ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2018 року
Київ
справа №810/4824/15
адміністративне провадження №К/9901/7629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/4824/15
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 березня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо проведення позапланової перевірки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідачем було безпідставно проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, оскільки у контролюючого органу у відповідності до норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (71-19)
були відсутні підстави для проведення відповідної перевірки внаслідок запровадження мораторія.
Позивач зазначив про те, що у Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відсутній дозвіл Кабінету Міністрів Україна на проведення відповідної перевірки, що на думку позивача, свідчить про те, що вищевказана перевірка проведена відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 березня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо проведення у період з 14 серпня 2015 року по 27 серпня 2015 року планової перевірки ФОП ОСОБА_1
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.
Головним державним інспектором Сидоровим С.В. на підставі направлення б/н від 03 серпня 2015 року було проведено планову перевірку дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що було складено акт б/н від 27 серпня 2015 року.
Не погоджуючись з проведенням відповідачем вказаної перевірки, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що мораторій на проведення перевірок, що передбачений п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (71-19)
(далі - Закон № 71) не поширюється на відносини, що виникають у сфері містобудівної діяльності.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що обмеження на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами в період 2015 - 2016 років стосується всіх без виключення контролюючих органів, у тому числі і Державної архітектурно-будівельної інспекції.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач до суду касаційної інстанції заперечень чи пояснень не подав.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17)
та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.
Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникли у цьому спорі.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, встановлені Законом № 71-VІІІ (71-19)
стосується лише контролюючих органів, визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
Відтак, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.
Отже, помилковим є посилання суду апеляційної інстанції на п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 №71-VIII (71-19)
.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:
- Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19)
, згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (4651-17)
;
- Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19)
, згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
З наведеного вбачається, що норми Закону № 76-VІІІ (76-19)
стосуються всіх контролюючих органів, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, тоді як норми Закону № 71-VІІІ (71-19)
стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, тобто Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, адже критеріями визначення переліку суб'єктів господарювання, на яких такі обмеження не поширюються, є, зокрема, обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності чи імпорт певного виду товарів.
Такі положення вказаних нормативних актів роблять послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийняті різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, щодо обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.
Таким чином, правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією, регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28 грудня 2014 року (76-19)
, а не Законом № 71-VIII (71-19)
, та в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року і закінчилися 01 липня 2015 року.
Суд дійшов висновку, що проведення спірної перевірки відповідачем не суперечить вимогам законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі № 810/4824/15 скасувати і залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду