212/7989/16-а(2-а/212/56/17) Про визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету районної в місті ради, зобов'язання прийняти документи та нарахувати і виплатити особі, як малозабезпеченій сім'ї, державну соціальну допомогу - 24.07.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, прийняту 09 лютого 2017 року у складі судді Чорного І.Я. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Панченко О.М., суддів Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови прийняття документів для нарахування та виплати позивачу, як малозабезпеченій сім'ї, державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (1768-14) ;

- зобов'язати відповідача прийняти документи та нарахувати і виплатити позивачу, як малозабезпеченій сім'ї, державну соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (1768-14) з 01 грудня 2016 року по 31 травня 2017 року.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01 грудня 2015 року по 31 травня 2016 року позивач ОСОБА_1 отримувала державну допомогу малозабезпеченій сім'ї.

Позивач у справі наголошує, що спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли у зв'язку з відмовою відповідачем 27 грудня 2016 року в прийнятті документів для продовження виплати допомоги на наступний строк, як малозабезпеченій сім'ї.

Проте, відповідно до листа від 02 лютого 2017 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у місті ради позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в грудні 2016 року не зверталися до Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у місті ради.

Позивачем не надано доказів звернення упродовж грудня 2016 року до відповідача з документами для продовження виплати допомоги на наступний строк, як малозабезпеченій сім'ї.

При цьому, відповідно до листа № 01/1241 від 02 лютого 2017 року та копії витягу з журналу видачі талонів за 23-28 грудня 2016 року позивач чи її представник не звертались до відповідача.

Суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки на підтвердження безпідставного не прийняття документів для продовження виплати допомоги на наступний строк, як малозабезпеченій сім'ї, позивачем не надано доказів. Крім того, надані відповідачем докази свідчать про те, що позивач та її представник не звертались 27 грудня 2016 року до відповідача.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та задовольнити позовні вимоги.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Статтею 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Частиною першою статті 6 вказаного закону передбачено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Відповідно до частини 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (1768-14) заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення); довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення,

якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що передумовою розгляду питання про призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям є звернення уповноваженого представника сім'ї з відповідною заявою та необхіднми документами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до листа від 02 лютого 2017 року № 01/1240 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у місті ради, для організації роботи управління передбачено видача талонів на прийом до спеціаліста, відповідно до п.6 Наказу Мінпраці від 23 травня 2005 року № 183 "Про впровадження в місцевих органах праці та соціального захисту населення єдиної технології прийому громадян, які звертаються за призначенням усіх видів соціальної допомоги" - громадяни, які мають намір подати заяву на призначення допомоги, звертаються до координатора прийому. При цьому заявникові видається талон - направлення.

Відповідач, надавши суду дані журналу видачі талонів за 23-28 грудня 2016 року, виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, оскільки з вказаного журналу вбачається, що позивач чи її представник не звертались до відповідача.

У свою чергу, позивачем не надано доказів звернення до відповідача з документами для продовження виплати допомоги на наступний строк, як малозабезпеченій сім'ї, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник вказує, що відповідач не вчинив жодних дій щодо прийняття документів від позивача та не обґрунтував причини неприйняття документів.

Проте, за умови відсутності доказів звернення позивача із заявою про призначення допомоги, твердження про її неприйняття є необґрунтованими.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 212/7989/16-а залишити без змін.