодо задоволення заявленого клопотання.

Судом було відмовлено у задоволенні заявленого клопотання, так як представником відповідача не було надано доказів, які б підтверджували викладену ним обставину та не надано обґрунтованих пояснень, щодо того, яким саме чином, викладена обставина може вплинути на вирішення даного спору.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, які підтримали уточнені позовні вимоги, представника відповідача, який проти позову заперечив, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

23.06.89 між організацією орендарів, створеною членами трудового колективу Вінницького виробничого об'єднання "Термінал" і Міністерством приладобудування, засобів автоматизації та систем управління СРСР було укладено на період з 01.04.1989 до 31.12.2000 Договір оренди майна Вінницького заводу "Термінал". Відповідно до розділу 1 договору міністерство передало, а організація орендарів прийняла в оренду основні фонди та інше майно, закріплене за Вінницьким заводом "Термінал".

За угодою від 18.12.90 про внесення змін і доповнень в договір оренди від 23.06.89 р. повноваження орендодавця за договором оренди перейшли до Міністерства радіопромисловості СРСР. Пунктом 6 цієї угоди договір оренди від 23.06.89 доповнено пунктом 4.8, відповідно до якого організація орендарів отримала право на повний або частковий викуп орендованого майна.

На підставі доповнення від 12.12.91 р. до договору оренди майна орендного підприємства від 23.06.89 та угоди до нього від 18.12.90 функції орендодавця перейшли до Фонду державного майна України.

20.01.93 рішенням виконком Ради народних депутатів Ленінського району м. Вінниці №12, зареєстровано Положення про організацію орендарів заводу "Термінал", реєстраційний №1320. Згідно п. 1.1. Положення організація орендарів є об'єднанням працівників заводу, а відповідно до п. 1.2. - юридичною особою. Метою створення організації орендарів є оренда заводу "Термінал" у складі цілісного майнового комплексу (п.2.1.).

Згідно пунктів 3 та 4 інвентаризаційного опису №84 зняття фактичних залишків по Вінницькому заводу "Термінал" станом на 01.04.93 обліковуються та є в наявності гуртожитки по вул. Ленінського Комсомолу, 12 (просп. Юності, 12), забудови липня 1977 року, балансовою вартістю 712519 крб. та по вул. Ленінського комсомолу, 14 (просп. Юності, 14), забудови червня 1980 року, балансовою вартістю 702945 крб.

Прокурор та позивач свої твердження по позову обґрунтовують наступним.

25.05.93 згідно додаткової угоди №76-93 до договору оренди від 23.06.89 регіональне відділення прийняло на себе зобов'язання орендодавця за договором оренди від 23.06.89 (п.п.1.1. додаткової угоди). Підпунктом 5.1.14. додаткової угоди передбачено, що організація орендарів має право викупати орендоване майно за умовами, в порядку й строки визначені законодавством України. Викуп оформляється додатковою угодою до цього договору.

03.06.93 виконкомом Ради народних депутатів Ленінського району м. Вінниці, рішення №225, зареєстровано Статут орендного підприємства заводу "Термінал", реєстраційний №1714. Згідно п.1.3. Статуту орендне підприємство завод "Термінал" є юридичною особою, а у відповідності до п. 1.4. є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків державного підприємства - Вінницький завод "Термінал".

26.01.94, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (57-93) регіональним відділенням видано дозвіл (наказ №27ДП/ДУ) на приватизацію членами організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" державної частки у майні орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал".

Наказом регіонального відділення від 28.04.94 №104-94 прийняте рішення про проведення інвентаризації та оцінки майна заводу, створені комісії: інвентаризаційна та по оцінці вартості майна.

Відповідно до п.9 Декрету №57-93 (57-93) регіональним відділенням визначено спосіб приватизації майна заводу - це викуп на умовах, що передбачені додатковою угодою від 28.06.94 №ДУ 54-94 про внесення змін і доповнень до договору оренди від 23.06.89 та додаткової угоди до нього від 25.05.93 №76-93 (наказ від 28.06.1994 №138-СП).

Додатковою угодою від 28.06.94 № ДУ 54-94 про внесення змін та доповнень До додаткового договору оренди від 23.06.89 та додаткової угоди до нього від 25.06.93 №76-93 щодо викупу орендованого майна, укладеною між регіональним відділення та організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" визначено умови викупу державного майна, його порядок, терміни та засоби платежів, а також вказано перелік та вартість об'єктів соціально-побутового призначення та житлового фонду, у т.ч. гуртожитків по вул. Ленінського Комсомолу,12 та 14 (проси. Юності,12 та 14), м. Вінниці, які передаються організації орендарів заводу безоплатно відповідно до ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств ". У підпункті 2.2.4. даної додаткової угоди зазначено, що організації орендарів безоплатно передаються об'єкти на загальну суму 686335 тис. крб., у тому числі гуртожиток по вул. Ленінського Комсомолу, 12 (просп. Юності, 12), залишковою вартістю 626 тис. крб. та гуртожиток по вул. Ленінського Комсомолу, 14 (просп:. Юності. І4), залишковою вартістю 617 тис. крб.

Згідно акту оцінки вартості майна орендного підприємства Вінницький завод "Термінал" від 16.11.94 до вартості майна, що підлягало приватизації (рядок 21) не увійшла вартість майна для якого встановлено пільги (передано у порядку ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств") - 686335 тис. крб. (рядок 17.2).

Пунктами 41 та 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 р. N 717 (717-93-п) передбачено, що вартість майна, розраховану згідно з цією Методикою (717-93-п) , може бути змінено за рішенням органу приватизації, що відображається в акті (додаток N 1 і 2). При цьому вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна: що належить орендареві; для якого встановлено пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення),на яке поширюється особливий режим приватизації (вилучення об'єктів незавершеного будівництва, фінансових вкладень у цінні папери та паї інших підприємств, господарських товариств, банків, у відсоткові облігації та позики, вклади до статутних фондів спільних підприємств); державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) ; об'єктів, що не підлягають приватизації.

На виконання вимог пункту 42 даної Методики (717-93-п) , вартість майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Вінницький завод "Термінал" зменшена вартість майна, що належить орендареві (12237243 тис. крб.), на вартість майна для якого встановлено пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-культурного призначення) (686335 тис. гра.), на вартість об'єктів, які не підлягають приватизації (1548078 тис. грн.).

За договором купівлі продажу №72 від 30.06.94, укладеним між організацією орендарів орендного підприємства заводу "Термінал" та регіональним відділенням, організація орендарів викупила частину державного майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал".

За актом прийому-передачі від 16.02.95 до договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал " від 13.06.94 №72 та додаткової угоди до нього від 29.12.94 регіональним відділенням передано організації орендарів заводу викуплену нею державну частку майна, а також об'єкти соціально-побутового призначення, у тому числі гуртожитки по вул. Юності,12 та 14, м. Вінниці.

На підставі договору купівлі-продажу від 30.06.94 №70 та акту прийому-передачі від 16.02.95 регіональне відділення надало організації орендарів свідоцтво про власність №70 від 22.02.95, яким засвідчено, що організація орендарів є власником цілісного майнового комплексу орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал".

Однак, Наказами Фонду державного майна України від 06.09.05 №2482 та регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області від 23.09.05 №600/1 дане свідоцтво скасовано.

26.10.95 між організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал", регіональним відділенням та окремими фізичними особами укладено установчий договір про створення та діяльність ВАТ "Завод "Термінал". Пунктом 8 установчого договору, передбачено що статутний фонд ВАТ "Завод "Термінал" становить 20275385 тис. крб., тобто рівно стільки, скільки вказано у п.20 акту оцінки майна від 16.11.94.

Згідно п. 46 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 р. N 717 (717-93-п) , статутний фонд акціонерного товариства визначається як вартість цілісного майнового комплексу з урахуванням вимог пунктів 42-44 цієї Методики (717-93-п) . Тобто, до статутного фонду не включається вартість майна для якого встановлено пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення) (п.42).

Про те, що вказані гуртожитки не були передані організації орендарів у власність, а надані саме в користування, при цьому форма їх власності не змінилася, крім вищезазначеного свідчать те, що передача саме у власність має бути обумовлена нормативними актами, на підставі яких здійснюють свою діяльність державні органи приватизації відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (стаття 19). Ні статтею 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ні іншими нормативними актами регіональному відділенню як суб'єкту цивільних правовідносин не надано право передачі об'єктів, визначених статтею 24, у власність на безоплатній основі.

Згідно з ст. 326 ЦК України від імені та і в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94 №412 (412-94-п) та Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 03.04.95 регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області є державним органом.

Згідно з ч.З ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" органи приватизації до яких відноситься і регіональне відділення здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном.

Статтею 388 ЦК України передбачено, якщо майно набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до положень ст. 75 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якої особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (435-15) .

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР (1963 р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно положень ст. 83 ЦК УРСР позовна давність не поширюється на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та інших громадських організацій або громадян.

Крім того, про факт привласнення гуртожитків регіональному відділенню стало відомо з листа комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.11.08 №108, з якого слідує, що 19.03.04 КП "ВООБТІ" проведена реєстрація права власності на будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, за організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" на підставі договору купівлі-продажу №72 від 30.06.94; додаткової угоди про внесення змій до договору купівлі-продажу від 30.06.94 №72; акту прийому-передачі від 16.02.95; свідоцтва про власність, від 22.02.95 №70; додаткової угоди від 28.06.94 №ДУ 54-94 про внесення змін та доповнень до договору оренди від 23.06.89 та додаткової угоди до нього від 25.05.93 №76-93 щодо викупу орендованого майна, а 29.07.05 право власності на будівлі цих гуртожитків перереєстровано товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Дім" на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 29.02І15

Даним листом підтверджується той факт, що спірні гуртожитки ніколи не знаходились у власності ВАТ "Завод "Термінал".

Разом з тим, як зазначається у рішенні третейського суду від 29.07.05 за актами прийому-передачі від 01,08.96 та 03.03.97 спірні гуртожитки передані ВАТ "Завод "Термінал" ТОВ "Наш Дім" у вигляді внеску до статутного фонду.

Ні в листі КП "ВООБТІ" від 05.11.08, ні в рішенні третейського суду не має жодного посилання на документи, які б свідчили про перехід права власності на спірні гуртожитки від організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" до відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал", тобто можна стверджувати про те, що перехід права власності не відбувся.

ВАТ "Завод "Термінал" є правонаступником орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал", яке в свою чергу є правонаступником Вінницького заводу "Термінал". Організація орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" є окремою юридичною особою, має своє положення. За нею 19.03.04 проведена реєстрація права власності на спірні гуртожитки. ВАТ "Завод "Термінал" створено у 1995 році. Згідно установчих документів ВАТ "Завод "Термінал" організація орендарів орендного підприємства "Вінницького заводу "Термінал" є його засновником. Зі зазначених причин ВАТ "Завод "Термінал" не є і не може бути правонаступником організації орендарів Вінницького заводу "Термінал".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство може бути власником майна переданого йому засновником. Оскільки, відкритому акціонерному товариству "Завод "Термінал" його засновниками не передані до його статутного капіталу (фонду), тобто у власність, будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, ум. Вінниці, то слід вважати, що ВАТ "Завод "Термінал" незаконно розпорядився чужою власністю -будівлями гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, передавши у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ "Наш Дім".

Відповідно до зазначеного Закону (147/98-ВР) така передача повинна здійснюватися за згодою місцевого органу самоврядування. рішенням 34 сесії 4 скликання Вінницької міської Ради від 27.05.2005 №1193 надано згоду на приймання гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці. Однак, ТОВ "Наш Дім", у власності якого незаконно знаходяться дані гуртожитки, добровільно передати їх у комунальну власність відмовляється.

Одночасно, ТОВ "Наш Дім" почали здійснювати часткову реалізацію нерухомого майна, яке являється предметом спору.

Відповідач, щодо позову заперечив, наголошуючи на тому, що ВАТ "Завод"Термінал", правомірно набув право власності на спірне майно у 1995 р. та передав його згідно акту прийому-передачі від 01.08.1996 р. до статутного фонду ТОВ "Наш дім".

Ним не визнається той факт, що на момент приватизації майна орендного підприємства завод "Термінал" спірні гуртожитки не були передані у власність, посилаючись на п. 8.2 Договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" №72 від 30.06.1994 р., де вказано, що перелік проданого майна повинен відповідати інвентаризаційним описам. Відповідно до Книги "Документи про приватизацію майна ОП Завод "Термінал", інвентаризація станом на 01.05.94 р. Том II, в перелік проданого майна ввійшли гуртожитки по пр. Юності 12 та 14, та гуртожитки по вул. Келецькій 52, та 69.

Також, відповідно до п.1.5 договору строки і організаційні форми приватизації підтверджується Додатковою угодою №ДУ 54-94 від 28 червня 1994 р. про умови викупу орендованого державного майна. У п.2.2. Додаткової угоди № ДУ 54-94 від 28 червня 1994 р. зазначено, що "Орендар викупає, а Орендодавець продає орендоване державне майно на таких умовах: п.2.2.4 -об'єкти, які передаються Орендарю безоплатно: дитячий садок, спорткомплекс, гуртожитки по вул.. Ленінського комсомолу ( на даний час пр. Юності, 12,14,) по вул. Келецькій 52,69 та інше. У пункті 3.1 даної Додаткової угоди зазначено, що майно орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал", створеного орендарем, знаходиться на п'яти земельних ділянках, в т.ч. вказано ділянки на яких розміщенні спірні гуртожитки.

Відповідач стверджує, що при викупі майна орендним підприємством завод "Термінал", відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", 16 лютого 1995 р. відбувся безоплатний перехід об'єктів соціально - побутового призначення в тому числі і спірних об'єктів у власність організації орендарів орендного підприємства завод "Термінал" без сплати його ціни в порядку пільгової приватизації.

Норма ч.2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в первісній редакції від 04.03.1992 р. вказувала, що об'єкти соціально-побутового призначення передавалися безоплатно у власність орендному підприємству, тобто були встановлені пільги при приватизації об'єктів соціально-побутового призначення, а відповідні застереження було запроваджено тільки законом України від 19.02.97 р. №89/97-ВР (89/97-ВР)

Також, відповідач посилається на лист ФДМ України 20.05.1998р., де зазначено щодо правомірності набуття ВАТ "Завод "Термінал" у власність спірного об'єкта. Зокрема, в листі вказується, що на підставі ст..21 Закону України "Про власність" (697-12) у членів колективу заводу "Термінал" виникло право колективної власності на безоплатно передану частку державного майна - об'єкта соціально-побутового призначення, як абсолютне речове право користування, володіння та розпорядження майном (ст..ст. 224, 225 Цивільного кодексу України).

Право власності на гуртожитки також було зареєстроване КП "ВООБТІ" 19 березня 2004 р. за організацією орендарів орендного підприємства завод "Термінал". Дані реєстрації не були скасовані

Посилання позивача на те, що не має жодного документу який би свідчив про передачу права власності на спірні гуртожитки від організації орендарів Вінницького заводу "Термінал" до ВАТ "Завод "Термінал" не відповідає дійсності, оскільки як зазначалося вище, ВАТ "Завод "Термінал" стало правонаступником орендного підприємства, шляхом перетворення орендного підприємства в акціонерне, що підтверджується. 3.3 Статуту товариства станом на 1995 р.

Наданою комунальним підприємством "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" у справі стверджується, що власниками нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Вінниця проспект Юності, 12, 14 (гуртожитки) є ТОВ "Наш Дім", ТОВ "Європа" та фізичні особи (72 чол.).

ТОВ "Наш Дім" набув право власності на спірні гуртожитки відповідно до рішення третейського суду від 29 липня 2005 року.

Ст. 17 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" зазначено, що при перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства, акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря. Також, відповідно до ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. На даний час, власниками приміщень у гуртожитку є близько 75 фізичних і дві юридичні особи.

Крім того, відповідач керується положеннями ст. 75 ЦК України, де зазначено, позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Згідно п.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дні, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Однак, позивачами порушено трирічний строк звернення до суду,оскільки про перехід права власності на гуртожитки по пр.. Юності, 12 та 14, позивачам стало відомо, ще 27 грудня 2005 р., що підтверджується листом від 24 лютого 2006 р. № 07-16/637.

У зв'язку з вищевикладеним, всі наведені у позові підстави для визнання права власності на нерухоме майно позивача є не обґрунтованими, а тому, керуючись Договором №72 від 30.06.94 р. відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа без самостійних вимог ВАТ "Завод Термінал", у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на обставини, якими обґрунтовує свої заперечення відповідач.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне: 26.10.95р. організацією орендарів ОП заводу "Термінал", регіональним відділенням ФДМ України по Вінницькій області та окремими фізичними особами було підписано установчий договір про створення та діяльність АТ "Завод "Термінал". Вартість об'єктів соціально-побутового призначення та житлового фонду до статутного фонду акціонерного товариства не увійшла.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, яка діяла на момент приватизації майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" було визначено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

Зазначена норма не містить положення щодо передачі таких об'єктів у власність акціонерному товариству.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" приватизація майна державних підприємств України - це відчуження державного майна. Порядок та способи відчуження державного майна, яке здійснюється в процесі приватизації, регламентовано Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) . Такими способами відповідно до зазначеного Закону є: аукціон, конкурс, викуп. Усі ці способи мають платний характер. Принцип "платності" приватизації, свідчить про те, що визначення "безоплатно передається" не може бути способом відчуження державного майна, а є передачею майна в користування при цьому форма власності майна не змінюється. Такої думки, притримується і Фонд державного майна України в своєму інструктивному листі від 06.03.2003 N 10-25-2822 (v2822224-03) . Щоб не допустити різного тлумачення безоплатної передачі, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" від 18.05.2000 (1724-14) були внесені зміни та доповнення до ст. 24 Закону, які чітко визначають "безоплатну передачу" як передачу права користування майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Зі змісту даної норми вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки останні не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва.

Крім того, частиною 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, яка діяла на момент приватизації заводу, прямо передбачено, що дія цього Закону (2163-12) не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, до складу яких згідно з вимогами статей 4- 6 Житлового кодексу Української РСР входять гуртожитки.

Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Статтями 127- 131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208 (208-86-п) , передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети житлові будинки. Тобто, спірні гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду.

Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , а відтак згідно з вимогами ст. 22 даного Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) гуртожитки приватизації не підлягають.

Крім того, зі змісту ст. 2 вищевказаного Закону вбачається, що його дія поширюється виключно на приватизацію житла громадянами, а не юридичними особами.

Отже, вищезазначені вимоги законів виключають можливість приватизації гуртожитків у складі цілісного майнового комплексу. Такої думки притримується і Фонд державного майна України (Інструктивний лист 30.12.2005 N 10-25-21463 (v10-2224-05) ).

Щоб не допустити невірного тлумачення та застосування ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна"законодавець Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках" від 3 березня 2005 року N 2453-ІУ (2453-15) в даній нормі зазначив "крім гуртожитків". Тобто ч. 2 Закону (2163-12) у нинішній редакції викладена наступним чином: "Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються". Дана редакція чинна з 05.04.2005 р. тоді як рішення третейського суду, щодо передачі гуртожитків до статутного фонду ТОВ "Наш Дім" постановлене 29.07.2005 р.

Відповідно до листа комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.11.2008 №108 була проведена реєстрація права власності на будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, за організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал", а 29.07.2005 право власності на будівлі цих гуртожитків було перереєстроване на товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Дім" на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 29.07.2005.

Проте, відповідно до рішення господарського суду Вінницької області по справі 9/195-09 від 02.12.2009 р. рішення третейського суду від 29.07.2005 року, на яке посилається відповідач як доказ правомірного набуття права власності на спірне нерухоме майно, було скасовано, третейську угоду укладену 15.07.2005 р. між ТОВ "Наш Дім" та ВАТ "Завод "Термінал" визнано недійсною, а також зобов'язано Комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію на гуртожитки по вул. Келецькій, 52, по проспекту Юності, 12 та частину гуртожитку (22/25 часток) по проспекту Юності, 14 у м. Вінниці, зареєстрованих за ТОВ "Наш Дім".

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 р. зазначене рішення господарського суду було залишено без змін.

Будь-яких належних доказів на підтвердження переходу права власності на спірні гуртожитки від організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" до відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал", тобто можна стверджувати про те, що перехід права власності не відбувся.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство може бути власником майна переданого йому засновником. Оскільки, відкритому акціонерному товариству "Завод "Термінал" його засновниками не були передані до його статутного капіталу (фонду), тобто у власність, будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, то слід вважати, що ВАТ "Завод "Термінал" незаконно розпорядився чужою власністю - будівлями гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, передавши у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ "Наш Дім".

Згідно ч. 2 ст. 5 ЖК УРСР гуртожитки, як складова частина житлового фонду підлягають поступовій передачі у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 (891-95-п) у комунальну власність органів місцевого самоврядування. Відповідно до зазначеного Закону (147/98-ВР) така передача повинна здійснюватися за згодою місцевого органу самоврядування. рішенням 34 сесії 4 скликання Вінницької міської Ради від 27.05.2005 №1193 надано згоду на приймання гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці. Однак, ТОВ "Наш Дім", у власності якого незаконно знаходяться дані гуртожитки, добровільно передати їх у комунальну власність відмовляється.

Статтею 21 Закону України "Про власність" визначено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Знаходження майна на балансі відповідача (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку та визначає склад і вартість майна та обсяг фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Відповідно до п.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, ч.1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області є обґрунтованими та доведеними наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню.

Керуючись 4-3, 4-5, 28, 29, 30, 33, 43, 82, 83, 84 ГПК України (1798-12)

1. Позов задоволити.

2. Визнати право власності Держави Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на будівлі гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 у м.Вінниці - 21/25 частка, загальною площею - 4716,16 кв.м., по проспекту Юності 14 у м. Вінниці -3/4/ часток, загальною площею 4564,69 кв.м.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Наш Дім" передати будівлі гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 у м.Вінниці - 21/25 частка, загальною площею - 4716,16 кв.м., по проспекту Юності 14 у м. Вінниці -3/4/ часток, загальною площею 4564,69 кв.м. у порядку передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права держаної та комунальної власності" (147/98-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. №891 (891-95-п) у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці.