ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2018 року
Київ
справа №345/4582/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13380/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 345/4582/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 20 вересня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Гінди О.М., суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області у якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2015 року № 241/100ц/02-43/2015, винесену головним інспектором нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандрик І.І. та закрити провадження справі.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2016 року позов задоволено повністю. Скасовано постанову головного інспектора нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандрика І.І. за справою про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2015 року № 241/1009/02-43/2015 про накладення адміністративного штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 4250 грн, провадження у справі закрито.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
Як встановлено, рішенням Калуської міської ради Івано-Франківської області від 18 червня 2002 року № 317, ОСОБА_1 дозволено перебудову веранди з влаштуванням ванної кімнати, туалету та будівництво гаражу по АДРЕСА_1.
Відповідачем 07 жовтня 2015 року проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яка оформлена актом. За результатами перевірки також складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 проводить будівництво гаража без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт та припис, згідно якого позивача зобов'язано до 07 лютого 2016 року усунути виявлені порушення, шляхом направлення такого повідомлення.
На підставі зазначеного, відповідачем 01 грудня 2015 року винесено постанову та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 гривень.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва передбачена статтею 96 КУпАП.
Згідно з ч. 5 ст. 96 КУпАП в разі виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт тягне за собою накладення штрафу.
З наведених вище правових положень вбачається, що виконувати будівельні роботи замовник має право після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДАБІ або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а у разі невиконання вимог закону правопорушник притягається до адміністративної відповідальності.
Як встановлено, направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДАБІ позивач не здійснив.
Оскільки встановлено виконання позивачем на присадибній ділянці будівельних робіт без реєстрації інспекцією повідомлення про початок виконання будівельних робіт, наявні підстави для відповідальності згідно з ч. 5 ст. 96 КУпАП.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що почав будівництво ще у 2006 році, тобто до прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)
, тому направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції не було необхідним.
Проте, як зазначалось, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 проводить будівництво гаража 07 жовтня 2015 року, а твердження позивача, що будівництво розпочато ще у 2006 році не звільняє від відповідальності, оскільки будівництво тривало станом на 07 жовтня 2015 року.
Крім того, заявник касаційної скарги вказує на те, що строк притягнення його до відповідальності закінчився.
З цього приводу суд зазначає, що частина 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції, чинній на час спірних правовідносин, передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
За змістом вказаної норми строк накладення адміністративного стягнення при триваючому правопорушенні розпочинається з дня його виявлення.
Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Отже, будівництво без повідомлення про його проведення є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.
Оскільки, допущене позивачем порушення виявлено лише 07 жовтня 2015 року, тому притягнення до адміністративної відповідальності 01 грудня 2015 року здійснено у строк, визначений законодавством.
Доводи позивача про те, що він, на виконання припису, направив повідомлення про початок будівельних робіт 07 грудня 2015 року не спростовують факту будівництва без такого повідомлення станом на 07 жовтня 2015 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
Отже, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 345/4582/15-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду