ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2018 року
Київ
справа №820/5116/17
адміністративне провадження №К/9901/2884/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (постановлену у складі судді Старостіна В.В.)
у справі №820/5116/17
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу №1227 від 31 липня 2017 року, стягнення моральної шкоди у розмірі 8 000,00 грн., стягнення витрат на оплату правової допомоги в розмірі 3 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку подачі позову.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, зобов'язано сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції у своєму рішенні норм процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено необхідність додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюються у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 грн.
Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження), передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, має вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Суд робить висновок, що у зв'язку з недотриманням позивачем вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, щодо оплати судового збору, суд апеляційної інстанції правомірно залишив апеляційну скаргу без руху та надав можливість усунути її недоліки.
Крім того, Суд зазначає, що у справі, що розглядається, об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга, за подання якої відповідно до вимог частини першої Закону України "Про судовий збір" (3674-17) (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) сплачується судовий збір в той час, як позивач вказує на норму, яка звільняє його лише від сплати судового збору за подачу позову, а не оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження).
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, судом апеляційної інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, прийнято законне та обґрунтоване. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
Судді В.М.Шарапа
Н.А.Данилевич