21/180-10 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 25.10.2010 Прийняття

розглянувши справу за позовом Фермерського господарства "Веселе", с. Прудянка 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг"

до Товариства з обмежено відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ 3-я особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича, вчиненений 11 грудня 2008 р., про стягнення грошових коштів з Фермерського господарства "Веселе" на користь ТОВ "Агросфера" таким, що не підлягає виконанню, та клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти виконавчі дії з примусового виконання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2010 р. по справі № 38/149-10 (суддя Тихий П.В.) позов ФГ "Веселе" залишено без розгляду та скасовані заходи, щодо забезпечення позову, з посиланням на те, що позивачем не надано суду достатніх доказів по справі, які можуть мати суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного дослідження матеріалів справи та всіх фактичних обставин спору.

Позивач з вищевказаною ухвалою господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2010р., ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2010р. по справі №38/149-10 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області .

Ухвалою господарського суду від 09 вересня 2010 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2010р. о 10-00 годині (суддя Пелипенко Н.М.).

Ухвалою господарського суду від 28.09.10 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" та відкладено розгляд справи на "11" жовтня 2010 р. о 11:30.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2010 року №425-10, у зв"язку із надходженням судді Пелипенко Н.М. у відрядженні на стажуванні у Харківському апеляційному господарському суді справу передано судді Светлічному Ю.В.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову ФГ "Веселе" заперечував, з підстав викладених ним у відзиві на позов, який ним наданий через канцелярію господарського суду 27 вересня 2010 року та надав заперечення на докази надані третьої особи (вх.№20551), які долучені судом до матеріалів справи.

Присутній представник третьої особи (ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг") пояснив, що предмет застави, а саме зернозбиральний комбайн марки КЗС-9-1 "Славутич" заводський №687 незаконно включено до переліку заставленого майна до виконавчого напису №14244 виданого 11.12.2008 р. нотарісом Дніпровського МНО Рудкевич Є.В. по боржнику ФГ "Веселе" на користь ТОВ "Агросфера" та до повної сплати лізингових платежів власником лізиногової техніки є ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг".

Окрім того, надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов"язаної з нею справи №61/271-10, що розглядається іншим судом.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, розглянувши дане клопотання та вислухавши ставлення відповідача до даного клопотання, визнав за необхідне у його задоволенні відмовити, як необгрунтованому.

Представник третьої особи (Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович ) у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.04.2008 року між ТОВ "Агросфера" (відповідач) та ФГ "Веселе" (позивач) був укладений договір застави за реєстровим номером №2197 (надалі - договір застави), який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіною Г.О.

Відповідно до розділу 1 договору застави (Предмет договору) цей договір забезпечує відповідача, що витікають з договорів купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008 р. та №85-СЧО від 24.01.2008 р., а також усіх специфікацій та додаткових угод до них, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цих договорів купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008р. та №85-СЧО від 24.01.2008р., укладених між позивачем та відповідачем, за умовами яких позивач зобов'язується перед відповідачем повернути суму товарного кредиту у розмірі 150624,30 грн. за договором купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008р. та 148 145,58 грн. за договором купівлі-продажу №85-СЧО від 24.01.2008 в строк та у порядку, що передбачені цими договорами.

Тобто на момент укладення договору застави позивач погодився з тим, що загальна сума зобов'язань за договорами купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008 та №85-СЧО від 24.01.2008 р. становить суму всіх специфікацій та додаткових угод, підписаних між сторонами на момент укладення договору застави та у майбутньому, в рамках договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" право звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя, якщо в момент настання терміну виконання зобов"язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, а також на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (1172-99-п) передбачено право нотаріуса вчинити виконавчий напис на підставі нотаріально посвідченої угоди.

Отже, якщо за бажанням сторін договір застави було посвідчено нотаріусом, то нотаріус має право вчинити відповідний виконавчий напис.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач та відповідач розділом 2 договору застави (Умови договору) узгодили, що у випадку не виконання позивачем зобов'язань по договором купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008 р. та №85-СЧО від 24.01.2008 р., відповідач, на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його у порядку встановленому діючим законодавством України.

З урахуванням викладених фактів, котрі обгрунтовані посиланням на відповідні норми діючого законодавства України, третя особа мала право вчинити виконавчий напис на підставі договору застави, оскільки цей договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіного Г.О. та передбачав здійснення стягнення на предмет застави за виконавчим написом нотаріуса.

За змістом глави 14 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих записів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (1172-99-п) виконавчий напис може бути вчинено лише коли подано документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява.

Так, на виконання вказаної вимоги відповідачем, разом із заявою про вчинення виконавчого напису, надано третій особі документи, які підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють прострочення виконання зобов'язання позивача по договору купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008р. станом на 27.11.2008 р. у сумі 299 291,24 грн., а саме обгрунтований розрахунок запропонованої до стягнення суми боргу ФГ "Веселе"; договір купівлі - продажу №85-К від 04.03.2008 р. зі Специфікаціями №1 від 04.03.2008 р., №2 від 04.03.2008 р., №3 від 06.05.2008 р., №4 від 06.05.2008 р., №5 від 03.06.2008 р., №6 від 24.06.2008 р., по якому, виконання зобов"язань забезпечене заставою; видаткові накладні №140422/08 від 14.04.2008 р., №180442/08 від 11.04.2008 р., №180443/08 від 18.04.2008 р., №070507/08 від 07.05.2008 р., №050603/08 від 05.06.2008 р., №270641/08 від 27.06.2008 р., котрі підтверджують вартість отриманого позивачем по договору купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008 р.; довіреності Серії ЯОШ №539761 від 24.06.08 р., Серії ЯОШ №539763 від 15.04.2008 р., Серії ЯОШ 539771 від 07.05.2008 р., Серії ЯОШ від 03.06.2008 р., Серії ЯОШ №539781 від 24.06.2008 р.

За результатами перевірки вищевказаних документів третьою особою на предмет, чи подано на обрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів, як того 14 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) .

Виконавчий напис викладений повністю на прикріпленому до договору застави бланку та містить дані, наявність, яких вимагає ця ж глава. Таким чином, вказані вимоги наведених норм також були дотримані при вчиненні третьою особою виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи прострочення ФГ "Веселе" виконання зобов'язання вже були встановлені раніше рішенням господарського суду Харківської області від 12.04.2010 у справі №55/02-10 за позовом ТОВ "Агросфера" то ФГ "Веселе" про стягнення 83 776,05 грн. відсотків за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу №85-К від 04.03.2008 за період з 28.11.2008р. по 21.12.2009 р. Також, вказаним рішенням встановлено, що 04.03.2008 р. між ТОВ "Агросфера" та ФГ "Веселе" укладено договір купівлі-продажу 85-К.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2010 р. у справі №55/02-10 рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2010 у даній справі залишено без змін.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2 -4 статті 13 Закону України № 2453 – VI"Про судоустрій та статус суддів" Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Судові рішення інших держав є обов’язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Також відповідачем надані до суду свої заперечення на докази, долучені до матеріалів даної справи третьою особою - ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" у підтвердження її права власності на комбайн марки КЗС-9-1 "Славутич", реєстраційний №13900 ТН, заводський №687, двигун №50251432, 2005 року випуску.

Так, відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

З урахуванням наведеної норми та змісту Свідоцтва про реєстрацію машини Серії АБ №260733 від 18.01.2006, виданого Інспекцією ДТН м. Дергачі, на комбайн марки КЗС-9-1 "Славутич", реєстраційний №13900 ТН, заводський №687, двигун №50251432, 2005 року випуску, його власником є ФГ "Веселе".

Відтак, на момент укладення договору застави - 11.04.2008 р. позивач належними доказами підтвердив своє право власності на заставлене майно.

Надана інформація була перевірена та підтверджена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіною Г.О., котрий посвідчував договір застави від 11.04.2008 за реєстровим №2197.

На підставі вказаного правочину та з метою забезпечення переважного права ТОВ "Агросфера", як кредитора та заставодержателя, у задоволенні вимог за рахунок заставленого майна ФГ "Веселе" - боржника та заставодавця, були вчинені відповідні дії, спрямовані на встановлення обтяження щодо такого майна шляхом внесення даних у Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Натомість, третя особа - ВАТ ПАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", не підтвердила свого права власності на заставлене майно на момент укладення договору застави — 11.04.2008, не надала відповідний реєстраційний документ та документи, які стали підставою для здійснення реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 58, 124, 129 Конституції України, 16 Цивільного кодексу України (435-15) , статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44 –49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,