826/7404/17 Про зобов'язання МВС України передати КУПФУ довідку про розмір грошового забезпечення, та зобов'язання ГУПФУ нарахувати та виплатити пенсію колишньому працівнику правоохоронного органу - 11.12.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі колегії суддів: Мазур А.С., Аблова Є.В., Літвінової А.В. від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Василенко Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 20 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, у якому просив:

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до позивача та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) (далі - Постанова № 988) із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 4400,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2400,00 грн, надбавка за вислугу років - 50% - 3400,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 10% - 440,00 грн, премія - 84,9% - 9033,36 грн, надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 50% - 2200,00 грн, надбавка за особливо важливі завдання - 100% - 10200,00 грн. Всього - 32073,36 грн. Основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років - 33) у розмірі - 28866,02 грн. Додати підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах, учасник бойових дій - 311,75 грн, учасник бойових дій - 40,00 грн. Підвищення за постановою КМ України від 23.04.2012 № 355 (355-2012-п) (35% від 7344,01 грн = 2570,40 грн, максимальний розмір = 680,17 грн) - 680,17 грн;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки МВС України у новому збільшеному розмірі грошового забезпечення відповідно до змін у законодавстві України з урахуванням вислуги 33 років і основного розміру пенсії - 90 % грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він є пенсіонером з числа працівників органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (2262-12) (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ), отже, законодавством йому гарантовано право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, позовні вимоги задоволено частково, зокрема: зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України міста Києва нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 із відображенням відомостей про розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань та надбавки за оперативно-розшукову діяльність за посадою заступника начальника управління спецустанов конвойних підрозділів та судової міліції - начальника відділу департаменту громадської безпеки МВС України/заступник начальника управління апарату Національної поліції станом на 01січня 2016 року, передбачених наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" № 499 від 31 грудня 2007 року (далі - Наказ № 499), та з урахуванням відомостей, зазначених у довідці від 25 травня 2017 № 22/6-70592, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зважаючи на ту обставину, що Наказом № 499 та постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) (далі - Постанова № 1294) не визначено конкретного розміру надбавки, а встановлено лише граничну межу для її виплати, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України міста Києва нову довідку із відображенням відомостей про розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань та надбавки за оперативно-розшукову діяльність за посадою заступника начальника управління спецустанов конвойних підрозділів та судової міліції - начальника відділу департаменту громадської безпеки МВС України/заступник начальника управління апарату Національної поліції станом на 01.01.2016, передбачених Наказом № 499.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 29 березня 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01 грудня 2008 року є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві як пенсіонер органів внутрішніх справ, отримує пенсію відповідно до вимог Закону № 2262-XII (2262-12) .

Позивач отримує пенсію з надбавками у розмірі 8375,93 грн, яка складається з:

- посадового окладу - 1750,00 грн,

- окладу за військове звання - 135,00 грн,

- надбавку за вислугу років - 40% - 754,00 грн,

- додаткові види грошового забезпечення (10% за роботу в умовах режимних обмежень, 50% надбавки за оперативно-розшукову діяльність, 100% надбавки за особливо важливі завдання, 30,95 % премії),

- підвищення або надбавки - 1031,92 грн.

15 січня 2017 року позивач звернувся до відповідачів з інформаційними запитами про проведення перерахунку встановленої йому пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі - Закон № 900-VIII (900-19) ) та встановленням згідно Постанови № 988 грошового забезпечення (посадових окладів) для поліцейських, що перевищують розміри посадових окладів за військовим (спеціальним) званням, встановлених для працівників МВС Постановою № 1294.

Листом від 24 січня 2017 року № 22/6-55зі Міністерство внутрішніх справ України повідомило позивача, що з метою врегулювання даного питання створено міжвідомчу робочу групу, за результатами роботи якої прийнято відповідний наказ, проект якого направлено до Міністерства соціальної політики України та спільних представницьких органів репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок та сторони роботодавців на погодження.

Листом від 24 січня 2017 року № 1679/03/М-143 Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві повідомило позивача, що пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) (далі - Порядок № 45), визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до вищевказаного Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Враховуючи те, що після набрання чинності Законом № 900-VІІІ (900-19) , рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для поліцейських Кабінетом Міністрів України не приймалось, підстав для здійснення перерахунку немає.

У подальшому, Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України листом від 30 червня 2017 року № 22/6-2862 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було направлено довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ відповідно до частини третьої статті 63 Закону, в тому числі на позивача.

Довідкою № 22/6-70592 від 25 травня 2017 року, виданою позивачу, визначено розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року за посадою заступника начальника управління спецустанов конвойних підрозділів та судової міліції - начальника відділу департаменту громадської безпеки МВС України/заступник начальника управління апарату Національної поліції, що включає наступні складові:

- посадовий оклад - 4400, 00 грн,

- оклад за військовим званням - 2400,00 грн,

- надбавка за стаж - 3400,00 грн,

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 440,00 грн,

- премія - 9033,36 грн.

Вказана довідка отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 30 червня 2017 року та зареєстрована за вх. № 12574/04.

З вказаними сумами позивач погодився, однак, зазначив, що при перерахунку його пенсії у обов'язковому порядку мають бути враховані і ті складові, які були враховані при призначенні пенсії, однак, деякі з них - у новому розмірі, оскільки такі складові, як надбавка за оперативно-розшукову діяльність (50 %) та надбавка за особливо важливі завдання (100 %) розраховуються у відсотковому відношенні до грошового забезпечення, яке збільшилось.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України вказує на те, що за правилами частини другої пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого Порядком № 45, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів попередніх інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон № 900-VIII (900-19) . Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України Постановою № 988 встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", як такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Відповідно до абзацу сьомого пункту п'ятого Порядку № 45 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахування пенсії не враховуються.

Таким чином, відповідно до Закону № 900-VIII (900-19) , статті 63 Закону № 2262-ХІІ зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції. Право на перерахунок пенсій осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ виникло з січня 2016 року. Такий вид грошового забезпечення як надбавка за виконання особливо важливих завдань та надбавка за оперативно-розшукову діяльність, Постановою № 988 не передбачена, а тому з урахуванням абзацу 7 пункту п'ятого Порядку № 45, відповідач правомірно не включив зазначені надбавки до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у зразковій справі від 12 березня 2018 року № Пз/9901/1/18 та постанові від 26 червня 2018 року у справі № 338/913/17.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) , одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України (2456-17) , закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України (254к/96-ВР) , а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 листопада 2018 року № 9-р/2018 зазначив, що право громадян на соціальний захист є комплексним, його зміст визначають як Конституція, так і закони України. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України складовими права громадян на соціальний захист є право на забезпечення їх у разі: 1) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; 2) втрати годувальника; 3) безробіття з незалежних від них обставин; 4) старості; 5) в інших випадках, передбачених законом. Конституційний Суд України вважає, що складові конституційного права громадян на соціальний захист, зазначені у пунктах 1-4 цього абзацу, не можуть бути скасовані законом.

Не може бути скасоване законом також право на пенсійне забезпечення, яке, як зазначив Конституційний Суд України, "є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення" (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Водночас інші складові права на соціальний захист, не конкретизовані в частині першій статті 46 Основного Закону України або в інших його статтях, визначає Верховна Рада України шляхом ухвалення законів, тому вона може змінити, скасувати або поновити їх при формуванні соціальної політики держави за умови дотримання конституційних норм та принципів.

Відтак, суди у даній справі дійшли до помилкового висновку про те, що Міністерство внутрішніх справ України повинно було направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України міста Києва нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 із відображенням відомостей про розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань та надбавки за оперативно-розшукову діяльність за посадою заступника начальника управління спецустанов конвойних підрозділів та судової міліції - начальника відділу департаменту громадської безпеки МВС України/заступник начальника управління апарату Національної поліції станом на 01січня 2016 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).