ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2018 року
Київ
справа №804/2418/16
адміністративне провадження №К/9901/12901/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/2418/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, прийняту 12 липня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Олійника В.М., суддів Барановського Р.А., Павловського Д.П. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 10 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Поплавського В.Ю., суддів Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
в с т а н о в и в :
ТОВ "АТБ-маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 13 квітня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", яким заборонено експлуатацію нежитлових приміщень до усунення допущених порушень.
В обґрунтування доводів позову позивач посилався на те, що ТОВ "АТБ-маркет" не може здійснити усунення порушення згідно припису, а саме, припинити експлуатацію об'єкта та здійснити процедуру щодо прийняття в експлуатацію вищевказаного нежилого приміщення, оскільки не є власником нежитлового приміщення, а орендує його у ТОВ "АТБ-інвест". Також зазначено, що акт перевірки було складено без участі представника позивача, а тому позивач був позбавлений свого законного права надати будь-які пояснення та зауваження.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Як встановлено, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "АТБ-маркет" на об'єкті будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 25/1.
За результатами перевірки складено акт від 13 квітня 2016 року згідно якого встановлено, що Департамент зареєстрував подану замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" декларацію про початок виконання будівельних робіт: "Реконструкція нежитлових приміщень (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 25/1" за № КВ 083153090100 від 05 листопада 2015 року.
Під час виїзду 07 квітня 2016 року на місце встановлено, що реконструйовані нежитлові приміщення експлуатуються Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" шляхом надання їх в оренду позивачу для здійснення в них господарської діяльності та експлуатуються товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" в якості магазина продовольчих та непродовольчих товарів без прийняття їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно Декларації про початок виконання будівельних робіт, об'єкт будівництва відноситься до III категорії складності.
Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Депертаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України видано припис від 13 квітня 2016 року, яким з 13 квітня 2016 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень до усунення допущених правопорушень.
Позивач вважає зазначений припис протиправним, що й стало підставою для звернення до суду.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позову, оскільки як вбачається з тексту припису, він вимагає лише зупинити експлуатацію приміщення та не містить вимог здійснити процедуру щодо прийняття в експлуатацію зазначеного приміщення.
Оскільки в приміщенні магазину здійснює діяльність саме ТОВ "АТБ-маркет", то й припис про зупинення експлуатації такого приміщення повинен бути винесений відносно ТОВ "АТБ-маркет".
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач не надав до суду касаційної інстанції заперечень на касаційну скаргу.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
Згідно з положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 464/2858/17.
Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", про порушення якої зазначено в акті перевірки, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Частиною десятою вказаної статті передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.
Отже, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію та заходи щодо усунення виявлених порушень щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Як встановлено, власником об'єкта, який не введено в експлуатацію, є ТОВ "АТБ-інвест", який, крім того, подав декларацію про початок будівництва, тобто виявив намір щодо забудови та подав в установленому порядку відповідну заяву.
Отже, саме ТОВ "АТБ-інвест" є замовником будівництва, який несе відповідальність, зокрема, й за введення об'єкта в експлуатацію.
Проте, оскаржений припис адресований ТОВ "АТБ-маркет", тобто суб'єкту, який не є замовником та не може виконати припис.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову та скасування припису від 22 березня 2016 року, оскільки він виданий неналежному суб'єкту, який не є замовником будівництва.
Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що оскарженим приписом лише вимагається від позивача, як орендаря та фактичного користувача об'єкта нерухомості, заборонити експлуатацію нежитлових приміщень до усунення допущених порушень, а тому припис не підлягає скасуванню. Як зазначалось, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) встановлює, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є обов'язком замовника будівництва. Таким чином, суб'єкт, якому адресовано припис, - ТОВ "АТБ-маркет" не несе відповідальність за введення об'єкта будівництва в експлуатацію та, відповідно, не є суб'єктом, якого може стосувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того, суд звертає увагу, що абзац 3 частина 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, можливість видання посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю приписів про заборону експлуатацію об'єктів законодавство не передбачає.
При цьому, заборона експлуатації об'єкту не є способом усунення стверджуваного відповідачем порушення законодавства. Оскільки, для усунення порушення, яке полягає в експлуатації об'єкта без прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, необхідно видати припис про вчинення дій, необхідних для прийняття об'єкта в експлуатацію.
Натомість, заборона експлуатації приміщення можлива за вмотивованим письмовим рішенням, як це передбачено абзацом 9 частина 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 139, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"
задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 13 квітня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", яким з 13 квітня 2016 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень (літ. А) магазину продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 25/1 до усунення допущених порушень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" відшкодування судових витрат у сумі 4271 (чотири тисячі двісті сімдесят одна) гривня.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду