за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія" (69068, м.Запоріжжя, вул. Іванова, 20)

про стягнення 98 746,02 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію

Суддя Носівець В.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 152 від 04.05.2011 р., перепустка № 55; ОСОБА_2., довіреність № 167 від 24.05.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_3., довіреність № 202 від 29.06.2011 р., паспорт серія СА НОМЕР_1 від 05.09.1996 р.; ОСОБА_4, довіреність № 203 від 29.06.2011 р., паспорт серія СЮ НОМЕР_2 від 24.09.2009 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Запорізький автогенний завод" (процесуальний правонаступник –командитне товариство "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія") 98 746,02 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173- 175, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) . Позивач вважає, що відповідач порушив умови договору –не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, так як не сплатив платіжні вимоги-доручення №6881 від 17.03.2011р. на суму 98746,02 грн., які були направлені відповідачу з супровідним листом від 17.03.2011р. №1490/44. Зазначені платіжні вимоги-доручення виставлені за спожиту електричну енергію за період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р., коли було виконано розпломбування приладу обліку електричної енергії зі складанням відповідного акта від 29.03.2010 р. Підставою для виставлення платіжних вимог позивач вважає споживання електроенергії споживачем впродовж строку виконання повірки приладу обліку. Обґрунтуванням для виставлення платіжних вимог та стягнення суми в розмірі 98746,02 грн. позивач вважає норми абзацу 5 пункту 6.20. ПКЕЕ (z0417-96) , який передбачає, що у разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Відповідно до вищезазначеного пункту позивач вважає попереднім розрахунковим періодом лютий 2010 р. Спірний період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. В позові позивач визначає обсяг спожитої електричної енергії за період з 29.03.2010 р. по 31.03.2010 р. в розмірі 6711 кВт*год на суму 5176,60; за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. в розмірі 67114 кВт*год на суму 51 769,06 грн.; за період з 01.05.2010 р. по 26.05.2010 р. в розмірі 58166 кВт*год на суму 46660,76 грн. За електричну енергію поставлену у березні 2010р. проведена часткова оплата у сумі 40160,41 грн. Залишок заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.03.2010р. по 26.05.2010р. склав 98 746,02 грн., в зв’язку з чим 26.05.2010р. споживачу було припинено постачання електричної енергії та складений акт № 5/69.

Ухвалою від 08.06.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/5009/3204/11, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2011 р. Судом оголошувалась перерва до 20.07.2011 р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву та письмові пояснення від 30.06.2011р. № 205, в яких заперечив проти заявлених позовних вимог. Зауважив, що відповідачем за договором №6881 від 22.03.2003р. в лютому і березні 2010р. були сплачені в повному об’ємі виставлені енергопостачальною організацією рахунки на суму 85528,49 грн. Після отримання в березні 2011р. платіжних вимог №6881 від 17.03.2011 р. на суму 98746 грн. 02 коп. відповідач з метою з’ясування виникнення підстав заборгованості та підстав для сплати зазначених рахунків здійснив службову перевірку та встановив, що відповідальний за електрогосподарство помилково склав та подав до абонентської служби позивача рапорти про спожиту активну електроенергію за лютий та березень 2010 р. На підставі цих рапортів енергопостачальна організація виставила рахунки, які споживач сплатив в повному обсязі. Вказав на те, що фактично за період з 21.01.2010 р. по 29.03.20010 р. споживання електричної енергії не було, що підтверджується показниками приладу обліку, які зафіксовані двома документами позивача - актом від 21.01.2010 р. та становлять –9.1.(пік) 00058,81; 9.2. (полупік) 000112,39; 9.3. (ніч) 00072,96 (складений представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго") та актом від 29.03.2010р. про розпломбування і становлять - Т1 –58,81; Т2 –112,39; Т3 –72,96 (складений представниками Запорізький міських електричних мереж). Вважає, що для застосування позивачем п. 6.20 ПКЕЕ (z0417-96) необхідно 2 умови - споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт (повірки приладу обліку) та визначення обсягу спожитої електричної енергії за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Оскільки фактичного споживання електричної енергії у спірному та попередньому розрахунковому періоді не було, відсутні підставі для визначення вартості споживання електроенергії розрахунковим способом. В підтвердження того факту, що напруга з ТП-297 в період з 01.03.2010 р. по 01.07.2010 р. (спірний період) не подавалася, відповідач посилається на лист ЗМЕМ №1736/47 від 28.03.2011 р. в якому зазначається, що згідно оперативної документації ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ з 01.03.2010 р. по 01.07.2010 р. комутаційні апарати в РУ-6 кВ ТП-297 в ячейці 1263 не включалися (точка нормального ділення мережі), напруга в сторону заводу не подавалася. Також зауважує, що при математичному обчисленні (складанні) сум вартості електричної енергії по періодах не утворюється сума 98 746 грн. 02 коп., а кількість кіловат*годин, що зазначені в платіжному дорученні до сплати, не співпадають з кількістю кіловат*годин, зазначених в позові.

Представники позивача в судовому засіданні 20.07.2011 р. підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Надали суду письмові пояснення від 19.07.2011 р. № 297 із врахуванням відзиву на позов та пояснень по справі від 30.06.2011 р. № 205, наданих відповідачем. Зі змісту пояснень витікає, що позивач вважає, що акт від 21.01.2010 р. не може бути прийнятий судом як доказ, оскільки його зміст є суперечливим і не узгоджується з іншими документами. Основним аргументом неприйняття акту від 21.01.2010р. як доказу позивач вважає те, що показники електролічильника, які зафіксовані в акті виключається даними рапортів за лютий –березень 2010 р., наданими відповідачем, а твердження про помилковість складення рапортів відповідачем не підтверджено жодним доказом та суперечить іншим фактам. Факт сплати рахунків за лютий і березень 2010 р. позивач вважає підтвердженням правильності даних, зазначених в рапортах, та згодою відповідача із сумою виставленою йому до сплати. Крім того, факт перевищення встановлених договірних величин електроспоживання у лютому 2010 р. та сплата за перевищення, на думку позивача, є додатковим доказом в підтвердження вірності обсягу електроенрегії, зазначеному в рапорті за лютий 2010 р.

Представники відповідача в судовому засіданні 20.07.2011р. надали контррозрахунок фактично спожитої активної електроенергії за період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р., пояснення до контррозрахунку та довідкову інформацію щодо розбіжностей обсягу спожитої електричної енергії та суми заборгованості за договором № 6881 від 22.03.2003р. Підтримали свою не згоду з виставленими до нього позовними вимогами, як такими що базуються на хибному складанні рапорту та розрахунках позивача.

Фіксація судового процесу здійснювалася за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг"бази даних "Документообіг господарських судів".

Розгляд справи закінчено 20.07.2011 р., в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали позовної заяви та справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,

ВАТ "Запорізький автогенний завод"та ВАТ "Запоріжжяобленерго"в особі Запорізьких міських електричних мереж 22.03.2003 р. уклали договір № 6881 на користування електричною енергією (резервне електропостачання).

Згідно з пунктом 9.4. укладеного договору з питань розрахунків за електроенергію, що не обумовлені договором, сторони керуються діючим законодавством, постановами Кабінету Міністрів, Указами Президента, нормативними актами, роз’ясненнями Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), положеннями ПКЕЕ (z0417-96) и другими діючими нормативно-правовими актами.

"Правила користування електричною енергією"(далі по тексту ПКЕЕ), затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (z0417-96) , регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 5.1. ПКЕЕ (z0417-96) договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

Зі змісту позовних вимог витікає, що в березні 2011 р. позивачем на адресу відповідача з супровідним листом направлено 2 платіжні вимоги № 6881 від 17.03.2011 р. за спожиту електроенергію за період з 01.03.2010р. по 26.05.2010 р. в кількості 241251 кВт*год на суму 98746 грн. 02 коп.

Розділом 2 договору "Обов’язки і взаємовідносини сторін"пунктом 2.2.2. сторони встановили, що для визначення величини споживання активної електроенергії, перетоків реактивної електроенергії, щомісячно в останній день місяця в 24-00 знімати та надавати в терміни зазначені в п. 4.2. даного договору, енергопостачальній організації покази розрахункових приладів обліку (автоматизованих систем) по всім точкам обліку, в тому числі субспоживачів.

Відповідно до п. 4.2. договору споживач зобов’язаний щомісячно до 14 годин другого робочого дня, що йде за звітним місяцем (розрахунковим періодом) направити свого представника в абонентську службу для надання рапорту за спожиту активну електроенергію з мереж енергопостачальної організації.

Пунктом 4.3.2. зазначеного договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач сплачує рахунки та платіжні вимоги-доручення, які направляються йому енергопостачальною організацією. Сума платежу при кінцевому розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та кількості спожитої електричної енергії згідно даних наданого рапорту, з урахуванням сум платежів які надійшли від Споживача.

Пункт 6.11. ПКЕЕ (z0417-96) передбачає, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни передбачені договором. Надання споживачами інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії здійснюється у порядку передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Таким чином, сторони в договорі визначили, що покази розрахункових приладів обліку фіксуються в рапорті про спожиту активну електроенергію та подаються енергопостачальній організації в терміни, передбачені п.4.2. договору.

Відповідач, після отримання платіжних вимог № 6881 від 17.03.2011р. (з метою встановлення підстав виникнення заборгованості за період з 01.03.2010р. по 26.05.2010р. та підстав для сплати зазначених платіжних вимог), провів на підприємстві службову перевірку. Актом перевірки встановив, що відповідальною особою за електрогосподарство - начальником цеху Фурманом О.І. помилково в лютому 2010 р. був складений рапорт про спожиту електроенергію за зазначеним договором в кількості 62784 кВт*год, та в березні 2010 р. в кількості 46764 кВт*год. На підставі цих рапортів енергопостачальна організація виставила 2 рахунки на оплату спожитої електроенергії: за лютий 2010 р. на суму 45368 грн. 08 коп., за березень 2010 р. на суму 40160 грн. 41 коп. Платіжним дорученням № 1268 від 15 березня 2010 р. (з призначенням платежу за активну ЕЕ № 6881 від 26.02.2010р. за лютий 2010 р.) відповідачем сплачено суму 45368,08 грн. Платіжним дорученням № 69 від 13 квітня 2010 р. (з призначенням платежу за активну ЕЕ № 6881 від 31.03.2010 р. за березень 2010р.) відповідачем сплачено суму 40160,41 грн. Всього, за період лютий-березень 2010 р. відповідачем сплачено рахунків за договором № 6881 від 22.03.2003р. на суму 85528,49 грн. Підтвердженням факту проведення службової перевірки є наданий в матеріали справи акт службової перевірки від 28.03.2011р. Таким чином, твердження позивача, що помилковість складення рапортів відповідачем не підтверджені жодним доказом, є хибними.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ (z0417-96) засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності; розрахункові засоби обліку – засоби обліку електричної енергії, що застосовуються для здійснення комерційних розрахунків.

Пунктом 6.1. ПКЕЕ (z0417-96) передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ (z0417-96) розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії –визначення на підставі вимірів та інших регламентованих процедур у передбачених ПКЕЕ (z0417-96) випадках, обсягу електричної енергії та величини потужності для здійснення комерційних розрахунків.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на положенні абзацу 5 пункту 6.20 ПКЕЕ (z0417-96) у разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Судом встановлено, що попереднім розрахунковим періодом вважається лютий 2010 р., строк споживання електричної енергії в період виконання повірки приладу обліку –з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р.

Підтвердженням того факту, що в період з 21.01.2010 р. по 29.03.2010 р. відповідач не споживав електричну енергію по резервному вводу є наданий в матеріали справи акт, складений представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" з питання перевірки розрахункового обліку, що встановлений в ЗРУ 6кВ ф3 ВАТ "ЗАвЗ"на ТП 1263 та з вимогою провести Держповірку електричного лічильника, трансформаторів струму та трансформатора напруги. В зазначеному акті закріплені показники лічильника –9.1.(пік) 00058,81; 9.2. (напів/пік) 000112,39; 9.3. (ніч) 00072,96. Актом про розпломбування, складеного представниками Запорізьких міських електричних мереж від 29.03.2010р. закріплені показники лічильника Т1 –58,81; Т2 –112,39; Т3 –72,96. Показники лічильника за період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р. є незмінними, відповідно споживання заводом електричної енергії в зазначений період не відбувалося за резервним живленням.

Відповідно до п. 3.33. ПКЕЕ (z0417-96) електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на 6 місяців має здійснювати контрольний огляд засобів обліку. Згідно п. 1.2 ПКЕЕ (z0417-96) контрольний огляд засобу обліку –виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Таким чином, посилання позивача на те, що такі докази як акт від 21.01.2010 р. та акт від 29.03.2010 р. (складені представниками позивача) не дають можливості встановити наявність чи відсутність споживання електричної енергії в період з 21.01.2010 р. по 29.03.2010 р. не відповідають фактичним обставинам справи та ПКЕЕ (z0417-96) . Дослідивши в судовому засіданні акт від 21.01.2010 р. суд визнав його зміст таким, що відповідає ПКЕЕ та узгоджується з іншими доказами. Зі змісту акту 21.01.2010р. витікає, що він складений з питання перевірки розрахункового обліку. Відповідно до п. 3.24. ПКЕЕ (z0417-96) планова повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись за рахунок власників цих засобів обліку в терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до договору. Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює контроль за проведенням повірки розрахункових засобів обліку відповідно до договору.

Зміст акту від 29.03.2010 р. про розпломбування приладу обліку, складений представниками Запорізьких міських електричних мереж, у позивача сумніву не викликав та є одним із аргументів позовних вимог. Суд дослідив акт від 29.03.2010р. та прийняв як належний та допустимий доказ по справі. Відповідачем обидва акта визнані та прийняті до виконання з моменту їх складання.

Додатковим доказом підтвердження вірності обсягу спожитої електроенергії, зазначеному в рапорті за лютий 2010 р., позивач вважає факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії. Позивачем в лютому 2010 (за перевищення встановлених договірних величин електроспоживання) був направлений додаток до основного рахунку від 24.03.2010 №10/6881.141436 на суму 37 809,5 грн. (без ПДВ). За результатами розгляду вищевказаного рахунку відповідач звернувся до позивача з листом від 07.04.2010 № 218 про реструктуризацію вказаної суми до 01.12.2010 р. та сплатив зазначену суму в повному обсязі. Суд, дослідивши доводи позивача, прийшов до висновку, що сплата відповідачем перевищення встановлених договірних величин електроспоживання була наслідком помилково складених та поданих рапортів про спожиту активну електричну енергію за лютий та березень 2010 р., та не може вважатися підтвердженням вірності обсягу спожитої електроенергії, так як відповідно до договору і ПКЕЕ (z0417-96) зміст рапортів повинен містити в собі дані фактичного споживання електричної енергії, які базуються на показах приладів обліку.

Таким чином, згідно наданих відповідачем доказів (акт від 21.01.2010 р. та акт від 29.03.2010р.) за період з 21.01.2010 р. по 29.03.2010 р. відповідач фактично не споживав електричну енергію. Сума у розмірі 85 528,49 грн. є помилково нарахованою та сплаченою.

На підставі вищевикладеного витікає, що показники засобу обліку не змінювалися, електроенергія не споживалася відповідачем по кабелю резервного живлення. Таким чином у позивача відсутні підстави та можливість для нарахування середньодобового споживання за попередній розрахунковий період.

Відповідач надав суду як доказ того факту, що напруга з ТП-297 в сторону ТП-1263 в період з 01.03.2010р. по 01.07.2010 р. не подавалася, лист ЗМЕМ № 1736/47 від 28.03.2011 р. про те, що згідно оперативної документації ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ з 01.03.2010 р. по 01.07.2010 р. комутаційні апарати в РУ-6 кВ ТП-297 в ячейці 1263 не включалися (точка нормального ділення мережі), напруга в сторону заводу не подавалася.

Пунктом 3 акту № 5/69 від 26.05.2010р. про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію зазначено – фактичне навантаження підприємства до відключення 0 кВт. Даний факт також підтверджує, що станом на 26.05.2010 р. відповідач по резервному вводу електроенергію не споживав.

Суд приходить до висновку, що застосувати абзац 5 п.6.20. ПКЕЕ (z0417-96) до правовідносин сторін, у даному випадку, можливо лише за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт та визначення обсягу спожитої електричної енергії за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Доказом відсутності споживання електричної енергії є лист № 1736/47 від 28.03.2011 р., оперативна документація ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ та відсутність можливості зробити розрахунок фактичного середньодобового споживання попереднього розрахункового періоду (лютий 2010р.), так як згідно показників лічильника в період з 21.01.2010 р. по 29.03.2010 р. відповідач електроенергію не споживав, що підтверджуються актами від 21.01.2010 р. та від 29.03.2010 р.

Не погоджуючись з виставленими 2 платіжними вимогами № 6881 від 17.03.2011 р. за спожиту електроенергію за період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. в кількості 241251 кВт*год на суму 98746 грн. 02 коп. відповідач звернувся до позивача з листом № 88 від 01.04.2011р., яким повідомляв, що в спірний період з 01.02.2010 р. по 26.05.2010 р. електроенергію завод не споживав та просив позивача відкликати зазначені платіжні вимоги. Натомість отримав відповіді (лист вих. №2369/44 від 19.04.2011 р. та лист вих. №5496/019-44у 19.04.2011 р.) щодо визнання недійсним листа № 1736/47 від 28.03.2011 р. Доводи позивача щодо визнання недійсним листа № 1736/47 від 28.03.2011р. з причини встановлення факту споживання електричної енергії по резервному вводу від ТП -297 ЗМЕМ на ТП -1263, який підтверджується показами на розрахунковому засобі обліку, суд вважає хибними. В зв’язку з тим, що акт від 21.01.2010 р. (складений безпосередньо представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго") та акт від 29.03.2010р. (складений представниками Запорізьких міських електричних мереж) складений відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регламентують взаємовідносини в енергетиці. Доводи позивача, викладені в листі №5496/019-44у від 19.04.2011р., про те, що подача напруги в сторону заводу в зазначений період підтверджується фактом сплати заводом майже повністю (99%) виставленого рахунку за спожиту електроенергію в березні 2010 р. суперечить ПКЕЕ (z0417-96) , так як підтвердженням споживання електричної енергії є показники приладів обліку, а не факт сплати рахунку.

Судом встановлено, що договір № 6881 від 22.03.2003 р. є договором на резервне електропостачання. Основним договором на постачання електричної енергії (основний ввід) є договір № 43 від 01.06.1999 р. За договором № 43 від 01.06.1999 р. відповідач споживає електричну енергію по основному фідеру № 15 з підстанції "Нове Запоріжжя". Як доказ споживання електроенергії за основним вводом надані платіжні доручення про сплату електроенергії за договором № 43 від 01.06.1999 р. за спірний період. КТ "Запорізький автогенний завод" стабільно споживало приблизно однакову кількість електроенергії (в залежності від об’ємів виробництва), що підтверджується довідкою про спожиту електричну енергію по основному вводу.

Відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива і енергетики України № 258 від 25.07.2006 р. (z1143-06) ( зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017 (z1143-06) ): п. 5.3 технічна документація, що повинна бути у споживача, включає в себе Інструкцію для технічного персоналу при необхідності переходу на резервне живлення заводу (п.5.3.1. Правил) та оперативний журнал телефонограм і ведення оперативних переговорів (п. 5.3.12 Правил). Вищеназвані документи є підтвердженням, що за спірний період споживання електричної енергії по резервному вводу не здійснювалося, так як згідно інструкції оперативні переключення ТП-297 виконує персонал ЗМЕМ, на підставі телефонограми споживача, яка фіксується в оперативному журналі. Записів в журналі про звернення за підключенням резервного живлення за спірний період немає (виписка з оперативного журналу). Цей факт є підтвердженням інформації, зазначеної в листі № 1736/47 від 28.03.2011 р., про те що напруга в сторону заводу не подавалася.

Стосовно стягуваної суми суд зазначає наступне.

В позові заявлена сума заборгованості в розмірі 98 746 грн. 02 коп. за спожиту електроенергію з розшифровкою по періодам з 29.03.2010 р. по 26.05.2010 р. Згідно платіжної вимоги-доручення № 6881 від 17.03.2011 р. за спожиту електроенергію до сплати підлягає сума 98 746 грн. 02 коп. в кількості 241251 кВт*год за період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. Згідно з даними розрахунку суми боргу позивача, зазначений об’єм спожитої електроенергії включає в себе, крім спірного періоду, і лютий 2010 р., який є попереднім розрахунковим періодом, але не входить до спірного періоду.

Так, позивач в позові зазначає, що за період з 29.03.2010 р. по 31.03.2010 р. було визначено обсяг спожитої електричної енергії в розмірі 6711 кВт*год на суму 5176,60 грн.; з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. –67114 кВт*год на суму 51769,06 грн.; з 01.05.2010 р. по 26.05.2011 р. –58166 кВт*год на суму 46660,76 грн. За електричну енергію поставлену в березні 2010 р. проведена часткова оплата в сумі 40160,41 грн.

Це суперечить фактичним обставинам, а саме: рахунок за активну електричну енергію № 6881 від 31.03.2010 р. виставлений за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. в кількості 53331 кВт*год на суму 40160,41 грн. Вказаний рахунок відповідачем сплачений в повному об’ємі (доказом є пл. дор. № 69 від 13.04.2010р. на суму 40160,41 грн.), перерахування зазначеної суми не заперечує і позивач. Таким чином, докази про часткову сплату зазначеного рахунка безпідставними.

Крім того, в позові позивач зазначає, що відповідно до акта розпломбування в березні 2010 р. споживачу було поставлено електричної енергії до 29.03.2010р. у розмірі 46620 квт*год на суму 35300,02 грн. Фактично акт розпломбування містить в собі відомості про демонтаж приладу обліку та показники приладу обліку на момент демонтажу. Жодного посилання на обсяг споживання електричної енергії відповідачем у березні 2010 р. та суму в акті немає.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума спожитої електроенергії та кількість кВт*год позивачем не обґрунтовані та відрізняються в кожному документі.

Відповідно до поданої відповідачем довідкової інформації, дані, викладені в рапортах про спожиту активну електроенергію та рахунках виставлених позивачем до сплати, не відповідають одне одному.

Згідно з контррозрахунком відповідача та поясненнями до нього, фактичне споживання відповідачем електричної енергії за попередній розрахунковий період (лютий 2010 р.) становить 0 кВт*год і відповідно до сплати 0 грн. Таким чином, у позивача відсутня можливість зробити фактичний середньодобовий розрахунок споживання електроенергії за лютий 2010 р., так як споживання електроенергії згідно приладів обліку не було.

За спірний період з 01.03.2010р. по 26.05.2010р. відповідно до листа № 1736/47 від 28.03.2011р. позивача –згідно оперативної документації ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ з 01.03.2010 р. по 01.07.2010 р. напруга в сторону заводу не подавалася.

Таким чином, представники позивача, своїм листом підтвердили, що в період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. фактична подача електроенергії в сторону відповідача та фактичне її споживання становлять 0 кВт*год і відповідно 0 грн.

За таких обставин позивач необґрунтовано нарахував та пред’явив до стягнення суму вартості електроенергії за спірний період, у позові відмовляється повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

У зв’язку з перетворенням ВАТ "Запорізький автогенний завод" у командитне товариство "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія", яке є прец3есуальним правонаступником ВАТ "Запорізький автогенний завод", суд на підставі ст. 25 ГПК України здійснює процесуальне правонаступництво та замінює відкрите акціонерне товариство "Запорізький автогенний завод" його процесуальним правонаступником –командитним товариством "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія".

Керуючись ст. ст. 22, 25, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши відкрите акціонерне товариство "Запорізький автогенний завод" його процесуальним правонаступником –командитним товариством "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія".

2. В позові відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 29.07.2011 р.